05:43
День українського добровольця
13.03.2026 09:32
12 березня 2026 року співробітники Дніпровського районного відділу м. Дніпра філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області провели захід з національно-патріотичного виховання для суб’єктів пробації присвячений до Дня українського добровольця.
14 березня в Україні відбувається вшанування добровольців – людей, які не були військовими за професією, але в критичний для держави момент без повісток чи примусу, добровільно «поставили на паузу» своє попереднє життя й узяли до рук зброю, щоб захистити країну.
Саме 14 березня 2014 року більше п’яти сотень учасників Революції Гідності, усвідомлюючи високий ризик подальшого військового вторгнення Російської Федерації на територію України вирушили на полігон в Нові Петрівці Київської області для проходження військової підготовки та сформували перший добровольчий батальйон Національної гвардії України.
Пишаємося й віддаємо шану тим воїнам, які сьогодні протистоять ворогу на передовій.
Ми також низько схиляємо голови перед тими, хто поклав свої життя за волю і незалежність свого народу.
СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
Комментарии: 0 | Оставить комментарий
«Я ТАК ЛЮБЛЮ УКРАЇНУ УБОГУ…»
09.03.2026 12:01
З нагоди 212-ї річниці з дня народження Тараса Григоровича Шевченка співробітники Дніпровського районного відділу м. Дніпра філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області разом з суб'єктами пробації 5 березня 2026 року відвідали виставку, яка розгорнулася в КЗ «Слобожанська бібліотека» Слобожанської селищної ради та прийняли участь у вікторині, присвяченій життю та творчості великого Кобзаря.
Україна… Для Тараса це слово було священним. Він хотів бачити Україну вільною, щасливою. Але великий Кобзар не чекав, поки народ сам звільниться від панського гніту, він боровся. Воїн б’ється в бою мечем, а поет – своїм словом. І кожен вірш Шевченка – це біль серця за вільний розтерзаний край. Скільки любові у його словах:
Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу.
Далі мова йшла про перебування Тараса Шевченка на Катеринославщині. 1843 рік, поет подорожує по Україні. Візник поспішає, щоб зарання доїхати до Катеринослава. Проїхали с. Таромське, минули Терешків Ріг – стародавнє запорізьке займище Кодацької паланки, Сухачівку, Діївку, минули Сичову гору, балку Безп'ту і далі шлях повів степом до Катеринослава. Місто мало чим відрізнялося від звичайного села. Хати вкриті соломою, очеретом. На вулицях ріс шпориш, паслися свині, кози. Лише одна вулиця – Катеринославський проспект – нині Д. Яворницького – схожа на міську: замощена камінням, вночі освітлена масляними ліхтарями.
Тарас Григорович від місцевого чиновника, з яким познайомився у харчевні, довідався, що у місті є будинки, заводи, фабрики, училища, гімназія. Церквів у місті десять, дві синагоги.
Після розмови з чиновником Тарас пройшовся Соборною площею, посидів на крутій скелі над Дніпром. Хвилі Славути несли в синє море гірку думку про страждання народу.
Кобзар пригадав батьківську хату, невтомну працю селян – трудівників і простими словами малює вечірній пейзаж:
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть…
І на сьогоднішній день твори Кобзаря відбивають прагнення народу якомога швидше розгромити ворога і звільнити нашу рідну, квітучу землю від путинської чуми.
Наш Тарас рашистам лиха натряс!
Комментарии: 0 | Оставить комментарий
16 лютого - День єднання та 24 лютого – Національний день молитви
19.02.2026 13:31
16 лютого в Україні відзначалося День єднання — державне свято, що символізує згуртованість українського народу, його стійкість, спільні цінності та прагнення до свободи й незалежності. Попри те, що це свято є відносно новим, воно вже посіло важливе місце в суспільному житті країни та набуло глибокого змісту для кожного українця.
День єднання було започатковано у 2022 році як відповідь на серйозні безпекові виклики та зростання загроз для суверенітету України. У період невизначеності та напруження це рішення стало символом впевненості, витримки та національної гідності. Замість страху українське суспільство обрало шлях солідарності, демонструючи готовність об’єднуватися заради спільної мети.
Сьогодні День єднання є нагадуванням про те, що сила держави полягає не лише в інституціях чи ресурсах, а передусім у людях. Єдність проявляється у взаємній підтримці, відповідальності, здатності чути одне одного та діяти разом. Це свято вчить цінувати спільні досягнення, поважати різноманіття думок і водночас зберігати відданість національним інтересам.
В умовах повномасштабної війни, яку переживає Україна, День єднання набуває особливого значення. Це не лише символічна дата, а й нагадування про силу згуртованості українського народу, його стійкість, відповідальність і здатність протистояти викликам. Саме в такі складні часи усвідомлення спільної мети та солідарності стає основою стійкості країни.
Національний день молитви в Україні відзначається щорічно 24 лютого, починаючи з 2025 року, відповідно до Постанови Верховної Ради №12412. Цей день встановлено у річницю повномасштабного вторгнення Росії для об’єднання суспільства, зміцнення духовної єдності, молитви за перемогу, захисників та захисниць України. Метою запровадження Національного дня молитви є "сприяння зміцненню національної єдності, консолідації українського суспільства та піднесення морально-патріотичного духу", пояснюють у тексті постанови.
24 лютого 2022 року Україна прокинулася під звуки тривоги і, на цей раз, не навчальної. Життя багатьох українців розділилося на «до» та «після». Той ранок для більшості став початком найбільших потрясінь у їхньому житті.
19 лютого співробітники Дніпровського районного відділу м. Дніпра для підоблікових осіб провели захід на якому вшанували пам’ять полеглих воїнів, що боролися за українську землю.
Комментарии: 0 | Оставить комментарий
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.
О проекте :: Реклама на сайте
