Блог

yulstor

Закон України № 3603: в яких випадках платник податків має право взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції?

02.05.2024 11:53

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 16.03.2024 набрав чинності (крім деяких положень, які набирають чинності з 1 квітня, 16 червня, 1 липня, 1 серпня 2024 року) Закон України від 23 лютого 2024 року № 3603-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі – Закон № 3603).
З урахуванням змін, внесених Законом № 3603 до Податкового кодексу України (далі – Кодексу), платник податків особисто або через свого представника може взаємодіяти з контролюючим органом в режимі відеоконференції під час розгляду:
- матеріалів скарг щодо оскарження платником податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів, а також податкових повідомлень особі нерезиденту (абзац четвертий п. 56.3 та абзац перший п.п. 56.24.1 п. 56.24 ст. 56 Кодексу);
- матеріалів скарг щодо оскарження платником податків рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (п.п. 56.23.2 п. 56.23 ст. 56 Кодексу);
- при розгляді матеріалів перевірки, у т. ч. електронної перевірки (абзац перший п.п. 86.7.3 п. 86.7 та абзац четвертий п. 86.11 ст. 86 Кодексу).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників рентної плати за спеціальне використання води!

02.05.2024 11:53

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Відповідно до п. 255.3 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.
У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Перелік випадків, за яких за фактичний обсяг використаної платником води рентна плата не справляється визначено п. 255.4 ст. 255 ПКУ, зокрема рентна плата не справляється за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку.
Також п. 255.2 ст. 255 ПКУ визначено, що не є платниками рентної плати водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку.
Для цілей ст. 255 ПКУ під терміном «санітарно-гігієнічні потреби» слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.
Отже, рентна плата не справляється за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб, тому не підлягає обчисленню у п’ятикратному розмірі у разі перевищення річного ліміту, встановленого у дозволі на спеціальне водокористування.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До зведеного бюджету у січні – квітні 2024 року надійшло 504,7 млрд гривень

02.05.2024 11:52

Платники податків продовжують сумлінно підтримувати державу сплаченими податками. Завдяки їх активній громадянській позиції та патріотизму бюджет стабільно отримує такі необхідні кошти для Збройних Сил України та соціальних виплат нашим громадянам.
За оперативними даними надходження (сальдо) до зведеного бюджету у січні – квітні 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 504,7 млрд грн. До державного бюджету надійшло 372,8 млрд грн, до місцевих бюджетів – 131,9 млрд гривень.
Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – квітні 2024 року становили 340,5 млрд грн. Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 112,6 відс. При цьому на рахунки платників відшкодовано 44,7 млрд грн ПДВ.
У розрізі податків показники розпису Міністерства фінансів України перевиконано з податку на прибуток підприємств – в 1,6 раза (+39,3 млрд грн), податку на додану вартість – на 5 відс. (+4,4 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – на 5,7 відс. (+1,9 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – на 3,1 відс. (+1,8 млрд гривень).
У розрізі основних платежів у січні – квітні 2024 року приріст порівняно з аналогічним періодом минулого року становить з податку на прибуток підприємств – у 2,7 раза (+62,9 млрд грн), податку на додану вартість – у 1,7 раза (+38,7 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 20,9 відс. (+10,7 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 11,8 відс. (+3,7 млрд гривень).
Надходження (сальдо) до зведеного бюджету у квітні 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять майже 103,3 млрд грн, у т. ч. до державного бюджету – 69,1 млрд грн, до місцевих бюджетів – 34,1 млрд гривень.
Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у квітні 2024 року становили 60,5 млрд грн. Перевиконання показників розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету становить 9,5 відс., додаткові надходження до бюджету становлять 5,2 млрд грн. Платникам на рахунки відшкодовано 12 млрд грн ПДВ.
У повному обсязі виконано показники розпису Міністерства фінансів України з податку на додану вартість – 109,8 відс. (+2,1 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 110,6 відс. (+1,1 млрд грн), рентної плати – 121,1 відс. (+1 млрд грн), податку на прибуток – 137,5 відс. (+0,9 млрд грн), податку на доходи фізичних осіб – 102,5 відс. (+0,4 млрд гривень).
У розрізі основних платежів у квітні 2024 року приріст порівняно з квітнем 2023 року становить з податку на додану вартість – у 1,4 раза (+6,5 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 25,1 відс. (+3,4 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 17,9 відс. (+1,8 млрд грн), податку на прибуток – у 1,4 раза (+1,0 млрд грн), рентної плати – 7 відс. (+0,4 млрд гривень).
Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Дніпропетровщина тримає економічний фронт

02.05.2024 11:51

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Протягом січня – квітня 2024 року надходження платежів до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) від платників Дніпропетровщини склали понад 38,7 млрд гривень.
Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, до державного бюджету у січні – квітні поточного року надійшло понад 15,3 млрд грн, що на понад 3,1 млрд грн, або на 25,5 відс., більше ніж за підсумками відповідного періоду 2023 року.
Місцеві бюджети протягом чотирьох місяців 2024 року отримали майже 12,6 млрд гривень. Надходження збільшились на понад 2,2 млрд грн порівняно з січнем – квітнем 2023 року, темп росту – 122 відсотки.
До державних цільових фондів упродовж січня – квітня 2024 року платники Дніпропетровщини спрямували понад 10,8 млрд грн єдиного внеску. Це майже на 1,3 млрд грн, або на 13,3 відс., більше минулорічного показника відповідного періоду.
Керівниця податкової служби регіону подякувала платникам за роботу, за відповідальне ставлення до своєчасного наповнення бюджетів та фондів, за внесок в нашу Перемогу!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

В які терміни ФОП на загальній системі оподаткування сплачує задекларовану нею суму податкових зобов’язань з ПДФО?

02.05.2024 11:50

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб. При цьому, податкова декларація за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подається самозайнятими особами, в тому числі фізичними особами – підприємцями до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Які документи подаються разом з реєстраційною заявою платника ПДВ за формою № 1-ПДВ?

01.05.2024 15:04

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що відповідно до п. 183.7 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) заява про реєстрацію особи як платника податку подається до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Суб’єкти господарювання (в тому числі новостворені) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник податку під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця, державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або про фізичну особу – підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.
У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.
Пунктом 3.8 розд. III Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (із змінами), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 визначено, що дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру.
З метою підтвердження достовірності відомостей про відповідність особи вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 ПКУ, така особа відповідно до п.п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПКУ, п. 73.3 ст. 73 ПКУ на вимогу контролюючого органу подає документи, що підтверджують такі відомості.
Підтвердженням відповідності вимогам п. 181.1 ст.181 та п. 182.1 ст. 182 ПКУ є будь-які первинні документи бухгалтерського обліку, що засвідчують факт здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню (акт виконаних робіт, касовий чек, платіжне доручення тощо).
Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (із змінами) та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо заповнення додатка ГД до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за певних умов

01.05.2024 15:03

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) щодо, чи потрібно неприбутковій організації (отримувачу/набувачу) заповнювати додаток ГД до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та які графи, якщо отримана/надана гуманітарна допомога за цільовим призначенням залишається в неприбутковій організації (отримувача/ набувача) або отримувач планує надати таку гуманітарну допомогу набувачу у наступних звітних періодах, повідомляє.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» із змінами (далі – Закон № 1192) гуманітарна допомога – цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами з мотивів гуманності отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують допомоги у зв’язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, скрутним фінансовим становищем, введенням воєнного або надзвичайного стану, виникненням надзвичайної ситуації або тяжкою хворобою конкретної фізичної особи, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.
Частиною першою ст. 3 Закону № 1192, визначено, що підставою для започаткування процедури визнання допомоги гуманітарною є письмова пропозиція донора про її надання.
Підставою для здійснення гуманітарної допомоги в Україні є письмова згода отримувача гуманітарної допомоги на її одержання. Отримувач гуманітарної допомоги має такі самі права на її використання, що і набувач гуманітарної допомоги (частина друга ст. 3 Закону № 1192).
Визнання товарів (робіт, послуг) гуманітарною допомогою здійснюється спеціально уповноваженими державними органами з питань гуманітарної допомоги у кожному конкретному випадку з урахуванням особливостей, визначених ст. 6 Закону № 1192.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1192 отримувачами гуманітарної допомоги – є юридичні особи, а також акредитовані представництва іноземних держав, міжнародних та іноземних гуманітарних організацій в Україні (без створення юридичної особи), визначені у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку отримувачами гуманітарної допомоги:
а) громадські об’єднання, у тому числі громадські об’єднання ветеранів війни, громадські об’єднання осіб з інвалідністю, підприємства та організації, засновані ними та створені у порядку, визначеному Законом України від 22 березня 2012 року № 4572-VI «Про громадські об’єднання» зі змінами, – для здійснення їхньої статутної діяльності без мети одержання прибутку;
б) неприбуткові державні та комунальні підприємства, установи, організації та органи місцевого самоврядування;
в) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та/або інший уповноважений центральний орган виконавчої влади – для забезпечення сил цивільного захисту, що підпорядковані таким органам;
г) Товариство Червоного Хреста України та його обласні і місцеві організації із статусом юридичної особи, через які це товариство здійснює свою діяльність відповідно до Статуту Товариства Червоного Хреста України та Закону України від 28 листопада 2002 року № 330-IV «Про Товариство Червоного Хреста України» зі змінами;
ґ) благодійні організації, утворені у порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» зі змінами;
д) релігійні організації, зареєстровані у порядку, визначеному Законом України від 23 квітня 1991 року № 987-XII «Про свободу совісті та релігійні організації» зі змінами;
е) установи, підприємства, заклади незалежно від форми власності, що здійснюють реабілітацію осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю відповідно до державних соціальних нормативів у сфері реабілітації, надавачі соціальних послуг, внесені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг;
є) надавачі медичних та/або реабілітаційних послуг незалежно від форми власності, що уклали договір про медичне обслуговування населення з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, заклади охорони здоров’я, що належать до сфери управління суб’єктів сектору безпеки і оборони;
ж) відокремлені підрозділи іноземних неурядових організацій, акредитовані в Україні;
з) представництва міжнародних міжурядових організацій в Україні (без створення юридичної особи);
и) дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав в Україні.
Набувачами гуманітарної допомоги – є фізичні та юридичні особи, які потребують допомоги і яким вона безпосередньо надається. Набувачі гуманітарної допомоги із статусом юридичної особи визначаються відповідно до підпунктів «а», «б», «в», «г», «ґ», «д», «е», «є» п. 5 ст. 1 Закону № 1192.
Зазначені юридичні особи можуть бути віднесені до неприбуткових організацій, що не є платниками податку на прибуток підприємств за умови, що такі організації відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому відповідно до абзацу першого п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Водночас, ст. 11 Закону № 1192 встановлено, що бухгалтерський облік гуманітарної допомоги та відповідна звітність здійснюються отримувачами гуманітарної допомоги та набувачами гуманітарної допомоги (юридичними особами) у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням.
Отримувач гуманітарної допомоги і набувач гуманітарної допомоги (юридична особа) щомісячно в установленому порядку подають до відповідного спеціально уповноваженого державного органу з питань гуманітарної допомоги звіти про наявність та розподіл гуманітарної допомоги до повного використання всього обсягу отриманої гуманітарної допомоги.
Крім того, відповідно до вимог абзацу дев’ятого п. 46.2 ст. 46 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.
Форма Звіту затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469).
Додаток ГД до рядків 1.6.2 ГД, 2.4.2 ГД та 3.1 ГД Звіту (далі – Додаток ГД до Звіту), подають неприбуткові організації, що є як отримувачами гуманітарної допомоги, визначені у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, так і неприбуткові організації – набувачі гуманітарної допомоги.
У разі отримання гуманітарної допомоги та якщо за цільовим призначенням гуманітарна допомога залишається у неприбуткової організації (отримувача чи набувача), то неприбуткова організація (отримувач чи набувач) таку гуманітарну допомогу відображає:
- у графах 2 – 9 розд. ІІ «Отримано гуманітарну допомогу за звітний (податковий) рік» Додатка ГД до Звіту. При цьому, сумарне значення вартості отриманої гуманітарної допомоги, що відображається у графі 9 «Вартість гуманітарної допомоги», переноситься у рядок 1.6.2 ГД «гуманітарна допомога» основної частини Звіту.
При цьому слід відмітити, що набувачем графи 10 – 12 Додатка ГД до Звіту щодо даних митної декларації, за якою було здійснено ввезення товарів на митну територію України, не заповнюються;
- у графах 2 – 9 розд. ІІІ «Розподілено гуманітарну допомогу за цільовим призначенням за звітний (податковий) рік» Додатка ГД до Звіту із зазначенням, зокрема, найменування та кількості фактично розподіленої (використаної) гуманітарної допомоги тощо. Сумарне значення показників графи 8 «Вартість гуманітарної допомоги» переноситься до рядка 2.4.2 ГД «гуманітарна допомога» основної частини Звіту.
При цьому набувачем графа 9 щодо дати та номера акта передачі гуманітарної допомоги не заповнюється.
Поряд з цим зазначаємо, що зазначений розділ заповнюється отримувачем також у випадку, якщо такий отримувач залишає гуманітарну допомогу за цільовим призначенням на свої потреби.
Якщо отримувач планує надати гуманітарну допомогу надавачу у наступних звітних періодах, то у такому випадку розділ ІІІ Додатка ГД до Звіту не заповнюється;
у графах 2 – 7 розд. V «Залишок нерозподіленої гуманітарної допомоги на кінець звітного (податкового) року» Додатка ГД до Звіту. Значення показників розд. V мають дорівнювати позитивному значенню відповідних граф цього розділу, розрахованих за формулою розд. II – (розд. III + розд. IV). Зазначений розділ заповнюється у разі наявності залишку нерозподіленої гуманітарної допомоги на кінець звітного (податкового) року.
Також слід відмітити, що показники розділу V Додатка ГД до Звіту за звітний (податковий) період переноситься до розділу І «Залишок нерозподіленої гуманітарної допомоги на початок звітного (податкового) року» Додатка ГД до Звіту за наступний звітний (податковий) період.
Розділ ІV «Гуманітарна допомога, використана не за цільовим призначенням, за звітний (податковий) рік» Додатка ГД до Звіту заповнюється у разі розподілу гуманітарної допомоги не за цільовим призначенням, або у разі відсутності бухгалтерського обліку отримання та цільового використання гуманітарної допомоги із відображенням інформації у графах 2 – 7. Сумарне значення показників графи 7 переноситься у рядок 3.1 ГД основної частини Звіту.
При поданні до контролюючих органів Звіту необхідно надати доповнення, передбачене п. 46.4 ст. 46 ПКУ з відповідним поясненням щодо заповнення Додатка ГД до Звіту, яке може бути складене за довільною формою, із зазначенням про факт подання такого доповнення у спеціально відведеному місці Звіту.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Строк сплати за землю

01.05.2024 15:02

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права землекористування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України (ПКУ)).
Нарахування відповідних сум земельного податку фізичним особам – платникам податку проводиться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної части (паю), щороку до 1 травня (п. 287.2 ст. 287 ПКУ).
Увага!!! Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст.287 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про трудові відносини та фактичні перевірки

01.05.2024 15:01

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що оформлення трудових відносин роботодавцями з найманими працівниками – це забезпечення соціальних гарантій громадян та надходжень до бюджету.
Нагадуємо, що відповідно до норм Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника.
Така перевірка здійснюється контролюючим органом, у тому числі, на дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Зауважимо, що фактична перевірка здійснюється за наявності підстав, передбачених п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України та без попередження платника податків (особи).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Переобладнання транспортного засобу: алгоритм розрахунку податкової знижки

01.05.2024 15:00

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що за витратами, понесеними у 2023 році, платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право отримати податкову знижку по 31 грудня 2024 року (включно).
Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.
Згідно з п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.
При цьому, абзацом першим п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, зокрема, передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
Згідно з абзацом другим п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ у разі отримання платником податків протягом звітного року доходів у вигляді заробітної плати, які оподатковувалися за різними ставками податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку, визначається у такому порядку:
- визначаються частки (у відсотках) доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, оподатковані за різними ставками ПДФО, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ (абзац третій п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ);
- визначається розрахункова база оподаткування шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного у вигляді заробітної плати, на суму здійснених платником податків протягом звітного податкового року витрат, передбачених підпунктами 166.3.1 – 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ (абзац четвертий п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ);
- визначається розрахункова сума ПДФО окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування на ставку ПДФО та частку, що визначена відповідно до абзацу третього п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ для відповідної ставки ПДФО (абзац п’ятий п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ);
- визначається сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією платником податку права на податкову знижку, як різниця між сумою ПДФО, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, та розрахунковою сумою податку, визначеною відповідно до абзацу п’ятого п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ (абзац шостий п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових у страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).
Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки в зв’язку з переобладнанням транспортного засобу розраховується наступним чином:
- визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму ПСП за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП та утриманого ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);
- на підставі підтверджувальних документів визначається сума (вартість) витрат платника податку – резидента, дозволених до включення до податкової знижки;
- розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку;
- з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу, та ставки податку.
У разі отримання платником протягом звітного року доходів у вигляді заробітної плати, які оподатковувалися за різними ставками податку, сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку, визначається у такому порядку:
- визначаються частки (у відсотках) доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, оподатковані за різними ставками податку, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу;
- визначається розрахункова база оподаткування за рік шляхом зменшення суми нарахованої заробітної плати на суму здійснених витрат;
- визначається розрахункова сума ПДФО окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування за рік на ставку податку та частку;
- визначається сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку, як різниця між сумою ПДФО, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, та розрахунковою сумою податку за кожною ставкою.
При цьому, відповідно до п. 179.8 ст. 179 ПКУ сума, що має бути повернута платнику податку, зараховується на його рахунок, відкритий у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, протягом 60 календарних днів після надходження податкової декларації про майновий стан і доходи.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 4373. Попередня cторінка | Сторінка 232 з 438 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua