Історії дніпрян, які перейшли на українську

«Ми перейшли» — таку назву мають 16 коротких історій людей, які перейшли з російської на українську, знятих філією Суспільного UA: ДНІПРО.

Прем’єра першого випуску відбулася 24 серпня в «Ранку на Суспільному» та на діджитал-платформах філії.

«Побутує міф, що на українську переходять дуже молоді люди, адже їм простіше через українськомовну освіту. Утім, більшість учасників проєкту «Ми перейшли» — люди, які почали говорити українською в зрілому віці. Вони коротко пояснюють, що їх підштовхнуло на такий крок і наскільки це було складно», — прокоментувала авторка проєкту т. в. о. продюсерки Дніпровської філії Суспільного Ірина Цибух.

Менеджерка 27-річна Ольга Поляка зізнається, що було складно, однак її підтримали рідні: «Мене надихнули вільні люди під час Революції Гідності».

Асистентка директора 39-річна Ксенія Буряк: «Мала багато причин. Одна з них те, що українська — найпотужніша зброя. Проте найважливіша причина — любов».

Музикант і волонтер 36-річний Андрій Батозький перейшов на українську, коли написав першу пісню рідною мовою: «Це не було для мене важким випробуванням. Але перехід на українську став для мене ідентифікацією».

Марина Копачевська перейшла на українську в 33 роки й зробила це заради сина: «Перейшла на українську, коли моєму синові виповнився рік. Зрозуміла, що українську він чутиме лише від мене. Це надихнуло весь час говорити українською. Його перші слова були українською. Нині сину два з половиною роки, і ми говоримо українською».

HR-менеджерка Лада Дубовська розмовляє українською з 2019-го: «Українська мова має звучати в побуті, так ми бережемо своє коріння й залишаємося нацією».

За словами авторки проєкту «Ми перейшли» Ірини Цибух, його завдання — познайомити глядача з людьми, які перейшли на українську, і надихнути спробувати й собі.

«Місія таких проєктів — справедливість. Це не про нав’язати, а про відновити. Про відродження того, що насильно й агресивно знищили, наприклад русифікацією. Тож сподіваюся, герої «Ми перейшли» мотивують глядачів говорити мовою наших предків щодня», — додала Ірина Цибух.