На Алеї пам’яті біля ДніпроОДА вшанували загиблих під час Іловайської трагедії

На Алеї пам’яті біля Дніпропетровської облдержадміністрації пройшла панахида за загиблими в Іловайському котлі. Аби схилити голови перед подвигом справжніх героїв, зібралися рідні загиблих, їхні побратими, небайдужі містяни.

На Алеї пам’яті людно. Зібралися ті, хто сам пройшов Іловайське пекло,.. й рідні загиблих. Вшанувати пам’ять загиблих прийшли навіть діти.

«29 серпня 2014 року за офіційними даними 368 наших воїнів загинули, виходячи так званим «зеленим коридором», - розповіла начальник управління з питань учасників АТО Дніпропетровської ОДА Наталія Шуліка. - Сьогоднішня зустріч – не «для галочки». Маємо пам’ятати наших героїв, те, що за нас хлопці віддали своє життя».

Разом заспівали Гімн України. Справили панахиду за загиблими військовими.

«В Іловайську загинув мій друг молодості – Юрій Коновалов. Кандидат наук, викладач одного із київських університетів. Юнаком він не пішов в армію за станом здоров’я. Але після Революції Гідності рядовим мінометником відправився служити», - розповіла учасниця зустрічі Ольга.

Не стримували сліз.

«Ми були в Іловайську 29 серпня. О шостій ранку вишикували колону, почався бій. Ми не могли вийти з Іловайська. О восьмій вечора я потрапив в полон. Не один мій друг загинув того дня. Був Сергійко Нестраденко – дуже хороша людина, позитивна – постійно жартував. Вася був. Хлопцю – 21 рік. Загинув…Дуже важко це згадувати», - поділився АТОвець Євген Дудко.

Вшанувала пам’ять героїв й Литовська делегація, яка саме завітала до Дніпра. Зокрема, голови схилили представники реабілітаційного центру Друскінінкай, який вже чотири роки приймає на лікування українських військових.

«Було важко чути розповіді хлопців. Деякі потрапили в полон, деякі виходили із Іловайська кілька днів, - розповів Рамунас Серпатаускас, який допомагає у реабілітації українських військових у Литві. - Їм було важливо виговоритися, відповідно, на душі ставало легше. Після психологічної реабілітації стан хлопців покращується. Вони змінюються, у них загораються очі, з’являється жага до життя. Бійці повертаються до України з бажанням зробити для Батьківщини ще більше».

Учасники зустрічі поклали квіти до стел з іменами загиблих.

Герої на вмирають.

Запеклі бої під Іловайськом відбулися в серпні 2014 року. Українські військові потрапили в оточення. Відступаючи, наша армія зазнала важких втрат.