Блог

Федоренко

Які підстави анулювання ліцензії на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним та чи передбачено повернення..

07.02.2024 11:11

Які підстави анулювання ліцензії на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним та чи передбачено повернення коштів у разі дострокового анулювання ліцензії?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Порядок видачі та анулювання ліцензії на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним врегульовано нормами Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 481).
Відповідно до ст.ст. 3 та 15 Закону № 481 ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного рішення про анулювання у формі розпорядження про таке анулювання на підставі, зокрема:
- заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) про анулювання своєї ліцензії;
- рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);
- несплати чергового платежу за ліцензію;
- акта про виявлення недостовірних даних у документах, поданих суб’єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії (отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами);
- акта про встановлення факту відсутності суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню. До такого акта долучається мультимедійна інформація щодо фіксації зазначеного факту технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису, та/або засобами фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису;
- акта про встановлення факту порушення строків звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії;
- акта, що засвідчує факт відмови суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або його посадових (службових) осіб (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) без законних підстав у допуску уповноважених представників контролюючого органу до проведення перевірки, складеного відповідно до вимог п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України. До такого акта долучається мультимедійна інформація щодо фіксації зазначеного факту технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису, та/або засобами фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису;
- акта або рішення суду про встановлення факту здійснення суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) виробництва, зберігання, транспортування, торгівлі фальсифікованим або необлікованим у такого суб’єкта господарювання, зокрема, пальним;
- рішення Ради національної безпеки і оборони України, введеного в дію указом Президента України про застосування до суб’єкта господарювання санкції, передбаченої п. 6 частини першої ст. 4 Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції»;
- встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі через реєстратори розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій), не зазначені в ліцензії.
Чинним законодавством не передбачено повернення коштів у разі дострокового анулювання ліцензії на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.
Згідно зі ст. 18 Закону № 481 ліцензії, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж та/або закінчився термін їх дії вважаються діючими.
Обов’язки щодо сплати чергових платежів/дії щодо продовження ліцензії мають бути виконані суб’єктом господарювання протягом 30 днів, наступних за днем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в України.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік

07.02.2024 11:09

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що триває деклараційна кампанія 2024.
Відповідно до Податкового кодексу України граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік:
- до 01 серпня 2024 року – для громадян та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;
- протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) – для фізичних осіб – підприємців та для фізичних осіб – підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування).
Платник податку на доходи фізичних осіб – фізична особа, який зобов’язаний подати податкову декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує за кодами бюджетної класифікації:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки» (https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Чи необхідно перереєструвати ПРРО у разі внесення змін, пов’язаних зі зміною адміністративного району...

07.02.2024 11:08

Чи необхідно перереєструвати ПРРО у разі внесення змін, пов’язаних зі зміною адміністративного району (перереєстрація платника податків)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 8 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється у разі зміни, зокрема, найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО. Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316605) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) з позначкою «Перереєстрація».
Заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо) (п. 9 розд. II Порядку № 317).
Пунктом 10 розд. II Порядку № 317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації. Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО згідно з розд. V Порядку № 317.
Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:
- у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);
- не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).
Така інформація направляється у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами ідентифікації, обробки електронного документа (п. 4 розд. II Порядку № 317).
При цьому, у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків (п. 11 розд. II Порядку № 317).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

До уваги ФОПів на загальній системі оподаткування!

07.02.2024 11:06

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.
При цьому, податкова декларація за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подається самозайнятими особами, в тому числі фізичними особами – підприємцями до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Підпунктом 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ визначено, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.
Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.
Згідно з п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.
Надмірно сплачені суми податку на доходи фізичних осіб підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому ПКУ.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Пунктом 177.11 ст. 177 ПКУ визначено, фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.
У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та сплачує податок на доходи фізичних осіб протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої декларації.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Податок на додану вартість: понад 1,5 млрд грн отримав у січні загальний фонд держбюджету від платників Дніпропетровщини

07.02.2024 11:06

У січні 2024 року платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету понад 1,5 млрд грн податку на додану вартість. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, це більше ніж у відповідному періоді минулого року на понад 473,2 млн грн, або на 43,3 відсотки.
Наталя Федаш подякувала платникам за відповідальне ставлення до сплати податків та нагадала, що згідно з підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники податку на додану вартість тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року з показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Майже 1,9 млн грн надійшло до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників екологічного податку

07.02.2024 11:03

У січні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників надійшло майже 1,9 млн грн екологічного податку, що у порівнянні з січнем 2023 року майже на 1,8 млн грн більше. Темп росту склав 1821,2 відсотків.
Звертаємо увагу, що платники екологічного податку – це суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються (п.п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України):
- викиди (КБК 19010100 та 19011000 (викиди двоокису вуглецю (далі – Викиди Двоокису вуглецю)));
- скиди (КБК 19010200);
- розміщення (КБК 19010300);
- утворення (КБК 190010400);
- тимчасове зберігання (КБК 19010400).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Звернення громадян – важливий вектор роботи державних органів

07.02.2024 11:02

Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі.
На виконання вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами (далі – Закон № 393) та Указу Президента України від 07 лютого 2008 року № 109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування» Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) забезпечено можливість реалізації громадянами конституційного права на звернення.
ГУ ДПС здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі dp.zvernennya@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державної установи «Урядовий контактний центр», «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» та сервісу «Пульс».
Так, у січні 2024 року до ГУ ДПС надійшло 68 звернень громадян, з них – 68 заяв.
Загальна тематика письмових звернень:
- інформування про ухилення від сплати податків – 36 звернень (52,9%);
- контрольно-перевірочна робота – 16 (23,5%);
- відмова в отриманні реєстраційних номерів облікових карток платників податків – 3 звернення (4,4%);
- аграрна політика та земельні відносини – 2 (2,9%);
- інші питання – 11 (16,3%).
У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року загальна кількість звернень платників податків у 2024 році збільшилась на 49 одиниць (січень 2023 – 19 звернень).
На виконання статей 22 та 23 Закону № 393 в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС.
Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць. /
У січні 2024 року посадовими особами ГУ ДПС проведено 2 особистих прийоми громадян.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

До державного бюджету у січні 2024 року надійшло 66,5 млрд гривень

07.02.2024 10:59

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/752770.html повідомила.
За оперативними даними надходження (сальдо) до державного бюджету у січні 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 66,5 млрд гривень.
Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні 2024 року становили 60,9 млрд грн. Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 113,6 відс., додаткові надходження до бюджету становлять 7,3 млрд гривень.
Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

До уваги платників!

06.02.2024 09:45

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Порядок проведення документальних планових перевірок встановлений ст. 77 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, для документальних планових перевірок визначені такі строки проведення:
- ля великих платників податків – 30 робочих днів;
- для суб'єктів малого підприємництва – 10 робочих днів;
- для інших платників податків – 20 робочих днів.
Продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 77 ПКУ, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.
У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок встановлено ст. 78 ПКУ. Тривалість проведення документальних позапланових перевірок не повинна перевищувати:
- 15 робочих днів – для великих платників податків;
- 10 робочих днів – інших платників податків;
- 5 робочих днів – щодо суб'єктів малого підприємництва.
Продовження строків проведення документальних позапланових перевірок можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу: не більш як на 10 робочих днів – для великих платників податків; не більш як на 2 робочих дні – щодо суб'єктів малого підприємництва ; не більш як на 5 робочих днів – інших платників податків.
Результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами податкових органів та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).
Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки, що визначено ст. 79 ПКУ, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами податкового органу, які проводили перевірку, та реєструється у податковому органі протягом 5 робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, – протягом 10 робочих днів).
Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено ст. 78 ПКУ, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами податкового органу, які проводили перевірку, та реєструється у податковому органі протягом 5 робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, – протягом 10 робочих днів).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Про податкові пільги з місцевих податків і зборів за об’єкти оподаткування, які розташовані в межах територій...

06.02.2024 09:44

Про податкові пільги з місцевих податків і зборів за об’єкти оподаткування, які розташовані в межах територій можливих бойових дій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області стосовно податкових пільг з місцевих податків і зборів за об’єкти оподаткування, які розташовані в межах територій можливих бойових дій, інформує про роз’яснення Міністерства фінансів України.
Відповідно до пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів.
Абзацом другим вищезазначеного пункту встановлено, що на період дії воєнного стану в Україні на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження сільські, селищні, міські ради, рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів та/або надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації у порядку, передбаченому Кодексом для сільських, селищних, міських рад.
До того ж підпунктом 69.34 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, до рішень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій щодо встановлення ставок та пільг із місцевих податків та/або зборів та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 (щодо неможливості змін елементів податку протягом бюджетного року) пункту 4.1 та пункту 4.5 (щодо термінів застосування пільг) статті 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 (щодо термінів прийняття рішень) i 12.3.7 (щодо заборони встановлення індивідуальних пільг) пункту 12.3, підпункту 12.4.3 (щодо строків набрання чинності рішень) пункту 12.4 та пункту 12.5 (щодо строків набрання чинності рішень) статті 12 цього Кодексу, Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», частини четвертої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання».
Тому з метою вирішення питання встановлення пільг по сплаті місцевих податків і зборів за об’єкти оподаткування, розташовані в межах територій можливих бойових дій, платники мають можливість звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування (військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації) для прийняття ним відповідного рішення про надання податкових пільг.
Крім того, Кодексом визначені умови, за яких, незалежно від того, чи знаходяться об’єкти оподаткування на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих територіях, чи ні, не нараховуються та не сплачуються:
плата за землю:
- за земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами;
- землі консервації (щодо яких відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування прийнято рішення про затвердження робочого плану землеустрою щодо консервації, тобто тих земель, які забруднені хімічними речовинами внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану, а також на яких розташовані військові інженерно-технічні та/або фортифікаційні споруди);
- за земельні ділянки, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, у випадку прийняття сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями рішень про встановлення податкових пільг на підставі заяв платників;
податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
за 2022 рік та наступні податкові (звітні) періоди – за знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності юридичних осіб, дані про знищення яких внесені до Реєстру майна;
за період з 1 березня 2022 року та наступні податкові (звітні) періоди – за об’єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, які були пошкоджені у 2022 році внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та дані про пошкодження яких внесені до Реєстру майна. Нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по таких об’єктах нерухомого майна відновлюється, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об’єкти нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані та визнані придатними для використання за цільовим призначенням;
починаючи з 1 січня 2023 року, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, пошкоджені (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було зафіксовано факт пошкодження нерухомості за даними Реєстру майна, до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому, за даними Реєстру майна, об’єкти нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані та визнані придатними для проживання/для використання за цільовим призначенням.
Одночасно зазначаємо, що органам місцевого самоврядування та військовим адміністраціям або військово-цивільним адміністраціям законодавчо надано повноваження встановлювати ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі, меншому за розмір податку, встановлений для певного типу об’єктів нерухомого майна, та звільняти від сплати податку по об’єктах житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно) та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту.
Роз’яснення розміщено на вебсайті Мінфіну у рубриці «Головна/Діяльність/Податкова політика/Роз’яснення» за посиланням:
https://mof.gov.ua/storage/files/%D0%A0%D0%BE%D0%B7_%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82.pdf.
Крім цього, повідомляємо, що інші роз’яснення стосовно справляння податків в умовах дії воєнного стану розміщено на вебпорталі ДПС за посиланнями:
з плати за землю:
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/mistsevi-podatki/plata-za-zemlyu--u-skladi-podatku-na-may/komentari-fahivtsiv/742027.html;
https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/677679.html;
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/mistsevi-podatki/plata-za-zemlyu--u-skladi-podatku-na-may/komentari-fahivtsiv/677617.html;
https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/plata-za-zemlyu/yuridichni-osobi/osoblivosti-spravlyannya-podatku--zboru-/677617.html;
з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/mistsevi-podatki/podatok-naneruhome-mayno--/komentari-fahivtsiv-dps-/742027.html;
https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/677681.html;
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/mistsevi-podatki/podatok-na-neruhome-mayno--/komentari-fahivtsiv-dps-/677603.html;
https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/podatok-na-neruhome-mayno/yuridichni-osobi/osoblivosti-spravlyannya-podatku--zboru-/677603.html.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 18859. Предыдущая cтраница | Страница 971 из 1886 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua