Блог

yulstor

Єдиний внесок: надходження від платників Дніпропетровщини з початку року – майже 9,6 млрд гривень

30.05.2023 11:43

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Протягом січня – квітня 2023 року до спеціальних державних фондів надійшло майже 9,6 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, сума надходжень збільшилась у порівнянні з відповідним періодом 2022 року на понад 2,4 млрд грн, або на 34 відсотки.
Наталя Федаш висловила подяку платникам за своєчасно виконані податкові зобов’язання. Нагадала, що у разі працевлаштування працівників на нові робочі місця з заробітною платою в розмірі не менше ніж три мінімальні протягом наступних 12 календарних місяців, роботодавцям компенсуються фактичні витрати у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Які строки подання юридичними особами – власниками земельних ділянок податкової декларації плати за землю?

29.05.2023 13:49

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
Пунктом 286.4 ст. 286 ПКУ встановлено, що за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Як здійснюється розстрочення (відстрочення) податкового боргу платника податків?

29.05.2023 13:48

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків здійснюється органами ДПС згідно з положеннями статті 100 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» (далі – Перелік обставин) та Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань та податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 574, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385 (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 100.1 статті 100 Кодексу розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. На сьогодні процентна ставка по розстрочках та відстрочках становить 30 відсотків річних.
Згідно з пунктом 3.1 Порядку для розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу ДПС за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою та відповідним економічним обґрунтуванням, яке складається з переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин; аналізу фінансового стану; графіка погашення розстрочених сум; розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.
Підставою для розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Розстрочені суми податкового боргу (в тому числі окремо – суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (пункт 100.6 статті 100 Кодексу).
Підставою для відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків є надання ним доказів, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків (згідно з Переліком), а також економічного обґрунтування, яке вказує на можливість погашення грошових зобов’язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Згідно з розділом II Переліку форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зазначені у частині другій статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.
Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, є:
сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили);
рішення Президента України про оголошення окремих місцевостей України зоною надзвичайної екологічної ситуації, затверджені Верховною Радою України.
Відстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із пунктом 100.8 цієї статті затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов’язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі (пункт 100.7 статті 100 Кодексу).
Пунктом 100.9 статті 100 Кодексу визначено, що рішення про розстрочення (відстрочення) податкового боргу щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років,приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) ДПС, про що повідомляється Міністерство фінансів України.
Відповідно до пункту 11 статті 100 Кодексу, якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення (відстрочення), становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення (відстрочення) надається лише за умови:
передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення (відстрочення) суму грошового зобов’язання, – у разі розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань;
перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення (відстрочення) суму податкового боргу, – у разі розстрочення (відстрочення) податкового боргу.
Згідно з пунктом 2.1 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) можуть надавати в межах повноважень за кожним окремим випадком ДПС – без обмежень суми, територіальні органи – на суму не більше 3 млн гривень.
Згідно з пунктом 3.2 Порядку за результатами розгляду керівник (заступник керівника) органу ДПС після подання заяви або приймає рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), або відмовляє платнику в розстроченні (відстроченні) у письмовій формі за відсутності підстав, наведених у пункті 3.1 Порядку, та при недотриманні обов’язкових вимог, визначених цим Порядком.
Рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, приймається керівником (заступником керівника) ДПС (пункт 2.3 Порядку).
Розстрочення або відстрочення податкового боргу може здійснюватися також згідно з положеннями інших законодавчих актів, що приймаються Верховною Радою України з метою врегулювання податкового боргу окремого кола платників. У такому випадку контингент таких платників та умови розстрочення (відстрочення) визначаються саме цим законом.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

У який термін здійснюється взяття на облік юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців у контролюючих органах за основним міс

29.05.2023 13:47

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Відповідно до п 2 ст. 13 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами – підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.
Згідно з п. 66.3 ст. 66 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ), у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.
Підставою для зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації.
Порядок взяття на облік/зняття з обліку платника податків у разі зміни місцезнаходження (місця проживання) визначений нормами розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300, із змінами (далі – Порядок № 1588).
Пунктом 10.1 Порядку № 1588 визначено, що у разі зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, що передбачає зміну контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) або місцем обліку платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку / взяття на облік такого платника податків згідно з пп. 10.6 – 10.21 розд. X Порядку № 1588.
Зокрема, згідно з п. 10.8 Порядку № 1588 якщо до дати спливу одного місяця після отримання документів про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків контролюючий орган за новим місцезнаходженням (місцем проживання) не здійснив взяття такого платника на облік (основне місце обліку), то взяття на облік за новим місцезнаходженням (місцем проживання) здійснюється автоматично у день спливу такого строку.
У разі зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків або іншої зміни, внаслідок якої змінюється ДПІ обслуговування без зміни контролюючого органу, до ДПІ обслуговування за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків переходять обов’язки ведення обліку платника податків у день внесення даних про такі зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб (п. 10.25 Порядку № 1588).
Платники податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована Російською Федерацією територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також тимчасово окупована з 07.04.2014 територія України, що входить до складу Донецької та Луганської областей, що визнані такими відповідно до Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» обліковуються в Єдиному банку даних юридичних осіб або Реєстрі самозайнятих осіб з відповідною ознакою «податковою адресою є тимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя» або «податковою адресою є тимчасово окупована територія у Донецькій та Луганській областях». У разі зміни місцезнаходження (місця проживання) на (з) тимчасово окуповану(ої) територію(ї) України в Єдиному банку даних юридичних осіб або Реєстрі самозайнятих осіб встановлюється/скасовується така ознака (п. 1.5 Порядку № 1588).
Згідно з п. 5 наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1127 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» у разі зміни місцезнаходження/місця проживання платників податків, які мають такі ознаки, на іншу територію в областях або місті Києві і отримання контролюючими органами відомостей державного реєстратора про внесення змін до відомостей про місцезнаходження (місце проживання) платника податків облік таких платників податків і зборів здійснюється з урахуванням такого: контролюючі органи в областях та місті Києві за новим місцезнаходженням/місцем проживання платників податків здійснюють обробку відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) або приймання заяв і документів від платників податків, а також взяття на облік платників податків за основним місцем обліку не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відомостей з ЄДР чи заяв від платників податків.
Таким чином, у разі зміни місцезнаходження (місця проживання) з тимчасово окупованої Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також тимчасово окупованої з 07.04.2014 території України, що входить до складу Донецької та Луганської областей взяття на облік за основним місцем обліку платників податків які обліковуються в Єдиному банку даних юридичних осіб або Реєстрі самозайнятих осіб з відповідною ознакою здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відомостей з ЄДР. В інших випадках зміна основного місця обліку у зв’язку зі зміною місцезнаходження здійснюється у терміни, визначені розд. X Порядку № 1588, а саме: у разі зміни контролюючого органу – протягом місяця; у разі зміни ДПІ обслуговування без зміни контролюючого органу – у день внесення даних про такі зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Платники рентних платежів наповнюють місцеві бюджети Дніпропетровщини

29.05.2023 13:45

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
У січні – квітні 2023 року до місцевих бюджетів платники Дніпропетровщини направили, зокрема, за спеціальне використання води майже 34 млн грн рентної плати, за використання лісових ресурсів майже 200 тис. гривень. У порівнянні з відповідним періодом 2022 року надходження зазначених рентних платежів збільшились майже на 16,4 млн гривень.
Економічний фронт є життєво необхідним поряд із воєнним фронтом. Обов’язок відповідального бізнесу – забезпечення повноцінного функціонування держави в умовах війни. Наші захисники наближають перемогу на полі бою, бізнес працює на своїх робочих місцях, сумлінно сплачуючи податки, аби наші громади розвивалися, діти могли навчатися, міста і села – відбудовуватися.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Попередні підсумки деклараційної кампанії 2023. Право на податкову знижку

26.05.2023 14:04

В інформаційному агентстві «МОСТ-ДНЕПР» відбулась пресконференція за участі начальника Павлоградського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Дениса Орди.
Він поінформував, що станом на 01.05.2023 за результатами деклараційної кампанії 2023 року громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано понад 15 тисяч декларацій про майновий стан і доходи за 2022 рік. Загальна сума задекларованих доходів становить понад 12 млрд гривень. Задекларовано до сплати податку на доходи фізичних в сумі 124,7 млн гривень, військового збору – 45,9 млн гривень.
Доходи в розмірі понад 1 млн грн задекларували 373 жителя нашої області.
Разом з тим, своїм правом на отримання податкової знижки у поточному році скористалися вже 2,5 тисячі фізичних осіб. Сума податку, що підлягає поверненню громадянам з бюджету складає 9,5 млн гривень.
Звернув увагу, що крім обов’язку подання декларації про майновий стан і доходи, у громадян є можливість реалізувати своє право на податкову знижку, порядок надання якої визначений статтею 166 Податкового кодексу України.
Податкова знижка – це можливість громадянина повернути частину сплаченого податку на доходи за певні послуги, які були здійснені протягом звітного року. Витрати мають підтверджуватися платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, що ідентифікують продавця послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою, а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково відображається вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги.
Податкова знижка надається, якщо у фізичної особи протягом звітного року були такі витрати:
- оплата за навчання у вітчизняних закладах дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені);
- оплата процентів за іпотечним кредитом;
- благодійні внески, пожертвування неприбутковим організаціям;
страхові платежі і внески за договорами страхування життя, недержавного пенсійного страхування;
- оплата допоміжних репродуктивних технологій (запліднення)
- та інші.
Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті.
Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата.
Податкова знижка надається у поточному році за наслідками попереднього звітного податкового року.
Для отримання знижки за 2022 рік необхідно заповнити та до 31 грудня 2023 року включно подати за місцем реєстрації декларацію про майновий стан та доходи, у якій вказати: суму одержаного за рік доходу у вигляді зарплати, видів понесених витрат, їх розмір і розраховану суму податку на доходи фізичних осіб до повернення.
Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Основні документи, необхідні для оформлення податкової знижки:
- копія паспорта;
- довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку;
- довідка про заробітну плату, отриману протягом звітного року;
- копії документів, що підтверджують сплату (квитанції, платіжні доручення тощо);
- документ, що підтверджує ступінь споріднення (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб), якщо витрати здійснено на користь члена сім’ї.
Копії зазначених документів надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку.
Декларацію про майновий стан і доходи громадяни можуть подати в один із таких способів:
- особисто або уповноваженою на це особою;
- поштою з повідомленням про вручення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі, скориставшись сервісом «Електронний кабінет».

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Понад 4,9 млн грн частини чистого прибутку спрямовано до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

26.05.2023 14:03

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Впродовж січня – квітня 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 4,9 млн грн частини чистого прибутку. Це на понад 3 млн грн, або на 164,7 відс., більше аналогічного періоду минулого року.
Наповнення бюджетів, своєчасна сплата податків – це додаткові ресурси від бізнесу для нашої держави у протистоянні російському вторгненню.
За надійну підтримку фінансового фронту нашої держави – сумлінну сплату податків висловлюємо подяку кожному платнику податків.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Закон № 3050: до уваги платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки!

26.05.2023 14:01

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) з урахуванням інформації, викладеної у повідомленні «Закон № 3050: деякі нововведення щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» та розміщеної на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» за посиланням https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/679540.html, повідомляє.
Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (Закон № 3050), що набрав чинності 06.05.2023, визначає можливість уточнення податкових зобов’язань платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельного податку, (далі – Податок), які до дати набрання чинності Законом № 3050 задекларували за 2022 – 2023 роки податкові зобов’язання за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до Переліку територій. Такі платники мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання за період 2022 та 2023 роки шляхом подання уточнюючих податкових декларацій за відповідний період.
За період 2023 року податкові зобов’язання уточнюються відповідно до періодів початку та завершення на відповідних територіях активних бойових дій або тимчасової окупації.
Платники Податку, які у 2022 – 2023 роках не декларували свої податкові зобов’язання, за об’єкти оподаткування, розташовані на територіях, які не увійшли до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, із змінами (далі – наказ № 309), або розташовані на території можливих бойових дій, затверджених наказом № 309, мають задекларувати відповідні податкові зобов’язання.
Річна сума платежу по об’єктах нерухомого майна визначається пропорційно до кількості місяців, коли такі об’єкти нерухомого майна підлягали оподаткуванню Податком.

Застосування штрафних санкцій та нарахування пені
Порядок виконання у період воєнного стану платником свого обов’язку, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності встановлено п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Відповідно до абзацу 14 п.п.69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу у разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені.
Тобто платники Податку, які надаватимуть до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за звітні (податкові) періоди, що припадають на період дії воєнного стану, не нараховують штрафні санкції та пеню.

Складені, надіслані (вручені) у 2022 та 2023 роках податкові повідомлення-рішення про сплату сум Податку, по яких не нараховується та не сплачується Податок, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом, – анулюванню.
Надмірно сплачені суми Податку підлягають зарахуванню виключно в рахунок майбутніх платежів з цього Податку, а в разі наявності у такого платника податкового боргу з Податку – надміру сплачені суми зараховуються в рахунок погашення такого боргу.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Закон № 3050: до уваги платників плати за землю!

26.05.2023 14:00

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) з урахуванням інформації, викладеної у пресрелізі «Закон № 3050: окремі зміни щодо плати за землю!» та розміщеної на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» за посиланням https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/679513.html, звертає увагу на наступне.
Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (Закон № 3050), що набрав чинності 06.05.2023, також визначає особливості оподаткування платою за землю (земельний податок та/або орендна плата) за земельні ділянки, які:
- перебувають у консервації (п.п. 283.1.2 п. 283.1 ст. 283, п. 288.8 ст. 288 Кодексу);
- забруднені вибухонебезпечними предметами (п.п. 283.1.9 п. 283.1 ст. 283, п. 288.8 ст. 288 Кодексу);
- непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (п. 283.2 ст. 283, п. 288.8 ст. 288 Кодексу).

Не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та/або орендна плата):
1) за земельні ділянки, що перебувають у консервації:
підстава (наявність всіх перелічених складових): - рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, про затвердження робочого проєкту землеустрою щодо консервації земельної ділянки;
- відомості/дані Державного земельного кадастру;
період звільнення: землі державної та комунальної власності з першого числа місяця, у якому прийнято рішення, до останнього числа місяця, у якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру;
землі приватної власності з дня внесення відомостей до Державного земельного кадастру про заходи щодо охорони земель і ґрунтів до останнього числа місяця, у якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру;
2) за земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами:
підстава: - відомості/дані Державного земельного кадастру, в тому числі по земельних ділянках,обстежених операторами протимінної діяльності;
період звільнення: з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності до останнього числа місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання;

3) за земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, забруднені вибухонебезпечними предметами:
підстава (наявність всіх перелічених складових): - затверджений Перелік територій;
- заява платника до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами;
- рішення органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки;
- відомості/дані Державного земельного кадастру;
період звільнення: з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території) до останнього числа місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання;
4) за земельні ділянки, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами:
підстава (наявність всіх перелічених складових): - рішення органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяви платника податків;
- заява платника до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами;
період звільнення: з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття рішення, до останнього числа місяця, на який припадає дата, що наступає раніше:
- або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та/або зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення) чи дата скасування відповідного рішення);
- або дата скасування відповідного рішення,
- або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності,
- або визнання земельної ділянки придатною для використання.

Річна сума платежу за такі земельні ділянки визначається пропорційно до кількості місяців, в яких земельна ділянка була визнана придатною для використання.
На рішення, прийняті на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок не придатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх засмічення вибухонебезпечними предметами, не поширюються вимоги п.п. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 Кодексу щодо заборони прийняття індивідуальних податкових пільг (зміни до п.п. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 Кодексу).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Фізичні особи сплатили протягом поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 1 млн грн транспортного податку

25.05.2023 12:19

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Протягом чотирьох місяців 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 1 млн грн транспортного податку, що на 558,5 тис. грн, або на 108,2 відс. більше ніж минулоріч.
Дякуємо платникам за чітке усвідомлення важливості своєчасної сплати податків у скрутний воєнний час для підтримки економіки, ЗСУ, вирішення гуманітарних, соціальних потреб, наближення перемоги над ворогом.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 4427. Предыдущая cтраница | Страница 408 из 443 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua