Пам’яті Миколи Шпака

Вже більше півроку минуло відтоді, як не стало відомого в нашому місті диригента Миколи Шпака. Все своє життя він присвятив музиці: працював у театрі опери та балету і 12 років був директором музичного училища імені Глинки. Друзі, колеги та учні зібралися в центральній бібліотеці, щоб вшанувати невеличким концертом його пам’ять.

Нотний стан, пюпітр, а згодом і диригентська паличка, звуки різних музичних інструментів - робоча обстановка Миколи Шпака. У вирії мелодій, гамм та акордів проходив кожен день відомого музиканта і диригента, від самого дитинства до останніх днів. Він віртуозно грав на трьох музичних інструментах: баяні, фортепіано та гітарі. Після закінчення Харківської консерваторії та нетривалої роботи в Сумах, Микола Олексійович переїхав до Дніпропетровська. Адже саме тут йому судилося прославитися не тільки як диригент, а ще й як композитор та автор віршів. Не один раз Миколу Шпака нагороджували преміями та почесними грамотами. А востаннє, не так давно, він отримав подяку за вагомий внесок у розвиток Дніпропетровська та України. Більше 20 років Микола Олексійович працював у театрі опери та балету.

Як розповідають його колеги, диригував навіть коли вже тяжко хворів. Він до останнього не міг залишити оркестрову яму під час своєї улюбленої вистави “Лебедине озеро”, незважаючи на те, що кожен рух супроводжувався нестримним болем. 12 років, поєднуючи з працею в театрі, Микола Шпак викладав в музичному училищі. І в цій іпостасі він теж має багато заслуг. А серед них чи не головна це те, що його учні з відзнакою закінчують престижні консерваторії світу.