Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) інформує, що з метою спрощення процедури заповнення платниками платіжної інструкції Міністерством фінансів України затверджено наказ від 22.03.2023 № 148 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 березня 2023 року за № 528/39584 (далі – Наказ № 148), який набрав чинності з 01.04.2023.
Наказом № 148 передбачено, що платники під час сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску з 01 липня 2023 року використовують виключно структурований формат реквізиту «Призначення платежу», який включає заповнення тільки двох обов’язкових полів, а саме «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».
Отже, платники податків з 01.07.2023 поле «Призначення платежу» заповнюють тільки за прикладами, наведеними у Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженому Наказом № 148.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Протягом п’яти місяців юридичні особи – платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 298 млн грн, що майже на 67 млн грн, або майже на 29 відсотків більше минулорічного показника відповідного періоду. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Наталя Федаш нагадала, що платники податку, які надаватимуть до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за звітні (податкові) періоди, що припадають на період дії воєнного стану, не нараховують штрафні санкції та пеню. Складені, надіслані (вручені) у 2022 та 2023 роках податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, по яких не нараховується та не сплачується податок, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом, – анулюванню.
Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню виключно в рахунок майбутніх платежів з цього податку, а в разі наявності у такого платника податкового боргу з податку – надміру сплачені суми зараховуються в рахунок погашення такого боргу.
Дякуємо платникам за проявлену сумлінність у сплаті податків!
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що порядок визначення мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) у податкових (звітних) періодах, починаючи з 01 січня 2023 року, регулюється абзацами сім та вісім пункту 38 прим.1.2 статті 38 прим.1 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), а саме: МПЗ не визначається для земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. МПЗ для вищезазначених земельних ділянок, земельних часток (паїв) не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.
Платники податків, які до дати набрання чинності Законом № 3050 визначили та задекларували в податковій звітності МПЗ за 2022 – 2023 роки за земельні ділянки, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією, мають право відкоригувати нараховані за 2022 – 2023 роки суми загального МПЗ шляхом подання в порядку, визначеному Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.
Увага! Вимоги підпункту 69.33 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу щодо можливості не нараховувати та не сплачувати єдиний податок четвертої групи з площ сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебувають у власності сільськогосподарського товаровиробника або надані йому у користування (у тому числі на умовах оренди) не поширюються на земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведення активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією завершені до 1 травня 2022 року.
Підлягають оподаткуванню єдиним податком четвертої групи у 2022 році та, відповідно, підпадають під розрахунок МПЗ за 2022 рік земельні ділянки у разі одночасної наявності таких двох обставин:
- земельні ділянки розташовані на територіях, на яких ведення активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією завершені до 1 травня 2022 року;
- земельні ділянки не перебувають у консервації, не визнані забрудненими вибухонебезпечними предметами або непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, що відповідно до п. 292 прим.1.1 ст. 292 прим.1 Кодексу є підставою для не нарахування та не сплати єдиного податку четвертої групи.
Звертаємо увагу, що єдиний податок четвертої групи з площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, на яких ведуться бойові дії або території тимчасово окуповані збройними формуваннями російської федерації, не нараховується та не сплачується за період з 01 березня 2022 року до дати завершення на таких територіях активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією (річна сума податкових зобов’язань по єдиному податку четвертої групи, яка підлягає нарахуванню та сплаті за 2022 рік, розраховується сумарно за періоди з 01.01.2022 по 28.02.2022 та з дня наступного, за датою завершення активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією по 31.12.2022).
МПЗ визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї)) підлягали оподаткуванню єдиним податком четвертої групи.
Враховуючи зазначене, якщо дата завершення активних бойових дій або тимчасової окупації не припадає на останній календарний день місяця (тобто відсутній повний календарний місяць), такий місяць не включається в період звільнення від розрахунку МПЗ.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
За січень – травень 2023 року найбільшу частку в сплаті податків, зборів та платежів (збір) до Зведеного бюджету України складає сплата суб’єктами господарювання по таких галузях:
«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – 16,7 % від загального збору до Зведеного бюджету України;
«Переробна промисловість» – 16,5 %;
«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – 13,3 %;
«Добувна промисловість i розроблення кар’єрів» – 9,2 %.
Найбільше зростання сплати за 5 місяців 2023 року відносно 5 місяців 2022 року відбулось у таких галузях:
«Переробна промисловість» – зростання у 1,6 раза, або +34 млрд грн;
«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – зростання в 1,7 раза, або +30,3 млрд грн;
«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – зростання в 1,2 раза, або +16,1 млрд гривень.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) щодо відображення в податковому обліку з податку на прибуток підприємств сум зменшення податкових зобов’язань з екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв’язку з прийняттям Закону України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно», повідомляє.
Порядок виправлення платником податку самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, визначено нормами ст. 50 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Відповідно до 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Згідно з п. 46.2 ст. 46 Кодексу платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Кодексу.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого цього пункту, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.
Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зі змінами і доповненнями (далі – Декларація).
Отже, фінансова звітність є додатком до Декларації.
У разі виправлення показників у фінансовій звітності, яка є додатком до Декларації, платник податків повинен подати разом з уточненою Декларацією виправлену фінансову звітність.
Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.
Положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат зі сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Такі витрати відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Порядок виправлення помилок і зміни у фінансовій звітності підприємства визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999 № 137 (зі змінами і доповненнями).
Отже, платник податку, який звільняється від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно зі змінами, внесеними Законом України від № 3050-ІХ, має здійснити перерахунок (зменшення) понесених витрат з їх сплати за 2022 рік і відкоригувати (збільшити) фінансовий результат до оподаткування на суму зайво визнаних витрат згідно з правилами бухгалтерського обліку та:
- подати уточнену фінансову звітність за 2022 рік разом з уточнюючою Декларацією за цей рік із зазначенням у доповненні до неї пояснення щодо сутності внесених змін у разі коригування зайво визнаних витрат шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування у звіті про фінансові результати за 2022 рік
або
- відобразити відкоригований (збільшений) фінансовий результат у Декларації за півріччя 2023 року (у разі використання платником квартального звітного періоду з податку на прибуток підприємств у 2023 році) або у Декларації за 2023 рік (у разі використання платником річного звітного періоду з податку на прибуток підприємств у 2023 році) у разі коригування зайво визнаних витрат шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування у звіті про фінансові результати за звітні періоди 2023 року.
При цьому відповідно до п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу у разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану (в тому числі і за звітний період 2022 рік), такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Податкові органи є основним партнером бізнесових структур, які працюють заради однієї мети – стабільного економічного зростання нашої держави та регіону в цілому.
Всі розуміють, що економічний фронт виконує одну з основних функцій безпеки нашої держави. Якщо в умовах війни функціонує бізнес, своєчасно сплачуються податки до бюджету – це підтримує нашу країну в такий важкий час та наближає нас до Перемоги.
Отже, підприємства, установи, організації та громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності при виплаті заробітної плати повинні дотримуватися чинного законодавства, нести відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків і порушення норм законодавства щодо виплати заробітної плати.
Офіційне оформлення працівників для бізнесу – це позитивний імідж та репутація надійного партнера, що є запорукою процвітання та примноження прибутків.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що відповідно до підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви один раз протягом календарного року.
Отже, платники податку на прибуток, які обрали спрощену систему з особливостями оподаткування шляхом подання заяви у 2023 році, не можуть скористатися можливістю повторно зареєструватися платниками єдиного податку третьої групи зі ставкою 3 або 5 відсотків у 2023 році.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що порядок та умови надання документів платниками податків органам ДПС визначено у ст. 85 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених ПКУ (п. 85.1 ст. 85 ПКУ).
Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПКУ платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов’язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання
Документи, що містять комерційну таємницю або є конфіденційними, передаються окремо із зазначенням посадової (службової) особи, що їх отримала. Передача таких документів для їх огляду, вивчення і їх повернення оформляються актом у довільній формі, який підписують посадова (службова) особа контролюючого органу та платник податків (його представник) (п. 85.3 ст. 85 ПКУ).
Згідно з п. 85.4 ст. 85 ПКУ при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Забороняється вилучення оригіналів первинних, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством (п. 85.5 ст. 85 ПКУ).
У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис (п. 85.6 ст. 85 ПКУ).
Пунктом 85.7 ст. 85 ПКУ встановлено, що отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.
Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених ПКУ, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (п. 85.8 ст. 85 ПКУ).
Згідно з п. 85.9 ст. 85 ПКУ у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов’язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.
Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.
У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому п. 85.9 ст. 85 ПКУ, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.
Пунктом 44.5 ст. 44 ПКУ встановлено, що у разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим п. 44.5 ПКУ, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок (крім перевірок, визначених ст. 200 ПКУ) переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених п. 44.5 ст. 44 ПКУ строків, але на строк не більше ніж 120 днів.
У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в п. 86.7 ст. 86 ПКУ, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку визначеному п. 86.7 ст. 86 ПКУ документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (п. 44.6 ст. 44 ПКУ).
Згідно з п. 44.7 ст. 44 ПКУ у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків – фізичної особи або посадової особи платника податків – юридичної особи).
У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим п. 44.7 ст. 44 ПКУ порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за 3 дні до дня завершення проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з проведення перевірки продовжується на строк, визначений ст. 82 ПКУ.
У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим п. 44.7 ст. 44 ПКУ порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.
Відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Крім того, відповідно до п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, установлено, що до платників податків / податкових агентів, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, як виняток із положень ст. 44 ПКУ застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Підставами неможливості пред’явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов’язане з ризиком для життя чи здоров’я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв’язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.
У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків / податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).
Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2021 № 702 (далі – Порядок).
Дія цього Порядку не поширюється на оформлення результатів перевірок з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки».
Оформлення результатів документальних невиїзних позапланових електронних перевірок за заявою платника податків, їх підписання та реалізація здійснюються з урахуванням особливостей, визначених ПКУ.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Протягом січня – травня 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 3,1 млн грн транспортного податку. Сума надходжень збільшилась порівняно з минулим роком на 143,5 тис. грн, або на 4,8 відсотків.
Нагадуємо, що перелік об’єктів оподаткування транспортним податком поточного податкового (звітного) року розміщено на вебсайті Міністерства економіки України (www.me.gov.ua), який включає 230 моделей легкових автомобілів, що є об’єктами оподаткування транспортним податком у поточному податковому (звітному) періоді – 2023 році.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) звертає увагу, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках, передбачених п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України, а саме у разі:
отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;
отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;
отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;
наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;
наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв'язку зі смертю.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий