Блог

Т. Т. І.

Терміни, на які укладається договір розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків

07.06.2024 13:58

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.
Розстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу (в тому числі окремо – суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (п. 100.6 ст. 100 ПКУ).
Відстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із п. 100.8 ст. 100 ПКУ затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов’язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі (п. 100.7 ст. 100 ПКУ).
Пунктами 100.8 та 100.9 ст. 100 ПКУ визначені повноваження податкових органів різних рівнів на прийняття рішень про розстрочення у межах бюджетного року та за межі поточного бюджетного року.
Згідно з пунктом 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань та податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 574, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385 (далі – Порядок), розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення податкового органу та укладено договір про розстрочення (відстрочення).
Пунктом 1.9 Порядку визначено, що строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, платежу, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов’язання.
Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття податковим органом рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.
Отже, згідно з положеннями чинних нормативно-правових актів мінімальним терміном є:
- для відстрочення грошових зобов’язань – 1 календарний місяць з дати нарахування такого грошового зобов’язання у інтегрованій картці платника,
- для відстрочення податкового боргу – 1 календарний місяць з дати, на яку зафіксовано податковий борг (зазначено у рішенні та договорі про відстрочення),
- для розстрочення грошових зобов’язань – 2 календарні місяці з дати нарахування такого грошового зобов’язання у інтегрованій картці платника;
- для розстрочення податкового боргу – 2 календарні місяці з дати, на яку зафіксовано податковий борг (зазначено у рішенні та договорі про розстрочення).
При цьому максимальний строк розстрочення (відстрочення) не визначений.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Протягом січня – травня 2024 року платники Дніпропетровщини спрямували до бюджетів понад 3,0 млрд грн податку на прибуток підпри

07.06.2024 13:56

З початку поточного року платниками Дніпропетровського регіону забезпечено надходження до державного та місцевих бюджетів понад 3,0 млрд грн податку на прибуток підприємств.
Про це повідомила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш і зазначила, що у порівнянні з січнем – травнем 2023 року бюджети усіх рівнів отримали податку на прибуток на понад 1,1 млрд грн, або на 61,8 відс., більше.
При цьому, до державного бюджету надійшло податку на прибуток майже 2,7 млрд гривень. Позитивна динаміка порівняно з аналогічним періодом 2023 року складає понад 1 млрд грн, або 63,5 відсотки.
Місцеві бюджети наповнились податком на прибуток впродовж п’яти місяців 2024 року на понад 0,3 млрд гривень. Це на понад 0,1 млрд грн, або 49,7 відс., більше відповідного періоду минулого року.
Керівниця податкової служби Дніпропетровщини подякувала суб’єктам господарювання, які продовжують сумлінно підтримувати державу та Збройні Сили України сплаченими податками.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Про право на податкову знижку ФОП

07.06.2024 13:55

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених Податковим кодексом України (ПКУ) (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Підпунктом 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.
Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ (п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
При цьому, п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ передбачено, що платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з частиною третьою ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» із змінами (далі – Закон № 1667), за умови що такі витрати були понесені платником податку до набуття емітентом статусу резидента Дія Сіті або впродовж періоду, коли такий резидент Дія Сіті відповідав вимозі, встановленій п. 3 частини третьої ст. 5 Закону № 1667.
Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець має право на податкову знижку виключно як фізична особа у разі, якщо така фізична особа:
- є найманою особою та отримує доходи у вигляді заробітної плати
- та/або отримує доходи у вигляді дивідендів по акціях (інших корпоративних правах), емітентом яких є юридична особа, що має статус резидента Дія Сіті.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Право на податкову знижку працівника: підприємство здійснювало перерахування сум коштів із одержуваного доходу на навчання дитин

07.06.2024 13:54

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
У даному випадку, для підтвердження понесених витрат на навчання, платнику необхідно отримати довідку від працедавця, який за його дорученням здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу та копії платіжних інструкцій, якими здійснювалось перерахування.
Відповідно до вимог п. 41 глави ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 із змінами реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюється платником так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Враховуючи викладене, довідка від працедавця, який за дорученням платника податку здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу до навчальних закладів, для оплати його навчання чи навчання інших членів його сім’ї першого ступеня споріднення, є підставою для отримання платником податку податкової знижки за навчання.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Обчислення мінімального податкового зобов’язання

07.06.2024 13:53

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Нормами п.п. 381.1.1 п. 381.1 ст. 381 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, обчислюється за формулою:
МПЗ = НГОд x К x М / 12,
де:
МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;
НГОд – нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;
К – коефіцієнт, який становить 0,05;
М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
Щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, то відповідно до п.п. 381.1.2 п. 381.1 ст. 381 ПКУ МПЗ обчислюється за формулою:
МПЗ = НГО x S x К x М / 12,
де:
МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;
НГО – нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;
S – площа земельної ділянки в гектарах;
К – коефіцієнт, що становить 0,05;
М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
При обчисленні МПЗ платниками єдиного податку четвертої групи – фізичними особами – підприємцями, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 381.1.1 і 381.1.2 п. 381.1 ПКУ, застосовується у половинному розмірі (п.п.381.1.3 п. 381.1 ст. 381 ПКУ).
МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 381.1.4 п. 381.1 ст. 381 ПКУ).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Незадекларована праця – погано для всіх

07.06.2024 13:52

Незадекларована праця обмежує права працівників. Працівники, які не мають належним чином оформлених трудових відносин, позбавляються права на гідні умови праці, захист своїх інтересів у сфері праці, гарантій у соціальному захисті. Незадекларована праця дає роботодавцям необмежені можливості тиску на працівників та примушення їх до роботи на умовах роботодавця.
Погоджуєтеся працювати без трудового договору?
Не розраховуйте на гідні умови праці та виконання усних домовленостей.
Вас можуть необґрунтовано оштрафувати, звільнити без повідомлення, не заплатити лікарняні чи компенсацію в разі нещасного випадку.
І не сподівайтеся на гідну пенсію у старості.
Відсутність гарантій у трудових відносинах – погані умови праці, штрафи, відсутність впевненості у завтрашньому дні та соціального захисту, і зрештою, трудова експлуатація.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Незадекларована праця не підтримує ЗСУ!

07.06.2024 13:51

На початок 2022 року близько 3 млн працівників працювали без оформлення трудових відносин. За умови виплати заробітної плати хоча б на рівні мінімальної – це майже 100 мільярдів гривень податків та зборів на рік, які можуть бути направлені на захист нашої держави.
Пам’ятайте! Україна бореться з окупантами не лише зброєю, а й своєю працею, яка має бути задекларованою!
Той, хто уникає сплати податків, – не підтримує наших захисників!

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Місцеві бюджети Дніпропетровщини з початку 2024 року поповнились на понад 8,7 млрд грн ПДФО

07.06.2024 13:50

Платники впродовж січня – травня 2024 року спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 8,7 млрд гривень податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
«Податок на доходи фізичних осіб є однією з основних статей податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів. Його частка у місцевих бюджетах регіону у січні – травні поточного року склала понад 53,3 відсотки та має позитивну динаміку», – зазначила Наталя Федаш та акцентувала, що у порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження ПДФО зросли майже на 1,4 млрд грн, або на 18,4 відсотків.
Очільниця податкової служби Дніпропетровського регіону дякує усім платникам, які виконують свій податковий обов’язок та у цих складних умовах сплачують податки до бюджетів усіх рівнів і забезпечують життєдіяльність не тільки регіону, а і усієї країни.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Застосування ПРРО: де на вебпорталі ДПС можна ознайомитися з актуальною інформацією?

07.06.2024 13:49

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
З метою інформування платників податків з питань застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) Державною податковою службою (ДПС) створено банер «Програмні РРО», що розміщений на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна/БАНЕР/Програмні РРО (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/).
Матеріали банеру містять актуальні нормативно-правові акти, які регулюють відносини у сфері реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій/ПРРО, відповіді на поширені питання, що надходять до ДПС від користувачів ПРРО, презентаційні матеріали тощо.
Також у банері наявні:
- покрокові інструкції зі встановлення та налаштування ПРРО, розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна/БАНЕР/Програмні РРО/Програмний реєстратор розрахункових операцій/Програмний реєстратор розрахункових операцій (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/) та за адресою: Головна/БАНЕР/Програмні РРО/Програмний реєстратор розрахункових операцій/Фіскальний додаток пРРОсто (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto/);
- відеоуроки щодо реєстрації ПРРО та відеоінструкція щодо Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, які розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна/БАНЕР/Програмні РРО/Відеоуроки (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/);
- відеоуроки щодо формування електронної печатки для ПРРО, які розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна/БАНЕР/Програмні РРО/Електронні довірчі послуги (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/elektronni-dovirchi-poslugi/).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Закон № 3603: зміни до порядку справляння плати за землю

07.06.2024 13:47

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (Закон №3603) з 16.03.2024 внесено зміни, зокрема до порядку справляння плати за землю.
Змінами Закону № 3603 до п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено, що на підставі рішення органів, зазначених у частині третій ст. 33 Кодексу цивільного захисту України (крім керівників суб’єктів господарювання), про обов’язкову евакуацію населення обов’язково приймається рішення органу місцевого самоврядування або військової адміністрації чи військово-цивільної адміністрації (на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради) про встановлення податкових пільг зі сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних та юридичних осіб (далі – Рішення).
Відповідно до частини третьої статті 33 Кодексу цивільного захисту України рішення про проведення евакуації приймають, зокрема:
- на державному рівні – Кабінет Міністрів України;
- на регіональному рівні – Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;
- на місцевому рівні – районні, районні у містах Києві чи Севастополі державні адміністрації, відповідні органи місцевого самоврядування.
Щодо справляння плати за землю за земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі – знищені об’єкти нерухомості) повідомляємо наступне.
Законом № 3603 пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено новим підпунктом 69.141, згідно з яким не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, на яких розташовані знищені об’єкти нерухомості, дані про знищення яких та дані про земельні ділянки, на яких були розташовані зазначені знищені об’єкти нерухомості, внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі – Реєстр майна), в межах площ (земельних ділянок), визначених цим підпунктом.
Площі земельних ділянок, на які поширюється дія цього підпункту, обмежуються, зокрема, для юридичних осіб – власників знищених об’єктів нежитлової та житлової нерухомості:
- 100 відсотків площі земельної ділянки – у разі якщо загальна площа знищеного об’єкта нерухомості дорівнює або перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об’єкт нерухомого майна;
- 50 відсотків площі земельної ділянки – у разі якщо загальна площа знищеного об’єкта нерухомості не перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об’єкт нерухомого майна.
Плата за землю за земельні ділянки, на яких розташовані знищені об’єкти нерухомості, не нараховується і не сплачується за період, починаючи з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомого майна, згідно з Реєстром майна, до останнього числа місяця, в якому зареєстровано речове право на новозбудований на такій земельній ділянці об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, або до останнього числа місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан в Україні, але не пізніше ніж до 1 січня 2026 року.
Платники плати за землю, які до дати набрання чинності Законом № 3603 відповідно до п. 286.2 ст. 286 Кодексу задекларували податкові зобов’язання з плати за землю за земельні ділянки, визначені цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з плати за землю за період, починаючи з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомого майна, згідно з Реєстром майна, шляхом подання в порядку, визначеному Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 Порядку ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2023 № 624 «Деякі питання забезпечення функціонування Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі – Порядок), внесення і коригування інформації (документів) про пошкоджене та знищене майно, про осіб, майно яких пошкоджено або знищено, шкоду та збитки, завдані внаслідок пошкодження такого майна, а також іншої інформації, визначеної Порядком, забезпечує публічний реєстратор.
Перелік публічних реєстраторів Реєстру майна визначено пунктом 15 Порядку, до яких, зокрема, належать місцеві держадміністрації, військові адміністрації, військово-цивільні адміністрації; виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у місті (у разі їх створення) рад.
Отже, з питання щодо переліку документів та дій, які необхідно вчинити, щоб скористатися особливим порядком справляння плати за землю, платникам доцільно звернутися до відповідного публічного реєстратора за місцезнаходженням земельної ділянки.
Інформація розміщена на головній сторінці вебпорталу ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/789557.html .

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 2265. Предыдущая cтраница | Страница 30 из 227 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua