Блог

Афанасьєв Андрій

Новий Заповіт Господа Ісуса Христа

20.06.2023 22:09

Новий Заповіт Господа Ісуса Христа - це друга частина Біблії, яка містить вчення та життєві історії Ісуса Христа та перших християнських громад. Цей документ є центральним для християнства та містить в собі вчення про любов, милосердя, справедливість та вірність, які продовжують впливати на життя людей і сьогодні.

Новий Заповіт складається з 27 книг, написаних на грецькій мові. Його початок становлять чотири Євангелії - Матвія, Марка, Луки та Івана. Вони розповідають про життя та вчення Ісуса Христа, його чудеса, смерть та воскресіння. Ці книги є основою християнської віри та служать керівництвом для багатьох людей по всьому світу.

Після Євангелій слідують Дії Апостолів, які описують історію перших християнських громад після воскресіння Ісуса Христа. Ця книга розповідає про місійну роботу апостолів, поширення християнства та створення перших церков.

Решта книг Нового Заповіту - це послання апостолів та книга Откровення. Послання апостолів містять вчення, спрямовані на керівництво християнським життям та описують, як застосовувати вчення Ісуса Христа у повсякденному житті. Книга Откровення описує кінець світу та пришестя Христа.

Новий Заповіт є основою віри для мільйонів людей по всьому світу. Він надихає нас до добра, милосердя та справедливості. Цей документ є важливим не тільки для християн, а й для всього світу, оскільки він містить в собі вчення про любов та мир, які є необхідними у наші дні. Новий Заповіт Господа Ісуса Христа є надзвичайно важливим документом для всіх, хто шукає духовної настанови та віри.

https://www.emmanuel.in.ua

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Як зрадили і розіп'яли Господа Ісуса Христа / Від Матвія 26-28

09.06.2023 14:03

Вiд Матвiя 26

1 І сталось, коли закінчив Ісус усі ці слова, Він сказав Своїм учням:
2 Ви знаєте, що через два дні буде Пасха, і Людський Син буде виданий на розп'яття.
3 Тоді первосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященика, званого Кайяфою,
4 і радилися, щоб підступом взяти Ісуса й забити.
5 І вони говорили: Та не в свято, щоб бува колотнеча в народі не сталась.
6 Коли ж Ісус був у Віфанії, у домі Симона прокаженого,
7 підійшла одна жінка до Нього, маючи алябастрову пляшечку дорогоцінного мира, і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.
8 Як побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: Нащо таке марнотратство?
9 Бо дорого можна було б це продати, і віддати убогим.
10 Зрозумівши Ісус, промовив до них: Чого прикрість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.
11 Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.
12 Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на похорон Мій.
13 Поправді кажу вам: де тільки оця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!
14 Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників,
15 і сказав: Що хочете дати мені, і я вам Його видам? І вони йому виплатили тридцять срібняків.
16 І він відтоді шукав слушного часу, щоб видати Його.
17 А першого дня Опрісноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: Де хочеш, щоб ми приготували пасху спожити Тобі?
18 А Він відказав: Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близький, справлю Пасху з Своїми учнями в тебе.
19 І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали пасху готувати.
20 А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.
21 І, як вони споживали, Він сказав: Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене...
22 А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: Чи не я то, о Господи?
23 А Він відповів і промовив: Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене.
24 Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Людського Сина! Було б краще йому, коли б той чоловік не родився!
25 Юда ж, зрадник Його, відповів і сказав: Чи не я то, Учителю? Відказав Він йому: Ти сказав...
26 Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє.
27 А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі,
28 бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!
29 Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його новим питиму в Царстві Мого Отця.
30 А коли відспівали вони, то на гору Оливну пішли.
31 Промовляє тоді їм Ісус: Усі ви через Мене спокуситеся ночі цієї. Бо написано: Уражу пастиря, і розпорошаться вівці отари.
32 По воскресенні ж Своїм Я вас випереджу в Галілеї.
33 А Петро відповів і сказав Йому: Якби й усі спокусились про Тебе, я не спокушуся ніколи.
34 Промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене...
35 Говорить до Нього Петро: Коли б мені навіть умерти з Тобою, я не відречуся від Тебе! Так сказали й усі учні.
36 Тоді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсиманія, і промовляє до учнів: Посидьте ви тут, аж поки піду й помолюся отам.
37 І, взявши Петра й двох синів Зеведеєвих, зачав сумувати й тужити.
38 Тоді промовляє до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут, і попильнуйте зо Мною...
39 І, трохи далі пройшовши, упав Він долілиць, та молився й благав: Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене... Та проте, не як Я хочу, а як Ти...
40 І, вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: Отак, не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?...
41 Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, бадьорий бо дух, але немічне тіло.
42 Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, нехай станеться воля Твоя!
43 І, прийшовши, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були.
44 І, залишивши їх, знов пішов, і помолився втретє, те саме слово промовивши.
45 Потому приходить до учнів і їм промовляє: Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година наблизилась, і до рук грішникам виданий буде Син Людський...
46 Уставайте, ходім, ось наблизився Мій зрадник!
47 І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним люду багато від первосвящеників і старших народу з мечами та киями.
48 А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: Кого поцілую, то Він, беріть Його.
49 І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Радій, Учителю! І поцілував Його.
50 Ісус же йому відказав: Чого, друже, прийшов ти? Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, і схопили Його.
51 А ось один із тих, що з Ісусом були, витягнув руку, і меча свого вихопив та й рубонув раба первосвященика, і відтяв йому вухо.
52 Тоді промовляє до нього Ісус: Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто візьме меча, від меча і загинуть.
53 Чи ти думаєш, що не можу тепер упросити Свого Отця, і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіонів Анголів?
54 Але як має збутись Писання, що так статися мусить?
55 Тієї години промовив Ісус до народу: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, і Мене не взяли ви.
56 Це ж сталось усе, щоб збулися писання пророків. Усі учні тоді залишили Його й повтікали...
57 А вони схопили Ісуса, і повели до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.
58 Петро ж здалека йшов услід за Ним аж до двору первосвященика, і, ввійшовши всередину, сів із службою, щоб бачити кінець.
59 А первосвященики та ввесь синедріон шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,
60 і не знаходили, хоч кривосвідків багато підходило. Аж ось накінець з'явилися двоє,
61 і сказали: Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, і за три дні збудувати його.
62 Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать супроти Тебе?
63 Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, чи Христос Ти, Син Божий?
64 Промовляє до нього Ісус: Ти сказав... А навіть повім вам: відтепер ви побачите Людського Сина, що сидітиме праворуч сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!
65 Тоді первосвященик роздер одежу свою та й сказав: Він богозневажив! Нащо нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богозневагу!
66 Як вам іздається? Вони ж відповіли та сказали: Повинен умерти!
67 Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по щоках Його, інші ж киями били,
68 і казали: Пророкуй нам, Христе, хто то вдарив Тебе?...
69 А Петро перед домом сидів на подвір'ї. І приступила до нього служниця одна та й сказала: І ти був з Ісусом Галілеянином!
70 А він перед всіма відрікся, сказавши: Не відаю я, що ти кажеш...
71 А коли до воріт він підходив, побачила інша його та й сказала приявним там людям: Оцей був з Ісусом Назарянином!
72 І він знову відрікся та став присягатись: Не знаю Цього Чоловіка!...
73 Підійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе.
74 Тоді він став клястись та божитись: Не знаю Цього Чоловіка! І заспівав півень хвилі тієї...
75 І згадав Петро сказане слово Ісусове: Перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав...

Вiд Матвiя 27

1 А коли настав ранок, усі первосвященики й старші народу зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.
2 І, зв'язавши Його, повели, та й Понтію Пилату намісникові віддали.
3 Тоді Юда, що видав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібняків первосвященикам і старшим,
4 та й сказав: Я згрішив, невинну кров видавши. Вони ж відказали: А нам що до того? Дивись собі сам...
5 І, кинувши в храм срібняки, відійшов, а потому пішов, та й повісився...
6 А первосвященики, як взяли срібняки, то сказали: Цього не годиться покласти до сховку церковного, це ж бо заплата за кров.
7 А порадившись, купили на них поле ганчарське, щоб мандрівників ховати,
8 чому й зветься те поле полем крови аж до сьогодні.
9 Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремія, промовляючи: І взяли вони тридцять срібняків, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,
10 і дали їх за поле ганчарське, як Господь наказав був мені.
11 Ісус же став перед намісником. І намісник Його запитав і сказав: Чи Ти Цар Юдейський? Ісус же йому відказав: Ти кажеш.
12 Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічого на те не відказував.
13 Тоді каже до Нього Пилат: Чи не чуєш, як багато на Тебе свідкують?
14 А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був дуже здивований.
15 Мав же намісник звичай відпускати на свято народові в'язня одного, котрого хотіли вони.
16 Був тоді в'язень відомий, що звався Варавва.
17 І, як зібрались вони, то сказав їм Пилат: Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?
18 Бо він знав, що Його через заздрощі видали.
19 Коли ж він сидів на суддевім сидінні, його дружина прислала сказати йому: Нічого не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього...
20 А первосвященики й старші попідмовляли народ, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподіяти.
21 Намісник тоді відповів і сказав їм: Котрого ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив? Вони ж відказали: Варавву.
22 Пилат каже до них: А що ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос? Усі закричали: Нехай розп'ятий буде!...
23 А намісник спитав: Яке ж зло Він зробив? Вони ж зачали ще сильніше кричати й казати: Нехай розп'ятий буде!
24 І, як побачив Пилат, що нічого не вдіє, а неспокій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: Я невинний у крові Його! Самі ви побачите...
25 А ввесь народ відповів і сказав: На нас Його кров і на наших дітей!...
26 Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб розп'ятий був.
27 Тоді то намісникові вояки, до преторія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.
28 І, роздягнувши Його, багряницю наділи на Нього.
29 І, сплівши з тернини вінка, поклали Йому на голову, а тростину в правицю Його. І, навколішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: Радій, Царю Юдейський!
30 І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били...
31 А коли назнущалися з Нього, зняли з Нього плаща, і зодягнули в одежу Його. І повели Його на розп'яття.
32 А виходячи, стріли одного кірінеянина, Симон на ймення, його змусили нести для Нього хреста.
33 І, прибувши на місце, що зветься Голгофа, цебто сказати Череповище,
34 дали Йому пити вина, із гіркотою змішаного, та, покуштувавши, Він пити не схотів.
35 А розп'явши Його, вони поділили одежу Його, кинувши жереба.
36 І, посідавши, стерегли Його там.
37 І напис провини Його помістили над Його головою: Це Ісус, Цар Юдейський.
38 Тоді розп'ято з Ним двох розбійників: одного праворуч, а одного ліворуч.
39 А хто побіч проходив, Його лихословили та головами своїми хитали,
40 і казали: Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, спаси Самого Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!
41 Так само ж і первосвященики з книжниками та старшими, насміхаючися, говорили:
42 Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, і ми повіримо Йому!
43 Покладав Він надію на Бога, нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому. Бо Він говорив: Я Син Божий...
44 Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були розп'яті.
45 А від години шостої аж до години дев'ятої темрява сталась по цілій землі!
46 А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?...
47 Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю.
48 А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом її наповнивши, настромив на тростину й давав Йому пити.
49 Інші казали: Чекай но, побачмо, чи прийде Ілля визволяти Його.
50 А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа віддав...
51 І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі,
52 і повідкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих,
53 а з гробів повиходивши, по Його воскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із'явились.
54 А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий!
55 Було там багато й жінок, що дивилися здалека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуговували.
56 Між ними була Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йосипа, і мати синів Зеведеєвих.
57 А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Ариматеї, на ім'я Йосип, що й сам був навчався в Ісуса.
58 Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати.
59 І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його плащаницею чистою,
60 і поклав його в гробі новому своїм, що був висік у скелі. До дверей гробових привалив він великого каменя, та й відійшов.
61 Була ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насупроти гробу.
62 А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї,
63 і сказали: Пригадали ми, пане, собі, що обманець отой, як живий іще був, то сказав: По трьох днях Я воскресну.
64 Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали народові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу...
65 Відказав їм Пилат: Сторожу ви маєте, ідіть, забезпечте, як знаєте.
66 І вони відійшли, і, запечатавши каменя, біля гробу сторожу поставили.

Вiд Матвiя 28

1 Як минула ж субота, на світанку дня першого в тижні, прийшла Марія Магдалина та інша Марія побачити гріб.
2 І великий ось ставсь землетрус, бо зійшов із неба Ангол Господній, і, приступивши, відвалив від гробу каменя, та й сів на ньому.
3 Його ж постать була, як та блискавка, а шати його були білі, як сніг.
4 І від страху перед ним затряслася сторожа, та й стала, як мертва.
5 А Ангол озвався й промовив жінкам: Не лякайтеся, бо я знаю, що Ісуса розп'ятого це ви шукаєте.
6 Нема Його тут, бо воскрес, як сказав. Підійдіть, подивіться на місце, де знаходився Він.
7 Ідіть же хутко, і скажіть Його учням, що воскрес Він із мертвих, і ото випереджує вас в Галілеї, там Його ви побачите. Ось, вам я звістив!
8 І пішли вони хутко від гробу, зо страхом і великою радістю, і побігли, щоб учнів Його сповістити.
9 Аж ось перестрів їх Ісус і сказав: Радійте! Вони ж підійшли, обняли Його ноги і вклонились Йому до землі.
10 Промовляє тоді їм Ісус: Не лякайтесь! Ідіть, повідомте братів Моїх, нехай вони йдуть у Галілею, там побачать Мене!
11 Коли ж вони йшли, ось дехто зо сторожі до міста прийшли та й первосвященикам розповіли все, що сталось.
12 І, зібравшись зо старшими, вони врадили раду, і дали сторожі чимало срібняків,
13 і сказали: Розповідайте: Його учні вночі прибули, і вкрали Його, як ми спали.
14 Як почує ж намісник про це, то його ми переконаємо, і від клопоту визволимо вас.
15 І, взявши вони срібняки, зробили, як навчено їх. І пронеслося слово оце між юдеями, і тримається аж до сьогодні.
16 Одинадцять же учнів пішли в Галілею на гору, куди звелів їм Ісус.
17 І як вони Його вгледіли, поклонились Йому до землі, а дехто вагався.
18 А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав: Дана Мені всяка влада на небі й на землі.
19 Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа,
20 навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь.

https://a2me2n.blogspot.com

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Что такое Новый Завет?

16.05.2023 05:46

Новый завет - это часть христианской Библии, которая содержит послания апостолов и Евангелия о жизни и учении Иисуса Христа. Новый завет был написан после смерти и воскрешения Иисуса Христа, и он является основой христианской веры.

Новый завет состоит из 27 книг, которые были написаны на греческом языке. Книги были написаны разными авторами, но все они вдохновлены Богом. Некоторые из наиболее известных книг в Новом завете включают Евангелие от Матфея, Евангелие от Марка, Евангелие от Луки и Евангелие от Иоанна.

Евангелия описывают жизнь Иисуса Христа, его учение и чудеса, которые он совершал. Они также описывают его смерть на кресте и воскрешение из мертвых. Послания апостолов содержат учение о том, как жить праведной жизнью и как следовать учению Иисуса Христа.

Новый завет является ключевой частью христианской веры, и он используется как основа для многих христианских обрядов, таких как крещение и причастие. Он также является важным источником мудрости и руководства для верующих в их повседневной жизни.

В заключение, Новый завет является важной частью христианской веры, которая содержит учение о жизни и учении Иисуса Христа. Он является ключевым источником мудрости и руководства для верующих в их повседневной жизни.

Новый Завет | Читать

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Євангеліє

15.05.2023 18:13

Євангеліє - це набір релігійних творів, які містять історію та вчення Ісуса Христа. Це основний текст християнства, який складається з чотирьох книг - Матвієвого, Маркового, Лукиного та Іванового Євангелій.

Кожне з євангелій містить інформацію про життя та діяльність Ісуса Христа, його науки, чудеса, страждання, смерть та воскресіння. Кожен автор писав зі свого бачення та досвіду, що дозволяє відчути різні нюанси та особливості життя Ісуса.

Євангелії написані на грецькій мові у 1-2 століттях н.е. Автори євангелій були свідками подій або використовували свідчення інших свідків. Це дає можливість розглядати євангелії як історичні джерела, що допомагають зрозуміти життя та культуру періоду, в якому вони були написані.

Євангелії є основою християнської віри та моралі. Вони надають віруючим керівництво та натхнення для життя відповідно до Божої волі. Євангелії заохочують до любові, милосердя, прощення та допомагають зрозуміти значення жертви Ісуса Христа за спасіння людства.

Усім, хто цікавиться релігією та духовним розвитком, євангелії можуть стати цінним джерелом знань та натхнення. Вони дають можливість поглибити розуміння християнської віри та знайти в ній сенс свого життя.

https://www.emmanuel.in.ua/

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Новий заповіт

15.05.2023 17:35

Новий заповіт - це друга частина Біблії, яка складається з 27 книг і описує життя та діяльність Ісуса Христа, а також ранньої церкви. Назва "новий заповіт" походить від грецького слова "διαθήκη" (diathēkē), яке означає "угода" або "договір".

Основна тема Нового заповіту - це спасіння людей через віру в Ісуса Христа. Книги Нового заповіту розповідають про Ісуса Христа як про Сина Божого, його народження, життя, смерть на хресті та воскресіння з мертвих. Також описується діяльність перших християнських церков та їхній спосіб життя.

Книги Нового заповіту були написані різними авторами у першому столітті після Христа. Найбільш відомими авторами є Євангелісти Матвій, Марк, Лука та Іван, а також апостоли Павло, Петро та Яків.

Новий заповіт є основою християнської віри та моралі. Він вчить про любов до Бога та ближнього, про прощення гріхів та спасіння душі через віру в Ісуса Христа. Книги Нового заповіту є невичерпним джерелом духовної мудрості та натхнення для мільйонів людей по всьому світу.

https://www.emmanuel.in.ua/

Коментарі: 0 | Залишити коментар

И, проходя, увидел человека, слепого от рождения

29.03.2023 01:49

1 И, проходя, увидел человека, слепого от рождения.
2 Ученики Его спросили у Него: Равви! кто согрешил, он или родители его, что родился слепым?
3 Иисус отвечал: не согрешил ни он, ни родители его, но это для того, чтобы на нем явились дела Божии.
4 Мне должно делать дела Пославшего Меня, доколе есть день; приходит ночь, когда никто не может делать.
5 Доколе Я в мире, Я свет миру.
6 Сказав это, Он плюнул на землю, сделал брение из плюновения и помазал брением глаза слепому,
7 и сказал ему: пойди, умойся в купальне Силоам, что значит: посланный. Он пошел и умылся, и пришел зрячим.
8 Тут соседи и видевшие прежде, что он был слеп, говорили: не тот ли это, который сидел и просил милостыни?
9 Иные говорили: это он, а иные: похож на него. Он же говорил: это я.
10 Тогда спрашивали у него: как открылись у тебя глаза?
11 Он сказал в ответ: Человек, называемый Иисус, сделал брение, помазал глаза мои и сказал мне: пойди на купальню Силоам и умойся. Я пошел, умылся и прозрел.
12 Тогда сказали ему: где Он? Он отвечал: не знаю.
13 Повели сего бывшего слепца к фарисеям.
14 А была суббота, когда Иисус сделал брение и отверз ему очи.
15 Спросили его также и фарисеи, как он прозрел. Он сказал им: брение положил Он на мои глаза, и я умылся, и вижу.
16 Тогда некоторые из фарисеев говорили: не от Бога Этот Человек, потому что не хранит субботы. Другие говорили: как может человек грешный творить такие чудеса? И была между ними распря.
17 Опять говорят слепому: ты что скажешь о Нем, потому что Он отверз тебе очи? Он сказал: это пророк.
18 Тогда Иудеи не поверили, что он был слеп и прозрел, доколе не призвали родителей сего прозревшего
19 и спросили их: это ли сын ваш, о котором вы говорите, что родился слепым? как же он теперь видит?
20 Родители его сказали им в ответ: мы знаем, что это сын наш и что он родился слепым,
21 а как теперь видит, не знаем, или кто отверз ему очи, мы не знаем. Сам в совершенных летах; самого спросите; пусть сам о себе скажет.
22 Так отвечали родители его, потому что боялись Иудеев; ибо Иудеи сговорились уже, чтобы, кто признает Его за Христа, того отлучать от синагоги.
23 Посему-то родители его и сказали: он в совершенных летах; самого спросите.
24 Итак, вторично призвали человека, который был слеп, и сказали ему: воздай славу Богу; мы знаем, что Человек Тот грешник.
25 Он сказал им в ответ: грешник ли Он, не знаю; одно знаю, что я был слеп, а теперь вижу.
26 Снова спросили его: что сделал Он с тобою? как отверз твои очи?
27 Отвечал им: я уже сказал вам, и вы не слушали; что еще хотите слышать? или и вы хотите сделаться Его учениками?
28 Они же укорили его и сказали: ты ученик Его, а мы Моисеевы ученики.
29 Мы знаем, что с Моисеем говорил Бог; Сего же не знаем, откуда Он.
30 Человек прозревший сказал им в ответ: это и удивительно, что вы не знаете, откуда Он, а Он отверз мне очи.
31 Но мы знаем, что грешников Бог не слушает; но кто чтит Бога и творит волю Его, того слушает.
32 От века не слыхано, чтобы кто отверз очи слепорожденному.
33 Если бы Он не был от Бога, не мог бы творить ничего.
34 Сказали ему в ответ: во грехах ты весь родился, и ты ли нас учишь? И выгнали его вон.
35 Иисус, услышав, что выгнали его вон, и найдя его, сказал ему: ты веруешь ли в Сына Божия?
36 Он отвечал и сказал: а кто Он, Господи, чтобы мне веровать в Него?
37 Иисус сказал ему: и видел ты Его, и Он говорит с тобою.
38 Он же сказал: верую, Господи! И поклонился Ему.
39 И сказал Иисус: на суд пришел Я в мир сей, чтобы невидящие видели, а видящие стали слепы.
40 Услышав это, некоторые из фарисеев, бывших с Ним, сказали Ему: неужели и мы слепы?
41 Иисус сказал им: если бы вы были слепы, то не имели бы на себе греха; но как вы говорите, что видите, то грех остается на вас.

https://a7me7n.blogspot.com/2023/03/43.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Ной, ковчег, Бог и потоп (Бытие 6-9 / Библия)

29.03.2023 01:45

Бытие 6

1 Когда люди начали умножаться на земле и родились у них дочери,
2 тогда сыны Божии увидели дочерей человеческих, что они красивы, и брали их себе в жены, какую кто избрал.
3 И сказал Господь Бог: не вечно Духу Моему быть пренебрегаемым человеками сими, потому что они плоть; пусть будут дни их сто двадцать лет.
4 В то время были на земле исполины, особенно же с того времени, как сыны Божии стали входить к дочерям человеческим, и они стали рождать им: это сильные, издревле славные люди.
5 И увидел Господь Бог, что велико развращение человеков на земле, и что все мысли и помышления сердца их были зло во всякое время;
6 и раскаялся Господь, что создал человека на земле, и восскорбел в сердце Своем.
7 И сказал Господь: истреблю с лица земли человеков, которых Я сотворил, от человека до скотов, и гадов и птиц небесных истреблю, ибо Я раскаялся, что создал их.
8 Ной же обрел благодать пред очами Господа Бога.
9 Вот житие Ноя: Ной был человек праведный и непорочный в роде своем; Ной ходил пред Богом.
10 Ной родил трех сынов: Сима, Хама и Иафета.
11 Но земля растлилась пред лицем Божиим, и наполнилась земля злодеяниями.
12 И воззрел Господь Бог на землю, и вот, она растленна, ибо всякая плоть извратила путь свой на земле.
13 И сказал Господь Бог Ною: конец всякой плоти пришел пред лице Мое, ибо земля наполнилась от них злодеяниями; и вот, Я истреблю их с земли.
14 Сделай себе ковчег из дерева гофер; отделения сделай в ковчеге и осмоли его смолою внутри и снаружи.
15 И сделай его так: длина ковчега триста локтей; ширина его пятьдесят локтей, а высота его тридцать локтей.
16 И сделай отверстие в ковчеге, и в локоть сведи его вверху, и дверь в ковчег сделай с боку его; устрой в нем нижнее, второе и третье жилье.
17 И вот, Я наведу на землю потоп водный, чтоб истребить всякую плоть, в которой есть дух жизни, под небесами; все, что есть на земле, лишится жизни.
18 Но с тобою Я поставлю завет Мой, и войдешь в ковчег ты, и сыновья твои, и жена твоя, и жены сынов твоих с тобою.
19 Введи также в ковчег из всякого скота, и из всех гадов, и из всех животных, и от всякой плоти по паре, чтоб они остались с тобою в живых; мужеского пола и женского пусть они будут.
20 Из всех птиц по роду их, и из всех скотов по роду их, и из всех пресмыкающихся по земле по роду их, из всех по паре войдут к тебе, чтобы остались в живых с тобою, мужеского пола и женского.
21 Ты же возьми себе всякой пищи, какою питаются, и собери к себе; и будет она для тебя и для них пищею.
22 И сделал Ной все: как повелел ему Господь Бог, так он и сделал.

Бытие 7

1 И сказал Господь Бог Ною: войди ты и все семейство твое в ковчег, ибо тебя увидел Я праведным предо Мною в роде сем;
2 и всякого скота чистого возьми по семи, мужеского пола и женского, а из скота нечистого по два, мужеского пола и женского;
3 также и из птиц небесных чистых по семи, мужеского пола и женского, и из всех птиц нечистых по две, мужеского пола и женского, чтобы сохранить племя для всей земли,
4 ибо чрез семь дней Я буду изливать дождь на землю сорок дней и сорок ночей; и истреблю все существующее, что Я создал, с лица земли.
5 Ной сделал все, что Господь Бог повелел ему.
6 Ной же был шестисот лет, как потоп водный пришел на землю.
7 И вошел Ной и сыновья его, и жена его, и жены сынов его с ним в ковчег от вод потопа.
8 И из птиц чистых и из птиц нечистых, и из скотов чистых и из скотов нечистых, и из зверей и из всех пресмыкающихся по земле
9 по паре, мужеского пола и женского, вошли к Ною в ковчег, как Господь Бог повелел Ною.
10 Чрез семь дней воды потопа пришли на землю.
11 В шестисотый год жизни Ноевой, во второй месяц, в семнадцатый день месяца, в сей день разверзлись все источники великой бездны, и окна небесные отворились;
12 и лился на землю дождь сорок дней и сорок ночей.
13 В сей самый день вошел в ковчег Ной, и Сим, Хам и Иафет, сыновья Ноевы, и жена Ноева, и три жены сынов его с ними.
14 Они, и все звери земли по роду их, и всякий скот по роду его, и все гады, пресмыкающиеся по земле, по роду их, и все летающие по роду их, все птицы, все крылатые,
15 и вошли к Ною в ковчег по паре мужеского пола и женского от всякой плоти, в которой есть дух жизни;
16 и вошедшие к Ною в ковчег мужеский и женский пол всякой плоти вошли, как повелел ему Господь Бог. И затворил Господь Бог за ним ковчег.
17 И продолжалось на земле наводнение сорок дней и сорок ночей, и умножилась вода, и подняла ковчег, и он возвысился над землею;
18 вода же усиливалась и весьма умножалась на земле, и ковчег плавал по поверхности вод.
19 И усилилась вода на земле чрезвычайно, так что покрылись все высокие горы, какие есть под всем небом;
20 на пятнадцать локтей поднялась над ними вода, и покрылись все высокие горы.
21 И лишилась жизни всякая плоть, движущаяся по земле, и птицы, и скоты, и звери, и все гады, ползающие по земле, и все люди;
22 все, что имело дыхание духа жизни в ноздрях своих на суше, умерло.
23 Истребилось всякое существо, которое было на поверхности всей земли; от человека до скота, и гадов, и птиц небесных, - все истребилось с земли, остался только Ной и что было с ним в ковчеге.
24 Вода же усиливалась на земле сто пятьдесят дней.

Бытие 8

1 И вспомнил Бог о Ное, и о всех зверях, и о всех скотах, (и о всех птицах, и о всех гадах пресмыкающихся,) бывших с ним в ковчеге; и навел Бог ветер на землю, и воды остановились.
2 И закрылись источники бездны и окна небесные, и перестал дождь с неба.
3 Вода же постепенно возвращалась с земли, и стала убывать вода по окончании ста пятидесяти дней.
4 И остановился ковчег в седьмом месяце, в семнадцатый день месяца, на горах Араратских.
5 Вода постоянно убывала до десятого месяца; в первый день десятого месяца показались верхи гор.
6 По прошествии сорока дней Ной открыл сделанное им окно ковчега
7 и выпустил ворона, чтобы видеть, убыла ли вода с земли, который, вылетев, отлетал и прилетал, пока осушилась земля от воды.
8 Потом выпустил от себя голубя, чтобы видеть, сошла ли вода с лица земли,
9 но голубь не нашел места покоя для ног своих и возвратился к нему в ковчег, ибо вода была еще на поверхности всей земли; и он простер руку свою, и взял его, и принял к себе в ковчег.
10 И помедлил еще семь дней других и опять выпустил голубя из ковчега.
11 Голубь возвратился к нему в вечернее время, и вот, свежий масличный лист во рту у него, и Ной узнал, что вода сошла с земли.
12 Он помедлил еще семь дней других и опять выпустил голубя; и он уже не возвратился к нему.
13 Шестьсот первого года жизни Ноевой к первому дню первого месяца иссякла вода на земле; и открыл Ной кровлю ковчега и посмотрел, и вот, обсохла поверхность земли.
14 И во втором месяце, к двадцать седьмому дню месяца, земля высохла.
15 И сказал Господь Бог Ною:
16 выйди из ковчега ты и жена твоя, и сыновья твои, и жены сынов твоих с тобою;
17 выведи с собою всех животных, которые с тобою, от всякой плоти, из птиц, и скотов, и всех гадов, пресмыкающихся по земле: пусть разойдутся они по земле, и пусть плодятся и размножаются на земле.
18 И вышел Ной и сыновья его, и жена его, и жены сынов его с ним;
19 все звери, и весь скот, и все гады, и все птицы, все движущееся по земле, по родам своим, вышли из ковчега.
20 И устроил Ной жертвенник Господу; и взял из всякого скота чистого и из всех птиц чистых и принес во всесожжение на жертвеннике.
21 И обонял Господь приятное благоухание, и сказал Господь Бог в сердце Своем: не буду больше проклинать землю за человека, потому что помышление сердца человеческого - зло от юности его; и не буду больше поражать всего живущего, как Я сделал:
22 впредь во все дни земли сеяние и жатва, холод и зной, лето и зима, день и ночь не прекратятся.

Бытие 9

1 И благословил Бог Ноя и сынов его и сказал им: плодитесь и размножайтесь, и наполняйте землю и обладайте ею;
2 да страшатся и да трепещут вас все звери земные, и весь скот земной, и все птицы небесные, все, что движется на земле, и все рыбы морские: в ваши руки отданы они;
3 все движущееся, что живет, будет вам в пищу; как зелень травную даю вам все;
4 только плоти с душею ее, с кровью ее, не ешьте;
5 Я взыщу и вашу кровь, в которой жизнь ваша, взыщу ее от всякого зверя, взыщу также душу человека от руки человека, от руки брата его;
6 кто прольет кровь человеческую, того кровь прольется рукою человека: ибо человек создан по образу Божию;
7 вы же плодитесь и размножайтесь, и распространяйтесь по земле, и умножайтесь на ней.
8 И сказал Бог Ною и сынам его с ним:
9 вот, Я поставляю завет Мой с вами и с потомством вашим после вас,
10 и со всякою душею живою, которая с вами, с птицами и со скотами, и со всеми зверями земными, которые у вас, со всеми вышедшими из ковчега, со всеми животными земными;
11 поставляю завет Мой с вами, что не будет более истреблена всякая плоть водами потопа, и не будет уже потопа на опустошение земли.
12 И сказал Господь Бог: вот знамение завета, который Я поставляю между Мною и между вами и между всякою душею живою, которая с вами, в роды навсегда:
13 Я полагаю радугу Мою в облаке, чтоб она была знамением вечного завета между Мною и между землею.
14 И будет, когда Я наведу облако на землю, то явится радуга Моя в облаке;
15 и Я вспомню завет Мой, который между Мною и между вами и между всякою душею живою во всякой плоти; и не будет более вода потопом на истребление всякой плоти.
16 И будет радуга Моя в облаке, и Я увижу ее, и вспомню завет вечный между Богом и между землею и между всякою душею живою во всякой плоти, которая на земле.
17 И сказал Бог Ною: вот знамение завета, который Я поставил между Мною и между всякою плотью, которая на земле.
18 Сыновья Ноя, вышедшие из ковчега, были: Сим, Хам и Иафет. Хам же был отец Ханаана.
19 Сии трое были сыновья Ноевы, и от них населилась вся земля.
20 Ной начал возделывать землю и насадил виноградник;
21 и выпил он вина, и опьянел, и лежал обнаженным в шатре своем.
22 И увидел Хам, отец Ханаана, наготу отца своего, и выйдя рассказал двум братьям своим.
23 Сим же и Иафет взяли одежду и, положив ее на плечи свои, пошли задом и покрыли наготу отца своего; лица их были обращены назад, и они не видали наготы отца своего.
24 Ной проспался от вина своего и узнал, что сделал над ним меньший сын его,
25 и сказал: проклят Ханаан; раб рабов будет он у братьев своих.
26 Потом сказал: благословен Господь Бог Симов; Ханаан же будет рабом ему;
27 да распространит Бог Иафета, и да вселится он в шатрах Симовых; Ханаан же будет рабом ему.
28 И жил Ной после потопа триста пятьдесят лет.
29 Всех же дней Ноевых было девятьсот пятьдесят лет, и он умер.

https://a7me7n.blogspot.com/2023/03/1.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Когда люди начали умножаться на земле

26.03.2023 00:39

1 Когда люди начали умножаться на земле и родились у них дочери,
2 тогда сыны Божии увидели дочерей человеческих, что они красивы, и брали их себе в жены, какую кто избрал.
3 И сказал Господь [Бог]: не вечно Духу Моему быть пренебрегаемым человеками [сими], потому что они плоть; пусть будут дни их сто двадцать лет.
4 В то время были на земле исполины, особенно же с того времени, как сыны Божии стали входить к дочерям человеческим, и они стали рождать им: это сильные, издревле славные люди.
5 И увидел Господь [Бог], что велико развращение человеков на земле, и что все мысли и помышления сердца их были зло во всякое время;
6 и раскаялся Господь, что создал человека на земле, и восскорбел в сердце Своем.
7 И сказал Господь: истреблю с лица земли человеков, которых Я сотворил, от человека до скотов, и гадов и птиц небесных истреблю, ибо Я раскаялся, что создал их.
8 Ной же обрел благодать пред очами Господа [Бога].
9 Вот житие Ноя: Ной был человек праведный и непорочный в роде своем; Ной ходил пред Богом.
10 Ной родил трех сынов: Сима, Хама и Иафета.
11 Но земля растлилась пред лицем Божиим, и наполнилась земля злодеяниями.
12 И воззрел [Господь] Бог на землю, и вот, она растленна, ибо всякая плоть извратила путь свой на земле.
13 И сказал [Господь] Бог Ною: конец всякой плоти пришел пред лице Мое, ибо земля наполнилась от них злодеяниями; и вот, Я истреблю их с земли.
14 Сделай себе ковчег из дерева гофер; отделения сделай в ковчеге и осмоли его смолою внутри и снаружи.
15 И сделай его так: длина ковчега триста локтей; ширина его пятьдесят локтей, а высота его тридцать локтей.
16 И сделай отверстие в ковчеге, и в локоть сведи его вверху, и дверь в ковчег сделай с боку его; устрой в нем нижнее, второе и третье [жилье].
17 И вот, Я наведу на землю потоп водный, чтоб истребить всякую плоть, в которой есть дух жизни, под небесами; все, что есть на земле, лишится жизни.
18 Но с тобою Я поставлю завет Мой, и войдешь в ковчег ты, и сыновья твои, и жена твоя, и жены сынов твоих с тобою.
19 Введи также в ковчег [из всякого скота, и из всех гадов, и] из всех животных, и от всякой плоти по паре, чтоб они остались с тобою в живых; мужеского пола и женского пусть они будут.
20 Из [всех] птиц по роду их, и из [всех] скотов по роду их, и из всех пресмыкающихся по земле по роду их, из всех по паре войдут к тебе, чтобы остались в живых [с тобою, мужеского пола и женского].
21 Ты же возьми себе всякой пищи, какою питаются, и собери к себе; и будет она для тебя и для них пищею.
22 И сделал Ной все: как повелел ему [Господь] Бог, так он и сделал.

https://a7me7n.blogspot.com/2023/03/1.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Лучше кусок сухого хлеба, и с ним мир, нежели дом, полный заколотого скота, с раздором

25.03.2023 20:46

1 Лучше кусок сухого хлеба, и с ним мир, нежели дом, полный заколотого скота, с раздором.
2 Разумный раб господствует над беспутным сыном и между братьями разделит наследство.
3 Плавильня - для серебра, и горнило - для золота, а сердца испытывает Господь.
4 Злодей внимает устам беззаконным, лжец слушается языка пагубного.
5 Кто ругается над нищим, тот хулит Творца его; кто радуется несчастью, тот не останется ненаказанным [а милосердый помилован будет].
6 Венец стариков - сыновья сыновей, и слава детей - родители их. [У верного целый мир богатства, а у неверного - ни обола.]
7 Неприлична глупому важная речь, тем паче знатному - уста лживые.
8 Подарок - драгоценный камень в глазах владеющего им: куда ни обратится он, успеет.
9 Прикрывающий проступок ищет любви; а кто снова напоминает о нем, тот удаляет друга.
10 На разумного сильнее действует выговор, нежели на глупого сто ударов.
11 Возмутитель ищет только зла; поэтому жестокий ангел будет послан против него.
12 Лучше встретить человеку медведицу, лишенную детей, нежели глупца с его глупостью.
13 Кто за добро воздает злом, от дома того не отойдет зло.
14 Начало ссоры - как прорыв воды; оставь ссору прежде, нежели разгорелась она.
15 Оправдывающий нечестивого и обвиняющий праведного - оба мерзость пред Господом.
16 К чему сокровище в руках глупца? Для приобретения мудрости у него нет разума. [Кто высоким делает свой дом, тот ищет разбиться; а уклоняющийся от учения впадет в беды.]
17 Друг любит во всякое время и, как брат, явится во время несчастья.
18 Человек малоумный дает руку и ручается за ближнего своего.
19 Кто любит ссоры, любит грех, и кто высоко поднимает ворота свои, тот ищет падения.
20 Коварное сердце не найдет добра, и лукавый язык попадет в беду.
21 Родил кто глупого, - себе на горе, и отец глупого не порадуется.
22 Веселое сердце благотворно, как врачевство, а унылый дух сушит кости.
23 Нечестивый берет подарок из пазухи, чтобы извратить пути правосудия.
24 Мудрость - пред лицем у разумного, а глаза глупца - на конце земли.
25 Глупый сын - досада отцу своему и огорчение для матери своей.
26 Нехорошо и обвинять правого, и бить вельмож за правду.
27 Разумный воздержан в словах своих, и благоразумный хладнокровен.
28 И глупец, когда молчит, может показаться мудрым, и затворяющий уста свои - благоразумным.

https://a7me7n.blogspot.com/2023/03/20.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Отож, відкладіть усяку злобу, і всякий підступ, і лицемірство

08.03.2023 06:52

1 Отож, відкладіть усяку злобу, і всякий підступ, і лицемірство, і заздрість, і всякі обмови,
2 і, немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на спасіння,
3 якщо ви спробували, що добрий Господь.
4 Приступайте до Нього, до Каменя живого, дорогоцінного, що відкинули люди Його, але вибрав Бог.
5 І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб приносити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа.
6 Бо стоїть у Писанні: Ось кладу Я на Сіоні Каменя вибраного, наріжного, дорогоцінного, і хто вірує в Нього, той не буде осоромлений!
7 Отож бо, для вас, хто вірує, Він коштовність, а для тих, хто не вірує камінь, що його занедбали були будівничі, той наріжним став каменем,
8 і камінь спотикання, і скеля спокуси, і об нього вони спотикаються, не вірячи слову, на що й призначені були.
9 Але ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого,
10 колись ненарод, а тепер народ Божий, колись непомилувані, а тепер ви помилувані!
11 Благаю вас, любі, як приходьків та подорожніх, щоб ви здержувались від тілесних пожадливостей, що воюють проти душі.
12 Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання.
13 Отож, коріться кожному людському творінню ради Господа, чи то цареві, як найвищому,
14 чи то володарям, як від нього посланим для карання злочинців та для похвали доброчинців.
15 Бо така Божа воля, щоб доброчинці гамували неуцтво нерозумних людей,
16 як вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття лихого, але як раби Божі.
17 Шануйте всіх, братство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте.
18 Раби, коріться панам із повним страхом, не тільки добрим та тихим, але й прикрим.
19 Бо то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, терпить недолю, непоправді страждаючи.
20 Бо яка похвала, коли терпите ви, як вас б'ють за провини? Але коли з мукою терпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові!
21 Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його.
22 Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його підступу!
23 Коли був лихословлений, Він не лихословив взаємно, а коли Він страждав, не погрожував, але передав Тому, Хто судить справедливо.
24 Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися.
25 Ви бо були як ті вівці заблукані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ.

Новий Заповіт

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 415. Попередня cторінка | Сторінка 34 з 42 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua