Блог

yulstor

Оновлено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами

24.04.2024 11:31

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що Міністерством фінінансів України наказом від 18.03.2024 № 133 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.04.2024 за № 477/41822) (далі – Наказ № 133) затверджено зміни до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами (далі – Порядок).
Порядок приведено у відповідність, зокрема до Закону України від 01 грудня 2022 року № 2801-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації».
Наказ № 133 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 12.04.2024 № 33 і він набере чинності з 01 числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Листування з контролюючими органами через Електронний кабінет

24.04.2024 11:29

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов’язковим у випадках, визначених Податковим кодексом України.
Для здійснення листування з контролюючими органами через Електронний кабінет необхідно надіслати заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет за формою:
• J1391602 – для юридичних осіб,
• F1391602 – для фізичних осіб.
Листування контролюючих органів з платниками податків, які подали таку заяву, здійснюється шляхом надіслання документа в Електронний кабінет з одночасним надісланням платнику на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в Електронний кабінет.
Документ, надісланий контролюючим органом в Електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та є доступним в Електронному кабінеті.
Платник податків (крім фінансового агента у частині листування з контролюючим органом з питань, визначених статтею 393 Податкового кодексу України) один раз протягом року може надіслати до контролюючого органу через Електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через Електронний кабінет за формою:
• J1391702 – для юридичних осіб,
• F1391702 – для фізичних осіб.
Датою завершення листування через Електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу такої заяви.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Загальний фонд держбюджету протягом першого кварталу поточного року отримав від платників Дніпропетровщини понад 9,5 млрд гривен

24.04.2024 11:29

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Упродовж січня – березня 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Днпропетровщини надійшло понад 9,5 млрд гривень. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, платники області забезпечили позитивну динаміку надходжень і порівняно з відповідним періодом 2023 року надходження збільшились на понад 2,5 млрд грн, або на 37 відсотків.
«Незважаючи на непрості умови, констатую, що рівень податкової культури наразі значно підвищився. Статистика по нашому регіону оптимістична, зберігається тенденція щодо збільшення надходжень до бюджетів. Дякуємо нашим платникам за роботу та за своєчасно сплачені податки і збори! Разом продовжуємо працювати на економіку нашої країни, адже сильний регіон – це фундамент фінансової безпеки держави!» - зазначила Наталя Федаш.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

За користування надрами платники спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 15,8 млн грн рентної плати

24.04.2024 11:28

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
У першому кварталі поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників рентної плати за користування надрами надійшло понад 15,8 млн гривень. Надходження збільшились у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року на понад 14,2 млн грн, темп росту надходжень склав 977,7 відсотків.
Нагадуємо, що ДПС України підготувала відеоролик щодо складання розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини до Податкової декларації з рентної плати. У відеоролику розглянуто конкретні ситуації та наведені практичні поради, які будуть корисні при складанні звітності, а також розміщено контрольні питання для самоперевірки.
З відеороликом можливо ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/anonsi/33823.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги ФОПів – платнків єдиного податку першої – третьої груп!

24.04.2024 11:27

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє, що відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників єдиного податку встановлено, зокрема, граничні обсяги доходу для кожної групи платників єдиного податку:
- перша група – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року за календарний рік;
- друга група – 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року за календарний рік;
- третя група – 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року за календарний рік.
Пунктом 293.8 ст. 293 ПКУ, зокрема, визначено, що ставки, встановлені пп. 293.3 – 293.5 ст. 293 ПКУ, застосовуються з урахуванням таких особливостей:
1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування;
2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування;
3) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ зобов’язані у порядку, встановленому главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.
Заява щодо переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу (далі – Заява).
Разом з тим, згідно з частиною першою ст. 251 Цивільного кодексу України від 16 січня 2002 року № 435-IV (далі – ЦКУ), строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша ст. 252 ЦКУ).
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина п’ята ст. 254 ЦКУ).
Отже, якщо фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп перевищили обсяг доходу, встановлений п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та при цьому граничний строк подання Заяви (20 число місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу) припадає на вихідний та/або святковий день, то останнім днем подання такої Заяви вважається перший робочий день, наступний за вихідним та/або святковим днем.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

24.04.2024 11:25

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Державна податкова служба України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств повідомила, що 05 квітня 2024 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.03.2024 № 111 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 березня 2024 року за № 429/41774 (далі – Наказ № 111).
Наказом № 111 внесені зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) (далі – Декларація), які пов’язані з реалізацією положень Закону України від 21 листопада 2023 року № 3474-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків та інших платників податків» (далі – Закон).
Для цілей оподаткування прибутку банків Законом внесено зміни, зокрема, до розділів III «Податок на прибуток підприємств» та XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) щодо встановлення:
а) базової (основної) ставки податку на прибуток підприємств у розмірі 25 відсотків для цілей:
- оподаткування прибутку банку;
- оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії банку;
- застосування положень щодо виплати дивідендів банками;
б) базової (основної) ставки податку на прибуток підприємств у розмірі 50 відсотків за результатами податкового (звітного) 2023 року з урахуванням вимог пункту 68 підрозділу 4 розділу XX Кодексу.
У зв’язку з цими змінами форма Декларації приведена у відповідність до положень Кодексу, а саме доповнено: примітку 5 основної форми, примітку 2 додатку АВ, примітку 6 додатку КІК, примітку 2 додатку ВП та приміткою 1 додаток ЗП Декларації реченням такого змісту:
«Банки зазначають базову (основну) ставку податку на прибуток у відсотках, встановлену пунктом 136.11 статті 136 розділу III Податкового кодексу України або пунктом 68 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України.».
Положеннями пункту 46.6 статті 46 Кодексу передбачено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
З урахуванням цього платники податку на прибуток матимуть змогу подати Декларацію за оновленою формою, починаючи зі звітного (податкового) періоду – півріччя 2024 року.
До запровадження оновленої форми Декларації рекомендуємо банкам застосовувати форму, що діяла до набрання чинності наказу № 111, з обрахунком суми податку на прибуток за ставками у відсотках, визначеними пунктом 136.11 статті 136 Кодексу, починаючи з І кварталу 2024 року, та пунктом 68 підрозділу 4 розділу XX Кодексу за податковий (звітний) період – 2023 рік (у тому числі для уточнюючої Декларації).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яка відповідальність передбачена за несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи фізичною особою?

23.04.2024 11:33

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Відповідно до ст. 67 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254 к/96–ВР із змінами та доповненнями кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Згідно з п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ.
Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Згідно з п. 15.1 ст. 15 ПКУ платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розд. ІV ПКУ, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб (податок), зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Обов’язки платника податків визначені ст. 16 ПКУ, у якій зазначено, що платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Одночасно п. 179.1 ст. 179 ПКУ передбачено, що платник податку зобов’язаний подавати річну податкову декларацію відповідно до ПКУ.
Відповідно до п. 110.1 ст. 110 ПКУ платники податків, податкові агенти, а також інші суб’єкти у випадках, прямо передбачених ПКУ, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.
Фізична особа – платник податку несе фінансову відповідальність за умови наявності на момент вчинення податкового правопорушення повної цивільної дієздатності (п. 110.2 ст. 110 ПКУ).
Законні представники платників податків – фізичних осіб згідно зі ст. 242 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями у разі невиконання обов’язків, визначених ПКУ, несуть фінансову відповідальність, встановлену для платників податків (п. 110.4 ст. 110 ПКУ).
Статтею 111 ПКУ визначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, як фінансова, адміністративна та кримінальна. Зокрема, фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Згідно з п. 120.1 ст. 120 ПКУ, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Таким чином, громадянин України (платник податку – фізична особа), у якого виникає об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, зобов’язаний подати податкову декларацію (крім випадків, передбачених п. 179.2 ст. 179 ПКУ) та сплатити відповідні податкові зобов’язання відповідно до ПКУ.
Водночас, несвоєчасне подання платником податків – фізичною особою податкової декларації, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень.
Крім того, відповідно до ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073–X із змінами та доповненнями, за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Шановні платники податків! Звертаємо Вашу увагу

23.04.2024 11:33

Державна податкова служба України повідомляє, що в Електронному кабінеті з 01 травня 2024 року платники можуть отримувати за запитами Витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами, починаючи з 2013 року за кожний рік окремо та в розрізі податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Крім цього, розроблено окремий функціонал для платників, які мають податковий борг на день подання запиту на отримання Витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами стосовно розрахунку пені, яка буде нарахована у разі погашення такого боргу поточною датою.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи може юридична особа – платник єдиного податку 3 групи застосовувати спрощену систему оподаткування при наданні фінансової доп

23.04.2024 11:32

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що згідно з п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фінансова допомога – фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.
Зокрема, поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Пунктом 291.5 ст. 291 ПКУ визначені види діяльності, за умови здійснення яких юридичні особи не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи.
Так, не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 18 листопада 2021 року № 1909-ІХ «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ (п.п. 6 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, надання фінансової допомоги належить до коду 64 «Надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення». Тому, платник податку, який має код 64 «Надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення» не може застосовувати спрощену систему оподаткування.
Враховуючи зазначене, надання фінансової допомоги (поворотної або безповоротної) фізичній особі не є діяльністю у сфері фінансового посередництва, а отже не суперечить вимогам п.п. 6 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Водночас, діяльність юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи з надання безповоротної та поворотної фінансової допомоги на постійній основі може розглядатися як надання фінансових послуг.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Хто сплачує МПЗ у разі, якщо у звітному році орендар – ФОП, який користувався земельною ділянкою на підставі договору оренди, з

23.04.2024 11:31

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що відповідно до п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.
Підпунктом 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ визначено, що у разі державної реєстрації платника податку фізичною особою – підприємцем загальне МПЗ за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються таким підприємцем для провадження господарського діяльності, розраховується таким платником у порядку, визначеному п. 177.14 ст. 177 ПКУ та ст. 297 прим. 1 ПКУ, з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація фізичної особи – підприємця.
Згідно з абзацом першим п. 177.14 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які здійснюють виробництво власної сільськогосподарської продукції, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати у складі податкової декларації про майновий стан і доходи додаток «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік, що розраховується фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь».
Пунктом 297 прим. 1. 1 ст. 297 прим. 1 встановлено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
У разі передачі таких земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, їх розмір враховується при визначенні загального МПЗ орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) таких земельних ділянок у порядку, встановленому ПКУ (п. 38 прим. 1.3 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
У разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів (абзац перший п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік (абзац другий п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
Тобто, якщо договір суборенди укладений і зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то фізична особа – підприємець – орендар cплачує МПЗ за період з 1 січня календарного року до початку місяця, в якому така земельна ділянка передана в суборенду, а суборендар – починаючи з місяця, в якому він набув право суборенди на таку земельну ділянку.
Якщо договір суборенди не зареєстрований, то орендар – фізична особа – підприємець cплачує МПЗ на загальних підставах за податковий (звітний) рік.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 4373. Попередня cторінка | Сторінка 235 з 438 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua