Блог

yulstor

Закриття господарської одиниці: що з РРО/ПРРО?

28.05.2025 12:10

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що закриття господарської одиниці, де використовувався реєстратор розрахункових операцій (РРО), потребує від суб’єкта господарювання певних дій.
Пунктом 1 підрозділу 4 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 547) встановлено, що реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації РРО.
Це відбувається у випадках, визначених, зокрема, підпунктами 1 та 13 п. 1 підрозділу 4 розділу ІІ Порядку № 547 у разі, коли:
- суб’єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО (додаток 4 до Порядку № 547);
- щодо господарської одиниці, де використовується РРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 с т. 63 Податкового кодексу України (ПКУ) як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання.
Відповідно до п. 8.1 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588), платник податків зобов'язаний повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку (Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП)).
У разі зміни відомостей про об'єкт оподаткування, а саме: зміни типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об'єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування (п. 8.5 розділу VIII Порядку № 1588).
Отже, якщо господарська одиниця закривається або на ній припиняється здійснення діяльності, платник зобов’язаний подати Повідомлення за ф. № 20-ОПП.
Таким чином, якщо податковий орган отримав відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ Повідомлення за формою № 20-ОПП, в якій господарську одиницю, на яку зареєстровано РРО, зазначено як закриту або таку, що не використовується у діяльності платника, то реєстрація такого РРО скасовується.
Щодо ПРРО, то у разі, якщо платник повідомляє про закриття об’єкта Повідомленням за ф. № 20-ОПП, система автоматично скасовує реєстрацію ПРРО через фіскальний сервер.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

З якого періоду розпочинається відлік граничного строку розрахунків при здійсненні імпортних операцій?

28.05.2025 12:09

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відлік встановленого граничного строку розрахунків за операціями з імпорту товарів розпочинається з дня здійснення авансового платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива – здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку).
У разі порушення встановленого граничного строку розрахунків за операціями з імпорту товарів нарахування пені розпочинається з першого дня після закінчення такого строку та здійснюється за кожний день прострочення, включаючи день оформлення митної декларації.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41383.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

До уваги платників ПДВ!

28.05.2025 12:08

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума податку на додану вартість (ПДВ), що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов’язань і податкового кредиту отримано від’ємне значення, то заповнюється рядок 19 податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація). Така сума від’ємного значення звітного (податкового) періоду:
- зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) (відображається у рядку 20.1 декларації);
- або підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2 декларації): на рахунок платника у банку/небанківському надавачу платіжних послуг (рядок 20.2.1 декларації) та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету (рядок 20.2.2 декларації);
- та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 21 декларації).
Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами) (далі – Порядок № 21).
Згідно з п. 6 розд. III Порядку № 21 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій звітності. Дані, наведені у податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
У складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки, які додаються до декларації за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пп. 9, 11 розд. ІІІ Порядку № 21).
При заповненні рядків 19, 20.1, 20.2 та 21 декларації обов’язковим є подання до неї додатка 2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» (далі – додаток 2 (Д2)) (п.п. 2, 4 та 5 п. 5 розд. V Порядку № 21).
У таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації розшифровується сума від’ємного значення з рядка 19 декларації в розрізі: звітних (податкових) періодів, у яких виникло від’ємне значення; податкових накладних/розрахунків коригування/інших документів, згрупованих по періодах їх складання окремо по кожному постачальнику/покупцю товарів/послуг, за якими сформовано таке від’ємне значення.
У графах 2,3 таблиці 1 додатку 2 (Д2) до декларації зазначається звітний період, у якому виникло від’ємне значення у форматі місяць, рік. У графі 2 таблиці 1 додатку 2 (Д2) зазначається цифра місяця (наприклад «3», «10»); у графі 4 таблиці 1 додатку 2 (Д2) – чотири цифри року (наприклад «2024»).
Відомості про суми від’ємного значення зазначаються у хронологічному порядку виникнення таких сум, починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найбільш давнім до дати подання декларації (найдавніший звітний (податковий) період) (рядок 1), та закінчуючи найближчим звітним (податковим) періодом.
Платник податку при заповненні таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації має право самостійно визначати постачальників/покупців, за рахунок яких виникла сума від’ємного значення, та періодів виникнення таких сум.
У разі виникнення від’ємного значення за рахунок відображення розрахунків коригування, які передбачають зменшення податкового зобов’язання, у графах 2 та 3 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації зазначається звітний податковий період, у якому виникло таке від’ємне значення, що відповідає періоду, за який подано декларацію, до складу податкових зобов’язань якої включені такі розрахунки коригування.
При цьому, з урахуванням норм п. 192.1 ст. 192 розд. V ПКУ постачальник за результатами проведеного перерахунку може зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН):
у податковій звітності з податку на додану вартість за звітний (податковий) період, у якому його складено, – у разі дотримання термінів реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування;
у податковій звітності з податку на додану вартість за звітний (податковий) період, у якому його зареєстровано в ЄРПН, – у разі порушення термінів реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Визначення податкового (звітного) періоду, за який розраховується ГПЗ з акцизного податку

28.05.2025 12:07

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській інформує, що відповідно до пунктів 223.1 та 223.2 ст. 223 Податкового кодексу України (Кодекс) базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю. Платники цього податку, визначені п. 212.1 ст. 212 Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5 прим.1, 215. прим.2, 215.3.6, 215.3.7 та 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст.46 Кодексу.
Отже, відповідно до пунктів 223.1 та 223.2 ст. 223 та п. 49 підрозділу 5 розділу ХХ Кодексу базовий податковий період для сплати акцизного податку з урахуванням розрахунку гарантованого податкового зобов’язання (ГПЗ) відповідає календарному місяцю.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Визначення дати отримання доходу юридичними особами – платниками єдиного податку при проведенні розрахунків через POS-термінал

28.05.2025 12:07

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи, які здійснюють розрахунки за допомогою POS-терміналів з видачею фіскального (касового) чека, датою отримання доходу визначають дату, зазначену у фіскальному (касовому) чеку.
Таке розʼяснення ДПС надано Міністерством фінансів України.
Разом з тим, Міністерство фінансів України висловило позицію, що для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку у разі здійснення розрахунків за допомогою POS-терміналів з видачею фіскального (касового) чека, датою отримання доходу з метою його оподаткування є дата, зазначена в фіскальному (касовому) чекові.
Відповідно до позиції Міністерства фінансів, положення Податкового кодексу України (далі – Кодекс) є єдиними для застосування платниками єдиного податку як фізичних особами – підприємцями, так і юридичними особами.
Раніше ДПС дотримувалася позиції, що для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи датою отримання доходу при здійснені розрахунків за товари, роботи, послуги є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій та/або безготівковій) формі.
Тож просимо юридичних осіб – платників єдиного податку врахувати ці зміни при веденні обліку та звітності.
Нагадаємо, що згідно з п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

13,8 млрд грн плати за землю сплачено за чотири місяці на розвиток громад

28.05.2025 12:06

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Протягом січня – квітня 2025 року місцеві бюджети отримали 13,8 млрд грн плати за землю. Платники спрямували на розвиток своїх громад на 13,9 %, або на 1,6 млрд грн більше, ніж у відповідний період минулого року. За січень – квітень 2024 року надходження склали майже 12,2 млрд гривень.
Серед лідерів у сплаті податку:
Дніпропетровщина – 2,4 млрд грн,
Київ – 2,1 млрд грн,
Одещина – 1,2 млрд грн,
Львівщина – 955,9 млн гривень.
Нагадаємо, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно. Він включає в себе земельний податок або орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з нормами Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують за землю з дня державної реєстрації права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення таких прав, плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Про особливості нарахування та сплати плати за землю під час воєнного стану читайте за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/878684.html.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Швидко виправити допущені при сплаті помилки в реквізитах платіжної інструкції можна за допомогою сервісу «Е-повідомлення»

26.05.2025 14:47

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс ДПС «Е-повідомлення», який запрацював наприкінці минулого року, оперативно інформує платника про помилкову сплату податків та єдиного внеску.
Він допомагає швидко виправити допущені при сплаті помилки в реквізитах платіжної інструкції та уникнути нарахування штрафних (фінансових) санкцій і пені.
Якщо платник випадково здійснив платіж не за тими реквізитами, на наступний банківський день він отримує у приватній частині Електронного кабінету електронне інформаційне повідомлення з реквізитами такої платіжної інструкції.
Це повідомлення знаходиться у розділі «Вхідні/вихідні документи»/«Вхідні»/«Повідомлення».
Одночасно в Електронному кабінеті стає доступна електронна форма Заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені (форма J/F1302002) для направлення до територіального органу ДПС, в якому обліковується помилкова сплата податків.
Якщо ж помилково сплачений єдиний внесок, заяву потрібно подати в паперовому вигляді згідно з додатком № 1 до наказу Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Чи зобов’язані платники єдиного податку, які здійснюють діяльність з надання стоматологічних послуг, вести облік товарних запасі

26.05.2025 14:46

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496), який поширюється на фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до Закону № 265 зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.
Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону № 265 СГ, які здійснюють розрахунки в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для ФОП, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому СГ зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших СГ та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку (п. 1 розд. II Порядку № 496).
Медична послуга – це послідовно визначені дії або комплекс дій СГ у сфері охорони здоров’я, що мають свою вартість і, як правило, включають у себе консультацію лікаря, обстеження, діагностику, лікування, хірургічну процедуру, реабілітацію, профілактичні заходи та інші медичні дії, що, зазвичай, передбачають використання лікарських засобів та/або виробів медичного призначення в єдиному циклі.
За своєю природою медична послуга має самостійне значення, має бути ретельно спланована як за обсягом дій, так і пов’язаним із ними витрачанням лікарських засобів та виробів медичного призначення, що передбачено згідно з медико-технологічною документацією.
Враховуючи викладене, СГ – платники єдиного податку, які здійснюють діяльність виключно з надання стоматологічних послуг, не зобов’язані вести облік товарних запасів, зокрема, лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, які використовуються для лікування пацієнтів у межах надання зазначених послуг.
Однак, якщо СГ – платники єдиного податку здійснюють також продаж лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, окремо від надання стоматологічних послуг, така діяльність зумовлює необхідність ведення обліку цих товарних запасів відповідно до вимог Порядку № 496.
При цьому зауважуємо, що обов’язок ведення обліку товарних запасів виникає щодо всіх товарів, які перебувають у реалізації на господарській одиниці, а не лише щодо лікарських засобів та/або виробів медичного призначення.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Хто має право накладати кваліфікований електронний підпис на акцизні накладні/розрахунки коригування?

26.05.2025 14:45

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок ведення Єдиного реєстру акцизних накладних затверджено постановою Кабінету міністрів України від 26 лютого 2016 року № 114 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 114).
Відповідно до п. 7 Порядку № 114 на складені акцизні накладні/розрахунки коригування накладаються спочатку кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису посадової особи платника акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, яка відповідає за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, або керівника чи уповноваженої особи, а потім кваліфікована електронна печатка або удосконалена електронна печатка платника акцизного податку (за наявності).
Платник акцизного податку, який є фізичною особою – підприємцем, накладає спочатку кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису ФОПа чи уповноваженої особи, а потім – кваліфіковану електронну печатку або удосконалену електронну печатку платника акцизного податку (за наявності).
У разі складення акцизної накладної у двох примірниках платник акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, накладає кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до абзаців першого та другого п. 7 Порядку № 114 на перший та другий примірники акцизної накладної. Перший примірник акцизної накладної надсилається для реєстрації до Єдиного реєстру акцизних накладних (далі – ЄРАН), а другий примірник – платнику акцизного податку – отримувачу пального або спирту етилового, який накладає на нього власний кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, у порядку, передбаченому для платника акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, та після отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний надсилає його для реєстрації до ЄРАН.
Під час реєстрації розрахунку коригування платником акцизного податку – отримувачем пального або спирту етилового у випадках, передбачених абзацом четвертим п. 6 Порядку № 114, платник акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, накладає на складений у двох примірниках розрахунок коригування кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до абзаців першого та другого п. 7 Порядку № 114 та надсилає такий розрахунок коригування платнику акцизного податку – отримувачу пального або спирту етилового, який накладає на отримані примірники розрахунку коригування власний кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, у порядку, передбаченому для платника акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, та надсилає його для реєстрації до ЄРАН.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Українці вже заплатили понад 4 мільярди гривень податку на нерухомість

26.05.2025 14:44

За перші чотири місяці 2025 року власники нерухомості сплатили 4,32 млрд грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це на 17,8 % більше, ніж торік. У січні – квітні 2024 року сплатили 3,67 млрд грн.
Топ-платників:
- Київ – 911,6 млн грн;
- Київська область – 434,5 млн грн;
- Дніпропетровська – 428 млн грн;
- Львівська – 408,6 млн грн.
Цей податок сплачують фізичні особи – власники:
- квартир понад 60 кв. м;
- будинків понад 120 кв. м;
- інших різних типів житла, в тому числі їх часток, понад 180 кв. метрів.
У 2025 році українці сплачують податок за 2024 рік.
Хочете дізнатися, скільки платити?
Скористайтеся онлайн-калькулятором на сайті ДПС.
https://tax.gov.ua/calculator/realty
Переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення можна в Електронному кабінеті за наявності електронного ключа або скориставшись мобільним застосунком «Моя податкова».
Виявили розбіжності щодо нарахованої суми – зверніться до Центрів обслуговування платників та проведіть звірку.
Як розраховується податок, хто звільнений від його сплати, які об’єкти нерухомості не оподатковуються читайте за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/861135.html.
Більше інформації щодо податку на нерухоме майно – у розділі «Онлайн-навчання»: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/podatok-na-neruhome-mayno.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 4318. Предыдущая cтраница | Страница 87 из 432 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua