Захисники держави отримали заслужені нагороди

На базі 5-го батальйону УДА зустріч бойових побратимів. Вони обіймаються та вітають один одного - тепер уже добрі друзі, яких загартувала війна. За кавою згадують спільних знайомих і аналізують нинішню ситуацію в країні.

Після всі разом рушають до лісу. Уже там, біля легендарного дубу, проводять церемонію нагородження справді Народними Відзнаками. Її розпочинають зі співання гімну наживо.

Нагороди бійцям і волонтерам вручав командир УДА, провідник національного руху «ДІЯ» Дмитро Ярош. Почесний гість церемонії - очільник Дніпропетровська Борис Філатов. Тут його знають, перш за все, як волонтера, чия підтримка свого часу стала неоціненною допомогою бійцям.

Борис Філатов зізнався, що як офіційна особа бував на багатьох схожих заходах, але сьогоднішня церемонія для нього особлива.

"Цей орден особливий. Він дійсно народний і має особливе значення. Тому я хотів би подякувати нагороджувальній комісії, людям, які цей орден запровадили. Дуже важливо, що нагородження добровольців проходить саме на Дніпропетровщині. Бо ж усі ми знаємо, що наша область, наше славне місто на Дніпрі, були одним із центрів створення добровольчих і волонтерських рухів", - сказав міський голова.

Борис Філатов зазначив, що Дніпропетровськ і область стали становим хребтом державності. Від імені територіальної громади він подякував сучасним героям за їхню мужність і відвагу в боях за свободу України. Філатов підкреслив - насправді жодні нагороди не коштують дорожче того, що віддають на війні українські бійці.

Про кожного з тих, кому присудили нагороду, розповідали їхні бойові побратими, друзі та кохані. Історії цих героїв - вражаючі приклади мужності та протистояння смерті, жаги до життя та любові до своєї землі.

Карен Лалаян служив у 20 окремому мотопіхотному батальйоні 93 окремої механізованої бригади.
Сам він із Криму. До лав військовослужбовців пішов ще у перші дні анексії півострову. Каже, не міг просто сидіти і споглядати, як на рідну землю наступає ворог. Разом із бойовими побратимами Карен пройшов Мар'їнку, Красногорівку та Авдіївку. Згадує, що найстрашнішим був бій у Мар'їнці. Тоді, каже Карен, майже три місяці українські військові постійно сиділи під обстрілами артилерії.

Зараз боєць проходить медичну комісію, аби продовжити службу вже в контрактній армії. Та поки відвідує лікарняні кабінети, Карен все одно не забуває про братів по зброї.

«Ми зустрічаємося завжди. Здебільшого всі з Дніпропетровської області. Раз на місяць їздимо на передову, до хлопців. Підтримуємо, чим можемо. Часто возимо домашню їжу. Цього не вистачає і хочеться найбільше», - розповідає боєць.

Орден «Народного Героя України» для Карена Лалаяна надзвичайна нагорода. Вона найперша і найважливіша: «Стільки емоцій. Це буде пам'ять моєму сину».