Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Дніпро » Блог
Вт, 29 вересня 2026
15:57

БЛОГ

Як отримати податкову знижку?

20.02.2025 14:54

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що право громадян скористатися податковою знижкою передбачено для платників податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), які протягом року здійснювали витрати, що підлягають компенсації з бюджету.
Так, з 01 січня по 31 грудня 2025 року можна подавати документи на отримання податкової знижки за витратами 2024 року.
Для отримання податкової знижки платник податків подає податкову декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку. До такої декларації додаються підтверджувальні документи (копії квитанції, чеків, платіжних доручень, копії договорів про надання послуг, документи про ступінь споріднення тощо), а також пред’являє паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Податкова декларація подається за вибором платника податків в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою в орган ДПС за місцем обліку;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) через Електронний кабінет.





Коментарі: 0 | Залишити коментар


Чи відображаються у Звіті за ф. № 1-ОП залишки продукції, передані у власну роздрібну мережу?

20.02.2025 14:54

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що звіт за формою № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт за ф. № 1-ОП) та порядок його заповнення (далі – Порядок заповнення Звіту за ф. № 1-ОП) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2024 № 296 із змінами і доповненнями (далі – Наказ № 296).
Відповідно до форми Звіту за ф. № 1-ОП та Порядку заповнення Звіту за ф. № 1-ОП у розділі IV «Залишок продукції/товарів на кінець звітного місяця» (далі – Розділ IV) Звіту за ф. № 1-ОП суб’єкт господарювання зазначає показники щодо залишків продукції/товарів на кінець звітного місяця.
При цьому, при відображенні у розділі IV Звіту № 1-ОП інформації про залишки продукції/товару на кінець звітного місяця, у графі 7 зазначається кількість обсягу залишку продукції/товару у кожному місці зберігання та місці здійснення діяльності, яка має відповідати інформації про залишки продукції/товару на кінець звітного місяця зазначеним у графі 11 частини І Звіту за ф. № 1-ОП.
Показники графи 11 частини І Звіту за ф. № 1-ОП (залишок продукції/товару на кінець звітного місяця) мають вираховуватися (визначатися) виходячи із показників:
- обсягів залишку відповідного виду продукції/товару на початок звітного періоду (графа 4), та усього придбаної продукції/товару (графа 5), в тому числі отриманої на відповідальне зберігання які сумуються;
- за вирахуванням суми показників обсягів: повернутої у звітному періоді продукції/товару, який раніше був придбаний/отриманий для реалізації надалі та/або що був отриманий на відповідальне зберігання; усього реалізованої продукції/товару у звітному періоді (графа 9), в тому числі переданої у власні місця роздрібної торгівлі (графа 9.3), та обсягу втрат товару у звітному місяці (графа 10).
Отже у розділі IV «Залишок продукції/товарів на кінець звітного місяця» Звіту № 1-ОП залишки продукції, що передані у власну роздрібну мережу не відображаються.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Про сплату авансових внесків платниками податку на прибуток підприємств за місця роздрібної торгівлі пальним

20.02.2025 14:53

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба України з урахуванням Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015) повідомила таке.
Законом № 4015 із 01.12.2024 впроваджено сплату авансових внесків із податку на прибуток підприємств платниками такого податку за місця роздрібної торгівлі пальним.
Відповідно до п. 137.12 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники податку на прибуток підприємств, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця. Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, визначаються у порядку, передбаченому п. 141.14ст. 141 Кодексу.
Так, відповідно до абзацу першого пп. 141.14.1 п. 141.14 ст. 141 Кодексу платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, сплачують щомісяця не пізніше двадцятого числа поточного місяця авансовий внесок, із податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним,
інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному п.п 141.14.2 п. 141.14ст. 141 Кодексу.
Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1. ст. 36 Кодексу).
У п.п. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 Кодексу визначено, що авансовий внесок з податку на прибуток підприємств сплачується за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця:
а) у розмірі 60 тисяч гривень за кожне місце, крім випадків, передбачених у підпунктах «б» і «в» цього підпункту;
б) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація виключно скрапленого газу, – у розмірі 30 тисяч гривень за кожне місце;
в) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація кількох видів пального і при цьому частка реалізації скрапленого газу в літрах, приведених до температури 15°С у загальному обсязі реалізованого протягом попереднього місяця пального, становить 50 і більше відсотків, - у розмірі 45 тисяч гривень за кожне місце.
Абзацом другим п.п. 141.14.1 п. 141.14 ст. 141 Кодексу визначено, що термін «роздрібна торгівля пальним», «місце роздрібної торгівлі пальним» вживаються у значеннях, наведених у Законі України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).
Роздрібна торгівля пальним – діяльність із придбання або отримання та реалізації або відпуску надалі пального із зміною або без зміни його фізико- хімічних характеристик із місць роздрібної торгівлі пальним через паливороздавальні колонки, газороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, а також реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, а також заправлення з бункерувальника у водному просторі морських та річкових суден (п. 77 частини першої ст. 1 Закону № 3817).
Місце роздрібної торгівлі пальним – об’єкт нерухомого майна або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого розташоване технологічне обладнання, призначене для приймання, зберігання та роздрібної торгівлі пальним, який належить суб’єкту господарювання на праві власності або користування; нафтоналивний несамохідний морський / річковий бункерувальник; спеціалізований транспортний засіб для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з якого здійснюється роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів. Місце роздрібної торгівлі пальним вважається місцем з
зберігання пального, якщо зберігання пального здійснюється за таким місцем роздрібної торгівлі пальним (п. 52 частини першої ст. 1 Закону № 3817).
При цьому зауважимо, що відповідно до п. 29 частини першої ст. 1 Закону № 3817 Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального — складова інформаційно-комунікаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що містить перелік суб’єктів господарювання, яким надано ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на таких місцях на підставі наданих ліцензій.
Тобто Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального ведеться, зокрема, у розрізі суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на місцях виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним на підставі наданих ліцензій.
Згідно з частиною другою ст. 29 Закону № 3817, роздрібна торгівля пальним здійснюється суб’єктом господарювання за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
Частиною п’ятою ст. 53 Закону № 3817 встановлено, що ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним надається безстроково, а плата за неї справляється щорічно.
Слід зазначити, що п. 141.14 ст. 141 Кодексу не містить положень, відповідно до яких суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані сплачувати щомісячні авансові внески виключно у разі наявності операцій з реалізації пального протягом місяця або у разі складання акцизних накладних та реєстрації їх у реєстрі.
Враховуючи викладене, критерієм для визначення переліку суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним та зобов’язані щомісячно сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, є наявність ліцензії на право роздрібної торгівлі за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів га місць обігу пального станом на перше число поточного місяця.
Зазначена позиція висвітлена Міністерством фінансів України, яке є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема, формування та реалізацію єдиної державної податкової політики, а також здійснення нормативно-правового регулювання у податковій сфері, у листі від 16.01.2025 № 11210-09-62/1594.
Крім того зазначимо, якщо у платника податку на прибуток наявна ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним за місцем роздрібної торгівлі пальним, де передбачено здійснення реалізації кількох видів пального (у тому числі скрапленого газу), інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця, але при цьому реалізація пального не здійснювалася, то авансовий внесок з податку на прибуток підприємств сплачується за таке місце роздрібної торгівлі пальним у розмірі 60 тисяч гривень відповідно до п.п. «а» п.п. 141.14.2 п. 141.14ст. 141 Кодексу.
Відповідно до пп. 141.14.4 п. 141.14 ст. 141 Кодексу грошове зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств вважається узгодженим у момент виникнення такого зобов’язання, який визначається за календарною датою, встановленою у п.п. 141.14.1 цього пункту для граничного строку сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств до відповідного бюджету.
Згідно з пп. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75 Кодексу камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 12 пп. 75.1.1. п. 75. 1 ст. 75 Кодексу предметом камеральної перевірки є своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.14 статті 141 Кодексу.
Згідно з п. 124.1 ст. 124 Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених у Кодексі, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Штраф, визначений у п. 124.1 ст. 124 Кодексу застосовується лише після сплати податкового (грошового) зобов’язання, оскільки він розраховується від погашеної суми податкового боргу.





Коментарі: 0 | Залишити коментар


Порядок заповнення таблиці 1 додатка 2 до податкової декларації з ПДВ

20.02.2025 14:52

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (повідомляє.
У таблиці 1 додатка 2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» до податкової декларації з ПДВ здійснюється повна деталізація (розшифровка) від’ємного значення, зазначеного у рядку 19 податкової декларації з ПДВ (декларація), а саме:
у графах 2, 3 зазначається звітний податковий період, у якому виникло від’ємне значення (заповнюється у хронологічному порядку виникнення сум від’ємного значення, починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найбільш давнім до дати подання декларації (найдавніший звітний (податковий) період) (рядок 1), та закінчуючи найближчим звітним (податковим) періодом). У графі 2 зазначаються дві цифри місяця (наприклад «03»); у графі 3 – чотири цифри року (наприклад «2024»);
у графі 4 вказується індивідуальний податковий номер або умовний індивідуальний податковий номер постачальника залежно від причини формування від’ємного значення, а саме:
у разі формування від’ємного значення за рахунок:
– ввезення товарів на митну територію України – зазначається власний індивідуальний податковий номер платника;
– отримання від нерезидента послуг, місце постачання яких визначено на митній території України – зазначається умовний індивідуальний податковий номер «500000000000»;
– коригування податкових зобов’язань на підставі п.п. «в» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) – зазначається умовний індивідуальний податковий номер «300000000000»;
– залишку суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість станом на 01 липня 2015 року, на яку відповідно п.п. 3 п. 34 підрозд. 2 розд. XX ПКУ було збільшено значення реєстраційної суми, визначеної п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ, та на яку було збільшено суму від’ємного значення, сформовану за результатами звітного (податкового) періоду за липень 2015 року/III квартал 2015 року – зазначається умовний індивідуальний податковий номер «900000000000» (при цьому у графі 2 зазначається «07», в графі 3 – «2015», графи 5 та 7 не заповнюються);
– за рахунок коригування (зменшення) податкових зобов’язань попередніх періодів при заповненні графи 4 додатка 2 – зазначається власний індивідуальний податковий номер платника (аналогічно відображенню від’ємного значення при здійсненні імпортних операцій);
у графі 5 вказується період складання податкової накладної, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, іншого документа;
у графі 6 відображається загальна сума від’ємного значення (з подальшою її деталізацією у графах 8-10);
у графі 7 проставляється ознака (+) від’ємного значення, отриманого правонаступником від реорганізованого платника податку;
у графах 8–10 зазначаються суми від’ємного значення (з графи 6) відповідно до напрямку їх спрямування, а саме:
у графі 8 – сума, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20.1 декларації);
у графі 9 – сума, задекларована до бюджетного відшкодування у декларації за поточний звітний (податковий) період, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України (рядок 20.2 декларації).
У разі декларування у графі 9 суми від’ємного значення, яка сформована за рахунок коригування податкових зобов’язань на підставі п.п. «в» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (умовний індивідуальний податковий номер «300000000000»), обов’язковій розшифровці у таблиці 1.1 додатку 2 підлягає сума податку, яка фактично сплачена постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України за операціями з придбання та яку враховано у зменшення податкових зобов’язань, визначених на підставі підпункту «б» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. XX ПКУ;
у графі 10 – сума, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації).




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Особливості заповнення таблиці даних платника ПДВ, що подається у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН

20.02.2025 14:51

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця), що подається у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) зазначаються:
- види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;
- коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України;
- коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України.
Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання (виготовлення) в одному рядку Таблиці не допускається.
Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 (наприклад: 02.40) до 14 символів.
Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника ПДВ.
Платник ПДВ має право подати Таблицю без наявності факту зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Зняття з обліку в контролюючих органах нерезидента після відчуження ним нерухомого майна, та/або закриття всіх рахунків/електрон

20.02.2025 14:50

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у разі зняття з обліку в контролюючих органах нерезидента (іноземної компанії, організації) після відчуження ним нерухомого майна, та/або закриття всіх рахунків/електронних гаманців у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей та/або закриття на території України відокремлених підрозділів, у тому числі постійних представництв, за умови відсутності інших об’єктів оподаткування до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку подається заява про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП.
Забезпечуються остаточні розрахунки з податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, що справляються на території України, подаються до контролюючих органів декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів на території України, та виконуються інші обов’язки платника податків.
Після проведення вищезазначених заходів, у разі відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, платежів та непогашених грошових зобов’язань, нерезидент (іноземна компанія) та/або його відокремлений підрозділ, відомості щодо якого не перенесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань знімається з обліку в контролюючих органах.
За зверненням до контролюючого органу нерезиденту (іноземній компанії) видається довідка за формою № 12-ОПП.





Коментарі: 0 | Залишити коментар


Збір за місця для паркування транспортних засобів: юридичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 3,1 млн гр

20.02.2025 14:49

У січні 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб – платників збору за місця для паркування транспортних засобів надійшло понад 3,1 млн гривень.
Нагадуємо, що сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


За видобування залізних руд до загального фонду державного бюджету внесок від платників Дніпропетровщини – понад 3,5 млн грн рен

20.02.2025 14:48

Протягом січня 2025 року до загального фонду державного бюджету від платників рентної плати за видобування залізних руд надходження склали 3,5 млн гривень.
Звертаємо увагу, що платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об’єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл (п. 252.2 ст. 252 Податкового кодексу України).




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Електронні акцизні марки: з 1 березня 2025 року стартуватиме тестовий режим функціонування Електронної системи простежуваності о

20.02.2025 14:47

З 1 січня 2026 року контроль за переміщенням вироблених або ввезених товарів (алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах) здійснюватиметься за допомогою електронних марок акцизного податку. Це передбачено Законом України від 29 червня 2023 року № 3173-IX.

Як працюватиме електронна акцизна марка із використанням Електронної системи?
Електронна система обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет забезпечує такі функціональні можливості:
- генеруватиме серійні номери електронних марок;
- формуватиме унікальні ідентифікатори та/або електронні марки;
- виконуватиме активацію, деактивацію та/або погашення електронних марок;
- складення, внесення змін та анулювання акцизного електронного документа, до якого вносяться відомості про переміщення продукції, на яку нанесені графічні елементи електронних марок.

Які дії замовників унікальних ідентифікаторів – виробників та імпортерів, які є учасниками тестового режиму функціонування Електронної системи?
- можуть наносити графічні елементи електронних марок акцизного податку на кожну окрему пляшку/пачку (одиничну упаковку) алкогольного напою, тютюнового виробу та рідин, що використовуються в електронних сигаретах відповідно до закону.
- одночасно дотримуватись діючого порядку маркування марками акцизного податку.

Звертаємо увагу: наразі законодавством не передбачено обов’язкової вимоги щодо маркування алкогольних напоїв графічними елементами електронних марок акцизного податку П- чи Г-подібним способом поверх ковпачка пляшки та при якому відбувається пошкодження (розривання) фізичного носія електронної марки акцизного податку під час відкупорювання (розкривання) товару. Виробники можуть використовувати інші методи маркування графічними елементами електронних марок акцизного податку.

Чинні правила до 2026 року
До впровадження електронних марок акцизного податку підприємства повинні маркувати продукцію паперовими марками відповідно до Постанови КМУ № 1251. При цьому маркування алкогольних напоїв здійснюється таким чином:
- Для пляшок – марка наклеюється П- чи Г-подібним способом через горловину.
- Для упаковок (типу «Tetra Pak») – по осі верхньої площини.
- Кожна марка містить двомірний штрих-код швидкого реагування та лінійний штрих-код (містить інформацію про серію та номер марки), а також визначені реквізити:
позначення виду марки, що складається із слів та літер «алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція)» – «АВ ЛГП», «алкоголь вітчизняний (виноробна продукція)» – «АВ ВП», «алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція)» – «АІ ЛГП», «алкоголь імпортний (виноробна продукція)» – «АІ ВП»;
індекс регіону України, що відповідає місцезнаходженню виробника;
серія із чотирьох літер і шестизначний номер марки;
місяць і рік, у якому вироблено марки;
сума акцизного податку, сплаченого за одиницю продукції;
реквізити покупця марки (код ЄДРПОУ).
Тестовий період (2025 рік)
З 1 березня до 31 грудня 2025 року триватиме тестування програмного забезпечення Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
- Продукція має бути маркована паперовими акцизними марками.
- Додатково можуть наноситися графічні елементи електронних марок, але так, щоб не перекривати QR-код, штрих-код та інші реквізити паперової марки.
Довідково
- Закон України від 29 червня 2023 року № 3173-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України у зв'язку із запровадженням електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» вводиться в дію з 1 січня 2026 року.
- Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


До уваги фізичних осіб – власників декількох об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах!

20.02.2025 14:46

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
права на користування пільгою із сплати податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Згідно з абзацом другим п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Усього 4785. Попередня cторінка | Сторінка 170 з 479 | Наступна сторінка
Мій gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті