Блог

yulstor

Юридичні особи – платники транспортного податку спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 6,3 млн гривень

14.11.2024 14:56

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Впродовж десяти місяців поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 6,3 млн грн транспортного податку. Це на 257,7 тис. грн, або на 4,2 відс., більше ніж за десять місяців 2023 року.
Нагадуємо, якщо платник транспортного податку на поточний рік подав звітну Декларацію за об’єкти оподаткування (легкові автомобілі), що перебувають у його власності, а протягом року отримав право власності на новопридбані об’єкти оподаткування (легкові автомобілі), то такий платник має надати уточнюючу податкову декларацію з транспортного податку (далі – Декларація), затверджену наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 (із змінами) контролюючому органу за місцем реєстрації об’єктів оподаткування (транспортних засобів), з урахуванням переліку автомобілів, зазначених в останній поданій Декларації за рік, що уточнюється, протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Особливості листування через Електронний кабінет

14.11.2024 14:55

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що згідно з частиною першою ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів (абзац перший ст. 20 Закону № 393).
Вимоги до оформлення звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій або електронній формі визначені п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у п. 52.1 ст. 52 ПКУ, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом № 393.
За зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом (абзац перший п. 52.1 ст. 52 ПКУ).
Згідно з п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 15 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення строку, визначеного абзацом першим п. 52.1 ст. 52 ПКУ (абзац дев’ятий п. 52.1 ст. 52 ПКУ).
Порядок організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2020 № 405 (далі – Порядок № 405).
Пунктом 3 розд. ІІІ Порядку № 405 передбачено, що у разі наявності у запиті на інформацію вимог надати публічну інформацію, а також розглянути звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надати індивідуальну податкову консультацію, консультацію з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, відповідь надається у два етапи:
- публічна інформація надається у строки, визначені ст. 20 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2939);
- відповідь щодо розгляду звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надання індивідуальної податкової консультації, консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, надається у строки, визначені законодавством України.
Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту (частина перша ст. 20 Закону № 2939).
Згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, подання звернень.
Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабiнету дозволяє надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДПС.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС, до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДПС користувач може переглянути в вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
При цьому відповідь на лист (запит тощо) надається контролюючим органом поштою або на електронну адресу, зазначену у зверненні у строки, визначені законодавчими та нормативно-правовими актами, зокрема ст. 20 Закону № 393 – для надання відповіді на звернення, ст. 20 Закону № 2939 – для надання відповіді на запит на отримання публічної інформації та ст. 52 ПКУ – для надання індивідуальної податкової консультації.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Нерезидент здійснює на території України господарську діяльність через постійне представництво: хто подає звіт про контрольовані

14.11.2024 14:53

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Відповідно до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції.
Форма Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та Порядок складання Звіту (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 із змінами.
Згідно із п. 8 розд. І Порядку нерезидент, який здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво, подає Звіт за основним місцем обліку постійного представництва.
Якщо нерезидент має два чи більше постійних представництв, то нерезидент складає та подає окремий Звіт щодо кожного постійного представництва за їх основним місцем обліку.
Враховуючи зазначене, Звіт подає нерезидент, який здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво, за основним місцем обліку постійного представництва.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Заповнення розрахунку коригування після 01.10.2024 до зведеної податкової накладної, складеної до 01.10.2024 з типом причини 13

14.11.2024 14:52

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Згідно з п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ, або у разі коригування сум податкових зобов’язань відповідно до п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Наказом Міністерства фінансів України від 09.08.2024 № 400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зі змінами (далі – Наказ № 400), який набрав чинності 01.10.2024, внесено зміни, зокрема, до Порядку № 1307, у частині заповнення табличної частини розділу Б зведеної податкової накладної з типом причини «13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності».
Пунктом 3 Порядку № 1307 передбачено, що усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пп. 9 – 15 та 19 Порядку № 1307, підлягають реєстрації в ЄРПН у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.
Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307 (п. 21 Порядку № 1307).
Отже, починаючи з 01.10.2024, розрахунок коригування, що складається до зведеної податкової накладної з типом причини 13, заповнюється у порядку, який діяв на момент реєстрації такої зведеної податкової накладної. У разі якщо така зведена податкова накладна зареєстрована в ЄРПН:
- до 01.10.2024, то розрахунок коригування заповнюється у порядку, який діяв до внесення змін Наказом № 400;
- після 01.10.2024, то розрахунок коригування заповнюється у порядку, який враховує зміни, внесені Наказом № 400.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

За видобування кам’яного вугілля місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників рентної плати понад 79,6 млн гривень

14.11.2024 14:51

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Протягом січня – жовтня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників рентної плати надійшло понад 79,6 млн грн рентної плати. Надходження виросли на понад 6,3 млн грн, або на 8,7 відс., порівняно з аналогічним періодом 2023 року.
Звертаємо увагу, що відповідно до експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі запроваджено розподіл всіх податкових ризиків за основними такими видами:
ризик реєстрації – випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків;
ризик звітності – випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі;
ризик сплати – випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;
ризик декларування – випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

З 01.09.2024 застосовуються нові ставки акцизного податку на бензин, газойли (дизельне пальне), скраплений газ, та паливо моторн

14.11.2024 14:49

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що з 01.09.2024, у зв’язку з набранням чинності Законом України від 18 липня 2024 року № 3878-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації положень актів права Європейського Союзу щодо акцизного податку» (далі – Закон № 3878), застосовуються нові ставки акцизного податку на бензин, газойлі (дизельне пальне), скраплений газ, та паливо моторне альтернативне.
Так, з 1 вересня 2024 року до 31 грудня 2024 року включно встановлено наступні ставки акцизного податку:
на бензини – 242,6 євро за 1000 літрів;
на газойли (дизельне пальне) – 177,6 євро за 1000 літрів;
на скраплений газ – 148 євро за 1000 літрів;
на паливо моторне альтернативне – 184,08 євро за 1000 літрів.
Змінами, внесеними Законом № 3878 до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), також передбачено:
- визначення терміну «проміжні продукти» відповідно до Директиви № 92/83/ЄС від 19 жовтня 1992 року про гармонізацію структур акцизного збору на спирт та алкогольні напої (доповнено пункт 14.1 статті 14 Кодексу новим підпунктом 14.1.261);
- збільшення розміру ставки акцизного податку для проміжних продуктів з 8,42 до 12,23 гривні за 1 літр (на 3,81 гривні), тобто на рівні розміру чинної ставки на вина ігристі та вина газовані, зброджені напої, вина (напої) ароматизовані ігристі (газовані) (зміни до підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Кодексу). Відповідно до пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3878 зміни стосовно збільшення розміру ставки акцизного податку для проміжних продуктів набирають чинності та починають діяти з 1 грудня 2024 року;
- встановлення нових розмірів ставок акцизного податку на пальне з огляду на їх мінімальний рівень, передбачений Директивою Ради 2003/96/ЄС від 27 жовтня 2003 року про реструктуризацію системи Співтовариства для оподаткування енергетичних продуктів та електроенергії.
Зокрема, на основні види пального з 1 січня 2028 року встановлено такі ставки акцизного податку:
на бензини – 359 євро за 1000 літрів;
на газойли (дизельне пальне) – 330 євро за 1000 літрів;
на скраплений газ – 250 євро за 1000 літрів;
на паливо моторне альтернативне – 272,4 євро за 1000 літрів.
Водночас новим пунктом 48 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу встановлено графік щорічного збільшення ставок акцизного податку на пальне з 01.09.2024 по 31.12.2027 включно (протягом чотирьох років);
- уточнення терміну «загальна сума податкових зобов’язань з акцизного податку на сигарети» та розрахунку частки загальної суми податкових зобов’язань з акцизного податку у середньозваженій роздрібній ціні продажу сигарет (включаючи акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизними товарами);
- уточнення терміну «середньозважена роздрібна ціна продажу сигарет», а саме: зазначається середньозважена роздрібна ціна продажу сигарет – ціна, розрахована із суми загальної вартості всіх сигарет (з урахуванням усіх податків, у тому числі суми акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами), реалізованих виробниками на митній території України та ввезених імпортерами на митну територію України за період з 01 січня до 31 грудня включно звітного року, поділеної на суму загальної кількості реалізованих виробниками та ввезених імпортерами сигарет за той самий період, визначеної у деклараціях акцизного податку за січень – грудень звітного року, в розрахунку на 1000 штук.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3878 зміни стосовно уточнення цих термінів набирають чинності та починають діяти з 01 січня 2025 року.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Випадки та строки, в які контролюючий орган має право анулювати реєстрацію ФОПа – платника єдиного податку четвертої групи

14.11.2024 14:47

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє, що відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, зокрема, фізичних осіб – підприємців четвертої групи за рішенням контролюючого органу у разі:
- подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву (п.п. 1 п. 299.10 ст. 299 ПКУ);
- припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п.п. 2 п. 299.10 ст. 299 ПКУ);
- якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ та п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ (п.п. 5 п. 299.10 ст. 299 ПКУ);
- наявність щодо платника податку та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції» (із змінами) щодо платників четвертої групи – в останній день кварталу, у якому прийнято таке рішення (п.п. 8 п. 299.10 ст. 299 ПКУ);
- у випадках, визначених п.п. 298.8.6 п. 298.8 ст. 298 ПКУ (п.п. 3 п. 299.10 ст. 299 ПКУ).
Рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку надається платнику податків у письмовій формі за підписом керівника контролюючого органу з обов’язковим зазначенням підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Згідно з п.п. 298.8.6 п. 298.8 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи (фізичні особи – підприємці), які у податковому (звітному) періоді не забезпечили дотримання сукупності умов (критеріїв), передбачених п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, зобов’язані сплатити у поточному році податок у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відс. річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку, та з наступного податкового (звітного) кварталу перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування.
Заява про такий перехід подається таким платником податку не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому не забезпечено дотримання сукупності умов (критеріїв), передбачених п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
Абзацом другим п. 299.11 ст. 299 ПКУ встановлено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам п.п. 4 п. 291.4 та п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розд. II ПКУ. Такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо отримання фізичною особою, яка є найманим працівником та одночасно є/або була самозайнятою особою, відомостей з ДРФО – плат

13.11.2024 14:58

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує, що відповідно до п. 70.1 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр, ДРФО).
Чи може фізична особа, яка є найманим працівником та одночасно є або була самозайнятою особою, отримати за вказаний у заяві (за формою № 10ДР) період відомості з ДРФО – платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, в яких наведена інформація одночасно з поданих додатків за формою № 4ДФ до Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, податкових декларацій про майновий стан і доходи, податкових декларацій платника єдиного податку – ФОП?
Згідно з п. 70.3 ст. 70 ПКУ до інформаційної бази Державного реєстру включаються такі дані про фізичних осіб, зокрема про джерела отримання доходів, суми нарахованих та/або отриманих доходів, суми нарахованих та/або сплачених податків.
Відповідно до п. 1 розд. X Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами) (далі – Положення), фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі.
Пунктом 4 розд. Х Положення, зокрема, визначено, що для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу подає документ, що посвідчує особу, та заяву щодо отримання відомостей з Державного реєстру про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за формою № 10ДР (далі – Заява) (додаток 14 до Положення).
Згідно з приміткою до Заяви відомості про доходи накопичуються у Державному реєстрі, починаючи з 01 січня 1998 року, відповідно до додатка за формою № 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – додаток № 4ДФ) – відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору, які щоквартально подаються податковими агентами до територіальних органів ДПС (до 01 січня 2021 року відповідно до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ)), та відповідно до поданих фізичними особами – підприємцями або фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, податкових декларацій. Інформація про доходи за останній звітний період надається через 50 днів після його закінчення.
Контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи (представника) надає відомості з Державного реєстру про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за формою, наведеною в додатку 15 (далі – Відомості) до Положення (п. 6 розд. Х Положення).
Відомості надаються відповідно до:
1 – додатка за формою № 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, в графі «Сума нарахованого доходу» зазначаються суми нарахованого доходу з графи «3а» ф. № 4ДФ, в графі «Сума виплаченого доходу» зазначаються суми виплаченого доходу з графи «3» ф. № 4ДФ, в графі «Сума утриманого податку/нарахованого» зазначаються суми утриманого (нарахованого) податку з графи «4а» ф. № 4ДФ, в графі «Сума утриманого податку/перерахованого» зазначаються суми утриманого (перерахованого) податку з графи «4» ф. № 4ДФ (до 01.01.2021 – Податкового розрахунку за ф. № 1ДФ);
2 – податкової декларації платника єдиного податку (наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578) – в графі «Сума доходу» зазначається значення рядка 8 розд. V, в графі «Сума податку» зазначаються значення рядка 12 розд. V – для платників єдиного податку третьої групи, платники першої та другої груп сплачують фіксовану ставку єдиного податку;
– податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні (наказ Міністерства фінансів України від 26.04.2022 № 124) – в графі «Сума доходу» зазначається сума значень рядка 1 розд. І, в графі «Сума податку» зазначаються сума значень рядка 2 розд. І (сума значень рахується в межах звітного кварталу) – поле «ознака доходу» по цим записам приймає значення 503 – 1 квартал, 506 – півріччя, 509 – 9 місяців, 512 – рік;
– податкової декларації про майновий стан і доходи (наказ Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859) – в графі «Сума доходу» зазначається значення рядка 12 «Загальна сума річного доходу» розд. ІV, в графі «Сума податку» зазначається значення рядка 1.1 розд. ІIІ додатку Ф2 до податкової декларації/рядка 3.1 розд. V додатка Ф2 до податкової декларації (поле ознака доходу по цим записам приймає значення 999);
3 – податкової декларації про майновий стан і доходи (наказ Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859). В графі 7 «Сума доходу/нарахованого» зазначається загальна сума річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (поле ознака доходу по цим записам приймає значення 888).
14 – податкової декларації про майновий стан і доходи (наказ Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.05.2022 року № 143), дата запровадження 01.01.2023, категорія платника: «громадянин»/«особа, яка провадить незалежну професійну діяльність/члени фермерського господарства»/«підприємець» в графі «Сума доходу» зазначається значення рядка 12 розд. ІV (поле ознака доходу по цим записам приймає значення 777).
Самозайнята особа самостійно визначає суму отриманого доходу, яка підлягає декларуванню у податковій звітності та несе відповідальність за повноту і достовірність цих даних.
Слід зазначити, що суми доходів, які задекларовано фізичною особою в податковій звітності (результати обробки запису 2, 3, 14) можуть включати суми доходів, що зазначені у звітності, поданій податковими агентами (результат обробки запиту – 1).
Інформація надається в повному обсязі для самостійного визначення сукупного доходу, отриманого фізичною особою у звітному періоді від різних видів діяльності та усіх джерел доходу.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції на територіях ринків, зобов’язані дотримуватись норм законодавства

13.11.2024 14:57

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що суб’єкти господарювання (СГ), які здійснюють розрахунки при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та наданні послуг на територіях ринків, зобов’язані дотримуватись податкового законодавства та іншого законодавства України.
Так, згідно з чинним законодавством обов’язок використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) під час продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, починаючи з 01 січня 2022 року, покладено майже на всіх суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахунки в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), крім СГ першої групи єдиного податку.
Впровадження фіскалізації розрахунків для платників податків є не лише ефективним інструментом контролю щодо повноти відображення отриманих доходів, а й забезпечує відкритість та прозорість ведення господарської діяльності, підтверджує бажання суб’єктів господарювання працювати відкрито та чесно.
Наголошуємо на необхідності забезпечення повної фіскалізації розрахунків усіма платниками податків, що здійснюють діяльність на ринках, для яких законодавством встановлений обов’язок застосування РРО/ПРРО.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про трудові права й соціальні гарантії найманого працівника з моменту підписання трудового договору

13.11.2024 14:56

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) нагадує про необхідність оформлення суб’єктами господарювання трудових відносин із найманими працівниками.
Працювати за трудовим договором – вигідно! Трудове законодавство гарантує найманому працівнику здорові та безпечні умови праці, оплачувані відпустки й лікарняні. Всього цього позбавлені незадекларовані працівники.
З моменту підписання трудового договору найманий працівник – це працівник, який має трудові права й соціальні гарантії, а саме:
- гідні та безпечні умови праці;
- нормований робочий час;
- оплачувані та неоплачувані відпустки;
- регулярна виплата зарплати не нижче мінімальної;
- можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію;
- захист від незаконного звільнення;
- страхові виплати в разі непрацездатності;
- пільги для неповнолітніх;
- додаткові соціальні гарантії для жінок та працівників з дітьми;
- захист прав, тощо.
Своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності бізнесу.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 4612. Попередня cторінка | Сторінка 196 з 462 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua