14:44
Сергій Рибалка: Ми пропонуємо створити Єдиний реєстр позичальників і Санаційний банк
25.04.2016 10:09
Вирішення питання проблемних кредитів в банківській системі дозволить знизити вартість позикових ресурсів для економіки. Для цього необхідно створити Єдиний реєстр банківських позичальників, а також санаційний банк для проблемних активів. Про це йдеться в проекті Стратегії розвитку банківського сектора на 2016 - 2020 рік, який презентував громадськості голова Комітету ВР з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергій Рибалка.
Крім того, згідно із документом, необхідно також провести кластеризацію кредитів за змістом. «Проблеми із валютними кредитами для фізичних осіб вимагають одного підходу, а кредити юридичних осіб, які перебувають в стані банкрутства або в стані ліквідації – іншого. Наявна законодавча процедура роботи зі збанкрутілим позичальником є недосконалою, може тривати до кількох років і фактично призводить до банкрутства позичальників. Крім того, в балансі НБУ склався значний пул застав за кредитами рефінансування по збанкрутілим банкам, які потребують спеціального підходу», - говориться в документі.
На думку авторів проекту, схема НБУ (заставодержатель) - ФГВФО - ліквідатор - позичальник, на практиці створює умови, коли кожен крок з реалізації заставного майна несе в собі ризики виникнення кримінальних справ не на реальних бенефіціарів отримання вигоди, а проти виконавців, які реально хочуть повернути якісь кошти в бюджет. «Тому, робота із продажу активів цієї категорії проблемних кредитів на сьогодні фактично паралізована», - резюмують експерти.
Можливі шляхи вирішення питання проблемних активів з урахуванням міжнародного досвіду - створення санаційного банку для управління проблемними активами. Крім того, можливо також створення Спеціалізованого фонду акумулювання і викупу проблемних активів у формі держкорпорації з приватно-державним фінансуванням. Згідно із пропозицією Міжнародної фінансової корпорації, механізм передбачає викуп проблемних активів із дисконтом, але при виконанні обов'язкової умови повної відкритості інформації про реальний стан активу. Проблемні активи передаються в обмін на державні цінні папери (спеціалізовані облігації державної позики) зі строком погашення - 10 років. Ці папери можуть бути конвертовані в акції підприємства-боржника. Крім того, банк може використовувати дані спеціалізовані облігації як забезпечення для отримання короткострокових кредитів НБУ.
У проекті також наводиться досвід США, Швейцарії та Швеції як модель вирішення даного питання.
«Національному банку необхідно обґрунтовано вибрати конкретну модель і розробити відповідні нормативні документи. Світового досвіду достатньо, щоб зрозуміти: кожен з цих варіантів може спрацювати. Ключовою умовою є відкритість, прозорість і підзвітність перед суспільством дій НБУ і новоствореної структури», - вважають автори Стратегії.
Коментарі: 0 | Залишити коментар
Наукові та професійні організації створили експертну групу для доопрацювання Стратегії розвитку банківської системи
21.04.2016 22:42
При Комітеті Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності створили Експертну групу для збору і систематизації пропозицій щодо вдосконалення проекту Стратегії розвитку банківської системи України 2016-2020, які почали надходити від науковців, експертів, банківської спільноти, підприємств реального сектору, громадських організацій. Про це повідомив журналістам голова фінансового комітету ВР Сергій Рибалка.
Було створено також Оргкомітет для проведення 19 – 20 травня на День Банкірів масштабної Конференції «Стратегія розвитку банківської системи України» для обговорення усіх пропозицій і прийняття рекомендацій для органів влади. Днями відкриється доступ для реєстрації учасників цієї Конференції, про що буде повідомлено додатково.
Конференція буде проводитися на базі Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана. До складу Експертної групи та Оргкомітету Конференції увійшли представники Київського Національного економічного університету, Інституту економіки і прогнозування НАНУ, Українського товариства фінансових аналітиків, Українського Кредитно-банківського Союзу, Асоціації українських банків, Академії фінансового управління, Науково-експертної колегії Громадської Ради при НБУ, Голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк та інші вітчизняні і зарубіжні експерти.
18 квітня базовий проект Стратегії розвитку банківської системи 2016-2020 було презентовано для громадського обговорення на круглому столі у Верховній Раді України, він отримав широку науково-експертну підтримку для подальшого вдосконалення і розвитку.
Мета - консолідація зусиль науково-експертних, банківських і промислових кіл, НБУ, Уряду, Парламенту та Президента України навколо завдань виходу із системної банківської кризи, формування нового економічного курсу, спрямованого на перехід від деструктивної моделі сировинної економіки до високотехнологічного промислового розвитку і розбудову потужної банківської системи, спроможної стати головним кредитором розвитку економіки.
Базовий проект Стратегії було підготовлено за ініціативи голови комітету ВР з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергія Рибалки. Проект створено за участю робочої групи, до якої увійшли високопрофесійні експерти у сфері монетарного, валютного і банківського регулювання, банківського бізнесу, представники громадських організацій, наукової, експертної і банківської спільноти.
Коментарі: 0 | Залишити коментар
Сергій Рибалка: Ризики, пов’язані із російськими банками в Україні, мають розглядатися на рівні РНБО
20.04.2016 20:38
Ризики зростання ролі банків із російським капіталом у банківській системі України мають розглядатися на рівні Ради національної безпеки і оборони України. Про це заявив Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергій Рибалка на спільному засіданні фінансового та антикорупційного парламентських комітетів.
«Незалежні експерти дійшли висновку, що причиною найбільших стрибків курсу гривні у грудні 2014-го та лютому 2015 років могли стати шалені об’єми рефінансування овернайт. І ці кошти отримували від НБУ не більше десяти обраних банків, у тому числі, банки із російським капіталом», - сказав Сергій Рибалка.
Він нагадав: ще до Майдану та війни на Донбасі, у вересні 2013 року серед експертів тривала дискусія, чи може Росія створити в Україні кризу через філії власних банків. «Тоді фахівці дійшли висновку, що за умови правильних дій Національного банку України, це неможливо. Чи не надто багато співпадінь?» - сказав голова фінансового комітету.
За його словами, найгірші результати під час цієї кризи показали саме банки із російським капіталом, але Нацбанк не відмовив їм у підтримці.
«У цьому контексті по-іншому виглядають заклики фінансових асоціацій розглядати курс НБУ на зменшення кількості українських банків та зростання долі банків із російським капіталом, як загрозу для національної безпеки України. У будь-якому випадку ця тема повинна розглядатися на рівні Ради національної безпеки України», - заявив Сергій Рибалка.
Він зауважив, що невипадково журналісти ставлять питання про інформацію, оприлюднену у рамках «панамського оффшорного скандалу», щодо наявності зв’язків сьогоднішньої голови Національного банку України, як бізнесових, так і корпоративних, із керівництвом ВТБ банку, який належить, як відомо, Уряду Російської Федерації. «Те, що ці зв’язки були, як стверджують речники НБУ, раніше червня 2014 року, не знімають запитань у суспільства», - додав голова профільного комітету.
Він також нагадав про наявність питань до розподілу рефінансування банків, до змін на ринку ОВДП, про розподіл активів банків, відправлених на ліквідацію, про фінансування PR-структур у США та багато іншого.
«Банкіри нам багато скаржилися також на вибірковий доступ до рефінансування або до валютних аукціонів у найбільш драматичні періоди валютної кризи. Неофіційно вони натякали на вимагання хабарів. Але жодний з них не схотів зробити публічну заяву чи піти до правоохоронних органів. Бо розуміли, що завтра їх можуть знищити», - сказав Сергій Рибалка.
За його словами, багато є запитань і до власників та працівників банків, що пішли з ринку.
Станом на січень цього року Фондом гарантування вкладів було направлено до правоохоронних органів та прокуратури майже дві з половиною тисячі заяв про ознаки кримінальних правопорушень на загальну суму майже 250 мільярдів гривень.
«Для контролю над розслідуванням восени минулого року уряд та силові структури створили спеціальну міжвідомчу комісію. Але, як ми розуміємо, вона так і не запрацювала. Наш комітет направляв до Генеральної прокуратури запити щодо цих питань, але результативних відповідей ми так і не маємо», - заявив голова комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності.
Коментарі: 0 | Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
