З початку поточного року місцеві бюджети Дніпропетровської області ФОПи – платники збору за місця для паркування транспортних засобів поповнили на понад 6,1 млн гривень. Надходження виросли у порівнянні з січнем – жовтнем минулого року на 404,1 тис. грн тис., темп росту – 107,1 відсотків.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 268 прим.1.2.2 п. 268 прим.1.2 ст. 268 прим.1 Податкового кодексу України базою оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Упродовж десяти місяців 2025 року платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету понад 13,4 млн грн частини чистого прибутку.
Звертаємо увагу, що податковими (звітними) періодами для державних унітарних підприємств та їх об’єднань (які є платниками частини чистого прибутку (доходу)) є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Термін подання такими платниками до контролюючих органів Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок), який розраховується наростаючим підсумком за календарні квартал, півріччя, три квартали – 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду та Розрахунку, який розраховується наростаючим підсумком за рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункти 49.18.2, 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України).
Для господарських товариств з державною часткою у статутному капіталі податковим (звітним) періодом є календарний рік (незалежно від того, чи є вони платниками дивідендів на державну частку або частини чистого прибутку (доходу)) з поданням Розрахунку до 01 липня року, що настає за звітним.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Процес управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) включає:
1) опис зовнішнього та внутрішнього середовища виникнення податкових ризиків
- у разі потреби, але не рідше ніж один раз на рік проводиться комплексний аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища існування/виникнення ризиків;
- під час проведення аналізу досліджуються фактори такого середовища, що впливають на діяльність ДПС і платників податків, та інші фактори, виявлені під час проведення такого аналізу;
- за результатами аналізу складається опис;
2) проведення ідентифікації, аналізу та оцінювання податкових ризиків відповідно до методики;
3) визначення ДПС заходів впливу (способів реагування) на податковий ризик, які здійснюються за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Податковим кодексом України та іншими актами законодавства, щодо ідентифікованих, проаналізованих та оцінених податкових ризиків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом січня – жовтня 2025 року платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд державного бюджету екологічним податком майже на 199,4 млн гривень. Порівняно з січнем – жовтнем минулого року надходження виросли на понад 10,6 млн грн, темп росту – 105,6 відсотків.
Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України підставою для визначення суб’єкта господарювання платником екологічного податку є здійснення таким суб’єктом розміщення відходів власного виробництва або відходів, отриманих в рамках виконання договорів про розміщення відходів.
У разі,якщо суб’єкт господарювання здійснює тимчасове розміщення відходів, в тому числі небезпечних відходів (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо), що не належать до окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, то у нього виникають податкові зобов’язання з екологічного податку за розміщення відходів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом січня – жовтня поточного року місцеві бюджети Дніпропетровщини від ФОПів – платників єдиного податку отримали понад 4 435,3 млн гривень. Це на понад 459,8 млн грн більше ніж за підсумками відповідного періоду 2024 року. Темп росту – 111,6 відсотків.
Висловлюємо вдячність всім, хто сьогодні працює і відповідально сплачує до бюджетів податки.
Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» (зі змінами і доповненнями) затверджено Класифікацію доходів бюджету по єдиному податку, зокрема:
18050400 – єдиний податок з фізичних осіб.
Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 (зі змінами та доповненнями), код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:
18050401 – єдиний податок з фізичних осіб.
Нагадуємо, що інформація про реквізити рахунків, відкритих в органах Державної казначейської служби України в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній юридичній особі є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.
Мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» ПКУ.
Пунктом 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, установлено, що при визначенні МПЗ у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, сума мінімального податкового зобов’язання, визначена відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не може становити менше 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн з 1 гектара.
Дія п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Особливості визначення загального МПЗ платників єдиного податку встановлено ст. 297 прим. 1 ПКУ.
Пунктом 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
У такому додатку, зокрема, зазначаються:
- кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності, та для яких визначається мінімальне податкове зобов’язання, їх нормативна грошова оцінка та площа таких земельних ділянок;
- сума загального МПЗ, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки;
- загальна сума сплачених платником єдиного податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно, зокрема, до п. 297 прим. 1.5 ст. 297 прим. 1 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок (далі у ст. 297 прим. 1 ПКУ – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року;
- різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
Пунктом 297 прим. 1.5 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що для платників єдиного податку четвертої групи (зокрема, юридичних осіб) різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального МПЗ загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться: єдиний податок; податок на прибуток підприємств (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної); податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної); рентна плата за спеціальне використання води (у разі її сплати); 20 відс. витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.
У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.
Для юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи у сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються суми сплаченого податку на прибуток підприємств з доходів (прибутків) від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розрахованих за правилами бухгалтерського обліку, у порядку, розмірі та строки, встановлені розд. III ПКУ (абзац десятий п. 297 прим. 1.2 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
У разі використання земельної ділянки на праві емфітевзису податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, сплачені під час здійснення виплат за таким договором емфітевзису, щорічно враховуються у частці, розрахованій пропорційно до річної суми нарахованої амортизації на нематеріальний актив у вигляді права користування земельною ділянкою за договором емфітевзису (п. 297 прим. 1.6 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
При позитивному значенні різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення (абзац другий п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Для платників єдиного податку четвертої групи сума такого збільшення розподіляється між відповідними місцевими бюджетами та перераховується пропорційно частці земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної територіальної громади, у загальній площі таких земельних ділянок, власником або користувачем яких є платник податку (абзац третій п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Сума єдиного податку в частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році (абзац перший п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з єдиного податку (абзац другий п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Слід зазначити, що першим роком, за який визначається МПЗ, є 2022 рік (п. 64 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
При цьому п. 65 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, зокрема, що штрафні санкції, передбачені ст. 123 ПКУ, при визначенні податкових зобов’язань платників податків з урахуванням мінімального податкового зобов’язання за 2022 рік не застосовуються.
При обчисленні різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за 2022 рік до загальної суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, визначених, зокрема, п 297 прим. 1.5 ст. 297 прим. 1 ПКУ, включаються суми податків, зборів, платежів, сплачених у 2021 році в рахунок податкових зобов’язань з цих податків, зборів, платежів 2022 року (п. 66 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Тимчасово, для розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, застосовується із значенням 0,04 (п. 67 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Поряд з цим, п. 67 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що при визначенні МПЗ за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38 прим.1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, застосовується із значенням 0,057.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом десяти місяців поточного року платники рентної плати за видобування залізних руд спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 1,3 млрд гривень.
Повідомляємо, що відповідно до п. 252.12 ст. 252 Податкового кодексу (далі – ПКУ) під час обчислення розрахункової вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) також враховуються:
- сума нарахованої амортизації, крім суми нарахованої амортизації на основні засоби і нематеріальні активи, що підлягають амортизації, але не пов’язані технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);
- сума амортизації витрат, пов’язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).
Платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об’єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл (п. 252.2 ст. 252 ПКУ).
Вартість одиниці кожного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється як співвідношення суми доходу, отриманого платником рентної плати від реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), визначеної відповідно до п. 252.8 ст. 252 ПКУ, та обсягу (кількості) відповідного виду реалізованої товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що визначається за даними бухгалтерського обліку запасів готової продукції такого платника (п. 252.10 ст. 252 ПКУ).
Отже, під час визначення розрахункової вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) враховуються суми амортизації, передбачені п. 252.12 ст. 252 ПКУ, обчислені за правилами бухгалтерського обліку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
З початку 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників податку на прибуток підприємств (податок) надходження склали майже 577,4 млн гривень. У порівнянні з січнем – жовтнем минулого року це на понад 66,5 млн грн, або на 13,0 відс., більше.
Дякуємо платникам за сумлінну сплату податків, зборів і платежів.
Звертаємо увагу, що доходи та витрати у вигляді штрафів, пені, неустойок за порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання зобов’язання враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Поряд з цим, платник податку на прибуток підприємств, який визначає об’єкт оподаткування шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками ПДФО), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відс. відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Відповідно до частини першої ст. 71 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) забороняється продаж, тютюнових виробів поштучно крім сигар.
Відповідно до п.п. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) максимальні роздрібні ціни (далі – МРЦ) – ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до МРЦ.
МРЦ на підакцизні товари (продукцію) встановлюються для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому цим ПКУ. Продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються МРЦ, не може здійснюватися за цінами, вищими за МРЦ, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Роздрібна ціна продажу підакцизних товарів, на які встановлюються МРЦ (без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів), не може бути меншою за встановлене на дату виробництва такого товару мінімальне акцизне податкове зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби, помножене на коефіцієнт 1,45, а для тютюнових виробів, на які встановлено лише специфічну ставку акцизного податку, – меншою за розмір встановленої на дату виробництва такого товару специфічної ставки акцизного податку, помноженої на коефіцієнт 1,45. Розмір МРЦ на підакцизні товари (продукцію), який встановлюється виробниками або імпортерами для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, не може бути меншим, ніж розмір роздрібної ціни продажу, обчислений відповідно до п.п. 14.1.106 ПКУ.
За наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів одного найменування, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні МРЦ, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими ніж ті, що зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках, збільшеними на суму акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну (п. 221.3 ст. 221 ПКУ).
Відповідно до частини першої ст. 67 Закону № 3817 встановлена виробником або імпортером МРЦ на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів поряд з датою виробництва.
Згідно з частиною другою ст. 65 Закону № 3817 на кожній одиничній пачці (одиничній упаковці), коробці або сувенірній коробці тютюнових виробів зазначається, зокрема, кількість одиниць тютюнових виробів в одиничній пачці (одиничній упаковці), коробці чи сувенірній коробці.
Отже, продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі у роздрібній мережі сигар поштучно здійснюється за ціною, не вищою за МРЦ, що нанесена на пачку збільшену на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів та поділену на кількість одиниць сигар у пачці.
При цьому, роздрібна ціна продажу на сигари не повинна бути меншою за встановлену на дату виробництва специфічну ставку акцизного податку на сигари, помножену на коефіцієнт 1,45.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Сучасна податкова система – це, передусім, відкритість, довіра та повага до кожного платника. Саме такими принципами керується Державна податкова служба України, запроваджуючи нові підходи до управління податковими ризиками та сервісного обслуговування. І безбар’єрність – це сьогодні реальний стандарт роботи. Вона означає рівність, повагу до гідності, доступність послуг – фізичну, інформаційну та цифрову.
Податкова служба прагне, щоб кожен громадянин або підприємець міг отримати послуги швидко, зрозуміло і з урахуванням своїх потреб.
Як це реалізовано:
► Онлайн-доступність. Вебпортал ДПС та сайт Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг адаптовано для людей із порушенням зору.
► Контакт-центр ДПС. Дає можливість отримати професійні відповіді з будь-яких податкових питань.
► Доступність приміщень. Центри обслуговування платників облаштовуються з урахуванням потреб людей з інвалідністю та маломобільних груп.
► Ввічливе обслуговування. Відвідувачі з інвалідністю обслуговуються позачергово, за участі модератора, який супроводжує їх на всіх етапах отримання послуг.
Безбар’єрний підхід – це не лише про зручність, а про нову культуру взаємодії між державою та платниками, засновану на прозорості й повазі.
Створення Офісу податкових консультантів (Офіс) – ще один крок до довіри. Ця платформа дає можливість кожному платнику податків отримати фахову консультацію. Місія Офісу пояснювати і допомагати платникам дотримуватися законодавства, будувати прозору фінансову репутацію та запобігати спорам із податковими органами.
Одним із ключових елементів безбар’єрного середовища є цифрова доступність адміністративних та інших послуг, які надаються податковою службою. Це дозволяє кожній людині – незалежно від місця проживання, фізичних можливостей чи обставин – ефективно взаємодіяти з податковими органами.
Адже, безбар’єрність починається з деталей – від пошуку інформації на сайті, доступної і зрозумілої комунікації, можливості залишити зворотний зв’язок.
І сьогодні сервіси податкової служби стають доступнішими та зручнішими для кожного, незалежно від віку, досвіду, стану здоров’я чи життєвих обставин – більшість адміністративних послуг, що надаються органами ДПС, доступні онлайн.
В податковій службі Дніпропетровщини взаємодія з платниками все частіше відбувається за допомогою цифрових форматів: електронної черги, дистанційних консультацій, онлайн-зустрічей, комунікаційної податкової платформи тощо.
З метою розвитку безбар’єрного середовища в органах ДПС та створення сучасних, інклюзивних цифрових рішень, орієнтованих на потреби кожного користувача фахівцями ГУ ДПС:
- опрацьовано онлайн-курс за темою: «Інклюзивне лідерство: як впроваджувати DEІ у своєму бізнесі», розроблений студією EdEra в партнерстві з ГО «Точки опори ЮА» в межах проекту «Посилення різноманіття та інклюзії на робочих місцях в Україні», що реалізується за підтримки Фонду демократії Організації Об’єднаних Націй;
- взято участь у навчальному занятті на тему: «Державна служба без бар’єрів: доступність інформації та цифрових платформ»;
- пройдено навчання у рамках безкоштовного вебінару «Основи інклюзивності та безбар’єрності».
На вищезазначених заходах йшлося про доступність до інформації та електронних послуг для всіх громадян, а особливо – для людей з інвалідністю.
Доступність – це універсальний стандарт якості цифрових сервісів, який полегшує користування електронними ресурсами для всіх громадян.
Коментарі: 0
| Залишити коментар