Блог

Т. Т. І.

Строки надсилки податкової вимоги; відомості, що вона повинна містити

04.06.2024 12:00

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається платнику не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ).
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли у платника виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 060 гривень).
У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Облік готівки у вигляді благодійних внесків, які збирає благодійна організація, у тому числі у «скриньки»

04.06.2024 11:58

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 2 п. 58 розд. VI Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), готівка, що надходить до кас, повинна своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися.
Згідно з п. 11 розд. ІІ Положення № 148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.
Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України, і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками/електронними фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (Книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) – у разі її використання на період виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії). Установа/підприємство визначає місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі.
Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням програмних РРО (далі – ПРРО) без ведення касової книги, є забезпечення щоденного створення засобами ПРРО у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків та подання їх до фіскального сервера контролюючого органу засобами телекомунікацій, а також направлення створених ПРРО електронних розрахункових документів та повідомлень для їх реєстрації і довгострокового зберігання до фіскального сервера.
Оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах (п. 13 розд. ІІ Положення № 148).
Пунктом 25 розд. III Положення № 148 передбачено, що приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2 до Положення № 148), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.
Порядок визначення строків здавання готівкової виручки (готівки) та ліміту каси встановлено розд. V Положення № 148.
Враховуючи викладене, благодійна організація повинна оприбуткувати у касі з оформленням прибуткового касового ордеру готівкові кошти, отримані як благодійні внески, у тому числі вилучені із «скриньки», та у визначені законодавством строки здати готівку до установ банку для зарахування на рахунок.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Незадекларована праця – погано для всіх

04.06.2024 11:55

Незадекларована праця збільшує видатки роботодавців. Неформальна економіка і незадекларована праця сприяють створенню і існуванню недобросовісної конкуренції щодо тих суб’єктів господарювання, які у повному обсязі забезпечують виконання зобов’язань щодо сплати податків, охорони праці і соціального забезпечення працівників. Використання незадекларованої праці для роботодавця це:
додаткові витрати часу та ресурсів на навчання працівників – досвідчені спеціалісти відмовлятимуться працювати на таких умовах або швидко знайдуть краще місце;
проблеми з отриманням банківських кредитів та інвестицій;
закритий вихід на нові ринки країн ЄС, Канади і ще кілька десятків країн, з якими Україна уклала угоди про вільну торгівлю;
у разі перевірки – істотні штрафи за порушення трудового законодавства тощо.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Незадекларована праця збільшує видатки роботодавців

04.06.2024 11:54

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що неформальна економіка і незадекларована праця сприяють створенню і існуванню недобросовісної конкуренції щодо тих суб’єктів господарювання, які у повному обсязі забезпечують виконання зобов’язань щодо сплати податків, охорони праці і соціального забезпечення працівників.
Використання незадекларованої праці для роботодавця – це:
- додаткові витрати часу та ресурсів на навчання працівників – досвідчені спеціалісти відмовлятимуться працювати на таких умовах або швидко знайдуть краще місце;
- проблеми з отриманням банківських кредитів та інвестицій;
- закритий вихід на нові ринки країн ЄС, Канади і ще кілька десятків країн, з якими Україна уклала угоди про вільну торгівлю;
- істотні штрафи за порушення трудового законодавства у разі перевірки тощо.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Дніпропетровщина: сплата податків в умовах воєнного стану – економічна безпека держави

04.06.2024 11:53

«Платники податків Дніпропетровського регіону продовжують у цих складних умовах наповнювати державний і місцеві бюджети, а також державні цільові фонди. Надходження платежів до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) впродовж січня – травня 2024 року склали понад 51,0 млрд грн», – зазначила Наталя Федаш – очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Наталя Федаш акцентувала, що порівняно з аналогічним періодом минулого року позитивна динаміка податків і зборів складає майже 7,4 млрд грн, або 24,8 відс., єдиного внеску – майже 1,7 млрд грн, або 13,9 відсотків.
До Державного бюджету України протягом п’яти місяців поточного року надійшло понад 20,7 млрд грн, що майже на 4,4 млрд грн, або на 26,9 відс., більше ніж за підсумками відповідного періоду 2023 року.
Місцеві бюджети у січні – травні 2024 року отримали понад 16,4 млрд гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року надходження збільшились майже на 3,0 млрд грн, темп росту – 122,2 відсотки.
До державних цільових фондів з початку 2024 року платники Дніпропетровщини спрямували майже 13,9 млрд грн єдиного внеску.
Керівниця податкової служби області висловила велику подяку платникам за сумлінну сплату податків, за відповідальне ставлення до податкових обов’язків, за внесок у Перемогу!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Які податкові періоди встановлені чинним законодавством України?

03.06.2024 13:57

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до пункту 33.1 статті 33 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що податковим періодом визнається встановлений ПКУ період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів, тобто це той період, протягом якого і по закінченню якого встановлюється податкова база та обчислюється сума податку, яка підлягає сплаті платником податків.
Податковий період може складатися з кількох звітних періодів.
Так, згідно з пунктом 33.3 статті 33 ПКУ базовий податковий (звітний) період – період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених ПКУ, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.
При цьому ПКУ згідно з особливостями конкретного податку встановлено та передбачено різні базові податкові (звітні) періоди. Основою для цього є збіг або розбіжність податкового обов’язку зі сплати податку та обов’язку податкової звітності зі сплати цього податку. Він може дорівнювати календарному року чи становити інший термін відповідно до характеру й особливостей конкретного податку.
Відповідно до статті 34 ПКУ податковим періодом може бути:
- календарний рік;
- календарне півріччя;
- календарні три квартали;
- календарний квартал;
- календарний місяць;
- календарний день.
Законодавчі терміни визначені для кожного податку окремо в залежності від особливостей формування податкового обов’язку і подання податкових декларацій (звітів, розрахунків) та сплати його до бюджету. Проте для податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 137.4 статті 137 ПКУ визначено декілька податкових (звітних) періодів: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім випадків передбачених пунктом 137.4 статті 137 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яким чином змінився порядок залучення товарних бірж до продажу майна, що перебуває у податковій заставі?

03.06.2024 13:56

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 16.03.2024 набрав чинності Закон України від 23 лютого 2024 року № 3603-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі – Закон № 3603).
У зв’язку з трансформаційними змінами, що відбулися відповідно до Закону України від 10 грудня 1991 року № 1956-ХІІ «Про товарні біржі» (у редакції Закону України від 19 червня 2020 року № 738-ІХ), виникла необхідність у внесенні змін до порядку залучення товарних бірж до продажу майна, що перебуває у податковій заставі.
Так, у податковому законодавстві шляхом внесення змін Законом № 3603 до ст. 95 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) змінено підхід до організації процесу продажу заставного майна на організованих товарних ринках, а саме:
- скасовано необхідність визначення переліку уповноважених товарних бірж на продаж майна, що перебуває у податковій заставі, шляхом проведення конкурсного відбору, яка втратила актуальність;
- пропозиція щодо кожного продажу заставного майна надсилається до усіх бірж, які мають ліцензію на право здійснення діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах (підпункти 95.7.1 та 95.7.2 п. 95.7 ст. 95 Кодексу).
Більше розглянутих питань податкового законодавства з урахуванням змін, запроваджених Законом № 3603 – в Інформаційному листі ДПС України № 2/2024: Вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень, який розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/772791.html.
Довідково: відповідно до п. п. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податкова застава – це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених Кодексом.
У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо подання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, якщо податкова звітність подається

03.06.2024 13:55

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській областінагадує, що відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (далі – Витяг з Оцінки), а надалі такий Витяг подається у разі затвердження нової Оцінки землі.
При цьому, технічна документація з Оцінки земельних ділянок є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації (п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок»). Тобто Витяг до Декларації за наступні податкові (звітні) періоди не подається до затвердження нової Оцінки.
Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (із змінами) (далі – Декларація).
Пунктом 49.3 ст. 49 ПКУ встановлено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою або надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
У разі необхідності платник податків може подати разом з податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. При цьому, платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі (абзац другий п. 46.4 ст. 46 ПКУ).
У випадку подання Декларації разом з Витягом з Оцінки наявність Витягу до такої Декларації зазначається у рядку 8 «Доповнення до Декларації» (кількість аркушів), а у рядку «Зміст доповнення» Декларації – дата й номер Витягу.
У разі подання Витягу з Оцінки засобами електронного зв’язку в електронній формі, в тому числі через «Електронний кабінет» (меню «Листування з ДПС»), у супровідному листі з поясненнями зазначаються номер та дата Декларації до якої поданий такий витяг.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Трудовий та цивільно-правовий договори: яка різниця?

03.06.2024 13:54

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що трудовий договір – це угода між найманим працівником і роботодавцем. Останнім може бути компанія, ФОП і навіть фізична особа, яка наймає водія або няню.
За трудовим договором ви зобов’язуєтеся виконувати роботу, зазначену в договорі, а роботодавець – виплачувати за це заробітну плату й забезпечувати гідні й безпечні умови праці, передбачені законодавством про працю. Вам мають надати робоче місце, обладнання, засоби індивідуального захисту тощо.
Важливо! Трудовий договір регулює процес виконання роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, а також вимагає дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.
З одного боку, найманий працівник залежить від роботодавця. Якщо ви хочете взяти відпустку, залишитися вдома за сімейними обставинами, піти до лікаря протягом робочого дня – маєте отримати дозвіл керівника.
З іншого – працівник має низку соціальних і трудових гарантій:
- регулярна оплата праці – щонайменше двічі на місяць;
- нормований робочий час;
- лікарняні;
- оплачувані вихідні й відпустки;
- захист від незаконного звільнення тощо.
За цивільно – правовим договором (угодою) немає роботодавців і працівників. Є виконавець, який зобов’язується виконати певну роботу або надати послугу, і замовник, який приймає роботу й оплачує її.
Такі взаємовідносини можуть укладатися між будь-якими юридичними або фізичними особами і регулюються Цивільним кодексом України. На них не поширюється дія трудового законодавства.
Предметом договору є кінцевий результат, а не процес його досягнення. Обидві сторони – незалежні й рівноправні. Замовник не має піклуватися про умови праці, надавати робоче місце й обладнання, оплачувати лікарняні. Виконавець самостійно організовує роботу і відповідає за її вчасне виконання.
Розмір винагороди й термін оплати визначаються угодою сторін, а не законодавством.
Зазвичай цивільно-правовий договір укладається для виконання разових, а не систематичних робіт.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Сервіс «Пульс» - надійний інструмент боротьби з корупцією в органах ДПС

03.06.2024 13:53

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – інформація).
Надати інформацію можна за номером телефону 0800-501-007.
Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua
Про результати розгляду інформації заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної інформації та повідомлень про наявність на вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, ЄВ що надходять електронною поштою.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 2265. Попередня cторінка | Сторінка 32 з 227 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua