Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці (ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.
ФОПи, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).
Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для самозайнятих осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Відповідно до п. 177.11 ст. 177 ПКУ ФОП у податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями).
Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (зі змінами і доповненнями).
Відповідно до п. 8 розд. IІІ Інструкції у розд. VIII «Відомості про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду)» податкової декларації:
1) зазначаються відомості про нерухоме (рухоме) майно, що перебуває у власності платника податку станом на кінець звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, відповідно до категорії об’єкта нерухомого майна.
Кожній категорії об’єктів майна призначається окремий номер: 1 – земельні ділянки (крім ділянок сільськогосподарських угідь); 2 – житлові будинки; 3 – квартири; 4 – садові (дачні) будинки; 5 – гаражі; 6 – водойми; 7 – автомобілі легкові; 8 – автомобілі вантажні (спеціальні); 9 – водні транспортні засоби; 10 – повітряні судна; 11 – мотоцикли (мопеди); 12 – земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь; 13 – інше нерухоме (рухоме) майно;
2) кожний об’єкт майна відображається платником податку окремо із зазначенням у графі:
1 – коду рядка;
2 – номера категорії об’єктів;
3 – місцезнаходження об’єкта нерухомого майна (країна, адреса) або марки (моделі) рухомого майна;
4 – року набуття права власності/року випуску (для рухомого майна);
5 – загальної площі нерухомого майна (значення вказується у квадратних метрах);
6 – значення власної частки в загальній площі нерухомого майна;
7 – відмітки про надання майна в лізинг, оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) (вказується позначкою «х»).
Отже, ФОП на загальній системі оподаткування повинна подавати за результатами календарного року податкову декларацію, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, в тому числі відомості про нерухоме та рухоме майно.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ (п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 299 ПКУ).
Згідно з п. 45.1 ст. 45 ПКУ податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (зі змінами) (далі – Декларація). Одним із додатків, який подається разом з Декларацією, є додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 3).
У Додатку 3 платник єдиного податку четвертої групи розраховує, зокрема, різницю між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
При позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (далі – Позитивне значення) платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в Декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого Позитивного значення (абзац другий п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Позитивне значення є частиною зобов’язань з єдиного податку (абзац другий п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Показник Позитивного значення, розрахований у рядку 04 графи 3 розд. ІІ Додатка 3, переноситься до рядка 15.2 графи 6 «Розрахункової частини декларації для фізичних осіб – підприємців» (далі – Розрахункова частина) Декларації.
Поряд з цим:
у рядку 15.1 графи 6 Розрахункової частини Декларації зазначаються зобов’язання з єдиного податку за підсумками звітного (податкового) року, який, відповідно до п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ, сплачувався платником щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: у I кварталі – 10 відс.; у II кварталі – 10 відс.; у III кварталі – 50 відс.; у IV кварталі – 30 відсотків;
у рядку 15 графи 6 Розрахункової частини Декларації шляхом додавання показників рядків 15.1 та 15.2 графи 6 Розрахункової частини Декларації розраховується загальна сума податкового зобов’язання з єдиного податку самостійно нарахована за звітний (податковий) період.
Відповідно до підпунктів 295.9.1 та 295.9.8 п. 295.9 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи:
самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки Декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ;
перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.
Отже, позитивне значення тобто різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок сплачується фізичною особою – підприємцем платником єдиного податку четвертої групи не пізніше 20 лютого поточного року на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцезнаходженням платника податку (податковою адресою).
При цьому, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).
Реквізити рахунків для територіальних громад для сплати податків, зборів та платежів (в т. ч. єдиного податку) відкритих Державною казначейською службою України, розміщено на субсайтах відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Впродовж січня – лютого поточного року внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету – майже 3 434,3 млн грн податку на додану вартість (ПДВ). У порівнянні з першими двома місяцями 2025 року надходження збільшились на понад 61,6 млн гривень. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
«Дякуємо бізнесу за відповідальність і сумлінну сплату податків. Сучасна взаємодія податкової служби з платниками будується на відкритих комунікаціях, спрямованих на підтримку суб’єктів господарювання у виконанні їхніх фінансових обов’язків», – зазначив очільник податкової служби регіону.
Нагадуємо, що на Дніпропетровщині працює консультаційний центр з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – консультаційний центр).
Консультаційний центр надає комплексну допомогу платникам у вирішенні питань зупинення реєстрації податкових накладних (ПН) та виведення суб’єкта господарювання із категорії ризикових платників шляхом надання зрозумілих роз’яснень щодо критеріїв ризиковості, правильності подання документів і механізму розблокування ПН.
Графік роботи консультаційного центру: пн – пт з 08 год 30 хв по 17 год 00 хв,
перерва з 12 год 30 хв по 13 год 00 хвилин.
ВАЖЛИВО! Під час повітряної тривоги консультаційний центр не працює!
Номери телефонів для звернень: (056) 374 3109, (098) 227 8766, (066) 982 1913.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
«Податок на Google». З початку року до бюджету вже надійшло понад 4,2 млрд грн. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
Цьогорічні надходження на 0,7 млрд грн перевищують показник січня – лютого минулого року. Тоді до бюджету було сплачено 3,5 млрд гривень.
«Ці кошти сплачують особи – нерезиденти, які постачають електронні послуги фізичним особам на митній території України та зареєстровані платниками ПДВ. Зокрема, у січні – лютому 2026 року сплачено: 38,5 млн євро та 52,1 млн доларів США», – зазначила вона.
Компанії-лідери зі сплати податку: Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy та Netflix.
На сьогодні платниками ПДВ вже зареєструвались 151 особа – нерезидент, які постачають електронні послуги фізичним особам на митній території України.
«Сплата такого податку є важливим елементом справедливого оподаткування цифрової економіки та сприяє додатковому наповненню Державного бюджету України», – додала Леся Карнаух.
Нагадаємо, що обов’язок реєстрації платником ПДВ для нерезидентів виникає у разі, якщо протягом останніх 12 місяців обсяг постачання електронних послуг фізичним особам на митній території України перевищує еквівалент 1 млн грн.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Упродовж січня – лютого 2026 року платники поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області збором за місця для паркування транспортних засобів майже на 8,0 млн гривень.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 268 прим.1.3 ст. 268 прим.1 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
При визначенні ставки збору сільські, селищні, міські ради враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.
Згідно з п. 268 прим.1.4 ст. 268 прим.1 розд. ХІІ ПКУ ставка збору та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У січні – лютому 2026 року надходження податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету склали понад 1 965,4 млн гривень. Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, це на понад 267,8 млн грн, або на 15,8 відс., більше ніж за результатами січня – лютого минулого року.
Керівник податкової служби області акцентував, що сумлінна сплата податків і робота бізнеса у правовому полі – це значна підтримка економіки держави.
«Незважаючи на непрості умови, платниками Дніпропетровщини забезпечується не тільки стабільність надходжень до бюджетів, а й динаміка їх зростання. Дякуємо усім за соціальну відповідальність. Сьогодні основне завдання, щоб кошти, які надходять до бюджетів, працювали на нашу оборону та безпеку», – підкреслив Юрій Павлютін.
Нагадуємо, що триває кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2025 році. Громадяни, ФОПи на загальній системі оподаткування та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за наслідками минулого року до 01 травня 2026 року.
Декларацію можна подати за допомогою Електронного кабінету, мобільного застосунку «Моя податкова», особисто чи через уповноважену особу або поштою з повідомленням про вручення.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. «а» ст. 80 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) суб’єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи – на землі приватної власності.
Земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність) (частина перша ст. 86 ЗКУ).
Суб’єктами права спільної власності на земельну ділянку можуть бути громадяни та юридичні особи, а також держава, територіальні громади (частина друга ст. 86 ЗКУ).
Статтею 89 ЗКУ визначено, що земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом.
У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки:
а) подружжя;
б) членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними;
в) співвласників жилого будинку;
г) співвласників багатоквартирного будинку.
Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.
Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.
Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
Згідно з частиною першою ст. 355 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (частина перша ст. 368 ЦКУ).
Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (частина перша ст. 369 ЦКУ).
Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном (частина третя ст. 369 ЦКУ).
Пунктом 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що підставою для нарахування земельного податку є: дані державного земельного кадастру; дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї); дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Пунктом 286.6 ст. 286 ПКУ визначено, що за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:
1) у рівних частинах – якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
2) пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;
3) пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.
Таким чином, фізичним особам – співвласникам земельної ділянки, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, контролюючий орган нараховує земельний податок кожній з таких осіб:
у рівних частинах – якщо земельна ділянка не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначених за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
пропорційно належній частці кожної особи – якщо земельна ділянка поділена в натурі.
Водночас, платники плати за землю, відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПКУ, мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо: розміру площі та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку; права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 та 281.5 ст. 281 ПКУ; розміру ставки земельного податку; нарахованої суми плати за землю.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що обізнаність у трудових правах та їх неухильне дотримання є важливою передумовою безпечної та продуктивної праці.
Перевагами офіційно оформленої праці найманих працівників є:
- безпечні умови роботи, передбачені законодавством про охорону праці;
- фіксовані посадові обов’язки згідно з трудовим договором;
- гарантований робочий тиждень;
- регулярна заробітна плата, не нижча за мінімальну, з відрахуванням податків та внесків;
- відсутність незаконних штрафів та утримань, окрім випадків, передбачених законодавством;
- оплачувані відпустки, включаючи додаткові – для догляду за дитиною тощо;
- можливість навчання та підвищення кваліфікації без втрати заробітку;
- компенсації у разі хвороби, нещасного випадку, безробіття, а також право на пенсію.
Водночас, незадекларована праця позбавляє працівника будь-яких гарантій, а саме:
- не фіксується в офіційних документах;
- не дає права на лікарняні, відпустки, страхування чи пенсію;
- позбавляє бюджет надходжень у вигляді податків та єдиного внеску.
Акцентуємо увагу, що законодавство України чітко визначає відповідальність за використання незадекларованої праці. За порушення вимог трудового законодавства для роботодавців передбачені штрафи, а також податкові наслідки.
Дотримання законодавства про працю та належне оформлення трудових відносин є основою соціальної стабільності, захисту прав працівників і ефективної роботи підприємств.
Наголошуємо, що задекларована праця – це внесок у стабільність країни, підтримка економіки та гарантія майбутнього кожного працюючого.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до частини третьої ст. 35 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю.
За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця.
Повна цивільна дієздатність, надана фізичній особі, поширюється на усі цивільні права та обов’язки (частина четверта ст. 35 ЦКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У січні – лютому 2026 року надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування становили понад 111,9 млрд грн. Це на 15,6 % більше, ніж за аналогічний період минулого року (96,8 млрд грн).
Зростання надходжень означає стабільне фінансування пенсій, лікарняних та інших соціальних виплат. Єдиний внесок – це не просто платіж, а основа соціальної підтримки мільйонів громадян. Позитивна динаміка надходжень свідчить про відповідальність бізнесу та поступову легалізацію зайнятості.
Держава продовжує стимулювати офіційне працевлаштування осіб з інвалідністю через знижені ставки єдиного внеску.
Для роботодавців, які створюють робочі місця для людей з інвалідністю, передбачені такі ставки:
- 8,41 % – для роботодавців, які працевлаштовують осіб з інвалідністю;
- 5,5 % – якщо працівники з інвалідністю становлять не менше 50 % штату, а фонд їхньої оплати праці – не менше 25 % загальних витрат на зарплату;
- 5,3 % – для підприємств і організацій УТОГ та УТОС за умови дотримання аналогічних критеріїв.
Такий підхід стимулює бізнес до соціально відповідальної кадрової політики.
Від сплати ЄСВ за себе звільняються: фізичні особи – підприємці, особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність та члени фермерських господарств, якщо вони мають статус особи з інвалідністю та отримують пенсію або державну соціальну допомогу.
Нагадуємо: використання передбачених законом пільг дозволяє оптимізувати витрати та водночас дотримуватися вимог чинного законодавства.
Коментарі: 0
| Залишити коментар