Блог

yulstor

Чи подає ФОП, яка одночасно здійснює незалежну професійну діяльність, заяву за ф. № 8-ОПП у випадку припинення лише незалежної п

07.11.2024 14:12

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє, що відповідно до ст. 65 Податкового кодексу України та п. 6.7 розд. VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588) взяття на облік фізичних осіб – підприємців (крім тих, що набули статусу електронного резидента (е-резидента) здійснюється на підставі відомостей, наданих державним реєстратором згідно з Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», а фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – на підставі заяви, яка подається протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.
Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа здійснює незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Згідно з п.п. 2 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588, фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного реєстру чи уповноваженого органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку заяв про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП (далі – Заява за ф. № 8-ОПП).
Якщо фізична особа – підприємець, яка одночасно здійснює незалежну професійну діяльність, припиняє здійснення лише незалежної професійної діяльності та, при цьому, не припиняється державна реєстрація фізичної особи – підприємця, у такому випадку йде мова про зміни в облікових даних платника.
Для внесення змін до облікових даних та зняття ознаки провадження незалежної професійної діяльності, такій фізичній особі необхідно подати до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5-ОПП, копію документу, який підтверджує припинення (зупинення) незалежної професійної діяльності та повернути довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань за формою № 34-ОПП.
Підтвердженням припинення незалежної професійної діяльності є відомості (витяг) відповідного реєстру, до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, щодо припинення або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.
Таким чином, якщо фізична особа – підприємець, яка одночасно здійснює незалежну професійну діяльність, припиняє лише незалежну професійну діяльність, та, при цьому, продовжує залишатися на обліку у контролюючих органах як фізична особа – підприємець, то Заява за ф. № 8-ОПП не подається.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи підлягає обов’язковому заповненню у податковій накладній, складеній за операціями з вивезення товарів за межі митної територі

07.11.2024 14:12

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов’язкових реквізитів) регулюються ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами (далі – Порядок № 1307).
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у пп. «а» - «л» п. 201.1 ст. 201 ПКУ.
У разі складання платником податку податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України, у податковій накладній зазначаються, зокрема, дата та номер договору (контракту), а також відповідна відмітка про форвардний контракт, якщо вивезення товарів за межі митної території України здійснюється на підставі форвардного контракту (п.п. «л» п. 201.1 ст. 201 ПКУ).
Згідно з п. 12 Порядку № 1307, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 09.08.2024 № 400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (зі змінами), які набрали чинності 01.10.2024, у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України у верхній лівій частині податкової накладної у відповідному рядку графи «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України:» зазначаються дата та номер договору (контракту), відповідно до якого здійснюється операція з вивезення за межі митної території України товарів, та у разі здійснення таких операцій на підставі форвардного контракту у спеціальному полі робиться позначка «X».
Отже, у податкових накладних, складених за операціями з вивезення товарів за межі митної території України, які з 01.10.2024 подаються на реєстрацію до ЄРПН, дата та номер договору (контракту), відповідно до якого здійснюється операція з вивезення за межі митної території України товарів, а також відмітка про форвардний контракт (у разі вивезення товарів за межі митної території України на підставі форвардного контракту), підлягають обов’язковому заповненню.
Податкова накладна, складена з порушенням таких вимог, не приймається до реєстрації в ЄРПН.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Суб’єкт господарювання змінив місце торгівлі: чи можливо внести зміни до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тю

07.11.2024 14:11

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Відповідно до п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 01 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.
Згідно з п. 40 частини першої ст. 1 Закону № 3817 ліцензія – право суб’єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності.
Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції – алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб’єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (частина сьома ст. 16 Закону № 3817).
У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), суб’єкт господарювання зобов’язаний у місячний термін з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою. Орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін (ст. 15 Закону № 481).
Водночас, згідно з ст. 15 Закону № 481 плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 грн. на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі – 2000 грн. а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, – 500 грн на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, і 250 грн – на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.
Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) становить 780 грн. на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування.
Для місць торгівлі, які розташовані за межами території міст обласного підпорядкування і, зокрема, м. Києва на відстані до 50 км та які мають торговельні зали площею понад 500 кв. м, плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 грн. на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, та 2000 грн. на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.
Місце торгівлі визначено ст. 1 Закону № 481 як місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Таким чином, ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами) надає право здійснювати діяльність з реалізації алкогольних напоїв (тютюнових виробів) за визначеним місцем торгівлі. При цьому передбачено здійснення плати за таку ліцензію за весь період її дії на одному місці торгівлі.
На нове місце торгівлі суб’єкт господарювання повинен придбавати нову ліцензію.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платники під час сплати податкових платежів використовують виключно структурований формат реквізиту «Призначення платежу» платіж

07.11.2024 14:10

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що Міністерством фінансів України затверджено наказ від 22.03.2023 № 148 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 березня 2023 року за № 528/39584.
Цим наказом передбачено, що платники під час сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску з 01 грудня 2023 року використовують виключно структурований формат реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції, який включає заповнення тільки двох обов’язкових полів, а саме «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».
Слід також зазначити, що сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
Зокрема, слід зосередити увагу на особливостях заповнення 3-х реквізитів:
«Код платника»;
«Код фактичного платника»;
«Призначення платежу».
Обов’язковий реквізит «Код платника» заповнюють всі платники, які сплачують податки, збори, інші платежі та єдиний внесок. Юридичні особи у реквізиті «Код платника» зазначають код ЄДРПОУ, фізичні особи – підприємці та громадяни – податковий номер.
Реквізит «Код фактичного платника» заповнюється в наступних випадках:
юридичними особами у разі, якщо юридичні особи у своєму складі мають відокремлені підрозділи, представництва та сплачують платежі до бюджету і фондів соціального страхування за відокремлені підрозділи, представництва.
При цьому юридичні особи у реквізиті «Код платника» платіжної інструкції зазначають власний код ЄДРПОУ, а у реквізиті «Код фактичного платника» – код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу, представництва;
громадянами у разі, якщо громадяни сплачують податкові платежі та єдиний внесок за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій) або через каси надавачів платіжних послуг.
При цьому громадяни у реквізиті «Код фактичного платника» платіжної інструкції зазначають власний податковий номер. Разом з цим, надавач платіжних послуг у реквізиті «Код платника» зазначає свій податковий номер.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Єдиний рахунок: особливості сплати платежів

07.11.2024 14:09

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує, що повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається платником в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 421 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платник має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунка один раз протягом календарного року.
Якщо платник – юридична особа має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається такою юридичною особою за кожним відокремленим підрозділом.
Використання єдиного рахунка платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунка.
У разі відмови платника від використання єдиного рахунка таке використання припиняється починаючи з 1 січня наступного календарного року на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунка.
Після подання повідомлення про використання платник в Електронному кабінеті отримує підтвердження про включення такого платника до реєстру платників єдиного рахунку та реквізити єдиного рахунку для сплати податків.
Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.
Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 351.3 статті 351 ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством (Державною казначейською службою України) для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.
Кошти, які сплачені на інші рахунки у випадку, передбаченому абзацом першим цього пункту, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов'язаннями та підлягають поверненню у порядку, визначеному статтею 43 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Електронний кабінет – сучасний сервіс від ДПС

07.11.2024 14:08

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
З метою впровадження Національної стратегії доходів на 2024 – 2030 роки, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р, Державною податковою службою здійснюються заходи, направлені на удосконалення процедур податкового адміністрування. Важливим аспектом виконання завдань, визначених Стратегією для податкової служби, є цифрова трансформація ДПС та розвиток електронних сервісів для платників.
Сервіс Електронний кабінет, вхід до якого здійснюється за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС, створений для взаємодії бізнесу та громадян з податковими органами в електронному вигляді. Електронний кабінет пропонує понад 130 сервісів, які постійно оновлюються та удосконалюються з урахуванням змін законодавства. Він працює цілодобово, на комп’ютері або смарт-пристрої через мережу Інтернет та не потребує встановлення додаткового програмного забезпечення.
Функціонал Електронного кабінету включає:
- Кабінет для бізнесу;
- Кабінет громадянина;
- Кабінет особи-нерезидента;
- Кабінет посадової особи ЦОВВ.
Електронний кабінет функціонує за принципом автоматизованості – максимальної автоматизації процесів створення, прийняття, реєстрації, оброблення, зберігання документів, оброблення та відображення даних (показників) документів та інших облікових даних платника податків.
Платник податків стає користувачем Електронного кабінету та набуває право подавати звітність в електронній формі і вести листування засобами електронного зв’язку в електронній формі після проходження в Електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом електронного кабінету.
Е-кабінет надає можливість отримувати необхідну інформацію, подавати звітність, реєструвати/коригувати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних та акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, проводити звірку розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, надсилати листи та запити, отримувати податкову інформацію про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб, подавати звернення на отримання індивідуальної податкової консультації в електронній формі, сплачувати податки (для фізичних осіб) тощо.
З повним переліком сервісів можна ознайомитись, скориставшись Картою Електронного кабінету, що розміщена за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/map. Електронний кабінет – простий та зрозумілий сервіс для всіх. Інструкцію щодо його функціоналу, можливостей режимів та сервісів, відповіді на популярні запитання розміщено за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua/help/.
Крім того, для зручності платників на вебпорталі ДПС у розділі «Онлайн-навчання» вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/e-kabinet/) розміщені презентаційні та інформаційні матеріали стосовно можливостей Е-кабінету.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Воєнний стан: нерухоме майно фізичної особи пошкоджено або знищено. Що з податком на нерухоме майно, відмінне від земельної діля

07.11.2024 14:06

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), визначено ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у порядку визначеному п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ.
Підпунктом «б» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку.
За наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, та відповідної ставки податку.
Сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості (п.п. «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Відповідно до положень п. 2 п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується зокрема за знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, за 2021 рік та наступні податкові (звітні) періоди – за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, дані про знищення яких внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – Реєстр пошкодженого та знищеного майна).
Порядок ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року № 624.
Підставою для обчислення податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що були пошкоджені або знищені, є відомості, визначені ст. 266 ПКУ, дані Реєстру пошкодженого та знищеного майна та дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 із змінами та доповненнями.
Враховуючи зазначене, об’єкти житлової нерухомості, дані про знищення яких внесені до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, враховуються при обчисленні бази оподаткування об’єктів житлової нерухомості, (їх часток), що перебувають у власності фізичної особи, при цьому податок не нараховується та не сплачується за такі об’єкти житлової нерухомості.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи подається додаток по МПЗ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств, якщо земельна ділянка знаходиться на тим

06.11.2024 14:11

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) повідомляє.
У разі, якщо земельна ділянка знаходиться на тимчасово окупованій територій або території активних бойових дій, додаток по МПЗ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств подається. При цьому декларуються об’єкти оподаткування – кадастрові номера, площі земельних ділянок та не нараховуються податкові зобов’язання з МПЗ (декларування з прочерками або «0»).
Більше роз’яснень, присвячених окремим питанням врахування сум сплачених податків і зборів при обчисленні МПЗ, з урахуванням позиції Міністерства фінансів України (лист від 15.02.2024 № 11230-09-62/4712) щодо врахування суми сплаченого єдиного податку 4 групи в ІV кварталі 2022 року за ІV квартал 2022 при визначенні МПЗ за 2023 рік – за посиланням https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/799379.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про стратегічні цілі Національної стратегії доходів

06.11.2024 14:10

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) повідомляє.
Державна податкова служба України продовжує впроваджувати реформи, визначені Національною стратегією доходів на 2024 – 2030 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р.
Національна стратегія доходів – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі
Податкова служба забезпечує виконання заходів, спрямованих на підвищення рівня добровільної сплати податків і зборів платниками до бюджету, у тому числі шляхом створення максимально комфортних умов для всіх платників податків
Стратегічні цілі Національної стратегії доходів:
• забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні;
• забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобов’язань України в частині податкової політики та адміністрування;
• зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління;
• підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами;
• створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Нарахування земельного податку і орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності фізичній особі (громадяни

06.11.2024 14:09

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Земельний податок – це обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Орендна плата для цілей розд. XII ПКУ – обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 01 травня (п. 287.2 ст. 287 ПКУ).
Згідно з абзацами першим – шостим п. 286.1 ст. 286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є:
а) дані державного земельного кадастру;
б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);
г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);
ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);
е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 286.5 ст. 286 ПКУ визначено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Нарахування фізичним особам сум земельного податку з підстав, визначених підпунктами «в», «г», «д» п. 286.1 ст. 286 ПКУ, проводиться контролюючими органами виключно у разі надання зазначених даних такими фізичними особами.
У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Якщо такий перехід відбувся після 01 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
У разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю).
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац перший п. 287.5 ст. 287 ПКУ).
У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені ст. 286 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (п. 287.9 ст. 287 ПКУ).
Податкове зобов’язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 287.10 ст. 287 ПКУ).
Слід зазначити, що абзацами першим – третім п. 12 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що у 2022 році інформація щодо рішень органу місцевого самоврядування, прийнятих до 01 січня 2022 року, про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), передбачена п. 284.5 ст. 284 ПКУ, надається відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням таких земельних ділянок у строк до 01 липня 2022 року.
Нарахування фізичним особам сум земельного податку на підставі рішень, зазначених в абзаці першому п. 12 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, проводиться контролюючими органами за місцезнаходженням земельної ділянки, які надсилають (вручають) платникові податкове повідомлення-рішення про внесення податку до 01 жовтня 2022 року. Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Першим звітним (податковим) періодом для нарахування земельного податку за земельні ділянки державної та комунальної власності на підставі рішень органів місцевого самоврядування про виділення земельної ділянки у натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), прийнятих до 01 січня 2022 року, вважається 2022 рік.
Згідно з п. 284.5 ст. 284 ПКУ інформація про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) на підставі рішень органу місцевого самоврядування, прийнятих у попередньому році, надається відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельних ділянок до 01 лютого поточного року.
У разі внесення змін органами місцевого самоврядування до раніше прийнятих рішень органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) інформація про такі зміни надається відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельних ділянок протягом 30 календарних днів з дня їх внесення.
Така інформація надається в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 288.7 ст. 288 ПКУ порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285 – 287 розд. XII ПКУ.
При цьому абзацами першим і другим п. 288.1 ст. 288 ПКУ встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 01 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 01 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено п. 281.1 ст. 281 ПКУ.
Звільнення від сплати земельного податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених п. 281.2 ст. 281 ПКУ.
Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).
Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ встановлено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Відповідно до п. 281.5 ст. 281 ПКУ якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 4785. Попередня cторінка | Сторінка 217 з 479 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua