Блог

yulstor

Щодо подання фізичною особою – резидентом – контролюючою особою у 2024 році повідомлення про набуття участі у контрольованих іно

04.12.2024 15:30

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Чи потрібно фізичній особі – резиденту – контролюючій особі у 2024 році подавати повідомлення про набуття участі у контрольованих іноземних компаніях (КІК), якщо набуття частки у розмірі 15 відс. в іноземній юридичній особі відбулось у 2023 році, а така юридична особа вважається КІК з 01.01.2024 (після спливу перехідного періоду, який передбачений п. 54 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ)?
Відповідно до п.п. 39 прим. 2.1.1 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контрольованою іноземною компанією (далі – КІК) визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених ПКУ.
Підпунктом 39 прим. 2.1.2. п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ визначено, що іноземна компанія визнається КІК, якщо фізична особа або юридична особа – резиденти України (контролююча особа):
а) володіє часткою в іноземній юридичній особи у розмірі більше ніж 50 відс.;
б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відс., за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків;
в) окремо або разом із іншими резидентами України пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.
Водночас, відповідно до п. 54 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ п.п. «б» п.п. 39 прим. 2.1.2 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 ПКУ для 2022 – 2023 звітних (податкових) років застосовується в такій редакції:
«б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або».
Підпунктом 39 прим. 2.5.5 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ, зокрема встановлено, що фізична особа – резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:
- кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39 прим. 2 ПКУ;
- заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;
- кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39 прим. 2 ПКУ;
- ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.
Повідомлення надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).
Форма Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2021 за № 1525/37147.
З огляду на зазначене, подання Повідомлення до контролюючого органу – це дія фізичної особи – резидента України щодо повідомлення про набуття (відчуження) частки в іноземній юридичній особі або початок (припинення) здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання (втрати визнання) такої особи контролюючою особою КІК.
При цьому, п. 54 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ п.п. «б» п.п. 39 прим. 2.1.2 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 ПКУ регулює особливості застосування, зокрема критеріїв визнання іноземної компанії контрольованою іноземною компанією, що визначені підпунктом 39 прим. 2.1.2. п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ, для 2022 – 2023 звітних (податкових) років.
Таким чином, якщо фізична особа – резидент України, що набула частку у 2023 році та не відповідала, з урахуванням вимог п. 54 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, критеріям визначення її контролюючою особи, у 2024 році не здійснювала дії щодо набуття (відчуження) частки в іноземній юридичній особі або початок (припинення) здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання (втрати визнання) такої особи контролюючою особою КІК, то підстави для подання до контролюючого органу Повідомлення у такої особи відсутні.
Однак, якщо фізична особа – резидент України у 2024 звітному році відповідає критеріям визнання її контролюючою особою, то у такої особи виникає обов’язок щодо подання звіту про контрольовані іноземні компанії одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи та належним чином завіреною копією фінансової звітності такої компанії за відповідний звітний період такої КІК.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО дохід у вигляді державної грошової допомоги (кешбеку), отриманий в рамках реалізації експеримента

04.12.2024 15:29

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (набрав чинності 01.12.2024) підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено п. 35, яким передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) за 2024 та 2025 податкові (звітні) роки не включається дохід у вигляді державної грошової допомоги (кешбеку), отриманий в рамках реалізації експериментального проєкту щодо надання державної грошової допомоги покупцям товарів та послуг українського виробництва в рамках Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні», затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Своєчасно подайте податкову декларацію про майновий стан і доходи та скористайтесь правом на податкову знижку

04.12.2024 15:28

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
За наслідками 2023 року Декларація подається не пізніше 31.12.2024.
Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Коли та за якими ставками сплачується військовий збір ФОП – платниками ЄП першої, другої та четвертої групи?

04.12.2024 15:27

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Відповідно до п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи.
Абзацом першим п.п. 1.3 прим. 1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що платники військового збору, зазначені у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюється контролюючими органами.
Платники військового збору, зазначені, зокрема, у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», відображають нараховані суми військового збору (в тому числі щомісячні авансові внески військового збору) у складі податкової декларації платника єдиного податку (абзац третій п.п. 1.3 прим. 1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з п. 296.2 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.
Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ (п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).
Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму єдиного податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають, зокрема, відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ (п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
Для платників, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставка військового збору становить – 10 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць (п.п. 2 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

За якою ставкою оподатковуються військовим збором доходи, нараховані платниками, визначеними п. 162.1 ст. 162 ПКУ, до набрання ч

04.12.2024 15:27

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що згідно з п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов’язання; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Відповідно до п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), який набрав чинності 01.12.2024, доходи платників військового збору – осіб, визначених п. 162.1 ст. 162 ПКУ, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності Законом № 4015, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності Законом № 4015 (1,5 відс.), незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників, які планують у наступному році здійснювати діяльність на спрощеній системі оподаткування!

04.12.2024 15:24

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Підпунктом 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ встановлено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.
Звертаємо увагу, що відповідно до підпунктів 298.1.4 та 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ платники, які планують здійснювати господарську діяльність на спрощеній системі оподаткування у 2025 році, мають не пізніше 16.12.2024 подати:
● заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування з I кварталу 2025 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік;
● заяву щодо переходу на іншу групу платника єдиного податку з I кварталу 2025 року.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Де на вебпорталі ДПС розміщена інформація щодо мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої?

04.12.2024 15:23

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що 01.12.2024 набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), відповідно до якого, зокрема, вносяться зміни до Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).
Відповідно до внесених змін розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 доповнено п. 32, згідно з яким, починаючи з дати набрання чинності Законом № 4015:
- для вин виноградних та іншої виноробної продукції застосовується розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957, збільшений на 50 відсотків;
ДПС оприлюднює на своєму вебпорталі інформацію про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв з дати набрання чинності Законом № 4015.
Інформація щодо мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв оприлюднена на вебпорталі ДПС за адресою: Головна/Пресцентр/Новини/Про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, починаючи з дати набрання чинності Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/846663.html).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яким чином виправити помилку, допущену у додатку 4 (Д4) до податкової декларації з ПДВ?

03.12.2024 13:55

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє, що відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу (далі – ПКУ) та п. 2 розд. IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, зі змінами (далі – Порядок № 21), у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 102 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше податкової декларації з ПДВ (далі – декларація), до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п. 8 розд. VІ Порядку № 21).
Додаток 4 «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю, та окремих показників, визначених пунктом 68 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (Д4)» (далі – додаток 4 (Д4)) подають платники податку, які заповнюють рядок 5 декларації, підприємства (організації) осіб з інвалідністю та платники податків, які одночасно відповідають критеріям, визначеним п. 68 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 6 п. 3 розд. V Порядку № 21).
Отже, виправлення помилок, що були допущені у додатку 4 (Д4) до декларації проводиться шляхом подання уточнюючого розрахунку, до якого додається додаток 4 (Д4) з відміткою «Уточнюючий».
В уточнюючому розрахунку відображаються:
у графі 4 – відповідні показники декларації звітного (податкового) періоду, додаток 4 (Д4) якої уточнюється. У разі якщо до декларації за цей звітний (податковий) період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, додаток 4 (Д4) якої уточнюється;
у графі 5 – відповідні показники з урахуванням виправлення. Якщо помилка не вплинули на числові показники декларації графа 4 дорівнюватиме графі 5;
у графі 6 – сума помилки (абсолютне значення) з відповідним знаком (+/-). У випадку, якщо значення графи 5 відповідає значенню графи 4, графа 6 не заповнюється.
Уточнення показників у додатку 4 (Д4) (крім таблиць 3 та 4), здійснюється лише щодо рядків, які потребують виправлення (рядки без змін не зазначаються), у такому порядку:
у рядку додатка, що уточнюється, – зазначаються показники зі знаком «-» (тобто сторнуються);
в наступному рядку – зазначаються правильні показники.
Уточнення показників у таблицях 3 та 4 додатку 4 (Д4), здійснюється шляхом зазначення правильних показників.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Як та за якою ставкою здійснюється нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору особами, визначеними п. 16

03.12.2024 13:54

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ:
- фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
- фізична особа – резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов’язання;
- фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
- податковий агент.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників військового збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюється в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 прим. 1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставка військового збору становить:
- для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, – 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ;
- для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту – 1,5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи може бути платником єдиного податку третьої групи юридична особа, яка є власником свердловини та має спеціальний дозвіл на ко

03.12.2024 13:53

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Відповідно до п.п. 5 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють, зокрема, видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.
Корисні копалини – природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки (п.п. 14.1.91 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Добування корисних копалин – сукупність технологічних операцій з вилучення, зокрема з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини та спеціальних видів робіт з добування корисних копалин, до яких відноситься підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм (п.п. 14.1.51 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 (зі змінами) затверджено перелік корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, відповідно до якого підземні води відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.
Надання спеціального дозволу на користування надрами, продовження строку його дії, внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами та до угоди про умови користування надрами здійснюються відповідним дозвільним органом: центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо ділянок надр, що містять корисні копалини місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, – Радою міністрів Автономної Республіки Крим (частина друга ст. 16 Кодексу України про надра від 27 липня 1994 року № 132/94-ВР (зі змінами та доповненнями)).
Отже, юридична особа, яка є власником свердловини та має спеціальний дозвіл на користування надрами (видобуток підземної води), не може бути платником єдиного податку третьої групи, у тому числі і у разі надання свердловини в оренду іншим особам.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 4612. Попередня cторінка | Сторінка 186 з 462 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua