Нещодавно за участі старшого державного інспектора Придніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторії Федяй відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо подання звітності в електронній формі.
Під час спілкування фахівець розповіла платникам податків як за допомогою Електронного кабінету надається річна звітність, зокрема, податкова декларація з плати за землю, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, податкова декларації платника єдиного податку тощо.
Також Вікторія Федяй повідомила, що податкову декларацію про майновий стан і доходи слід подавати за новою формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.08.2023 №467.
Платники податків отримали кваліфіковані відповіді на свої запитання.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування – Амур-Нижньодніпровський, Дніпровський, Індустріальний та Самарський райони м. Дніпра) повідомляє, що з 01.01.2024 набули чинності положення нового п. 136.1 прим.1 ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), внесеного Законом України від 21 листопада 2023 року № 3474-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків та інших платників податків».
Зазначеним пунктом визначено види доходів, до яких застосовується базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств у розмірі 25 відсотків, зокрема при оподаткуванні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії банку, визначеного відповідно до ст. 39 прим.2 ПКУ.
Враховуючи те, що до скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії застосовується базова (основна) ставка податку (п. 136.7 ст. 136 ПКУ), то за 2023 рік базова (основна) ставка податку на прибуток для контрольованої іноземної компанії банку становить 50 відсотків, на наступні роки, починаючи з 2024 року, – 25 відсотків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Під час брифінгу заступник начальника Придніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Оксана Бланк розповіла місцевим засобам масової інформації чи скасовується реєстрація РРО при переході на ПРРО.
Податківець проінформувала, що відповідно до п. 1 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547) реєстрація реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, коли, зокрема, суб’єкт господарювання у зв’язку із застосовуванням програмного РРО (далі – ПРРО) вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився.
Законодавчо не передбачено обмежень на використання поряд з РРО також і ПРРО. Суб’єкт господарювання може самостійно обрати для використання РРО або ПРРО.
Якщо суб’єкт господарювання приймає рішення замість РРО використовувати ПРРО, то при переході на ПРРО скасовується реєстрація РРО.
Крім того, Оксана Бланк надала коментар щодо штрафних санкцій, які діють за порушення під час реалізації підакцизної продукції.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування – Амур-Нижньодніпровський, Дніпровський, Індустріальний та Самарський райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані, зокрема надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування: Амур-Нижньодніпровський, Індустріальний, Дніпровський та Самарський райони м. Дніпра) звертає увагу, що згідно з п. 1.2 розділу I Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 із змінами і доповненнями (далі – Вимоги № 1057), контрольна стрічка програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) – електронні копії розрахункових документів, а також електронні копії фіскальних звітних чеків, які сформовані послідовно із додаванням у кожен наступний розрахунковий документ або фіскальний звітний чек ґешу (створеного із застосуванням ґеш-функції) попереднього розрахункового документу або фіскального звітного чека, та зберігаються в електронній формі таким ПРРО під час його роботи на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) до моменту передачі розрахункових документів або фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.
Разом з тим, п. 2.4 розділу II Вимог № 1057 встановлено, що ПРРО має забезпечувати:
- створення та зберігання контрольної стрічки на ПРРО у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн до передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера. Така передача завершується отриманням від контролюючого органу підтвердження про доставку таких документів;
- під час роботи в режимі офлайн присвоєння кожному створеному електронному розрахунковому документу та фіскальному звітному чеку фіскального номера з діапазону фіскальних номерів, сформованого фіскальним сервером контролюючого органу, у порядку, встановленому ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Пунктом 1 статті 9 Закону України від 06.07.1995 № 265/95 - ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 265) визначено, що реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб'єкта господарювання.
Обов’язок застосування РРО або ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначені законодавством, у тому числі, нормами його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.
Законодавство України ототожнює готівкові розрахунки з розрахунками, здійсненими за допомогою POS-терміналів, що проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Застосування РРО або ПРРО залежить не від форми розрахунків, а від способу їх здійснення.
Тобто операції, здійснені з використанням платіжного терміналу (POS-терміналу) у безготівковій формі, потребують застосування РРО або ПРРО у встановленому цим Законом порядку.
З урахуванням викладеного повідомляємо, що приймання оплати за продукцію власного виробництва з використанням платіжного терміналу (POS-терміналу) або за реквізитами електронних платіжних засобів потребує обов'язкового застосування РРО або ПРРО.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Декларування доходів, отриманих громадянами протягом 2023 року».
На запитання платників податків відповіла заступник начальника Придніпровського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області КАБИРІНА Оксана.
1. Добрий день.
Як в декларації про майновий стан і доходи відобразити доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції?
Відповідь. Вітаємо!
Відповідно до пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України при продажу власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) отримані від такого продажу доходи не оподатковуються, якщо їх сума їх сума сукупно за рік не перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (за 2023 рік – 80,4 тис. грн). У разі якщо сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, платник податків зобов’язаний відобразити суму такого перевищення у складі загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу і самостійно сплатити податок з суми такого перевищення.
Отже, у рядку 10.7 декларації про майновий стан і доходи зазначаються доходи, які перевищують зазначений розмір та підлягають оподаткуванню, а доходи, що не підлягають оподаткуванню (за 2023 рік – 80,4 тис. грн) включаються до рядка 11.3 декларації (інші доходи, які не підлягають оподаткуванню).
2. Добрий день.
Обов’язково всім громадянам подавати декларацію про майновий стан і доходи?
Відповідь. Вітаємо!
Ні. Не всі громадяни мають подавати декларації про майновий стан і доходи. Так, відповідно до п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:
• від податкових агентів, які згідно з розділом IV Податкового кодексу України не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
• виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV Податкового кодексу України;
• від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього розділу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV Податкового кодексу України;
• у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до розділу IV Податкового кодексу України оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ПКУ.
3. Добрий день.
Який термін подання декларації про майновий стан і доходи та сплати сум податкових зобов’язань за 2023 рік?
Відповідь. Вітаємо!
Громадяни, особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, та фізичні особи – підприємці, які здійснюють свою діяльність на загальній системі оподаткування, - подають декларацію про майновий стан і доходи за звітний 2023 рік до 1 травня 2024 року.
Громадяни, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2022 року, можуть подати декларацію протягом всього 2023 року.
Що стосується терміну сплати задекларованих сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору, то фізичні особи та фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зобов'язані самостійно до 01 серпня 2024 року сплатити суму податкових зобов'язань, зазначених ними у річній декларації.
Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані сплатити задекларовані податкові зобов’язання до 10 травня 2024 року.
4. Добрий день.
У 2023 році я отримав спадщину від бабусі. Чи маю я подати декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік та сплатити податки?
Відповідь. Вітаємо!
Кошти, майно чи не майнові права, отримані у спадщину, підлягають оподаткуванню в залежності від ступеня споріднення між спадкоємцем та спадкодавцем та їх резидентського статусу.
Членами сім’ї першого ступеня споріднення в розумінні Податкового кодексу України вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.
Членами сім’ї другого ступеня споріднення в розумінні Податкового кодексу України вважаються її рідні брати і сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
Якщо спадкоємець є членом сім’ї першого або другого ступеня споріднення, то дохід від отриманої спадщини оподатковується за нульовою ставкою та не підлягає обов’язковому декларуванню.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У січні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло понад 34,6 млн грн плати за землю. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження виросли у порівнянні з відповідним періодом 2023 року майже на 9,4 млн грн, бо на 37,2 відсотки.
Керівниця податкової служби регіону висловила подяку всім сумлінним платникам за своєчасне наповнення бюджетів та нагадала, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Облік фізичних осіб – платників земельного податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 1 травня.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування: Амур-Нижньодніпровський, Індустріальний, Дніпровський та Самарський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
До об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, належать, зокрема, об’єкти нежитлової нерухомості (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ) – будівлі, їх складові частини, що не є об’єктами житлової нерухомості (будівлі готельні, офісні, торговельні, гаражі, будівлі промислові та склади, будівлі для публічних виступів, господарські (присадибні) будівлі, інші будівлі) (п.п. 14.1.129 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ) та є земельними поліпшеннями, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності (п.п. 14.1.15 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Підпунктом 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ визначено перелік об’єктів нерухомості, які не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Підпунктом 69.22 п 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначені умови та порядок за яких податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки не нараховується та не сплачується, зокрема, за об’єкти житлової/нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, за знищені чи пошкоджені об’єкти в умовах воєнного стану.
При цьому, ПКУ не містить норм щодо припинення виконання податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нерухомості, що перебувають у власності суб’єкта господарювання, але тимчасово не використовуються у його діяльності у зв’язку з реконструкцією, капітальним ремонтом, простоєм тощо, тому за такі будівлі податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується на загальних підставах.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом січня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 3,3 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – збір). Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження виросли на 969 тис. грн, або на 40,4 відсотки.
Звертаємо увагу, що ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Коментарі: 0
| Залишити коментар