20:30
З 30.05.2023 діють нові довідники податкових пільг
05.06.2023 12:23
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
ДПС України на вебпорталі станом на 30.05.2023 оприлюднила нові довідники податкових пільг, а саме:
- Довідник податкових пільг № 116/1, що є втратами доходів бюджету;
- Довідник інших податкових пільг № 116/2.
У довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, а також початок та кінець дії пільг.
Нагадуємо, що облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, здійснюють контролюючі органи на підставі інформації, наявної у поданих такими суб’єктами господарювання податкових деклараціях.
Довідники розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги ФОП, які планують відмовитись від спрощеної системи оподаткування!
05.06.2023 12:22
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що заява про відмову від спрощеної системи оподаткування підприємцями – платниками єдиного податку подається до територіального органу ДПС за місцем податкової адреси платника податків – фізичної особи не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року).
Отже, щоб відмовитися від спрощеної системи оподаткування з III кварталу 2023 року, необхідно до 20 червня 2023 року подати заяву.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин!
05.06.2023 12:21
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує про порядок обчислення та заповнення податкової звітності з податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин для оподаткованого у попередньому звітному періоді об’єкту оподаткування, який в результаті застосування процесів первинної переробки у звітному податковому періоді набув нової форми товарної продукції.
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рента) є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр (далі – Ділянка) з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр (п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Об’єктом оподаткування Рентою по кожній наданій у користування Ділянці, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр, до якої належать, у тому числі обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник Ренти, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною (п.п. 252.3.1 п. 252.3 ст. 252 Кодексу).
Господарська діяльність гірничодобувного підприємства з видобування корисних копалин – діяльність гірничого підприємства, яка охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин (п.п. 14.1.37 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Добування корисних копалин визначено, як сукупність технологічних операцій з вилучення, зокрема з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини та спеціальних видів робіт з добування корисних копалин, до яких відноситься підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм (п.п. 14.1.51 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини, як вид господарської діяльності гірничого підприємства, включає сукупність операцій із: збирання, дроблення або мелення, сушки, сортування за будь-якими фізичними властивостями дроблених або мелених гірських порід або мінеральних утворень із застосуванням будь-яких технологічних процесів сортування, які забезпечують отримання гірничим підприємством товарної продукції, види якої встановлені затвердженими кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр (п.п. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
У результаті провадження господарської діяльності гірничого підприємства як у результаті операцій з добування, так і етапі первинної переробки можуть утворюватися чисельні, передбачені Кондиціями, види товарної продукції гірничого підприємства, властивості яких спроможні задовольняти цільові споживчі вимоги.
Гірничі підприємства складаючи Кондиції, самостійно приймають рішення щодо складу та структури видів товарної продукції, яка виготовлятиметься підприємством. При цьому, можуть мати місце випадки, коли товарна продукція, що утворилася в процесі добування, і податкові зобов’язання за якою виконані у відповідному звітному періоді, за рішенням підприємства буде підданою подальшим операціям первинної переробки із утворенням у наступних податкових періодах товарної продукції із споживчими властивостями, відмінними від задекларованої (далі – Нова продукція).
Можливість виконання платниками визначення податкових зобов’язань з Ренти за перетвореною товарною продукцією, що реалізовуватиметься із новими споживчими властивостями, відмінними від задекларованої, передбачена абзацом другим пункту 252.14 статті 252 Кодексу.
Наводимо умовний приклад складання податкової звітності та заповнення форм податкових декларацій з Ренти для ситуації, коли оподаткований у попередньому звітному періоді об’єкт оподаткування або його частина в результаті застосування процесів первинної переробки у звітному податковому періоді набув нової форми товарної продукції.
Податкові зобов’язання з Ренти у кожному податковому (звітному) періоді, що відповідає календарному кварталу, декларуються у додатку 1 до Податкової декларації з рентної плати (далі – Розрахунок), затвердженої наказом Міністерства фінансів України 17 серпня 2015 року № 719 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07 листопада 2016 року № 927) (далі – Декларація).
Обліковані у звітному податковому (звітному) періоді одного або декількох видів Нової продукції ідентифікується у рядках розділу 8 Розрахунку в окремих додатках для кожного такого виду.
Розділ 8 «Вид корисної копалини» Розрахунку відображає інформацію про видобуту корисну копалину, включаючи опис Нової продукції у рядках 8.3-8.5 Розрахунку, які заповнюються з застосуванням приміток 12-15 такого Розрахунку.
Детальніше з прикладами заповнення податкової звітності – на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/675902.html.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги платників ПДВ!
05.06.2023 12:20
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує що 01.04.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.12.2022 № 463 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 січня 2023 року за № 60/39116 (далі – наказ № 463), яким, зокрема внесено зміни до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 із змінами (далі – Порядок).
Так, змінами, внесеними Наказом № 463 до Порядку, зокрема уточнено, що розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю, та окремих показників, визначених пунктом 68 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (Д5) (додаток 5) додається до декларації у разі здійснення:
- підприємствами та організаціями, які засновані громадськими організаціями осіб з інвалідністю, операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування податком на додану вартість;
- платниками податку на додану вартість, які одночасно відповідають критеріям, визначеним пунктом 68 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту обладнання та комплектуючих виключно для використання у власній виробничій діяльності та/або операцій із постачання товарів власного виробництва, що звільнені від оподаткування податком на додану вартість.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги платників ПДВ!
05.06.2023 12:20
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2023 № 19 «Про затвердження Змін до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», зареєстрованого в Мін’юсті 17.02.2023 р. за № 298/39354, запроваджено зміни щодо подання та розгляду пояснень та копій документів до податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (ПН/РК), реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).
У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платник ПДВ має право протягом 365 днів (з урахуванням вимог п. 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України) що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК, подати на розгляд комісії регіонального рівня пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК.
За результатами розгляду пояснення та копій документів комісією регіонального рівня або приймається рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, або надсилається повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів.
Комісія регіонального рівня направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Платник ПДВ має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК.
Якщо платник ПДВ не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному порядку (у порядку, визначеному п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України (Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, із змінами) або судовому порядку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До зведеного бюджету у січні – травні 2023 року надійшло 479,7 млрд гривень
05.06.2023 12:18
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Платники податків продовжують сумлінно підтримувати державу сплаченими податками. Завдяки їх активній громадянській позиції та патріотизму бюджет стабільно отримує такі необхідні кошти для Збройних Сил України та соціальних виплат нашим громадянам.
За оперативними даними надходження (сальдо) до зведеного бюджету у січні – травні 2023 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 479,7 млрд грн. До державного бюджету надійшло 303,1 млрд грн, до місцевих бюджетів – 176,6 млрд гривень.
Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – травні 2023 року становили 299,3 млрд грн. Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 103,4 відс., додатково до бюджету надійшло 9,9 млрд грн. При цьому на рахунки платників відшкодовано 61,7 млрд грн ПДВ.
У розрізі податків показники розпису Міністерства фінансів України перевиконано з податку на прибуток підприємств на 22,1 відс. (+11,9 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) на 25,7 відс. (+8,4 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб на 12,7 відс. (+7,3 млрд грн).
У розрізі основних платежів у січні – травні 2023 року приріст порівняно з відповідним періодом минулого року становить з акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – в 1,7 раза (+17,4 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 24 відс. (+12,6 млрд грн), податку на прибуток підприємств – 6,6 відс. (+4,1 млрд грн).
Місцеві бюджети у січні – травні 2023 року отримали 176,6 млрд грн, що на 33,3 млрд грн, або на 23,2 відс. більше ніж у січні – травні 2022 року.
Надходження (сальдо) до зведеного бюджету у травні 2023 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 141,6 млрд грн. До державного бюджету надійшло 102,3 млрд грн, до місцевих бюджетів – 39,3 млрд гривень.
Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у травні 2023 року становили 101,2 млрд грн. Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 109,1 відс., додаткові надходження до бюджету становлять 8,4 млрд грн. Платникам на рахунки відшкодовано 9,9 млрд грн ПДВ.
У повному обсязі виконано показники розпису Міністерства фінансів України з податку на прибуток підприємства – 115,7 відс. (+3,9 млрд грн), з податку на додану вартість – 116,8 відс. (+2,5 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 117,7 відс. (+2,1 млрд грн), з акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 123 відс. (+1,8 млрд грн).
У розрізі основних платежів у травні 2023 року приріст порівняно з травнем 2022 року становить з податку на прибуток підприємства – 145,4 відс. (+8,9 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 127,7 відс. (+3,1 млрд грн), з акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 119 відс. (+1,5 млрд грн).
Місцеві бюджети у травні 2023 року отримали 39,3 млрд грн, що на 6,3 млрд грн, або на 19,2 відс. більше ніж у травні 2022 року.
Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Як заповнюється Додаток 1 до Податкової декларації платника ЄП – ФОП у разі необхідності призначення матеріального забезпечення,
01.06.2023 15:27
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп до податкового органу подають Податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями (далі – Декларація), у складі якої формується додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1).
У разі необхідності призначення матеріального забезпечення, страхових виплат (допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах; оплата лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм, компенсація втраченого заробітку тимчасово звільненим від сплати єдиного внеску фізичним особам – підприємцям з метою їх підтримки на період дії протиепідемічних заходів тощо) фізичні особи – підприємці на спрощеній системі оподаткування подають протягом року за інший період, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, Декларацію з типом форми «Звітна» та додатковою позначкою «Довідково», у складі якої формується Додаток 1, який заповнюється таким чином:
у заголовній частині в комірці 01 «Звітна» та в комірці 04 «Довідково» проставляється позначка «Х»;
у розд. 1 вказується реєстраційний номер облікової картки платника податків з врахуванням примітки 4 до Додатка 1;
у розд. 2 – серія (за наявності) та номер паспорта для ідентифікації платника єдиного внеску у Пенсійному фонді України з врахуванням примітки 5 до Додатка 1;
у розд. 3 – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);
у розд. 4 в полі «Податковий (звітний) період» у комірці «місяць» вказується арабськими цифрами від 1 до 12 номер календарного місяця, в якому настав страховий випадок;
у розд. 5 «Тип форми» в полі «призначення матеріального забезпечення, страхових виплат» проставляється позначка «Х»;
розд. 6 «Дата державної реєстрації припинення» не заповнюється;
у розд. 7 вказується основний код економічної діяльності за КВЕД згідно з реєстраційними документами;
у розд. 8 зазначаються період перебування фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування, як платника єдиного внеску, за який сплачені страхові внески (з дня закінчення попереднього звітного періоду до дати настання страхового випадку включно) та код категорії застрахованої особи («6»);
рядки та графи у розд. 9 обов’язково заповнюються в розрізі місяців за період, визначений у розд. 8, де у графі 2 відображається самостійно визначена сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок в межах максимальної величини, а у графі 4 обчислюються суми єдиного внеску, які підлягають сплаті на небюджетні рахунки за даними звітного (податкового) періоду. Загальна сума обчисленого єдиного внеску зазначається у рядку «Усього» графи 4.
При цьому тип Додатка 1 «Уточнююча» для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат не застосовується.
Водночас, слід зазначити, що подання у складі Декларації з типом форми «Звітна» як «Довідково» Додатка 1 типом форми «призначення матеріального забезпечення, страхових виплат» не звільняє платника єдиного внеску від обов’язку подання за квартальний (річний) податковий (звітний) період до контролюючого органу у складі Декларації Додатка 1 з типом форми «Звітна», в терміни, визначені Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи переноситься термін подання заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування третьої групи для новостворених ФОП, якщо 10-и
01.06.2023 15:22
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, встановлені главою 1 розд. XIV «Спеціальні режими оподаткування» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Зокрема, зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації (п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ). Слід зазначити, що ПКУ не передбачено перенесення граничного строку подання такої заяви у разі, якщо останній день строку подання припадає на вихідний або святковий день.
Разом з тим, згідно з частиною першою ст. 251 Цивільного кодексу України від 16 січня 2002 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ), строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша ст.252 ЦКУ).
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день,що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина п’ята п. 254.5 ст. 254 ЦКУ).
Отже, для новостворених фізичних осіб – підприємців, у яких 10-ий день з дня їх державної реєстрації припадає на святковий або вихідний день, термін подання заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплати ПДВ, переноситься на перший робочий день, наступний за вихідним або святковим днем.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи може суб’єкт господарювання самостійно нарахувати та сплатити штрафні санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску?
01.06.2023 15:21
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що відповідно до п. 2 розд. VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція № 449) контролюючі органи застосовують штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) у таких розмірах:
- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відс. своєчасно не сплачених сум;
- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, – у розмірі 20 відс. своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до Інструкції № 449.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи контролюючого органу.
За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відс. таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 15 до Інструкції № 449.
Розрахунок зазначеної штрафної санкції здійснюється за даними акта документальної перевірки платника єдиного внеску.
Згідно з п. 7 розд. VІІ № 449 рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених, зокрема у п. 2 розд. VІІ Інструкції № 449, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає посадова особа контролюючого органу.
За результатами розгляду акта документальної перевірки рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки – приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Враховуючи вищевикладене, нарахування штрафних санкцій у разі своєчасно несплачених платником сум єдиного внеску здійснюється контролюючим органом у порядку і розмірах, визначених законодавством.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи включаються транзитні кошти, які отримуються ФОП на підставі договору транспортного експедирування до доходу, що визначається
01.06.2023 15:20
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Відповідно до п.п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.
При цьому, у разі надання послуг, зокрема, за договорами транспортного експедирування доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ст. 292 ПКУ).
Статтею 929 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.
Тобто, за посередницькі послуги експедитор отримує винагороду від клієнта, яка і є його доходом.
При цьому, кошти, які одержуються фізичною особою – підприємцем від клієнта для виконання або організації виконання визначених договором послуг, вважаються транзитними і право власності на такі кошти до фізичної особи – підприємця не переходить.
Враховуючи вищевикладене, транзитні кошти, які одержуються фізичною особою – підприємцем від клієнта для виконання або організації виконання визначених договором транспортного експедирування послуг, не включаються до обсягу доходу.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
