Блог

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України.
Згідно з п. 186.1 ст. 186 ПКУ місцем постачання товарів, зокрема, є:
- фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання;
- місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою.
Отже, якщо операції платника податку з придбання і постачання товару здійснюються за межами митної території України, а саме товар фактично не ввозиться на митну територію України та не вивозиться за її межі, то за даними операціями об’єкт оподаткування ПДВ не виникає і такі операції не підлягають відображенню у податковій декларації з ПДВ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Дніпропетровщина: місцеві бюджети отримали від юридичних осіб понад 577,2 млн грн єдиного податку

27.10.2025 14:12

Протягом трьох кварталів поточного року юридичні особи – платники єдиного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 577,2 млн гривень. У порівнянні з минулорічним показником січня – вересня 2024 року надходження збільшились на понад 58,1 млн грн, темп росту – 111,2 відсотки. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
Як підкреслила очільниця податкової служби регіону, єдиний податок є одним з важливих джерел наповнення бюджетів громад.
«Висловлюємо вдячність бізнесу за роботу і сумлінне ставлення до виконання своїх фінансових зобов’язань перед державою. Своєчасне наповнення місцевих бюджетів у ці непрості часи сприяє фінансуванню нагальних потреб громад, а також підтримці соціальних програм. Продовжуємо комунікації з бізнесом задля сталого наповнення, зокрема місцевих бюджетів», – зазначила Теодозія Чернецька.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Від сплати яких податків і зборів звільняються юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи?

27.10.2025 14:11

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:
податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених, зокрема, абзацами другим, третім і четвертим п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ (є платниками податку на прибуток при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ, при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39 прим. 2 та розд. ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ та при здійсненні операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розрахованих за правилами бухгалтерського обліку) (п.п. 1 п. 297.1 ст. 297 ПКУ);
податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується, зокрема, юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ (п.п. 3 п. 297.1 ст. 297 ПКУ);
податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку третьої групи для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування (у тому числі на умовах емфітевзису)) (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
Згідно з п. 297.2 ст. 297 ПКУ нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 ПКУ, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПКУ.
У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.
Платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ст. 297 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Рентна плата за видобування залізних руд: місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників майже 1,3 млрд гривень

23.10.2025 19:27

Протягом трьох кварталів цього року платники Дніпропетровщини за видобування залізних руд спрямували до місцевих бюджетів майже 1,3 млрд грн рентної плати.
Нагадуємо, що сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини – рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану), визначена у податковій декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації (п. 257.5 ст. 257 Податкового кодексу України (ПКУ)).
Зазначаємо, що у разі якщо місце обліку платника рентної плати не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подає за місцем податкової реєстрації платника або уповноваженої особи копію податкової декларації та копію документа про сплату податкових зобов’язань з рентної плати (п. 257.6 ст. 257 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про податкові пільги для новоствореної ФОП, яка обрала єдиний податок після мобілізації або під час служби за контрактом

23.10.2025 19:26

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Згідно з п.п. 298.1.1 п 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (абзац перший п. 299.1 ст. 299 ПКУ).
Відповідно до абзаців першого – третього п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) самозайняті особи (фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 25 жовтня 1993 року № 3543-XІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або за контрактом, на весь період їхньої військової служби (з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби) звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розд. IV ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розд. XIV ПКУ, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку відповідно до п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Єдиний реєстр призовників), про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі відомості з Єдиного реєстру призовників.
На підставі відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби), отриманих центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного реєстру призовників, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, передбачених п. 295.2 ст. 295 ПКУ, та авансових внесків з військового збору, передбачених п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, починаючи з місяця, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої фізичної особи – підприємця, укладений контракт, закінчуючи місяцем, в якому таку особу демобілізовано (звільнено з військової служби) (абзац восьмий п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Нараховані контролюючим органом за період мобілізації або дії контракту суми авансових внесків з єдиного податку та військового збору, суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку, податку на доходи фізичних осіб, військового збору в порядку та строки, визначені ПКУ, підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди, з урахуванням строку позовної давності, включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої фізичної особи – підприємця, укладений з такою особою контракт (абзац дев’ятий п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Отже згідно з абзацом першим п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема з єдиного податку звільняються ті фізичні особи, які були зареєстровані як самозайняті до дати призову на військову службу або до дати укладання відповідного контракту, незалежно від отримання ними доходу/прибутку від провадження господарської діяльності (як бази оподаткування) під час проходження військової служби.
Натомість на фізичних осіб, які зареєструвалися як самозайняті особи після дати призову на військову службу під час мобілізації або після дати укладання відповідного контракту, дія п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не розповсюджується. Такі самозайняті особи виконують податковий обов’язок на загальних підставах, визначених у ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про включення до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи відшкодованої орендарем суми комунальних

23.10.2025 19:25

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє з частиною першою ст. 759 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (абзац перший частини першої ст. 762 ЦКУ).
Плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою (частина перша ст. 797 ЦКУ).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Пунктом 292.6 ст. 292 ПКУ визначено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.
Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ (п. 292.13 ст. 292 ПКУ).
Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ст. 44 ПКУ (абзац п’ятий п. 296.1 ст. 296 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, сума комунальних платежів, яка відшкодована орендарем за комунальні послуги платнику єдиного податку включається до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку (орендодавця).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податкова знижка за навчання: які необхідно подати документи?

23.10.2025 19:24

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що громадяни, які протягом року здійснювали витрати на навчання у вітчизняних закладах освіти, можуть повернути частину сплачених коштів завдяки податковій знижці.
Головна умова – отримувати офіційні доходи, з яких сплачено податок на доходи фізичних осіб, та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (Декларація) по 31 грудня (включно) року, наступного за звітним.
Витрати, які включаються до податкової знижки
Витрати за навчання у вітчизняних закладах дошкільної, загальної середньої, професійної та вищої освіти.
Це кошти, які були використані, як на освіту самого платника податку, так і на користь його дітей, інших членів сім’ї першого ступеня споріднення або осіб, над якими встановлено опіку чи піклування.
Як отримати?
Подати річну Декларацію по 31 грудня (включно) року, наступного за звітним. Для отримання знижки за 2024 рік Декларація подається по 31 грудня (включно) 2025 року.
Які документи необхідно додати до Декларації?
- копію паспорта (1, 2 сторінки та сторінка реєстрації місця проживання (прописки) – і учня/студента, і члена сім’ї, який подає Декларацію на отримання податкової знижки);
- копію договору з навчальним закладом;
- копію квитанції про оплату за навчання за звітний рік;
- документи, які підтверджують ступінь споріднення, а саме: копію свідоцтва про народження дитини, свідоцтва про шлюб, якщо сплата була за чоловіка (дружину);
- копію реєстраційного номера облікової картки платника податків: учня/студента і члена сім’ї (того, хто подає Декларацію на отримання податкової знижки);
- оригінали довідки з місця роботи про нараховану заробітну плату, утриманий податок на доходи фізичних осіб та суми податкової соціальної пільги (в разі її наявності) за звітний податковий рік;
- реквізити банківського рахунку для перерахування суми отриманої податкової знижки (номер рахунку, найменування та МФО банку).
У разі використання електронних розрахункових документів у Декларації зазначаються лише їх реквізити.
Оригінали документів до податкової не подаються, але зберігаються у платника протягом визначеного законом строку.
Контролюючі органи не мають права вимагати від платників документи, які вже містяться у державних реєстрах або базах даних.
Як подати Декларацію?
Скористатися одним із таких способів:
- особисто платником податків або уповноваженою на це особою в орган ДПС за місцем обліку;
- поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- через Електронний кабінет.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Плата за землю: внесок фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини – понад 554,6 млн гривень

23.10.2025 19:23

Впродовж січня – вересня цього року фізичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини плати за землю понад 554,6 млн гривень. За словами очільниці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозії Чернецької, це на понад 83,7 млн грн, або на 17,8 відс., більше у порівнянні з відповідним періодом 2024 року.
«Сплата земельного податку – це економічне стимулювання раціонального використання і охорони земель, а також важлива складова доходів місцевих бюджетів. Дякуємо платникам, які сумлінно виконують свої зобов’язання перед громадами і своєчасно сплачують податкові платежі. Продовжуємо разом працювати задля підтримки територій і комфортної сплати податків», – зазначила Теодозія Чернецька.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи

23.10.2025 19:22

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що нормами розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України (ПКУ) визначені випадки подання платниками податків податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).
При цьому, ПКУ встановлені випадки, за яких платники податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок):
- зобов’язані подати до податкового органу Декларацію;
або
- мають право подати Декларацію.
Відповідно до норм ПКУ обов’язок щодо подання Декларації у платників виникає при отриманні:
- окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПКУ);
- доходів, що отримуються від особи, яка не є податковим агентом (п. п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 ПКУ);
- іноземних доходів (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ);
- доходів від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 ПКУ);
- доходів від здійснення незалежної професійної діяльності (ст. 178 ПКУ)
- та в інших випадках, передбачених ПКУ.
Також зобов’язані подати Декларації:
- іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України, які мають відобразити у податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 ПКУ);
- платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 ПКУ).
У громадян є також право подати з 01 січня по 31 грудня включно 2025 року Декларацію та відповідні підтверджувальні документи на отримання податкової знижки за витратами, понесеними у 2024 році і які відповідно до п. 166.3 ст. 166 ПКУ дозволені для включення до податкової знижки.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Нарахування єдиного внеску на заробітну плату студентів при проходженні виробничої практики

23.10.2025 19:21

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464).
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці.
Згідно з п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 базою для нарахування єдиного внеску для зазначених платників є суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до частини другої ст. 53 Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» (із змінами та доповненнями) на час виробничого навчання і практики здобувачам освіти (вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, аспіранти (ад’юнкти), докторанти, інші особи, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіти) забезпечуються робочі місця, безпечні та нешкідливі умови праці відповідно до освітніх програм і угод між закладами освіти та підприємствами, установами, організаціями, що надають місця для проходження виробничого навчання і практики. Під час проходження виробничого навчання і практики забороняється використовувати працю здобувачів освіти для цілей, не передбачених освітньою програмою.
Законом України від 21 серпня 2025 року № 4574-IX «Про професійну освіту» (далі – Закон № 4574) визначено правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи професійної освіти, створення умов для професійної самореалізації особистості та забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих робітниках (преамбула до Закону № 4574).
Згідно з положеннями пунктів 7 та 8 Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами закладів професійної (професійно-технічної) освіти виробничого навчання та виробничої практики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 1999 року № 992 (зі змінами) (далі – Порядок № 992), учні, слухачі учбових закладів, які згідно з договором, укладеним між закладом професійної (професійно-технічної) освіти та підприємством, проходять виробничу практику та виробниче навчання на підприємстві, не включаються до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства.
При цьому всі організаційні моменти проходження виробничої практики та виробничого навчання в кожному конкретному випадку визначаються положеннями договору, укладеного навчальним закладом і підприємством.
Відповідно до п. 10 Порядку № 992 з моменту розподілу учнів, слухачів закладу професійної (професійно-технічної) освіти на робочі місця або навчально-виробничі ділянки на них відповідно до законодавства про охорону праці поширюються права та обов’язки щодо виконання правил охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та безпеки життєдіяльності, правил внутрішнього трудового розпорядку та інших правил і норм, що діють на підприємстві, з відповідних професій, спеціальностей і рівнів кваліфікації робітників та службовців. Учні, слухачі підлягають соціальному та іншому страхуванню нарівні з відповідними працівниками підприємства.
Тобто учні, слухачі закладу професійної (професійно-технічної) освіти, які проходять виробничу практику, не включаються до складу (списку) робітників підприємства, однак на них повною мірою розповсюджуються правила внутрішнього трудового розпорядку і положення інших внутрішніх актів і розпоряджень підприємства.
Також п. 17 Порядку № 992 встановлено, що за фактично виконаний обсяг робіт учнями, слухачами за період виробничого навчання та виробничої практики відповідно до виробничих завдань підприємство нараховує їм заробітну плату згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.
Нараховані учням, слухачам кошти переказуються для виплати на рахунок закладу професійної (професійно-технічної) освіти або виплачуються їм безпосередньо підприємством не пізніше п’яти днів після виплати заробітної плати працівникам підприємства.
П’ятдесят відсотків заробітної плати, нарахованої за час виробничого навчання і виробничої практики учням закладів професійної (професійно-технічної) освіти, може бути спрямовано на рахунок закладу освіти для провадження його статутної діяльності, зміцнення навчально-матеріальної бази, на соціальний захист учнів, проведення культурно-масової і фізкультурно-спортивної роботи, з яких не більш як 15 відс. коштів може бути спрямовано на преміювання майстрів виробничого навчання, педагогів професійного навчання за безпосередню підготовку учнів, якісну організацію та виконання освітніх програм з виробничого навчання на підприємстві і виробничої практики відповідно до особистого внеску в загальні результати роботи (абзац перший п. 18 Порядку № 992).
Порядок укладення договору про стажування здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти у роботодавця затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2013 року № 20 (зі змінами).
У разі коли в період стажування зазначена вище особа виконує професійні роботи, підприємство, організація, установа за всі роботи, виконані відповідно до наданих завдань, здійснює виплату їй заробітної плати згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахування коефіцієнтів, доплат і надбавок.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, до якого не включено виплати, які виплачує підприємство стажисту (практиканту) за виконання ним у період стажування професійних робіт.
Отже, суми заробітної плати, які виплачує підприємство учням та слухачам учбових закладів при проходженні ними виробничої практики, є базою для нарахування єдиного внеску, який, у цьому випадку, нараховує підприємство.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 3994. Попередня cторінка | Сторінка 16 з 400 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua

yulstor

До уваги платників ПДВ!