Блог

yulstor

Понад 6,8 млн грн туристичного збору отримали від платників з початку року місцеві бюджети Дніпропетровщини

22.07.2024 14:15

У січні – червні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників туристичного збору надійшло понад 6,8 млн грн, що на понад 1,5 млн грн, або майже на 29 відс., більше ніж у січні – червні 2023 року.
Нагадуємо, що згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради справляння туристичного збору може здійснюватися такими податковими агентами:
а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Операції з підакцизними товарами: заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції для перерахування коштів за лі

22.07.2024 14:15

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 41 розд. ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати податків, зборів, платежів визначено Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584 (далі – Порядок № 148).
Згідно з п. 1 розд. ІІ Порядку № 148 обов’язковим реквізитом платіжної інструкції є реквізит «Призначення платежу», під час заповнення якого для платника у разі сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетний/небюджетний/єдиний/депозитний рахунок передбачено поля встановленого формату:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису»;
«Номер рахунку» (у разі сплати на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС);
«Сума податку» (у разі сплати на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС);
«Інформація про податкове повідомлення (рішення)» (у разі сплати на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС);
«Тип» (у разі сплати за оренду державного майна).
Пунктом 2 розд. ІІ Порядку № 148 встановлено, що під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у п. 1 розд. ІІ Порядку № 148, такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку № 148;
у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Приклад заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції у разі сплати за ліцензію на виробництво тютюнових виробів:
«101 сплата за ліцензію на виробництво тютюнових виробів за 2024 рік, ліцензія № ХХХХХХ».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платникам!

22.07.2024 14:14

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 69.37 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення, суми податкового зобов’язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 1 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов’язання, вважаються скасованими, а пеня не нараховується.
Сума грошового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні, вважається неузгодженою до моменту повної сплати податкового зобов’язання, визначеного в такому податковому повідомленні-рішенні, але не пізніше ніж протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання платником податків такого податкового повідомлення-рішення.
Сума податкового зобов’язання, сплаченого у порядку, передбаченому цим підпунктом, не підлягає оскарженню.
Норми статей 56 та 57 ПКУ застосовуються з урахуванням строків, визначених цим підпунктом.
Підпунктом 69.38 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлено, що тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 ПКУ, та пені.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Дніпропетровщина: на соціальні потреби платниками спрямовано понад 17,1 млрд грн єдиного внеску

22.07.2024 14:12

Протягом першого півріччя 2024 року страхувальники Дніпропетровщини спрямували до державних цільових фондів понад 17,1 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). У порівнянні з січнем – червнем 2023 року надходження збільшились на понад 2,1 млрд грн, або на 14,5 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Керівниця податкової служби регіону подякувала сумлінним платникам за своєчасно виконані фінансові зобов’язання і нагадала, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
«Для економічного і соціального захисту працівників в Україні діє система державного соціального страхування. Так, офіційно оформлений працівник отримує соціальні гарантії на випадок безробіття, нещасних випадків, професійних захворювань, нарахування лікарняних, декретних, а також пенсійне забезпечення та інші виплати. Єдиний внесок – основне джерело надходжень до Пенсійного фонду України і його сплата забезпечує своєчасне фінансування всіх соціальних потреб, які виникають у процесі трудових відносин», – зазначила Наталя Федаш.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Що є об’єктом оподаткування податком на прибуток?

19.07.2024 00:52

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є:
- прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ (абзац перший п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).
Для платників податку, визначених п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 ПКУ (юридичних осіб, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземних компаній) та мають місце ефективного управління на території України), не є об’єктом оподаткування прибуток із джерелом походження за межами України (абзац дванадцятий п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ);
- дохід за договорами страхування, визначений згідно з п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ (п.п. 134.1.2 п. 134.1 ст. 134 ПКУ);
- дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.4 ст. 141 ПКУ, з джерелом походження з України (п.п. 134.1.3 п. 134.1 ст. 134 ПКУ);
- дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.8 ст. 141 ПКУ (п.п. 134.1.4 п. 134.1 ст. 134 ПКУ);
- дохід організаторів азартних ігор, отриманий від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів (п.п. 134.1.5 п. 134.1 ст. 134 ПКУ);
- дохід, отриманий від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, що підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.5 ст. 141 ПКУ (п.п. 134.1.6 п. 134.1 ст. 134 ПКУ);
Згідно з п.п. 134.1.7 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до ст. 39 прим. 2 ПКУ (абзац перший п.п. 134.1.7 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).
Такий об’єкт оподаткування визначається окремо від об’єктів оподаткування, визначених підпунктами 134.1.1 – 134.1.6 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.
У разі наявності декількох контрольованих іноземних компаній об’єкт оподаткування визначається окремо по кожній такій компанії (абзац третій п.п. 134.1.7 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).
Також, об’єктом оподаткування податком на прибуток є операції резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, що підлягають оподаткуванню згідно з п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ (п.п. 134.1.8 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи може користувач скопіювати кваліфікований електронний підпис з одного захищеного носія на інший захищений носій ключової інфо

19.07.2024 00:51

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що відповідно до п. 20 ст. 1 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами (далі – Закон № 2155) засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – засіб електронного підпису чи печатки, що відповідає вимогам, встановленим частинами першою – четвертою ст. 19 Закону № 2155.
Засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки (далі – КЕП) за допомогою відповідних технічних та процедурних засобів повинні забезпечувати:
- надійний рівень конфіденційності особистих ключів під час їх генерації, зберігання та створення КЕП чи печатки;
- належний рівень унікальності пари ключів, які вони генерують;
- надійний рівень неможливості обчислення значення особистого ключа на основі відкритої інформації та надійний захист КЕП чи печатки від підроблення шляхом використання наявних на даний момент технологій;
- можливість надійного захисту підписувачем чи створювачем (уповноваженим представником створювача) електронної печатки особистого ключа від використання іншими особами (п. 1 ст. 19 Закону № 2155).
Таким чином, користувач не може скопіювати КЕП з одного захищеного носія на інший захищений носій ключової інформації, оскільки засоби КЕП забезпечують захист записаних даних від несанкціонованого доступу та від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи застосовуються штрафні санкції до покупця за несвоєчасну реєстрацію РК на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг

19.07.2024 00:51

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Правила складання податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних та їх реєстрація в ЄРПН регулюються ст. 201 ПКУ, Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами, та Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, зі змінами (далі – Порядок № 1246).
Згідно з положеннями п. 5 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування до податкової накладної приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог встановлених п. 192.1 ст. 192, п. 200 прим.1.3, 200 прим.1.9 ст. 200 прим.1 та пп. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 ПКУ, а також з урахуванням законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами), від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 № 959/30827 (зі змінами).
Реєстрація розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН може бути здійснена тільки після реєстрації в ЄРПН податкових накладних.
Абзацом другим п. 192.1 ст. 192 ПКУ визначено термін, протягом якого розрахунок коригування до податкової накладної має бути зареєстрований в ЄРПН. Так, розрахунок коригування не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
На період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби (COVID-19), зупинявся перебіг строків, встановлених п. 52 прим. 8 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
На період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
Відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ тимчасово до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім, зокрема дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в ЄРПН.
При цьому нормами ПКУ не передбачено виключень щодо можливості реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування, незалежно від обставин, за яких такий розрахунок коригування складається.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПКУ визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування отримувачем (покупцем).
При цьому тимчасово протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців, після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано; реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування у ЄРПН, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з 08.02.2023 (дата набрання чинності Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування»), тобто з датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року, здійснюється з урахуванням граничних строків, визначених п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, зокрема для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
За порушення граничних термінів встановлених для реєстрації в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунків коригування передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій у розмірах визначених ст. 120 прим.1 та п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені ст. 120 прим. 1 та п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Після прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, податкова накладна реєструється в ЄРПН тією датою, за якою її було надіслано до ДПС з метою реєстрації в ЄРПН, що зафіксовано у квитанції.
Отже, за наявності підстав для проведення коригування податкової накладної, яке передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, постачальник зобов’язаний скласти розрахунок коригування та направити його покупцю для реєстрації в ЄРПН у терміни встановлені для реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних.
У разі, своєчасної реєстрації в ЄРПН покупцем розрахунку коригування до податкової накладної, після відновлення її реєстрації в ЄРПН, штрафні санкції за порушення граничних термінів встановлених для реєстрації в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних до покупця застосовуватись не будуть.
Якщо розрахунок коригування до податкової накладної реєстрацію в ЄРПН якої відновлено, покупцем буде зареєстровано з порушенням граничного терміну встановленого для реєстрації в ЄРПН, зокрема розрахунку коригування, до такого покупця буде застосовано штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН.
Водночас для забезпечення можливості обміну між контрагентами (продавцем та покупцем) розрахунками коригування до податкових накладних, якими передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, ДПС розроблено електронний сервіс Single Window of Electronic Documents (SWinED), API якого знаходиться за посиланням: http://obmen.tax.gov.ua.
Розроблений функціонал системи SWinED передбачає підтвердження отримання електронного документа отримувачем, тобто фіксацію дати отримання покупцем (отримувачем) розрахунків коригування до податкових накладних, якими передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платники Дніпропетровщини забезпечують системне наповнення дохідної частини державного бюджету

19.07.2024 00:50

У січні – червні 2024 року до Державного бюджету України від платників Дніпропетровщини надійшло понад 24,2 млрд грн податків, зборів і платежів. У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження збільшились на понад 4,9 млрд грн, або на 25,4 відсотки. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
«Дніпропетровщина залишається важливим регіоном для нашої країни. Попри все, провідні галузі промисловості області працюють. Тому, підтримка бізнесу – пріоритет у роботі податкової служби. Адже, крім позитивної динаміки надходжень до бюджетів, бізнес забезпечує роботою мешканців Дніпропетровщини. Це сприяє стабільній життєдіяльності громад, люди мають мотивацію не виїжджати з рідного регіону. Дякую всім за працю і відповідальне ставлення до своїх обов’язків!» – зазначила керівниця обласної податкової.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Майже 20,8 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів спрямували платники до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

19.07.2024 00:49

Упродовж першого півріччя 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області платниками спрямовано майже 20,8 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Надходження виросли порівняно з першим півріччям 2023 року на понад 1,7 млн грн, або на 9,3 відсотки.
Нагадуємо, що для зручності та допомоги платникам податків при складанні податкової звітності Державна податкова служба України розробила відеоролик «Заповнення податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів».
З відеороликом можна ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/10717.html.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Визначення строку давності у разі самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій звітності

19.07.2024 00:48

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до абзацу першого п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).
Згідно з абзацами першим та другим п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Абзацами першим та другим п. 102.1 ст. 102 ПКУ визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2, застосування вимог п. 141.4 ст. 141 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2, застосування вимог п. 141.4 ст. 141 ПКУ) з дня подання уточнюючого розрахунку до такої декларації.
Слід зауважити, що п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.
При цьому дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».
Водночас, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Отже, при самостійному виправленні помилок, що допущені платником у раніше поданій звітності (у т. ч. уточнюючій), встановлений строк давності починається:
- з дня, наступного за днем граничного терміну подання звітної податкової декларації, показники якої уточнюються, – у разі своєчасного її подання у терміни, визначені ПКУ;
- з дня, наступного за днем фактичного подання звітної податкової декларації, показники якої уточнюються, – у разі її подання після граничного терміну, визначеного ПКУ.
При цьому строк давності для самостійного виправлення помилок, що допущені платником у раніше поданій звітності, подовжується на період його зупинення з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року (включно), оскільки з 01.08.2023 відновлено перебіг строку давності.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 4623. Попередня cторінка | Сторінка 231 з 463 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua