15:58
Працівники мають право крім основного трудового договору додатково укладати трудові договори (угоди) за сумісництвом
20.03.2024 14:30
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) інформує.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Згідно з ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Це дозволяє працівникам, крім основного трудового договору, додатково укладати трудові договори (угоди) за сумісництвом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 року № 1306 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» визнано такими, що втратили чинність, а саме:
- постанову Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»;
- постанову Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 81 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, які переміщуються з районів проведення антитерористичної операції».
Наразі оплата праці за сумісництвом регулюється КЗпП.
Згідно із вимогами ст. 1021 КЗпП та ст. 19 Закону України «Про оплату праці» сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи.
Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.
Додатково повідомляємо, що особа не може виконувати свої трудові обов’язки одночасно (в одні й ті ж години) за основним місцем роботи і місцем роботи за сумісництвом.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Понад 1,3 млрд грн ПДФО спрямували платники Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету
20.03.2024 14:29
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Протягом двох місяців поточного року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 1,3 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Як зазначила очільниця податкової служби Дніпропетровщини Елеонора Шкода, сума надходжень у порівнянні з січнем – лютим 2023 року збільшилась на понад 101,8 млн грн, або на 8,2 відсотки.
В. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області подякувала платникам за роботу і сумлінну сплату податків.
Керівниця податкової служби області звернула увагу, що легалізація трудових відносин – це не тільки своєчасно сплачені ПДФО, військовий збір та єдиний внесок. Офіційне працевлаштування гарантує найманому працівнику гідні та безпечні умови праці, регулярну виплату заробітної плати не нижче мінімальної, захист трудових прав та соціальних гарантій, передбачених чинним законодавством.
Елеонора Шкода нагадала, що для оформлення трудових відносин роботодавцю необхідно заключити трудовий договір з працівником, оформити розпорядження про прийняття його на роботу та повідомити про це органи ДПС.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Плата за землю: місцеві бюджети Дніпропетровщини протягом січня – лютого поточного року поповнились на понад 1 млрд гривень
20.03.2024 14:28
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
У січні – лютому 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 1,0 млрд грн плати за землю. Це на понад 116,8 млн грн, або на 12,5 відс. більше ніж у відповідному періоді 2023 року.
Нагадуємо, що базою оподаткування платою за землю є:
- нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII «Податок на майно» (п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));
- площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено. (п.п. 271.1.2 п. 271.1 ст. 271 ПКУ).
База оподаткування по земельних частках (паях) визначається згідно із даними земельних ділянок, на які фізичні особи мають право як власники земельних часток (паїв), з урахуванням підпунктів 271.1.1 та 271.1.2 п. 271.1 ст. 271 ПКУ.
Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (п. 271.2 ст. 271 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки за навчання
20.03.2024 14:27
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) нагадує, що відповідно до ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
До даного переліку включається сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (абзац другий п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2145).
Частиною шостою ст. 79 Закону № 2145 встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.
Враховуючи викладене, фізична особа – платник податку, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання зобов’язана подати до контролюючого органу разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи копії платіжних та розрахункових документів, зокрема, квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача), а також копію договору з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг, вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення), тощо.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ДПС – частина цифрової держави
20.03.2024 14:26
ДПС постійно працює над розвитком сервісів для зручності і комфорту платників податків.
Результатом інтеграції електронних інформаційних ресурсів ДПС з іншими державними електронними інформаційними ресурсами стали Е-сервіси для громадян та самозайнятих осіб, серед яких найпопулярнішими є:
- «Мої податки» в ДІЯ – у 2023 році під час надання 15 електронних послуг оброблено 184 млн запитів;
- перевірка податкового номера в ДРФО (еРНОКПП) – у 2023 році оброблено 15,8 млн запитів щодо фізичних осіб;
- довідка про доходи в ДІЯ – у 2023 році оброблено 1,1 млн запитів;
- єМалятко – у 2023 році послугою скористались 108,8 тис. фізичних осіб;
- ID14 – у 2023 році послугою скористались 79,7 тис. фізичних осіб;
- шерінг документів – у 2023 році оброблено 37,2 тис. запитів.
Працюємо над подальшою цифровізацією держави разом!
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги учасників МГК! Оновлено форму та Порядок заповнення Звіту у розрізі країн МГК
20.03.2024 14:25
Державна податкова служба України нагадує, що 15.02.2024 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21 грудня 2023 року № 709 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 грудня 2020 року № 764» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.01.2024 за № 28/41373) (далі – наказ № 709), зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2024 року № 12 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.01.2024 за № 80/41425).
Зміни внесені з метою його приведення у відповідність до положень Закону України від 20 березня 2023 року № 2970-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки».
Про зазначене повідомлялось на вебпорталі ДПС у розділі: Головна/Прес-центр/Новини (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/691730.html).
Серед основних змін до Порядку заповнення Звіту у розрізі країн МГК варто зазначити такі:
- внесено уточнення щодо інформації про балансову вартість матеріальних активів (інших, ніж грошові кошти або грошові еквіваленти, нематеріальні активи, фінансові активи) постійних представництв (повідомляється у складі відомостей про ту юрисдикцію (державу, територію), в якій знаходиться таке постійне представництво);
- зазначено необхідність повторення розділу II «Перелік учасників міжнародної групи компаній в розрізі кожної юрисдикції (держави, території)» Звіту у розрізі країн МГК відповідно до кількості учасників МГК щодо кожного такого учасника, який є податковим резидентом або підлягає оподаткуванню як постійне представництво у відповідній юрисдикції (державі, території), включаючи платника податків, який подає Звіт у розрізі країн МГК.
Також слід зазначити зміни до форми Звіту у розрізі країн МГК, а саме:
- графа 1.3 «Код типу повідомлення» – виключена;
- графа 8 «Код звітного статусу учасника МГК» – з’явилася можливість вибору нового коду CBC703, який визначає відповідний статус платника податків та зазначається у випадках:
подання Звіту у розрізі країн МГК від такої МГК не вимагається (відповідно до законодавства материнської компанії МГК);
між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією податкового резидентства материнської компанії МГК є чинний міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, але не набрала чинності відповідна угода QCAA станом на дату закінчення фінансового року, за який має бути поданий Звіт у розрізі країн МГК;
між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією податкового резидентства материнської компанії МГК є чинний міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, але наявні факти системного невиконання відповідної угоди QCAA;
- графа 22 «Код статусу учасника у міжнародній групі компаній» – з’явилася можливість не заповнювати цю графу, якщо статус учасника МГК не підпадає під жодне із значень;
- графи 26 − 29.2 дані щодо адрес учасника МГК у фіксованій та довільній формах – можуть повторюватися залежно від кількості типів адрес учасників МГК;
- графа 30 «Відомості про тип (типи) економічної діяльності» – уточнено можливість обов’язкового відображення одного або декількох кодів СВС501-СBC
У графах 11, 11.1, 23, 23.1, 24.1, 24.2, 25.1, 25.3, 27, 31.3, примітках 2, 3, розділах І, ІІ слова «державі (території)» у всіх відмінках і числах замінені словами «юрисдикції (державі, території)».
Враховуючи викладене, Звіти у розрізі країн за 2022 фінансовий рік (який закінчується у період з 01 січня до 31 грудня 2022 року), подані платниками податків до набрання чинності наказу № 709 та запровадження можливостей надання Звіту у розрізі країн за оновленою формою, вважаються дійсними.
Додатково повідомляємо, що доопрацьовану ХML-схему Звіту у розрізі країн МГК та її опис (J1800202, J1820102, J1820102 з приміткою «для розробників)» оприлюднено на вебпорталі ДПС у розділі: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.
Впровадження електронних форматів для надання Звіту у розрізі країн МГК за оновленою формою буде здійснено після доопрацювання програмного забезпечення.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги платників податків та зборів!
20.03.2024 14:24
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Пунктом 2 розд. ІІ Порядку, зокрема, визначено, що під час сплати податків, зборів на бюджетні рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку;
у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Сплата, зокрема, податків, зборів на бюджетні рахунки оформлюються за кожним напрямом перерахування та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією (п. 3 розд. ІІ Порядку).
У разі коли платником при сплаті, зокрема, податків, зборів на бюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання за кодом виду сплати 101 (п. 4 розд. ІІ Порядку).
У разі сплати, зокрема, податку, збору готівкою платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, заповнює відповідну інформацію, яку надавач платіжних послуг використовує в повному обсязі при виконанні платіжної операції на переказ коштів готівкою (п. 8 розд. ІІ Порядку).
Пунктом 9 розд. ІІ Порядку визначено, що сплата, зокрема, податку, збору здійснюється платником безпосередньо, а у випадках, передбачених законодавством, – податковим агентом або представником платника.
Відповідно до п. 11 додатка «Указівки щодо заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі» до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (далі – Інструкція № 163), у реквізиті «Отримувач» під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, території та код бюджетної класифікації.
При цьому платіжна інструкція – це розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції (п.п. 15 п. 6 розд. І Інструкції № 163).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відпуск пального СГ – неплатнику акцизного податку через паливороздавальні колонки в паливний бак транспортного засобу: заповнен
20.03.2024 14:23
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового затверджений наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 (далі – Порядок № 729).
При здійсненні операції з відпуску/відвантаження пального суб’єкту господарювання – не платнику акцизного податку через паливороздавальні колонки в паливний бак транспортного засобу, акцизна накладна складається в одному примірнику та заповнюється у наступному порядку:
– у рядку «Дата складання» – зазначається цифрами дата складання у такій послідовності: день місяця (дві цифри), місяць (дві цифри), рік (чотири цифри), при цьому крапки, коми та інші розділові знаки у відповідних клітинках документа не проставляються (п. 5 розд. І Порядку № 729);
– у рядку «Порядковий номер акцизної накладної» – цифровий номер (не має містити літер чи інших символів), який відповідає послідовному номеру такого документа, складеного платником податку (філією або структурним підрозділом платника податку) протягом певного періоду (п. 6 розд. І Порядку № 729);
– у рядку «Особа, що реалізує пальне» – реквізити особи (платника податку), що реалізує пальне;
– у рядку «Особа – отримувач пального» – реквізити суб’єкта господарювання – отримувача пального.
У верхній лівій частині акцизної накладної зазначається:
– у полі «Коди операцій для складання в одному примірнику» – цифра «3»;
– у полі «Умови оподаткування» – ознака щодо умов оподаткування пального «0»;
– у полі «Напрям використання» проставляється один із напрямів:
напрям 4 – реалізація пального у паливний бак транспортного засобу або тару споживача з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним,
– або напрям 5 – реалізація пального платнику, суб’єкту господарювання - неплатнику у паливний бак транспортного засобу через паливороздавальну або оливороздавальну колонку з акцизного складу, який не є місцем роздрібної торгівлі пальним.
У верхній правій частині акцизної накладної зазначається:
– у полі «Примірник» верхньої правої частини акцизної накладної – номер примірника із наявної кількості примірників такої накладної, зокрема, для акцизних накладних, які складаються у одному примірнику, у відповідних полях зазначаються цифри «1» (номер примірника) та «1» (кількість примірників).
У рядках «Акцизний склад/пересувний акцизний склад, з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне» зазначаються реквізити акцизного складу та/ або акцизного складу пересувного, з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне. Реквізити акцизного складу/акцизного складу пересувного, на який фізично відвантажене (отримане) пальне, у відповідних рядках документа не зазначаються.
Таблична частина акцизної накладної заповнюється в такому порядку:
– у графі 1 зазначається код товарної підкатегорії пального згідно з УКТ ЗЕД (10 знаків), для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану – умовний код 2711 00 00 00;
– у графі 2 зазначається інформація щодо опису пального згідно з УКТ ЗЕД;
– у графах 3, 4 зазначається інформація щодо обсягу реалізованого (відвантаженого, втраченого) або ввезеного пального: у кілограмах (графа 3) у літрах, приведених до температури 15 C (графа 4).
Внесені до цих граф показники можуть мати лише додатне значення.
В одному документі (акцизна накладна) може бути зазначено операцію виключно за одним кодом УКТ ЗЕД (для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану – умовним кодом) (п. 10 розд. І Порядку № 729).
У клітинках акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються, крім рядків у верхній лівій частині документа, в яких відповідно до форми такого документа може бути внесена цифра «0» (п. 12 Порядку № 729).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи складається РК до ПН, складеної за операцією з вивезення товарів у митному режимі експорту, у разі зміни суми компенсації їх
19.03.2024 11:47
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє, що операції з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України лікарських засобів підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 відсотків за умови, що такі лікарські засоби:
- дозволені для виробництва і застосування в Україні;
- внесено до Державного реєстру лікарських засобів.
Операції з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України медичних виробів підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 відсотків за умови, що такі медичні вироби:
- дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
- внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність.
У разі якщо при здійсненні операцій з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України лікарських засобів / медичних виробів не дотримано хоча б однієї із зазначених умов, операції з постачання таких лікарських засобів/медичних виробів та їх ввезення на митну територію України оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.
Також за ставкою податку у розмірі 7 відсотків оподатковуються операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України, зокрема:
- лікарських засобів та медичних виробів відповідно до підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 ПКУ, що призначені для використання закладами охорони здоров'я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров'я, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;
- лікарських засобів та медичних виробів без державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості ввезення на митну територію України, що призначені для використання закладами охорони здоров'я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров'я, за переліком та в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи складається РК до ПН, складеної за операцією з вивезення товарів у митному режимі експорту, у разі зміни суми компенсації їх
19.03.2024 11:46
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань у разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.
Пунктом 189.17 ст. 189 ПКУ встановлено, що базою оподаткування ПДВ для операцій з вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами (далі – МКУ).
На дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ (податок) зобов’язаний скласти податкову накладну (ПН) в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін (п. 201.1 ст. 201 ПКУ).
Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування (РК) до податкової накладної (ПН), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Частиною першою ст. 257 МКУ визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до частини восьмої ст. 264 МКУ, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
При цьому, згідно з частиною першою ст. 266 МКУ декларант зобов’язаний, зокрема, здійснити декларування товарів відповідно до порядку, встановленого МКУ; на вимогу митного органу пред’явити товари для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.
Згідно з частиною сьомою ст. 269 МКУ порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок внесення змін до митної декларації та її відкликання визначено Положенням про митні декларації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 із змінами, згідно з п. 37 якого після завершення митного оформлення зміни до митної декларації можуть вноситися, зокрема, шляхом заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування.
Отже, після вивезення товарів за межі митної території України, яке підтверджене відповідною митною декларацією, РК до ПН, складеної виходячи з договірної вартості, зазначеної у такій митній декларації, складається у випадку зміни митної вартості вивезеного товару на підставі аркуша коригування до такої митної декларації. Якщо аркуш коригування до митної декларації не оформлюється, то РК до ПН, складеної за операцією з вивезення товарів за межі митної території України, не складається.
Разом з тим, кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин при здійсненні платником податку господарських операцій повинен розглядатися за умови чіткої ідентифікації усіх обставин здійснення таких операцій (зокрема, в частині умов, за яких відбувалася зміна компенсації вартості вивезених у митному режимі експорту товарів). Враховуючи викладене, пропонуємо з порушеного питання звернутися до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації у порядку, визначеному ст. 52 ПКУ, з детальним описом здійснених операцій.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
