Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон)звертає увагу, що відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових) може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Оптова торгівля алкогольними напоями здійснюються суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії на оптову торгівлю.
Статтею 1 Закону № 481 визначено, що роздрібна торгівля – діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання (у тому числі іноземних суб’єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.
Під оптовою торгівлею слід розуміти діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва).
Враховуючи викладене, для здійснення суб’єктом господарювання реалізації залишків алкогольних напоїв іншому суб’єкту господарювання, що проводиться в зв’язку з припиненням діяльності з продажу алкогольних напоїв, такий суб’єкт господарювання повинен придбати ліцензію на оптову торгівлю алкогольними напоями або на підставі наявної ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольним напоями здійснити реалізацію алкогольної продукції кінцевому споживачу.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (податок) включаються, згідно з п. 164.2 ст. 164 ПКУ, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.
У разі якщо працедавець надає окремим працівникам матеріальну допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами без встановлення цілей або напрямів її витрачення та носить разовий характер, наприклад, на вирішення соціально-побутових потреб, то сума такої допомоги є нецільовою благодійною допомогою та оподатковується, з урахуванням п. 170.7 ст. 170 ПКУ.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Відповідно до п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2022 році – 3470,00 грн, у 2023 році – 3760,00 грн, у 2024 році – 4240,00 гривень).
При цьому, якщо сума нецільової благодійної допомоги перевищує зазначений розмір, то сума такої допомоги в частині її перевищення є об’єктом оподаткування військовим збором на загальних підставах.
Враховуючи викладене, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, сума нецільової благодійної допомоги, що надається роботодавцем на користь працівника, яка сукупно у 2024 році не перевищує 4240,00 грн, а в частині її перевищення є об’єктом оподаткування військовим збором на загальних підставах.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградського регіону) повідомляє.
Електронна трудова книжка – це цифровий аналог паперової трудової книжки. Її Вона вдосконалює облік трудової діяльності найманих працівників, зменшує паперовий документообіг і пов’язані з цим ризики втрати чи пошкодження документів.
Також сучасна система дає змогу працівникам будь-коли перевірити свій страховий стаж, а в майбутньому – автоматично вийти на пенсію без візиту до органів Пенсійного фонду України.
Кожен роботодавець зобов’язаний надавати відомості про трудову діяльність своїх найманих працівників в електронному форматі. Зокрема, робити записи про прийняття на роботу, переведення чи звільнення, строкову військову службу та інші події, які раніше фіксувалися в паперовій формі.
За законом у працівників і роботодавців є п’ять років для оцифрування трудових книжок. Після перевірки даних з боку Пенсійного фонду України та їхнього внесення до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, буде сформований кінцевий варіант електронної трудової книжки. Відтоді паперова версія буде непотрібна і зможе зберігатися в працівника або вестися паралельно з електронною версією, якщо цього забажає працівник.
Щоб знайти електронну трудову книжку, необхідно увійти до особистого кабінету на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України (ПФУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Протягом двох місяців поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 91,0 млн грн акцизного податку. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Елеонора Шкода, надходження збільшились у порівнянні з січнем – лютим 2023 року на понад 10,7 млн грн, або на 13,4 відсотки.
Керівниця податкової служби висловила подяку бізнесу за роботу та своєчасну сплату податків і звернула увагу, що суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, має перебувати на обліку та подавати декларацію акцизного податку до контролюючих органів за місцезнаходженням пунктів продажу товарів. Такий суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі сплачує акцизний податок за місцем здійснення реалізації таких товарів на бюджетний рахунок територіальної громади, відкритий в Державній казначейській службі України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
У січні – лютому 2024 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло понад 339,1 млн грн податку на прибуток підприємств. Надходження виросли у порівнянні з січнем – лютим 2023 року на понад 68,7 млн грн, або на 25,4 відсотки.
Нагадуємо, що платниками податку на прибуток підприємств – нерезидентами є:
- юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;
- нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом ІІІ Податкового кодексу України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072), який набрав чинності 10 грудня 2020 року, підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено, зокрема, п. 2 прим. 4.
Відповідно до п. 2 прим. 4 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ контролюючий орган здійснює списання без подання заяви платником податків податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно), що за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обліковувався станом на 01 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання такого боргу.
Таке списання здійснюється без застосування положень ст. 101 «Списання безнадійного податкового боргу» ПКУ та виключно за даними, що містяться в інформаційно-телекомунікаційних системах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Списані суми підлягають відновленню у разі виявлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для списання.
Положення п. 2 прим. 4 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не застосовується щодо податкового боргу з податків та зборів, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв’язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, а також щодо осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII зі змінами та доповненнями.
Нараховані та сплачені або стягнуті за період з дати набрання чинності Законом № 1072 до дати списання податкового боргу відповідно до п. 2 прим. 4 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ суми податкового боргу, штрафних санкцій та пені не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунків у банках.
На списані відповідно до п. 2 прим. 4 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ суми не застосовуються штрафні санкції, не нараховується пеня, передбачені ПКУ, за період з дати набрання чинності Законом № 1072 і до дати списання включно.
Списання податкового боргу згідно з цим пунктом є підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів.
На підставі наданої контролюючим органом інформації про списані суми податкового боргу підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення податкового боргу з платників податків, яким здійснюється списання сум податкового боргу відповідно до п. 2 прим. 4 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у порядку, визначеному Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» зі змінами та доповненнями.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що згідно з п. 8.1 розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) (додаток № 10 до Порядку № 1588) у порядку, встановленому розд. VIIІ Порядку № 1588.
Відповідно до Пам’ятки для заповнення розд. 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до Повідомлення за ф. № 20-ОПП) розд. 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» Повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюються наступним чином:
– при першому наданні – зазначаються всі об’єкти оподаткування;
– при наступному поданні – зазначається новий об’єкт оподаткування або об’єкт оподаткування щодо якого відбулися зміни.
Графа 2 «Код ознаки надання інформації» розд. 3 має значення:
1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування;
3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування;
6 – закриття об’єкта оподаткування.
При поданні інформації про новий об’єкт оподаткування у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «1 - первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».
У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, зазначається оновлена інформація про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, та у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».
У разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками: в одному – зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»), у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.
Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, що оприлюднений на вебпорталі ДПС (http://tax.gov.ua/Головна/Довідники/Типи об’єктів оподаткування) та розміщується на інформаційних стендах у контролюючих органах.
Графа 4 «Найменування об’єкта оподаткування» (зазначити у разі наявності) заповнюється якщо об’єкт обліковується з найменуванням.
Графа 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» – це числове значення, яке складається з коду типу об’єкта оподаткування та внутрішнього ідентифікатора, прийнятого самою особою, що складається з 5-ти знаків.
Наприклад:
для кафе ідентифікатор об’єкта оподаткування може бути 24700001, де 247 – код типу об’єкта оподаткування відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, 00001 – внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою.
У разі зміни місцезнаходження об’єкта оподаткування зазначається нове місцезнаходження такого об’єкта.
Графи 6 – 7 «Територія територіальної громади, де знаходиться об’єкт оподаткування» заповнюється відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ), що розміщений на вебпорталі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.
У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається: 1 – будується/готується до введення в експлуатацію; 2 – експлуатується; 3 – тимчасово не експлуатується; 5 – непридатний до експлуатації; 6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику; 7 – зміна призначення/перепрофілювання; 8 – орендується; 9 – здається в оренду.
У графі 10 «Вид права на об’єкт» зазначається: 1 – право власності; 2 – право володіння; 3 – право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій); 4 – право господарського відання; 5 – право оперативного управління; 6 – право постійного користування; 7 – право довгострокового користування або оренди; 8 – право короткострокового користування, оренди або найму; 9 – іпотека; 10 – довірче управління майном.
На підставі проставленої відповідної позначки в графі 11 здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.
Графа 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)» заповнюється у разі реєстрації об’єкта оподаткування у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, таким номером є: кадастровий номер – для земельної ділянки; реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна – для нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки; номер кузова транспортного засобу – для легкового автомобіля; номер шасі транспортного засобу – для вантажного автомобіля та причепа; бортовий реєстраційний номер – для суден; реєстраційний знак – для повітряних суден тощо).
Під час надання повідомлень за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин).
Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).
У разі якщо у суб’єкта господарювання наявні однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби , які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, інформація про них подається одним рядком, при цьому в графі 3 «Тип об’єкта оподаткування» зазначається «автомобільні транспортні засоби» та в графі 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» – кількість таких транспортних засобів.
Повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про об’єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об’єкта оподаткування у відповідному державному органі. У такому разі графа 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП не заповнюється (п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588).
Інформація про об’єкти оподаткування такі як – товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) відображається у відповідній податковій звітності платника податків (податкові декларації з податку на прибуток, з податку на додану вартість, Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску тощо), тому про такі об’єкти оподаткування не потрібно повідомляти у повідомленні за ф. № 20-ОПП.
Платники податків можуть переглянути інформацію про об’єкти оподаткування та контролюючі органи, у яких платник податків перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, в приватній частині Електронного кабінету (п. 8.8 розд. VIII Порядку № 1588).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, якщо резидент Дія Сіті у періоді перебування на загальній системі оподаткування застосовував квартальний податковий (звітний) період, такий платник податку повинен подати фінансову звітність разом з податковою декларацією з податку на прибуток за відповідний звітний (податковий) період до переходу на особливості оподаткування податком на прибуток.
Якщо резидент Дія Сіті у періоді перебування на загальній системі оподаткування застосовував річний податковий (звітний) період, такий платник податку подає у складі податкової декларації за звітний рік, у якому відбувся перехід на особливий режим, річну фінансову звітність (при цьому платник додає доповнення з поясненням щодо розбіжностей у показниках фінансової звітності та податкової декларації з податку на прибуток).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє, що порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами (далі – Порядок № 21).
Згідно з пунктами 2 розділу ІІ та 1, 9 і 10 розд. ІІІ Порядку № 21, податкова декларація з ПДВ (далі – декларація) подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю. До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку. У складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки (за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках).
Відповідно до пунктів 3 та 4 розд. V Порядку № 21 обсяги постачання товарів/послуг (у тому числі лікарських засобів та медичних виробів), здійснені на митній території України, які оподатковуються за ставкою 7 відсотків, підлягають відображенню у рядку 1.2 декларації. Коригування податкових зобов’язань за такими операціями відображається у рядку 7 декларації.
У рядку 5.1 (з рядка 5) декларації вказуються обсяги операцій (у тому числі операцій з постачання на митній території України лікарських засобів, медичних виробів) (з урахуванням їх коригування), які звільнені від оподаткування ПДВ. Коригування обсягів за такими операціями окремо відображається у рядку 5.1.1 (з рядка 5.1) декларації.
Для платників податку, які заповнюють рядок 5 декларації, обов’язковим є подання Додатку 5 (Д5) «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю, та окремих показників, визначених п. 68 підрозд. 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ».
Обсяги придбання товарів/послуг (у тому числі лікарських засобів та медичних виробів) на митній території України зі ставкою ПДВ 7 відс. відображаються у рядку 10.2, обсяги ввезення на митну територію України товарів (у тому числі лікарських засобів та медичних виробів), необоротних активів зі ставкою ПДВ 7 відс. – у рядку 11.2 декларації.
Розділом V1 Порядку № 21 встановлено порядок визначення сум податку на додану вартість, не сплаченого платником податку до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг.
Згідно з п. 2 розд. V1 Порядку № 21 відомості про суми ПДВ, не сплаченого платником податку до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, розраховані у порядку, визначеному цим розділом, зазначаються у таблиці 2 Додатка 5 до декларації за операціями, звільненими від оподаткування податком відповідно до коду пільги, визначеного згідно з довідником пільг.
Таблиця 2 Додатка 5 заповнюється у разі здійснення у звітному (податковому) періоді операцій з постачання товарів/послуг, що звільнені від оподаткування податком на додану вартість.
У графі 5 таблиці 2 Додатка 5 зазначається обсяг звільнених від оподаткування операцій з постачання товарів/послуг. Значення графи 5 рядка «Усього ***» таблиці 2 Додатка 5 повинно відповідати значенню рядка 5.1 декларації.
У графах 6 – 9 таблиці 2 Додатка 5 відображаються обсяги операцій з придбання як у поточному, так і попередніх звітних (податкових) періодах товарів/послуг, які у поточному звітному (податковому) періоді використані в пільгових операціях з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування. Обсяги з придбання товарів/послуг, до операцій з постачання яких постачальниками застосовані різні ставки податку (20 відсотків, 7 відсотків, 0 відсотків або 14 відсотків), зазначаються у відповідних графах.
Оскільки в графах 6 – 9 таблиці 2 Додатка 5 зазначаються показники різних звітних (податкових) періодів (придбання як у поточному, так і попередніх звітних (податкових) періодах), відповідність значення кожної з цих граф показникам значень певних рядків Декларації Порядком № 21 не визначено. Але показники, що зазначені в графах 6 – 9 таблиці 2 Додатка 5, мають відповідати даним бухгалтерського обліку платника податку.
У випадку, якщо придбання/виготовлення товарів/послуг, які будуть використані в звільнених від оподаткування ПДВ операціях, буде здійснено у наступних звітних періодах (зокрема, у разі отримання авансової оплати від покупця за товари/послуги, операції з постачання яких звільняються від оподаткування ПДВ та які на дату отримання авансу ще не придбані/виготовлені постачальником), графи 6 – 9 таблиці 2 Додатка 5 можуть бути рівними нулю.
В тих звітних (податкових) періодах, в яких відбуватиметься придбання/виготовлення товарів/послуг для використання в звільнених від оподаткування ПДВ операціях, що були задекларовані в попередніх звітних (податкових) періодах у зв’язку з отриманням авансової оплати, графи 6 – 9 таблиці 2 Додатка 5 не підлягають заповненню.
Зважаючи на суть таблиці 2 Додатка 5 (розрахунок сум ПДВ, не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням пільг (втрати бюджету)), сума значень граф 6 – 9 не повинна перевищувати значення графи 5 таблиці 2 Додатка 5.
Перевищення суми значень граф 6 – 9 значення графи 5 таблиці 2 Додатка 5 можливе лише у випадку, якщо обсяг звільненої від оподаткування операції менше за обсяг товарів/послуг, фактично використаних для її здійснення (наприклад, звільнений від оподаткування товар реалізовано за ціною, нижчою за ціну його придбання).
У графі 4 таблиці 2 Додатка 5 вказується сума податку, не сплачена до бюджету у звітному (податковому) періоді у зв’язку з отриманням податкової пільги (сума втрат бюджету).
Сума податку розраховується за формулою, визначеною пунктом 3 розділу V1 Порядку № 21.
У разі, якщо сума значень граф 6 – 9 перевищує значення графи 5 таблиці 2 Додатка 5, а також, коли сума значень граф 6 – 9 таблиці 2 Додатка 5 дорівнюють значенню графи 5, втрати бюджету від застосування пільги (значення графи 4 таблиці 2 Додатка 5) визначаються рівними нулю.
Розрахунок втрат бюджету від застосування пільги здійснюється кожного звітного (податкового) періоду, в якому платник здійснював операції, звільнені від оподаткування (заповнено рядок 5.1 розділу І декларації).
Розрахунок здійснюється щомісячно, без наростаючого підсумку з початку звітного року.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє, що у зв’язку з прийняттям Закону України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050) роз’яснення щодо нововведень в частині плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та єдиного податку четвертої групи були розміщені на вебпорталі ДПС (інформація щодо розміщення матеріалів наведена у Додатку 1).
Разом з цим, з метою більшої обізнаності платників з нововведеннями Закону № 3050, зокрема, стосовно реалізації прав та можливих дій для вирішення проблемних питань, пов’язаних зі справлянням податків на територіях, які зазнали пошкоджень внаслідок збройної агресій Російської Федерації, доводимо до відома інформацію щодо можливості/необхідності надання заяв до органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами, здійснення заходів щодо внесення до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – Реєстр майна) даних про власні об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені або пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
Щодо плати за землю.
Податковим кодексом України (далі – Кодекс) визначено підстави для ненарахування плати за землю не тільки за земельні ділянки, що знаходяться на території активних бойових дій та тимчасово окупованих територіях.
Не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата) за земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами (підпункт 283.1.9 пункту 283.1 статті 283, пункт 2831.2 статті 2831, пункт 288.8 статті 288 Кодексу).
Період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання (пункт 2831.2 статті 2831 Кодексу).
Правові та організаційні засади здійснення протимінної діяльності в Україні визначено в Законі України «Про протимінну діяльність в Україні» від 06 грудня 2018 року № 2642-VIII (далі – Закон № 2642). Згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 Закону № 2642 оператори протимінної діяльності – це уповноважені підрозділи центральних органів виконавчої влади, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, у тому числі міжнародні та іноземні, що залучаються до проведення заходів у сфері протимінної діяльності.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення обліку операторів протимінної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1150, облік операторів протимінної діяльності ведеться секретаріатом Національного органу з питань протимінної діяльності.
Згідно з частиною другою статті 28 Закону № 2642 виконавці заходів у сфері протимінної діяльності набувають статусу операторів протимінної діяльності з моменту отримання відповідно до чинного законодавства сертифіката відповідності процесів з протимінної діяльності, які здійснює оператор протимінної діяльності.
За повідомленням Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки Міністерства оборони України (https://armyinform.com.ua/2023/09/27/v-ukrayini-projshly-sertyfikacziyu-18-operatoriv-protyminnoyi-diyalnosti-oleg-shuvarskyj/) в Україні вже сертифіковано 18 операторів протимінної діяльності.
Заявка для розмінування території подається до Міноборони.
Також для того, щоб подати заявку на гуманітарне розмінування (про замінування або підозру замінування полів, а також у разі виявлення підбитої або покинутої техніки, снарядів, які не розірвались, або їхніх уламків тощо) потрібно зайти на сайт Military.feodal.online та авторизуватися за номером телефону.
Звертаємо увагу, що визнання земельних ділянок забрудненими вибухонебезпечними предметами Кодексом передбачено у т. ч. для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Для таких земельних ділянок інший порядок визнання їх забрудненими вибухонебезпечними предметами – з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території, за умови подання платником плати за землю до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією та/або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання (абзац четвертий пункту 2831.2 статті 2831 Кодексу).
У разі наявності таких земельних ділянок, для реалізації свого права на звільнення від сплати плати за землю суб’єкт господарювання має надати заяву до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами.
На підставі такої заяви орган місцевого самоврядування, військова адміністрація або військово-цивільна адміністрація має прийняти рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки (далі – Рішення) (підпункт 283.1.9 пункту 283.1 статті 283, пункт 288.8 статті 288 Кодексу).
Зазначаємо, що в частині земельного податку за такі земельні ділянки пунктом 2831.2 статті 2831 Кодексу визначено, що підставою для ненарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.
Порядок ведення Державного земельного кадастру затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі – Порядок № 1051).
Також не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата) за земельні ділянки, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (пункт 283.2 статті 283, пункт 2831.3 статті 2831, пункт 288.8 статті 288 Кодексу). Для таких земельних ділянок підставою для звільнення від оподаткування є Рішення, що приймається на підставі заяви платника податків.
Тобто у разі наявності таких земельних ділянок до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації має бути подана заява платника про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами.
Період, протягом якого плата за землю не нараховується – з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття Рішення, до останнього числа місяця, на який припадає дата, що настає раніше, або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та/або зборів відповідно до прийнятого Рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого Рішення), або дата скасування відповідного Рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності чи визнання земельної ділянки придатною для використання.
Водночас повідомляємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2023 року № 1333 затверджено Порядок подання інформації щодо рішень про встановлення податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів, прийнятих на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
Щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
(далі – Податок).
Згідно з підпунктом 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу за знищені та пошкоджені (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, Податок не нараховується та не сплачується на підставі даних Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – Реєстр майна).
Порядок ведення Реєстру майна затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року № 624.
Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – інформаційне повідомлення), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 року № 380 (зі змінами) (далі – Порядок № 380).
Інформаційне повідомлення може бути подане до Реєстру майна:
1) самостійно фізичною особою чи представником юридичної особи:
- засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі – Портал Дія) у порядку, визначеному пунктами 6 і 7 Порядку № 380;
- з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) у разі наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків у порядку, визначеному пунктом 6 Порядку № 380;
2) через адміністратора центру надання адміністративних послуг або нотаріуса у порядку, визначеному пунктом 8 Порядку № 380.
Подання інформаційного повідомлення здійснюється незалежно від місця проживання чи перебування фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи.
У пункту 5 Порядку № 380 наведений перелік даних, які мають бути у інформаційному повідомленні.
Стосовно об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їхніх часток, які внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно) та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, на підставі повноважень, наданих підпунктом 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, органи місцевого самоврядування, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право:
1) встановлювати ставки Податку в розмірі, меншому за розмір Податку, встановленого рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;
2) звільняти від сплати Податку.
Платники Податку можуть звернутися до органів місцевого самоврядування або військових/військово-цивільних адміністрацій стосовно встановлення ставки Податку для власних об’єктів нерухомості.
Щодо єдиного податку четвертої групи.
Особливості визначення об’єкту та бази оподаткування платників єдиного податку четвертої групи передбачено у статті 2921 Кодексу.
Площі земельних ділянок, що забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, не є об’єктом оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку четвертої групи на період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, або на період, коли земельні ділянки були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами (абзац третій пункту 2921.1 статті 2921 Кодексу).
Період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання (абзац сьомий пункту 2921.1 статті 2921 Кодексу).
Для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником податку заяви до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації та військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання (абзац восьмий пункту 2921.1 статті 2921 Кодексу).
Період, коли земельні ділянки визнаються потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви платника податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, - або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або дата скасування відповідного рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, або дата визнання земельної ділянки придатною для використання (абзац десятий пункту 2921.1 статті 2921 Кодексу).
Таким чином, з метою виключення з об’єкту оподаткування єдиним податком четвертої групи земельних ділянок, які були забруднені/визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами платнику податків необхідно подати заяву до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації та військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та отримати від такого органу прийнятого рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів щодо земельної ділянки та відповідно звернутися до оператора протимінної діяльності, яким буде розпочато обстеження земельної ділянки.
У додатку 2 наведена Орієнтовна схема дій юридичних осіб щодо отримання підстав для ненарахування та несплати плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
Додаткові матеріали
• Dodatok_1.pdf (Завантажити)
• Dodatok_2.pdf (Завантажити)
Коментарі: 0
| Залишити коментар