Та, що вдруге дає ім'я

12 вересня у Дніпрі прощалися із трьома бійцями АТО, які раніше були поховані на Краснопільському кладовищі як «Невідомий боєць». Сьогодні їм поіменно віддали шану поваги і вдячності за мужність та героїзм, а рідні нарешті змогли дізнатися справжню правду загибелі своїх синів, чоловіків, братів.

Довгі три роки вони жили надією: спочатку на зустріч із безвісно зниклими, далі на те, що експертиза не підтвердиться і знову подарує надію на очікування…А тепер найрідніші повернулися до них із невідомості, аби залишитися навічно у спогадах.

Найважче, говорить старший слідчий слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області Ольга Жатовецька, це ознайомити рідних з результатами ДНК-експертизи, яка дає позитивний висновок про те, що той невідомий боєць від цієї миті 100% саме їх син, чоловік, брат.

«По-людські ти розумієш, що саме цією правдою ти забираєш у рідних надію. Та з іншого боку, - таким чином ми повертаємо їх близьких із безвісних, безіменних. Адже людина жива, доки жива пам'ять про неї. Впродовж трьох місяців у справі всіх трьох непізнаних бійців були проведені ускладнені ДНК-експертизи. І сьогодні у їх справах з’явилися прізвища та ім’я. На жаль, посмертно.

У кожному конкретному випадку починаєш зазвичай із пустоти. Є справа, є непізнане тіло чи фрагмент загиблого, а далі по крихітці збираєш всю можливу інформацію. При цьому ми тісно співпрацюємо із військово-історичним музеєм, гуманітарною місією «Евакуація 200», генетиками-експертами. Складність у проведенні ідентифікації загиблих в тому, що часто вже неможливо провести впізнання візуально. І лише ДНК-експертиза спроможна в цьому допомогти. Та батьки і рідні не завжди звертаються для проходження ДНК-експертиз, психологічно це важкий крок. Іноді - відсутні прямі кровні рідні – батько, мати чи діти загиблих, з ким безпосередньо працюють медексперти», - говорить старший слідчий.

Син Сергія Миколайовича загинув у день народження батька 29 серпня 2014 року, виходячи «зеленим» коридором з Іловайського котла. Сьогодні він забере тіло сина, аби поховати на Батьківщині у Донецькій області. Таким довгим та тяжким видався шлях додому 23-річного добровольця.

«З червня цього року справою ідентифікації мого сина зайнялася Ольга Іванівна. Днями вона зателефонувала та повідомила, що вже є результат експертизи. Все сподівалися, що це не він, що він живий. Та… було проведено три експертизи і як не боляче, але я вірю, що це мій син» - говорить батько.

Анастасія розповідає, що її чоловік так і не дізнався, що стане батьком удруге. В той день, 29 серпня три роки тому, вона намагалася додзвонитися йому, аби повідомити радісну новину. Та телефон вже мовчав… Чоловік, як і син Сергія Миколайовича, був смертельно ранений в той же день під Іловайськом.

Повернути ім’я батька двох синів Анастасії допомогла Ольга Жатовецька. Жінка говорить, що зі слідчою у неї відразу встановилися довірливі стосунки. І навіть цього дня слідча була поруч з молодою жінкою, адже та приїхала на траурну церемонію одна.

«Рік ми чекали, що він десь у полоні та повернеться, спілкувалися з волонтерами, навіть у якихось списках його бачили…Потім два роки намагалися знайти тіло. Низький уклін слідчій, вона проживає нашу втрату разом з нами, намагається відшукати слова підтримки», - говорить дружина загиблого.

У випадку із встановленням особи майора Нацгвардії, то його сестру Марину слідча розшукала сама. За словами підполковника Жатовецької, в ході встановлення невідомих осіб в рамках іншого кримінального провадження, вона наштовхнулася на висновки військових експертів, що саме в тому місці і в той же час міг загинути брат Марини. Після кропіткої роботи, проведеної слідчою, та за результатами ДНК-експертизи ім’я невідомого бійця, похованого на кладовищі у Дніпрі, було встановлено.

«По 563 невпізнаних особах, доставлених у Дніпро із зони АТО, слідчим управлінням Дніпропетровської області в рамках кримінальних проваджень проводилися досудові розслідування. На цей час 77 із них залишаються невідомими. Також у нас було зареєстровано 173 заяви про безвісно зниклих в зоні проведення бойових дій на Сході країни. Із них по 27 ще триває розслідування» - додала старший слідчий Ольга Жатовецька.

Нацгвардійці - добровольці Дятлов Сергій Володимирович, Карбан Дмитро Сергійович та майор Величко Андрій Валерійович пішли у вічність. Сьогодні вони вдруге отримали своє ім’я та назавжди залишаться у пам’яті. А старший слідчий Ольга Жатовецька справою честі вважає повернення імен всім тим 77, у кого у графі «Прізвище-Ім’я» ще стоїть прочерк.