У лабіринтах масової свідомості

Із проблемною доповіддю «Як захочеш, так і буде: альтернативна історія у радянському та пострадянському культурному просторі» перед викладачами і студентами спеціальностей «Філософія», «Соціологія» та «Психологія» виступив кандидат історичних наук, доцент кафедри соціології ДНУ Сергій Легеза. У своїй роботі Сергій Валерійович розглянув один із найскладніших механізмів формування масової свідомості. Що важливо, адже масова культура здатна інтегрувати людські настрої, бажання, очікування й емоції та створювати на цій підставі штампи, стереотипи і навіть симулякри, які ми засвоюємо. Науковець детально проаналізував утопічний вимір масової свідомості та відомі соціокультурні механізми дії певних стереотипів і симулякрів у якості сучасної консцієнтальної зброї.

Зокрема, осмислюючи сприйняття історії в масовій культурі ХХ та ХХІ століть, у своєму дослідженні фахівець окреслив зміни образу минулого залежно від змін соціокультурного контексту, а також зафіксував національні особливості уявлення про альтернативні шляхи розвитку історичної подієвості в українській та російській масовій культурі. «Альтернативна історія – це феномен, який ставить наступне питання: що було б, якби… Що було б, якби більшовики не змогли утримати владу? Що було б, якби Сталін не прийшов до влади? Що було б, якби нацизм одержав перемогу у другій світовій війні? Що було б, якби Радянський Союз не розпався тощо? Багато питань, які були блискуче засвоєні у радянській та пострадянській літературі в жанрі фантастики. На жаль, певні імперські інтенції й приховані бажання, жорстке бінарне розмежування світу на чорне та біле, своїх та чужих, які ми там знаходимо, парадоксальним чином знаходять своє відображення в складних сучасних реаліях України», – зазначив Сергій Валерійович.

Надалі безпосереднім предметом наукового обговорення стала власне література як простір формування масових стереотипів та симулякрів. Учасники дискусії розмірковували про те, яким чином певні соціальні обставини формують повсякденні уявлення, які, втілюючись в літературних творах у образи та символи, починають впливати на свідомість пересічних громадян, і як створені таким чином міфологеми в літературі стають одним з видів консцієнтальної зброї сьогодні.