На Дніпропетровщині розвиватимуть археологічний туризм

Скіфські кургани, трипільські поселення, козацькі укріплення. А ще – залишки після всесвітнього потопу та загадкові давні майдани невідомого походження. Дніпропетровщина багата на археологічні «родзинки», цікаві для гостей регіону.

Про розвиток в області археологічного туризму говорили на круглому столі, що пройшов у Дніпропетровській ОДА.

«Традиційно Дніпропетровщина – промислово потужний регіон, на який припадає 10% загальнонаціонального ВВП та 20% експорту в країні. Та на часі – пошук і розвиток нових джерел доходу в скарбницю області. Археологічний туризм – перспективний напрямок. Адже, як свідчить світовий досвід, міжнародний туризм розвивається швидше за торгівлю. В області багато пам'яток різних епох, які можуть зацікавити наших гостей», – зазначила начальниця управління департаменту економічного розвитку Дніпропетровської ОДА Світлана Лагутенко.

На Дніпропетровщині – майже 1,8 тис археологічних пам'яток, із них 13 – загальнонаціонального значення.

«Особливий інтерес у туристів до Дніпровських порогів. Там під водою «ховаються» залишки після всесвітнього потопу. А ще регіон має власний «Стоунхендж», навіть давніший за англійський «аналог». Це кам'яна споруда, яка досить реалістично передає форму змії. Розташована поруч із відомим порогом Ненаситець – поблизу села Нікольське», – розповів вчений та письменник Юрій Шилов.

Серед пам'яток, які можуть зацікавити туристів, – залишки палеовулкану. Вони збереглися в Аполонівці на Солонянщині. А в селі Домоткань Верхньодніпровського району можна подивитися на валуни, що утворилися під час зсуву криги у льодовиковий період.

У різних куточках області розташовані десять давніх майданів різноманітної конфігурації. Про їхнє походження досі точаться дискусії. Найвідоміший – «Мавринський майдан» у формі «краба». Він – біля села Межиріч Павлоградського району.

«Мандруючи Дніпропетровщиною, можна водночас ознайомитися і з пам'ятками давнини, і з мальовничими краєвидами. Так, досить барвисті залишки козацьких укріплень на Царичанщині, – сказав завідувач відділом археології Дніпропетровського національного історичного музею Олександр Скорік. – Плануємо розвивати у регіоні і такий напрямок, як участь туристів у археологічних експедиціях. Це і можливість відчути себе справжнім шукачем артефактів, і безпосередньо доторкнутися до пам'яток давнини».

До круглого столу в Дніпропетровській ОДА долучилися представники ОТГ, туристичного бізнесу, громадськості, вчені, студенти. Загалом – понад 50 людей.