Блог

Розміри страхових виплат для найманих працівників

04.03.2024 15:05

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування: Амур-Нижньодніпровський, Індустріальний, Дніпровський та Самарський райони м. Дніпра) повідомляє, що страховий стаж і сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) гарантують працівникам соціальний захист: оплату лікарняних, допомогу на випадок безробіття, нещасного випадку на роботі чи професійного захворювання, пенсію. Перевірте оформлення трудових відносин, своєчасність і повноту сплати страхових внесків, свій страховий стаж.
Страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Єдиний внесок поєднує в собі обов’язкові внески на пенсійне страхування, страхування від безробіття, від тимчасової втрати працездатності та від нещасного випадку на роботі чи професійного захворювання.
Якщо роботодавець (підприємство, фізична особа або фізична особа-підприємець) має найманих працівників, він зобов’язаний щомісяця сплачувати за них єдиний внесок. Стандартна ставка єдиного внеску для переважної більшості платників становить 22 % від бази нарахування (заробітної плати, винагороди за виконання робіт або надання послуг).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Понад 18,9 млрд грн – внесок від платників Дніпропетровщини до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів

04.03.2024 15:04

У січні – лютому 2024 року збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)) від платників Дніпропетровщини склав понад 13,8 млрд грн, що на понад 3,0 млрд грн, або на 27,8 відс. більше ніж за підсумками відповідного періоду 2023 року.
Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, до державного бюджету протягом січня – лютого 2024 року надійшло понад 7,4 млрд грн, що у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року на понад 1,5 млрд грн або на 25,4 відс. більше.
До місцевих бюджетів Дніпропетровщини у січні – лютому 2024 року платники спрямували понад 6,4 млрд грн, що на понад 1,5 млрд грн більше ніж за підсумками відповідного періоду 2023 року. Темп росту надходжень складає 130,8 відсотки.
Також платники, які знаходяться на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, протягом двох місяців поточного року забезпечили надходження єдиного внеску у сумі майже на 5,1 млрд грн, що на 382,8 млн грн, або на 8,2 відс. більше ніж за підсумками відповідного періоду минулого року.
Дякуємо платникам за роботу і своєчасну сплату платежів!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Деклараційна кампанія 2024: граничні строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи

04.03.2024 15:03

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування: Амур-Нижньодніпровський, Індустріальний, Дніпровський та Самарський райони м. Дніпра) нагадує, що триває кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2023 році.
Граничні строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи:
▼ фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та громадяни – до 01 травня року, наступного за звітним;
Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 Кодексу).
Важливо! За умови якщо у платника податку відсутні підтверджуючі документи щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлені згідно зі ст. 13 Кодексу, то відповідно до п. п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним.
▼ фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) у разі припинення підприємницької діяльності – протягом 20 календарних днів місяця наступного за календарним місяцем, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням.
Важливо! У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
▼ резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, – не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду;
▼ фізичні особи, у яких є право на податкову знижку, – до 31 грудня (включно) року, наступного за звітним.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яким чином запрограмувати ПРРО, якщо на одній господарській одиниці здійснюється і продаж товарів (надання послуг), і торгівля ч

01.03.2024 12:13

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування: Амур-Нижньодніпровський, Індустріальний, Дніпровський та Самарський райони м. Дніпра) інформує, що суб’єкти господарювання, які на одній господарській одиниці здійснюють продаж товарів (надання послуг) і торгівлю через інтернет-магазин (сайт) реєструють два ПРРО для кожного з таких видів діяльності.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Юридична особа – власник нерухомості у багатоквартирному будинку не оформила правовстановлюючі документи на земельну ділянку: що

01.03.2024 12:11

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування: Амур-Нижньодніпровський, Індустріальний, Дніпровський та Самарський райони м. Дніпра) нагадує, що згідно з підпунктом 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Платниками земельного податку є:
- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (п.п. 269.1.1.1 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ);
- землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування (п.п. 269.1.1.2 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ).
Об’єктами оподаткування земельним податком є:
- земельні ділянки, які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.1 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ);
- земельні частки (паї), які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.2 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ);
- земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування (п.п. 270.1.1.3 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ).
Пунктом 286.1 ст. 286 ПКУ встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є:
а) дані державного земельного кадастру;
б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);
г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);
ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);
е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (абзац перший п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами (далі – ЗКУ) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Особливості виникнення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов’язані з реалізацією прав та виконанням обов’язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначені Законом України від 14 травня 2015 року № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» із змінами.
Частинами першою і другою ст. 42 ЗКУ встановлено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, та такі, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками, або передаються безоплатно у власність, або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (відповідно).
Отже, що стосується особи, яка володіє нерухомим майном у багатоквартирному будинку, то права власності або право користування земельною ділянкою під багатоквартирним будинком та прибудинкової території виникають у всіх співвласників (власників житлових та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку) з моменту державної реєстрації таких прав на земельну ділянку під цим багатоквартирним будинком та прибудинкову територію у Державному земельному кадастрі у порядку, визначеному законом. Тому, безпосереднім платником земельного податку в цьому випадку буде виступати особа, щодо якої здійснено державну реєстрацію прав на земельну ділянку під багатоквартирним будинком з урахуванням прибудинкової території (установа або організація, яка здійснює управління багатоквартирним будинком державної або комунальної власності; об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке є суб’єктом реєстрації відповідно до рішення співвласників), з моменту такої реєстрації прав особи на земельну ділянку.
Особу, яка володіє нерухомим майном, що розташоване на земельній ділянці, права на яку для такої особи не оформлені, не можна вважати платником земельного податку в розумінні ст. 269 ПКУ до моменту виникнення відповідних прав такої особи на таку земельну ділянку відповідно до запису, сформованого у Державному земельному кадастрі у порядку, визначеному законом. До такого моменту зазначена особа відповідно до вимог ПКУ не має обов’язку нараховувати та сплачувати плату за землю.
Разом з цим, юридична особа як власник об’єктів нерухомого майна у багатоквартирних будинках свої зобов’язання в частині дотримання принципу платного використання землі може реалізовувати в межах Цивільного кодексу України через особу, якій делеговано (або будуть делеговані) повноваження щодо здійснення державної реєстрації прав на земельні ділянки під такими будинками, та у якої з моменту здійснення державної реєстрації прав на такі ділянки виникатимуть податкові зобов’язання з плати за землю, в тому числі земельного податку.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ФОПам на загальній системі оподаткування про подання податкової декларації про майновий стан і доходи та сплату зобов’язань

01.03.2024 12:10

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування: Амур-Нижньодніпровський, Індустріальний, Дніпровський та Самарський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці (ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.
При цьому, податкова декларація за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подається самозайнятими особами, в тому числі фізичними особами – підприємцями до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Підпунктом 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ визначено, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.
Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.
Згідно з п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.
Надмірно сплачені суми податку на доходи фізичних осіб підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому ПКУ.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Пунктом 177.11 ст. 177 ПКУ визначено, що фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.
У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та сплачує податок на доходи фізичних осіб протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої декларації.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Туристичний збір: визначення місць проживання (ночівлі)

01.03.2024 11:54

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування: Амур-Нижньодніпровський, Індустріальний, Дніпровський та Самарський райони м. Дніпра) нагадує, що згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради справляння збору може здійснюватися з тимчасового розміщення у таких місцях проживання (ночівлі):
а) готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;
б) житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).
Норми встановлені п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про деякі особливості сплати єдиного податку ФОПами – платниками єдиного податку першої або другої груп

01.03.2024 11:53

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування: Амур-Нижньодніпровський, Індустріальний, Дніпровський та Самарський райони м. Дніпра) нагадує, що основні принципи податкового законодавства України встановлені ст. 4 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені ПКУ, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями ПКУ.
Відповідно до п. 295.1 ст. 295 ПКУ визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПКУ).
Пунктом 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що з 01 серпня 2023 року фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.
При цьому такі особи не заповнюють декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ єдиний податок не сплачувався.
Для таких платників єдиного податку, які скористалися правом не сплачувати єдиний податок, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, визначене п. 295.2 ст. 295 ПКУ.
Податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються таким платникам єдиного податку за періоди, за які був сплачений єдиний податок, що відображені в декларації платника єдиного податку.
Штрафні санкції та пеня за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку у порядку та строки, визначені ПКУ, до таких платників не застосовуються.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (далі – Перелік № 309).
Відповідно до Переліку № 309 визначаються дати початку та завершення активних бойових дій, виникнення та припинення можливості бойових дій або початку та завершення тимчасової окупації.
Норми п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження фізичної особи – підприємця на іншу, ніж зазначена в абзаці першому п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, територію України.
Однією з умов, яка надає платникам єдиного податку першої та другої групи право не сплачувати єдиний податок згідно з абзацом першим п. 11 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, є знаходження податкової адреси таких платників єдиного податку на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації.
Відповідно до п. 299.7 ст. 299 ПКУ відомості щодо податкової адреси суб’єкта господарювання та дати реєстрації вносяться до реєстру платників єдиного податку.
Таким чином, не сплачувати єдиний податок згідно з абзацом першим п. 11 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ мають право фізичні особи – підприємці, які зареєстровані платниками єдиного податку першої та другої групи (відомості про яких внесені до реєстру платників єдиного податку) на територіях бойових дій або тимчасової окупації до дат виникнення можливості бойових дій/початку бойових/тимчасової окупації, визначених Переліком № 309.
У разі, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої або другої групи, яка перейшла з третьої групи платника єдиного податку, податкова адреса якої вже під час перебування на третій групі була визнана територією бойових дій або тимчасово окупованою російською федерацією територією України, згідно з Переліком № 309, повинна сплачувати єдиний податок з 01.08.2023.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Працівники, крім основного трудового договору, мають право додатково укладати трудові договори (угоди) за сумісництвом

01.03.2024 11:52

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування: Амур-Нижньодніпровський, Індустріальний, Дніпровський та Самарський райони м. Дніпра) інформує.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Згідно з ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Це дозволяє працівникам, крім основного трудового договору, додатково укладати трудові договори (угоди) за сумісництвом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 року № 1306 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» визнано такими, що втратили чинність, а саме:
- постанову Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»;
- постанову Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 81 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, які переміщуються з районів проведення антитерористичної операції».
Наразі оплата праці за сумісництвом регулюється КЗпП.
Згідно із вимогами ст. 1021 КЗпП та ст. 19 Закону України «Про оплату праці» сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи.
Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.
Додатково повідомляємо, що особа не може виконувати свої трудові обов’язки одночасно (в одні й ті ж години) за основним місцем роботи і місцем роботи за сумісництвом.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ДПС виявлено факти порушень податкового законодавства при перевірці субʼєкта господарювання за скаргою споживача

01.03.2024 11:51

Державна податкова служба України інформує, що умисне порушення бізнесом норм законодавства призводить до негативних наслідків із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій. Підрозділами податкового аудиту на постійній основі здійснюються активні заходи податкового контролю суб’єктів господарювання в частині виявлення порушень порядку проведення розрахунків при продажу товарів.
Взаємодія з платниками податків на принципах партнерства, прозорості та відкритості, створення комфортних умов для ведення бізнесу – пріоритет діяльності ДПС.
ДПС проводить розширену роз’яснювальну роботу з бізнесом щодо необхідності використання при проведенні розрахунків належним чином зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО), а також допуску до робочих місць лише офіційно працевлаштованих працівників.
Звертаємо увагу, що ДПС оперативно реагує на звернення громадян щодо порушень законодавства. Здійснюється аналіз господарської діяльності суб’єктів господарювання, а за наявності ризиків порушення бізнесом законодавчих норм податковою службою організовується проведення фактичних перевірок.
Так, наприклад, до одного з підрозділів податкового аудиту надійшло звернення громадянина про продаж мотоциклів, скутерів без видачі покупцю фіскальних касових чеків.
Слід зазначити, що підрозділом податкового аудиту з суб’єктом господарювання, який здійснює ці операції, у 2023 році проведено роз’яснювальну роботу з питань необхідності використання належним чином зареєстрованих РРО/ПРРО при проведенні розрахунків з продажу товарів, а також допуску до робочих місць лише офіційно оформлених працівників.
Додатково працівниками відділу фактичних перевірок проведено доперевірочний аналіз баз даних ДПС, за результатами якого встановлено відсутність зареєстрованого РРО/ПРРО у магазині, про який йшлося у зверненні громадянина.
Підрозділом податкового аудиту організовано проведення фактичної перевірки цього господарського обʼєкту.
Під час перевірки суб`єкта господарювання зафіксовані факти:
проведення розрахунків без застосування належним чином зареєстрованих РРО/ПРРО;
проведення розрахунків із споживачами (фізичними особами) на суму, яка перевищує граничну суму готівкових розрахунків за один день із одним споживачем (понад 50 тис. гривень);
відсутність первинних документів на реалізований товар та неведення обліку товарних запасів у встановленому порядку;
здійснення господарської діяльності, яка не відповідає групі платника єдиного податку;
здійснення суб’єктом господарювання видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
За результатами фактичної перевірки суб’єкта господарювання встановлено порушень на загальну суму 2,8 млн гривень.
ДПС наголошує, що дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» при здійсненні торгівельної діяльності, а також офіційне оформлення трудових відносин з найманими працівниками – це не тільки гарантоване уникнення штрафів, а й репутація сумлінного платника податків.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Вхід на gorod.dp.ua

Т. Т. І.