Блог

yulstor

Е - кабінет – найпопулярніший електронний сервіс ДПС

08.02.2024 16:27

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що в Електронному кабінеті (Е-кабінет), який залишається найпопулярнішим електронним сервісом, реалізовано понад 130 електронних послуг та сервісів для суб’єктів господарювання та громадян.
Cервіси Е-кабінету доступні з персональних комп’ютерів та смарт-пристроїв, підключених до мережі Інтернет.
Повну інструкцію щодо його функціоналу, можливостей режимів та сервісів, відповіді на популярні запитання тощо розміщено за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/help/.
Доступно та просто про сервіси Е-кабінету, Е-кабінету для громадян та InfoTAX для платників податків у інформації підрозділу «Е-кабінет» розділу «Онлайн-навчання» вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/e-kabinet/).
Також розміщено карту Електронного кабінету, яка дозволяє швидко зорієнтуватися у пошуку необхідної інформації.
Переглянути інструктивні матеріали щодо функціоналу Електронного кабінету за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/e-kabinet/funktsional-e-kabinetu/instruktivni-materiali/.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Здійснення діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор: особливості оподаткування

08.02.2024 16:26

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки діяльності з охорони людського життя на морі відповідно до міжнародних договорів України» від 10.08.2023 № 3325-IX внесено окремі уточнення щодо оподаткування суб’єктів господарювання у сфері організації та проведення азартних ігор. Зміни набрали чинності з 03 вересня 2023 року.
Зміни полягають у приведенні формулювань щодо діяльності суб’єктів грального бізнесу у відповідність до Закону України від 14 липня 2020 року № 768-ІХ «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (зі змінами) (далі – Закон № 768), який визначає правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.
Відповідно до частини першої ст. 1 розділу І Закону № 768 азартна гра – будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає право на отримання виграшу (призу), імовірність отримання і розмір якого повністю або частково залежать від випадковості, а також знань і майстерності гравця.
Згідно з частиною першою ст. 2 Закону № 768 на території України дозволяється організовувати та проводити виключно такі види діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор:
1) організація та проведення азартних ігор у гральних закладах казино;
2) організація та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет;
3) організація та проведення букмекерської діяльності в букмекерських пунктах та в мережі Інтернет;
4) організація та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів;
5) організація та проведення азартних ігор в покер в мережі Інтернет.
Частиною першою ст. 24 Закону № 768 встановлено, що організація та проведення азартних ігор в мережі Інтернет здійснюється організатором азартних ігор під брендом організатора азартних ігор на підставі відповідної ліцензії відповідно до вимог цього Закону та законодавства про азартні ігри виключно через онлайн-системи організаторів азартних ігор, що відповідають вимогам цього Закону.
Пунктом 37 частини першої ст. 1 розділу І Закону № 768 передбачено, що організатор азартних ігор – юридична особа – резидент України, яка на підставі отриманої ліцензії має право здійснювати зазначений у такій ліцензії вид діяльності з організації та проведення азартних ігор відповідно до вимог цього Закону.
Тож діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор може здійснюватися виключно згідно з отриманою ліцензією.
Згідно з п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, що підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.5 ст. 141 цього Кодексу, зокрема, є:
дохід організаторів азартних ігор, отриманий від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю;
дохід, отриманий від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів.
Положеннями підпункту 141.5.1 п. 141.5 ст. 141 Кодексу встановлено, що суб’єкти, що здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор одночасно з податком на прибуток за ставкою, визначеною у п. 136.1 ст. 136 Кодексу, сплачують податок на дохід за ставками, визначеними у підпунктах 136.4.1, 136.4.2 п. 136.4 ст. 136 Кодексу.
Нарахований суб’єктом, що здійснює діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, податок на дохід за ставками, визначеними в підпунктах 136.4.1, 136.4.2 п. 136.4 ст. 136 Кодексу, не є різницею та не зменшує фінансовий результат до оподаткування такого суб’єкта.
Під час провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор одночасно зі ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 цієї статті, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:
10 відсотків від доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів (підпункт 136.4.1 п. 136.4 ст. 136 Кодексу);
18 відсотків від доходу, отриманого від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю (підпункт 136.4.2 п. 136.4 ст. 136 Кодексу).
Відповідно до п. 136.5 ст. 136 Кодексу податок на дохід, визначений як об’єкт оподаткування у підпунктах 134.1.2, 134.1.4, 134.1.5 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, є частиною податку на прибуток.
Отже, на суб’єктів господарювання, що на підставі відповідної ліцензії здійснюють господарську діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, зокрема з організації та проведення азартних ігор у мережі Інтернет, покладається обов’язок із нарахування податку на прибуток підприємств відповідно до п. 141.5 ст. 141 Кодексу, з урахуванням положень підпунктів 136.4.1, 136.4.2 п. 136.4 ст. 136 Кодексу.
Водночас дохід, отриманий від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, оподатковується за ставкою 10 відсотків відповідно до підпункту 136.4.1 п. 136.4 ст. 136 Кодексу незалежно від того, чи знаходиться такий зал у казино або за його межами.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Яким чином обчислюється сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для ФО?

08.02.2024 16:26

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що відповідно до п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Деякі нюанси щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи

08.02.2024 16:25

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) складається із головної форми і дев'яти додатків: Ф1, Ф2, Ф3, Ф4, ЄСВ 1, ЄСВ 2, ЄСВ 3, МПЗ, КІК.
Фізичній особі – підприємцю на загальній системі оподаткування при звітуванні за результатами звітного 2023 року необхідно подати додатки Ф2 та ЄСВ 1. Крім того, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування, які є власниками, орендарями, користувачами, на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільгоспугідь, які здійснюють виробництво власної сільгосппродукції, подають ще додаток МПЗ. Розрахунок загального МПЗ здійснюється відповідно до п. 177.14 ст. 177 Кодексу та ст. 38 прим.1 розділу I Кодексу.
Важливо! У річній податковій декларації фізична особа – підприємець зобов'язана відобразити разом з доходами від підприємницької діяльності також інші доходи з джерелом їх походження з України та іноземні доходи, якщо такі є. Зазначена норма встановлена у п. 177.11 ст. 177 Кодексу.
Контролюючі особи контрольованих іноземних компаній у 2024 році подають разом зі звітом про контрольовані іноземні компанії податкову декларацію з додатком КІК, який заповнюється окремо по кожній контрольованій іноземній компанії. Слід зазначити, що, відповідно до п. 54 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної податкової декларації за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.
При звітуванні про отримані доходи, одержані у 2023 році, необхідно подати податкову декларацію з типом «звітна». Електронний номер форми декларації про майновий стан і доходи – F0100214.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та

08.02.2024 16:24

Фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) забезпечується якісний та своєчасний розгляд інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт - центру ДПС.
Так, у січні 2024 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 40 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).
У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року загальна кількість звернень платників податків на сервіс «Пульс» у 2024 році збільшилась на 13 одиниць (у січні 2023 року – 27 карток).
Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:
• щодо роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 17 звернень (42,5%);
• щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 11 звернень (27,5%);
• щодо системи електронного адміністрування ПДВ – 1 звернення (2,5%).
У січні 2024 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 15 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний цент» і 1 звернення, що надійшло на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА».
Загальна тематика 15 письмових звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр»:
- надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання – 8 (53,4%);
- контрольно-перевірочна робота – 3 (20,0%);
- податкова заборгованість - 2 (13,3%);
- інші питання – 2 (13,3%).
На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 1 звернення стосовно проведення перевірки з питань дотримання вимог законодавства щодо застосування РРО та ухилення від оподаткування.
У січні 2023 року від державної установи «Урядовий контактний центр» надійшло 7 звернень, на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» – 5 звернень.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Які податкові періоди встановлені чинним законодавством України?

07.02.2024 14:06

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Відповідно до пункту 33.1 статті 33 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що податковим періодом визнається встановлений ПКУ період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів, тобто це той період, протягом якого і по закінченню якого встановлюється податкова база та обчислюється сума податку, яка підлягає сплаті платником податків.
Податковий період може складатися з кількох звітних періодів.
Так, згідно з пунктом 33.3 статті 33 ПКУ базовий податковий (звітний) період – період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених ПКУ, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.
При цьому ПКУ згідно з особливостями конкретного податку встановлено та передбачено різні базові податкові (звітні) періоди. Основою для цього є збіг або розбіжність податкового обов’язку зі сплати податку та обов’язку податкової звітності зі сплати цього податку. Він може дорівнювати календарному року чи становити інший термін відповідно до характеру й особливостей конкретного податку.
Відповідно до статті 34 ПКУ податковим періодом може бути:
- календарний рік;
- календарне півріччя;
- календарні три квартали;
- календарний квартал;
- календарний місяць;
- календарний день.
Законодавчі терміни визначені для кожного податку окремо в залежності від особливостей формування податкового обов’язку і подання податкових декларацій (звітів, розрахунків) та сплати його до бюджету. Проте для податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 137.4 статті 137 ПКУ визначено декілька податкових (звітних) періодів: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім випадків передбачених пунктом 137.4 статті 137 ПКУ.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Як подати податкову декларацію про майновий стан і доходи?

07.02.2024 14:05

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
З 1 січня 2024 року стартувала кампанія декларування доходів, отриманих у 2023 році. Громадяни, які відповідно до Податкового кодексу України зобов’язані подати декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік (далі – декларація), мають задекларувати свої минулорічні доходи до 1 травня 2024 року.
Громадяни, які мають право на податкову знижку за результатами 2023 року, можуть подати декларацію до 31 грудня 2024 включно.
Декларацію можна подати в один з таких способів:
- особисто або уповноваженою особою;
- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Для підвищення рівня добровільності декларування доходів громадян та зручності при поданні декларації в Електронному кабінеті платника створено електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи», який надає можливість часткового автоматичного предзаповнення декларації.
Електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи» дозволяє сформувати декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями первинних документів, у т. ч. для використання права на податкову знижку.
Часткове автоматичне предзаповнення декларації здійснюється на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податку, та відомостей про обʼєкти нерухомого чи рухомого майна.
Використання цього електронного сервісу:
- скорочує час і витрати при поданні податкової декларації;
- мінімізує помилки при заповненні декларації;
- надає можливість подання копій первинних документів як додаток до податкової декларації в онлайн-режимі.
З нормативно-правовою базою та прикладами заповнення податкових декларацій можна ознайомитися на вебпорталі ДПС у банері «Деклараційна кампанія 2024».

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Чи необхідно перереєструвати ПРРО у разі внесення змін, пов’язаних зі зміною адміністративного району (перереєстрація платника п

07.02.2024 14:05

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що відповідно до п. 8 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється у разі зміни, зокрема, найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО. Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316605) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) з позначкою «Перереєстрація».
Заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо) (п. 9 розд. II Порядку № 317).
Пунктом 10 розд. II Порядку № 317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації. Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО згідно з розд. V Порядку № 317.
Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:
- у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);
- не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).
Така інформація направляється у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами ідентифікації, обробки електронного документа (п. 4 розд. II Порядку № 317).
При цьому, у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків (п. 11 розд. II Порядку № 317).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Податок на додану вартість: понад 1,5 млрд грн отримав у січні загальний фонд держбюджету від платників Дніпропетровщини

07.02.2024 14:04

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
У січні 2024 року платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету понад 1,5 млрд грн податку на додану вартість. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, це більше ніж у відповідному періоду минулого року на понад 473,2 млн грн, або на 43,3 відсотки.
Наталя Федаш подякувала платникам за відповідальне ставлення до сплати податків та нагадала, що згідно з підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники податку на додану вартість тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року з показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Майже 1,9 млн грн надійшло до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників екологічного податку

07.02.2024 14:03

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
У січні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників надійшло майже 1,9 млн грн екологічного податку, що у порівнянні з січнем 2023 року майже на 1,8 млн грн більше. Темп росту склав 1821,2 відсотків.
Звертаємо увагу, що платники екологічного податку – це суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються (п.п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України):
- викиди (КБК 19010100 та 19011000 (викиди двоокису вуглецю (далі – Викиди Двоокису вуглецю)));
- скиди (КБК 19010200);
- розміщення (КБК 19010300);
- утворення (КБК 190010400);
- тимчасове зберігання (КБК 19010400).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 4377. Предыдущая cтраница | Страница 277 из 438 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua