Протягом десяти місяців 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області фізичними особами – платниками плати за землю спрямовано понад 616,5 млн грн, що порівняно з січнем – жовтнем 2024 року майже на 83,4 млн грн, або 15,6 відс. більше.
Нагадуємо, що відповідно до п. 284.3 ст. 284 Податкового кодексу України якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Кейс сервісів податкової Дніпропетровщини дозволяє платникам мати оперативний і дієвий зворотній зв’язок. Серед затребуваних послуг ефективної взаємодії з суб’єктами господарювання (СГ) комунікаційна податкова платформа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (КПП).
Чергове звернення на КПП надійшло від бухгалтера одного з підприємств м. Павлоград. Запит стосувався скількох важливих питань, серед яких роз’яснень щодо дій СГ після втрати документів внаслідок збройної агресії рф.
Фахівці податкової наголосили, що попри виклики підприємства області демонструють стійкість, але потребують інформаційної підтримки у законодавчій обізнаності.
Під час зустрічі заявниці детально розповіли про алгоритм дій СГ у разі втрати документів, основна мета яких мінімізувати ризики. Податківці звернули увагу на обов’язкову фіксацію факту втрати, пошкодження або дострокового знищення документів. Платник зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку із наданням оформлених відповідно до законодавства документів.
Відновити документи необхідно протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
Для відновлення документів можна використовувати Електронний кабінет. Це найпопулярніший цифровий сервісів ДПС України. Він надає можливість користувачам листуватися з податковою службою в електронному вигляді шляхом подання Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет.
Також на зустрічі обговорили питання уникнення штрафів у разі, якщо постачальник відправляє розрахунок коригування ПДВ з запізненням. У цьому випадку також важлива фіксація фактів та комунікація з податковою.
Під час діалогу приділено увагу сучасним сервісам податкової служби. Особливий акцент на Офісі податкових консультантів (Офіс). Це новий формат комунікації з платниками. Його основне призначення – надання якісних, своєчасних, кваліфікованих і безоплатних консультацій з питань застосування податкового законодавства.
З більш детальною інформацією про послуги Офісу, а також з графіками прийому та контактами можна ознайомитися на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».
Податкова служба, як сервісна служба, робить все можливе, щоб кожен отримував необхідні послуги зручно та з повагою до своїх потреб.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого частини 14 прим. 1 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платника – резидента Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пункти 2 та 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667 «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (зі змінами та доповненнями) починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті, встановлюється, зокрема:
а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (зі змінами та доповненнями), – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац другий частини 14 прим. 1 ст. 8 Закону № 2464).
При цьому мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини 1 ст. 1 Закону № 2464).
Згідно з частиною 5 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлюється у розмірі 22 відсотки.
Враховуючи викладене, платник – резидент Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пунктами 2 та 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону № 1667, при виплаті заробітної плати звільненому спеціалісту Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), якщо у місяці звільнення нарахований дохід менше мінімальної заробітної плати, нараховує єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску. При цьому мінімальний страховий платіж розраховується як добуток мінімального розміру заробітної плати на ставку єдиного внеску у розмірі 22 відсотки.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом січня – жовтня 2025 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 16,0 млрд грн податку на додану вартість (ПДВ). Надходження виросли у порівнянні з січнем – жовтнем минулого року на понад 2,9 млрд грн, або на 22,4 відсотки. Як зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Теодозія Чернецька, позитивна динаміка надходжень ПДВ зберігається з початку поточного року.
«Висловлюємо вдячність всім, хто сьогодні підтримує економіку і своєчасно сплачує до бюджетів податки, збори та платежі. Податкова служба Дніпропетровщини продовжує відкриту комунікацію з бізнесом. Зустрічі – це ефективний формат взаємодії з суб’єктами господарювання. Під час спілкування з платниками здійснюється обмін інформацією, надається практична допомога, розробляються алгоритми вирішення проблемних питань, які виникають у підприємців. Це сприяє порозумінню між учасниками податкового процесу і зміцненню партнерських відносин», – зазначила Теодозія Чернецька.
Нагадуємо, що платники Дніпропетровщини мають можливість звернутись до Офісу податкових консультантів і отримати консультаційну допомогу від фахівців ГУ ДПС з питань податкового законодавства, у т .ч. і з ПДВ.
Крім того, представники бізнесу також отримають кваліфіковані відповіді на свої запитання, скориставшись інформаційними джерелами ГУ ДПС, зокрема «гарячими лініями» з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya--scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/638985.html) та зателефонувавши до Консультаційного центру з питань реєстрації податкових накладних за номерами: (056) 3743109, (098) 2278766 та (066) 9821913.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Упродовж десяти місяців поточного року загальний фонд державного бюджету отримав від платників Дніпропетровщини понад 7,3 млрд грн військового збору. Як підкреслила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, надходження зросли у порівнянні з січнем – жовтнем 2024 року на понад 5,3 млрд грн, темп росту – 360 відсотків.
Керівниця податкової служби області акцентувала, що сумлінна сплата військового збору – це вагомий внесок у підтримку обороноздатності країни.
«Дякуємо кожному, хто в ці непрості для держави часи проявляє стійкість і відповідально виконує свої фінансові зобов’язання. Фахівці податкової служби Дніпропетровщини на постійній основі проводять зустрічі з бізнесом надають адміністративні послуги, практичну і консультаційну допомогу. Відкриті і прозорі комунікації сприяють зміцненню партнерських відносин, спрощують взаємодію податківців з платниками податків. Результатом нашої спільної роботи є підвищення рівня добровільного виконання податкового законодавства суб’єктами господарювання, а отже – і своєчасне наповнення бюджетів», – зазначила Теодозія Чернецька.
Нагадуємо, що ставки військового збору:
- для ФОПів першої, другої та четвертої груп – 10 % від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року (у 2025 році розмір щомісячного авансового внеску – 800 грн);
- для платників єдиного податку третьої групи (крім е-резидентів) – 1 % від отриманого доходу щоквартально;
- для ФОПів на загальній системі оподаткування – 5 % від чистого річного оподатковуваного доходу;
- з найманих працівників – 5 % від нарахованої заробітної плати.
Водночас, самозайняті особи, які були мобілізовані або підписали контракт на проходження військової служби, звільняються від сплати військового збору на час служби. Звільнення застосовується автоматично на підставі даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (дати мобілізації, укладення контракту, демобілізації) з першого числа місяця мобілізації або укладення контракту, але не раніше 24 лютого 2022 року.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) право податкової застави виникає:
у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;
у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.
Пунктом 100.11 ст. 100 ПКУ визначено, що розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.
Якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови:
передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов’язання, - у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань;
перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, - у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.
Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення.
Відповідно до п. 89.2 ст. 89 ПКУ з урахуванням положень ст. 89 ПКУ право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 ст. 89 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» зі змінами та доповненнями.
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому ст. 89 ПКУ.
Право податкової застави не поширюється на майно, визначене п.п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПКУ, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису (абзац перший п. 89.3 ст. 89 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці (ФОП), в тому числі фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).
Згідно з п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464 для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 для зазначеної категорії платників встановлена обов’язкова ставка єдиного внеску, що дорівнює 22 відс. бази нарахування.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).
Право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають, зокрема, ФОПи, які обрали спрощену систему оподаткування, за умови, що вони отримують пенсію за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (частина четверта ст. 4 Закону № 2464).
Згідно з частиною шостою ст. 4 Закону № 2464, зокрема, ФОПи, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Крім того, відповідно до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464:
під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3543), зокрема, ФОПи, у тому числі, які застосовують спрощену систему оподаткування, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону України № 2464, якщо вони не є роботодавцями (п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464);
під час дії особливого періоду, визначеного Законом № 3543, зокрема, фізичні особи – підприємці, у тому числі, які застосовують спрощену систему оподаткування, призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями (п. 9 прим. 18 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464);
тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України від 15 квітня 2014 року № 1207 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», зокрема, ФОПи, у тому числі, які застосовують спрощену систему оподаткування, із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України звільняються від виконання обов’язків, визначених ст. 6 Закону № 2464 (п. 9 прим. 3 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464);
платники єдиного внеску, зокрема, ФОПи, у тому числі, які застосовують спрощену систему оподаткування, з числа осіб, стосовно яких згідно із Законом України від 26 січня 2022 року № 2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» (зі змінами та доповненнями) встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, якщо вони не є роботодавцями, звільняються за заявою члена сім’ї або платника єдиного внеску, після їх звільнення та/або після закінчення їх лікування (реабілітації) від виконання обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, сплати недоїмки з єдиного внеску, пені та штрафів за її несплату на весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення (абзац перший п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У податковій системі України тривають зміни. Запровадження експериментального проєкту з управління податковими ризиками (на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854) – це новий підхід до взаємодії держави і бізнесу.
Український бізнес живе в умовах постійної турбулентності – економічної, регуляторної, а часто й безпекової. У такі часи прозорість і прогнозованість у сфері податків стають не просто технічними питаннями, а й фактором довіри між державою і підприємцем. Саме довіра лежить в основі комплаєнс – підходу: податкова служба прагне бачити в платнику не об’єкт контролю, а партнера у наповненні бюджету.
Система управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) – це комплекс інформаційно-аналітичних рішень, що дозволяє виявляти ризики недотримання податкового законодавства на ранніх етапах. Кожен ризик оцінюється автоматично, без втручання людини, що дозволяє уніфікувати підхід і усунути суб’єктивність. Уся аналітика спирається на норми Податкового кодексу України.
Проєкт триватиме два роки і є базою для побудови постійно діючої системи комплаєнс – контролю. Його успішна реалізація дозволить не лише підвищити ефективність адміністрування, а й поступово змінити суспільну культуру сплати податків – від примусу до усвідомленої участі у розвитку держави.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Організація якісного та своєчасного розгляду інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт-центру ДПС – важливий вектор діяльності фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровські області (ГУ ДПС).
Всього у січні – жовтні 2025 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 97 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).
Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань щодо:
- нарахувань в ІКП – 53 звернень (54,6%);
- отримання адміністративної послуги – 11 звернень (11,34 %);
- роботи ЦОП – 1 звернення (1,1%);
- режиму і порядку роботи – 2 (2,1%);
- обліку платників податків – 3 (3,1%);
- відмова у реєстрації звітності в електронному вигляді – 2 звернення (2,1%)
- ненадання відповіді на усні або письмові звернення - 21 звернень (21,65 %)
- проблеми при реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних – звернення (2,1 %),
- проблем при отриманні податкової знижки – 2 звернення (2,1 %)
Протягом січня – жовтня 2025 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 192 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр». Загальна тематика звернень:
- питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 68 (35,4%);
- контрольно-перевірочна робота – 39 (20,3%);
- надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання - 29 (15,1%);
- отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 18 (9,4%);
- податкова заборгованість - 14 (7,3%);
- отримання довідки про доходи – 4 (2,0%);
- податкова знижка - 3 (1,6%);
- інші питання – 17 (8,9%).
У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість звернень платників податків, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» у 2025 році збільшилась на 69 (січень – жовтень 2024 – 123 звернення).
На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 35 звернень.
Загальна тематика звернень:
- контрольно-перевірочна робота – 17 (48,6%);
- питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 11 звернень (31,4%);
- отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 2 (5,7%);
- отримання довідки про доходи – 2 (5,7%);
- інші питання – 3 (8,6%).
Порівняно з минулим роком кількість звернень на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» збільшилась на 26 одиниць (січень – жовтень 2024 – 9 звернень).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди або емфітевзису.
Згідно з п. 292 прим. 1.2 ст. 292 прим. 1 ПКУ базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.
У разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області.
Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.
Абзацом першим і п’ятим п. 289.2 ст. 289 ПКУ визначено, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 01 січня поточного року.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
При цьому п. 5 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що індекс споживчих цін для цілей оподаткування єдиним податком четвертої групи застосовується із значенням 100 відсотків:
для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) за 2015 та 2017 – 2022 роки;
для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) за 2015 та 2017– 2020 роки.
Слід зазначити, що оскільки нормативна грошова оцінка земель є базою оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи, то її зміна впливає на розрахунок суми податкових зобов’язань на поточний рік.
Для отримання інформації щодо нормативної оцінки земельних ділянок необхідно звертатися до територіальних підрозділів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) за місцем розташування земельних ділянок.
Коментарі: 0
| Залишити коментар