Katya Polishchuk1

4 вересня 2026, 14:29

60% жінок Дніпропетровщини залучені до гуманітарної допомоги, але лише 10% впливають на її координацію

Близько 60% жінок у містах Дніпропетровської області залучені до надання або отримання гуманітарної допомоги під час війни. Водночас лише кожна десята з них бере участь в організаційно-координаційних процесах і впливає на те, як саме розподіляється допомога.

Про це свідчать результати дослідження «Участь жінок у прийнятті рішень щодо гуманітарної допомоги та реагування на кризи», проведеного в межах проєкту We-LEAD. Жіноче лідерство в гуманітарних кризах та реагуванні на них: громадянська освіта, розвиток механізмів впливу та адвокація змін.

Проєкт впроваджує ГО «Будь в курсі» за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).

Опитування охопило 309 жінок із міст Дніпропетровської області з населенням понад 50 тисяч, а також представниць громадського, благодійного та державного секторів.

За даними дослідження, 53% жінок, які долучаються до допомоги, роблять це через збір коштів та необхідних речей. Ті, хто вже має досвід координації, частіше залучені до складніших видів допомоги: освітніх активностей, психологічної підтримки, супроводу людей.

56% вважають, що жінки реально впливають на рішення або що принаймні окремі пропозиції враховуються. Водночас 8% переконані, що жінки взагалі не мають жодного впливу.

Головними бар’єрами для активнішої участі жінки називають брак вільного часу (26%), нестачу інформації про ініціативи (27%), недостатність фінансування (24%), а також відсутність необхідних знань і навичок (21%) і нерозуміння, з чого почати (21%).

Дослідження показало, що серед організаторів допомоги органи місцевого самоврядування зазначались найрідше. Водночас 52% респонденток вважають, що саме місцева влада має в першу чергу допомогти жінкам посилити їхній вплив на гуманітарні рішення.

Серед механізмів впливу жінки найчастіше називають волонтерство (57%), жіночі спільноти (49%), державні та місцеві органи влади (41%) та робочі групи, наради й координаційні формати (36%). Для жінок із досвідом організації чи координації допомоги значення волонтерства та жіночих спільнот ще вище — 66% і 67% відповідно.

Рекомендується запровадити прозорі правила залучення представниць громадських організацій до дорадчих і координаційних груп при органах місцевого самоврядування, розвивати програми жіночого лідерства, спрощувати бюрократичні та грантові процедури для малих локальних ініціатив.

Повна версія дослідження доступна за посиланням: https://stayontop.weblium.site/analitichni-materiali