Блог

yulstor

Безбар’єрність послуг: технічні рішення для доступності

16.02.2026 16:34

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області акцентує увагу, що ДПС України активно розширює безбар’єрні можливості, роблячи взаємодію з платниками зручною та доступною для кожного. У центрі уваги – створення умов, за яких отримати податкові послуги можуть усі громадяни, незалежно від їхніх фізичних чи цифрових можливостей.
Безбар’єрний доступ у податкових органах включає:
- Фізичну доступність: облаштування пандусів, зручних входів та інфраструктури для людей з інвалідністю та маломобільних груп.
- Інформаційну доступність: адаптовані сторінки вебпорталу, зручні для людей із порушеннями зору або слуху, зрозумілі матеріали,
- Цифрову доступність: можливість отримати найпопулярніші послуги онлайн через Електронний кабінет – без відвідування податкових підрозділів.
Технічні рішення для доступності:
- Мобільний застосунок «Моя податкова» – швидкий спосіб переглянути власні дані, отримати послуги чи надіслати звернення прямо зі смартфона.
- Сервіс «TAX Control» – цифровий інструмент для повідомлень про можливі порушення у сфері торгівлі, послуг чи громадського харчування.
- Контакт-центр ДПС – зручний канал для консультацій і оперативних відповідей на запитання платників через телефонні дзвінки та переписку в месенджері.
Основні принципи безбар’єрності:
- Гнучкість: можливість обрати найзручніший формат отримання послуг – онлайн, офлайн або телефоном.
- Прозорість: чітка, зрозуміла і доступна інформація, зокрема для людей з інвалідністю чи старшого віку.
- Універсальність: податкові послуги мають бути доступні для кожного – без винятків.
Безбар’єрність – це не лише стандарт сервісу, а й важливий крок до інклюзивного суспільства. Модернізація інфраструктури та розвиток цифрових сервісів допомагають ДПС забезпечувати комфортну та якісну підтримку всім платникам податків.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс» та державної установи «Урядовий контактний центр»

11.02.2026 11:40

Управління організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) здійснює розгляд інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт-центру ДПС.
Так, у січні 2026 року до сервісу «Пульс» надійшло на розгляд 8 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).
Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань щодо:
- нарахувань в ІКП – 4 звернення (50%);
- отримання адміністративної послуги – 1 звернення (12,5 %);
- не надання відповіді на усні або письмові звернення – 2 звернення (25%);
- невідповідності даних Витягу – 1 звернення (12,5%).
Протягом січня поточного6 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 8 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр».
Загальна тематика звернень:
- питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 4 (50,0%);
- контрольно-перевірочна робота – 1 (12,5%);
- подяка – (12,5%);
- інші питання – 2 (25,0%).
У січні 2025 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 23 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр», а також 5 звернень, що надійшло на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про оскарження ППР платник податків зобов’язаний повідомити контролюючий орган

11.02.2026 11:39

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. У скарзі платник податків має право заявити про своє бажання бути присутнім особисто або через свого представника при розгляді скарги, у тому числі в режимі відеоконференції, а контролюючий орган зобов’язаний повідомити такого платника податків про дату, час та місце/спосіб розгляду скарги не пізніше ніж за п’ять календарних днів до дати розгляду такої скарги. Інформація (повідомлення) про розгляд контролюючим органом матеріалів скарги у режимі відеоконференції надсилається платнику податків в електронному вигляді в електронний кабінет. Відсутність платника податків (його представника), повідомленого в передбаченому п. 56.3 ст. 56 ПКУ порядку про дату, час та місце/спосіб розгляду скарги (у тому числі у режимі відеоконференції), не є перешкодою для розгляду скарги. Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.
Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами та доповненнями) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями). Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов’язковим у випадках, визначених ПКУ. Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДПС, у т. ч. повідомлення про оскарження податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення до відповідного органу ДПС. Форма підготовки такої кореспонденції передбачає заповнення або вибір із запропонованих наступних реквізитів: регіон в якому знаходиться орган ДПС, орган ДПС, до якого відправляється лист (запит тощо), тип документа, тематика звернення, короткий зміст листа та сканований документ, який необхідно завантажити (файл повинен бути у форматі pdf з обмеженням розміру не більше 5 МБ). Відправлені листи можна переглянути у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.
Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДПС автор електронного листа повідомляється про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС, до якого цей запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДПС користувач може переглянути в вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.
Отже, платник податків одночасно з поданням скарги до ДПС зобов’язаний листом повідомити про це контролюючий орган, який прийняв оскаржуване рішення в один із таких способів:
письмово (рекомендованим листом з повідомленням про вручення та з описом вкладення);
в електронному вигляді через меню «Листування» приватної частини Електронного кабінету у форматі pdf з обмеженням розміру не більше 5 МБ.
При цьому Повідомлення складається у довільні формі.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податкове повідомлення-рішення з податку на нерухомість: на що звернути увагу та коли звертатися за звіркою

11.02.2026 11:38

У поштовій скриньці або в Електронному кабінеті з’явилося податкове повідомлення-рішення (ППР) щодо податку на нерухомість? Пояснюємо, на що насамперед слід звернути увагу та як діяти правильно.
Терміни та умови оплати
З моменту отримання ППР власник нерухомості має 60 днів, щоб сплатити податок.
Важливо: навіть якщо повідомлення не надійшло, але ви є власником нерухомості, обов’язок зі сплати податку залишається. Перевірити нарахування можна самостійно.
Коли варто звернутися за звіркою?
Перш ніж вносити кошти, уважно перевірте дані. Звернутися до податкової для звірки варто, якщо:
- у ППР вказано об’єкт, який вам не належить;
- сума податку виглядає неправильною;
- виявлено помилки у площі, частці власності, періоді володіння або пільгах;
- нерухомість є, але ППР так і не надійшло.
Як швидко вирішити питання?
Пропонуємо кілька зручних способів:
- Онлайн – найзручніше
Через Електронний кабінет платника платника можна подати звернення та підтвердні документи з використанням КЕП, не виходячи з дому.
- Особисто
Зверніться до Центру обслуговування платників за місцем реєстрації.
- Телефоном
Отримайте консультацію через «гарячі лінії» податкової служби вашого регіону, у тому числі через месенджер WhatsApp.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Перед початком роботи роботодавець зобов’язаний поінформувати нового працівника про особливості трудової діяльності

11.02.2026 11:34

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Кодекс законів про працю в Україні (КЗпП) зобов’язує роботодавця до початку роботи за трудовим договором в узгоджений із працівником спосіб поінформувати його про особливості трудової діяльності, а саме про:
- місце роботи (інформація про роботодавця, зокрема, його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов’язаний виконувати працівник (посада й перелік посадових обов’язків), дату початку роботи;
- визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами;
- права та обов’язки, умови праці;
- наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуті, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також про право на пільги та компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства й колективного договору – під підпис;
- правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу й відпочинку, а також про положення колективного договору (в разі його укладення);
- проходження інструктажу з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної охорони;
- організацію професійного навчання працівників (якщо таке навчання передбачене);
- тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці;
- процедуру та встановлені КЗпП строки попередження про припинення трудового договору, яких мають дотримуватися працівник і роботодавець.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Нерухоме майно на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях не оподатковується

11.02.2026 11:33

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 03 грудня 2025 року № 4698-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» підпункт 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України після абзацу восьмого доповнено новим абзацом, відповідно до якого при обчисленні бази оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, контролюючий орган не враховує об’єкти нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, які перебувають у власності фізичних осіб та за якими відповідно до цього підпункту податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується і не сплачується.
При цьому положення цього абзацу застосовуються до зазначених об’єктів нерухомості за період з 01 січня 2025 року до останнього числа місяця, у якому завершено активні бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.
Таким чином, нерухомість в окупованій зоні не враховуватиметься при визначенні бази оподаткування податком на нерухомість.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Зміна місцезнаходження платника: сплата податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску

11.02.2026 11:32

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників податків, які у 2025 році змінили місцезнаходження (юридичні особи) або місце проживання (фізичні особи – підприємці) на інші адміністративні території, на таке.
З 01.01.2026 року інтегровані картки платників, які у 2025 році змінили місцезнаходження/місця проживання, передані до органу ДПС за новим місцем обліку, отже усі податкові зобов’язання підлягають сплаті за новим місцем обліку платника.
Це стосується сплати не лише поточних зобов’язань, а й виконання обов’язків щодо сплати податків і зборів за попередні податкові періоди.
Також звертаємо увагу, що у разі наявності об’єктів оподаткування за попереднім місцем обліку, їх необхідно задекларувати шляхом подання Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку № 1588). В такому випадку податкові платежі (наприклад: податок на доходи фізичних осіб, майнові податки, рентні платежі) продовжують сплачуватися за попереднім місцем обліку платника.
Відповідно до пункту 1 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (із змінами і доповненнями), платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
Тобто, у разі зміни місцезнаходження/місця проживання, платник єдиного внеску одразу сплачує кошти за основним (новим) місцем обліку платника єдиного внеску.
Довідково: Порядок взяття на облік за неосновним місцем обліку платників податків визначено розд. VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (Порядок № 1588).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Затверджено нові звіти за формами №1-ВП та №1-ОП

11.02.2026 11:30

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2025 № 641 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 02.01.2026 за № 3/45397) (далі – Наказ № 641) затверджено нові форми:
1) № 1-ВП (місячна, річна) «Звіт про залишки та обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про залишки та обсяги придбання і використання тютюнової сировини, про обсяг (вагу) придбаної неферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) виробленої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) реалізованої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу)залишків неферментованої та ферментованої тютюнової сировини на кінець звітного періоду, про залишки та обсяг вирощування тютюну і реалізації тютюнової сировини, посівну площу».
Форму № 1-ВП подають:
- суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на виробництво спирту етилового (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
- малі виробництва дистилятів, які мають ліцензію на виробництво спиртових дистилятів, ліцензію на виробництво алкогольних напоїв та ліцензію на оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями;
- малі виробництва виноробної продукції, які отримали ліцензії на виробництво та оптову торгівлю алкогольними напоями без додавання спирту (винами виноградними, винами плодово-ягідними, напоями медовими);
2) № 1-ОП (місячна) «Звіт про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини (у тому числі ферментованої тютюнової сировини), рідин, що використовуються в електронних сигаретах».
Форму № 1-ОП подають суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на оптову торгівлю спиртом (у тому числі біоетанолом), спиртовими дистилятами, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, крім виробників зазначеної продукції/товару.
У новій редакції також викладені:
- порядок подання та заповнення форм №1-ВП та №1-ОП;
- Коди, одиниці виміру та види продукції/товару сировини.
Наказ № 641 опубліковано у виданні «Офіційний вісник України» від 30.01.2026 № 9 і він набирає чинності з першого числа другого місяця, наступного за місяцем його офіційного опублікування.
З Наказом № 641 можна ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/79974.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Загальний фонд держбюджету від платників Дніпропетровщини у січні отримав понад 2,1 млрд грн ПДВ

11.02.2026 11:29

Упродовж січня 2026 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло понад 2 138,5 млн грн податку на додану вартість (ПДВ). У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження збільшились на понад 60,9 млн гривень. Про це поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
Керівник обласної податкової служби зазначив, що, незважаючи на непрості умови, бізнес Дніпропетровщини працює, сплачує податки і здійснює свій важливий внесок у підтримку належного економічного стану нашої країни.
«Дякуємо кожному, хто відповідально виконує свої фінансові обов’язки перед державою і забезпечує стабільну роботу економіки в ці часи. Дієва консультативна допомога суб’єктам господарювання – у фокусі уваги податківців. Адже ефективна комунікація з бізнесом і громадськістю – це спільна робота на результат», – підкреслив Юрій Павлютін.
Звертаємо увагу, що платнику ПДВ, який реорганізується, незалежно від дати державної реєстрації особи, утвореної шляхом перетворення (у разі якщо така особа бажає здійснити перереєстрацію платника ПДВ), необхідно протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, подати до контролюючого органу реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» (додаток 1 до Положення № 1130). У разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, індивідуальний податковий номер платника ПДВ залишається незмінним.
Якщо особа, утворена шляхом перетворення, не бажає проходити перереєстрацію, а бажає зареєструватися платником ПДВ як новоутворена особа (із новими датою реєстрації та індивідуальним податковим номером платника ПДВ), такою особою можуть бути подані дві заяви: заява за формою № 3-ПДВ про анулювання реєстрації платником ПДВ особи, припиненої шляхом перетворення (у зв’язку з припиненням) (додаток 3 до Положення № 1130), та заява за формою № 1-ПДВ про реєстрацію платником ПДВ новоутвореної особи (додаток 1 до Положення № 1130).
Довідково: Положення № 1130 – Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233) (зі змінами).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників єдиного податку четвертої групи!

11.02.2026 11:27

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України листом від 30.01.2026 № 2107/7/99-00-21-02-01-07 (далі – Лист № 2107) повідомила.
Згідно із Законом України від 21 серпня 2025 року № 4577-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу» (далі – Закон № 4577), який набрав чинності 05 жовтня 2025 року, Податковий кодекс України (далі – Кодекс) доповнено положеннями, що стосуються оподаткування податком на прибуток підприємств, зокрема в частині розширення кола платників цього податку.
Відповідно до абзацу четвертого підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Кодексу платниками податку на прибуток підприємств – резидентами є юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи, які сплачують податок з доходів (прибутків), отриманих при здійсненні операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розрахованих за правилами бухгалтерського обліку.
Згідно з підпунктом «е» пункту 137.5 статті 137 Кодексу для платників податку – юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи встановлюється річний податковий (звітний) період для декларування доходів (прибутків), отриманих при здійсненні операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розрахованих за правилами бухгалтерського обліку.
Згідно з пунктом 14 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу установлено, що протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом № 4577 юридична особа – платник єдиного податку четвертої групи має право подати податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за податкові (звітні) періоди 2022 рік, та/або 2023 рік, та/або 2024 рік, та/або 2025 рік та, у разі наявності за відповідний податковий (звітний) рік доходів (прибутків) від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розрахованих за правилами бухгалтерського обліку, сплатити податок на прибуток у порядку та розмірі, встановлені розділом III Кодексу.
У разі виконання юридичною особою – платником єдиного податку четвертої групи податкових обов’язків згідно з абзацом першим цього пункту при розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва такого платника податку до загальної суми доходу сільськогосподарського товаровиробника за відповідний податковий (звітний) рік не включаються відповідні доходи (прибутки) від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів та доходи, отримані від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розраховані за правилами бухгалтерського обліку.
Відповідно до пункту 46.6 статті 46 Кодексу, якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.
До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Згідно з пунктом 46.4 статті 46 Кодексу, якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.
У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.
Відповідно до пункту 46.2 статті 46 Кодексу платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 Кодексу.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною.
Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) (далі – Декларація).
Враховуючи зазначене, для декларування податку на прибуток підприємств із доходів (прибутків) від операцій із продажу або іншого відчуження цінних паперів та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, за податкові (звітні) періоди 2022 – 2025 років, рекомендуємо платникам єдиного податку четвертої групи – юридичним особам використовувати форму Декларації, яка є чинною на дату її подання, і разом із Декларацією подати річну фінансову звітність за відповідний звітний рік.
Під час складання відповідної Декларації юридичній особі – платнику єдиного податку четвертої групи рекомендуємо відображати відповідні показники і відомості в такому порядку:
у рядку 10 «Особливі відмітки» Декларації проставляється відмітка в рядку «суб’єкта господарювання – юридичної особи, яка обрала спрощену систему оподаткування»;
у рядку 01 Декларації зазначається сума річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку. До річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи (підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу);
у рядку 02 Декларації зазначається сума доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованих за правилами бухгалтерського обліку;
у рядку 03 РІ Декларації – сума доходів (прибутків) від операцій із продажу або іншого відчуження цінних паперів, розрахованих за правилами бухгалтерського обліку.
Крім цього, для визначення показника щодо отриманих сум доходів (прибутків) від операцій із продажу або іншого відчуження цінних паперів платники мають скласти і подати у складі Декларації:
додаток РІ до рядка 03 РІ Декларації (далі – Додаток РІ);
додаток ЦП до рядків 4.1.3 ЦП, 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації (далі – Додаток ЦП).
у рядку 04 Декларації зазначається об’єкт оподаткування, що дорівнює підсумку показників рядків 02 та 03 РІ Декларації;
у рядку 06 Декларації визначається сума податку на прибуток (показник рядка 04 Декларації х 18 (базова ставка податку)/100);
у рядку 17 Декларації зазначається податок на прибуток за звітний (податковий) період (рік);
у рядку 19 Декларації зазначається нарахований податок на прибуток, що дорівнює показнику рядка 17 Декларації.
У таблиці «Наявність додатків13» Декларації проставляються позначки «+» у відповідних клітинках «РІ», «ЦП», «ФЗ15» щодо подання у складі Декларації Додатка РІ, Додатка ЦП і фінансової звітності, складеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (проставляється позначка «НП(С)БО») або міжнародних стандартів фінансової звітності (проставляється позначка «МСФЗ»).
У таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності15» Декларації у відповідних клітинках проставляються позначки «+» щодо поданих разом із Декларацією форм фінансової звітності за відповідний звітний рік.
У таблиці «Наявність доповнення18» Декларації проставляється позначка про надання доповнення, у якому платник пояснює невідповідність показника, зазначеного в рядку 02 Декларації, щодо суми доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та показника фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності.
Детальніше щодо складення додатків РІ та ЦП до Декларації – за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79969.html
Якщо платник єдиного податку четвертої групи – юридична особа декларував за податкові (звітні) періоди 2022 – 2024 років податок на прибуток підприємств під час виплати доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеному згідно з пунктом 141.4 статті 141 Кодексу, та/або під час отримання скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному у статті 392 Кодексу, і вже подавав Декларацію за відповідні податкові (звітні) періоди, такий платник може подати уточнюючі Декларації за такі податкові (звітні) періоди із відображенням відповідно до пункту 14 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доходів (прибутків) від операцій із продажу або іншого відчуження цінних паперів і доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку.
У таких уточнюючих деклараціях необхідно відобразити як раніше задекларовані показники, так і показники доходів (прибутків) від операцій із продажу або іншого відчуження цінних паперів та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, без нарахування і сплати штрафних санкцій, передбачених згідно з пунктом 50.1 статті 50 Кодексу, і пені.
До таких уточнюючих декларацій мають бути подані всі додатки до відповідних рядків Декларацій, річна фінансова звітність і доповнення із поясненням задекларованих показників і ненарахування штрафних санкцій, передбачених у пункті 50.1 статті 50 Кодексу, і пені щодо сум податкового зобов’язання з податку на прибуток, визначеного і задекларованого відповідно до пункту 14 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Лист № 2107 розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79969.html.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 4306. Попередня cторінка | Сторінка 14 з 431 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua