На Дніпропетровщині майстриня створила незвичайну колекцію у майже 1000 писанок

Колекцію у майже 1000 власноруч зроблених писанок презентувала на онлайн-виставці у бібліотеці ім. Шевченка у Кам’янському місцева жителька Лариса Лосенко.

Як розповіла сама майстриня, свої роботи на широкий загал вона демонструє вже вп’яте. А почалося все з ідеї зробити незвичайний подарунок онукам.

“Десь прочитала, що на Великдень прийнято не лише паски пекти, а ще й подарунки рідним дарувати. Проходила якраз повз церковну лавку і погляд зачепився за дерев’яні писанки, які були прикрашені іконками. Подумала тоді, що куплю на подарунок. Але якось не склалося купити, то вирішила зробити щось подібне сама. Сіла, зробила дві писанки, які прикрасила намистинками і бісером, подарувала онукам та й забула. Лише через деякий час, коли була у гостях, звернула увагу, що мої подаровані писанки зберігаються на видному місці. Тоді й прийшла ідея повторити”, - розповідає Лариса Лосенко.

Так, з 2015 року писанкарство стало для жінки хобі. Всі знання, каже, здобувала з майстер-класів та відеоуроків в Інтернеті. А оскільки усе життя пропрацювала майстром манікюру, то свою креативність перенесла з розмальовування нігтів на розмальовування яєць. Засвоїла безліч технік. Поряд з традиційними писанками та мальованками Лариса Лосенко створює ще й крапанки, шкрябанки, солом’янки, мотанки, бісерки, використовує ниткову філігрань, створює на яйцях аплікації та навіть прикрашає їх макаронними виробами.

“Найскладніше для мене робити різьблені та вишиті писанки. Це досить кропітка праця. Для різьблення беру мінідриль, яку використовують для нарощування акрилових нігтів. Вишиті писанки — це ті, у яких я вирізьблюю дірочки, а потім крізь них протягую ниточки чи стрічечки й створюю візерунок”, - говорить писанкарка.

Жінка не приховує: у процесі псується чимало яєць. Буває й таке, що робота над писанкою просто "не йде". Іноді ж, за словами пані Лариси, яйце саме “підказує” їй, яким має бути.

На створення однієї писанки, залежно від техніки та складності, йде від кількох годин до дня. Та спочатку виникає ідея, малюється ескіз майбутнього візерунку.

Свої писанки пенсіонерка створює на курячих, гусячих, качиних та індичих яйцях. Рідкісними є писанки на яйцях цесарки. І яйцями, і оздоблювальними матеріалами допомагають рідні, сусіди та подруги.

“То хтось ниточки принесе, то подруга, яка вишиває, принесла нещодавно бісер, то в хід йде якесь старе намисто”, - говорить майстриня.

Рідко коли Лариса Лосенко створює одну писанку, зазвичай робить цілі серії, придумуючи для них цікаві назви: “Бузковий туман”, “Чоловічий колір”, “Сад моєї подруги”, “Прованс”, “Мамзельки”. Свої вироби дарує не лише друзям, а й тим, хто щиро захоплюється її роботами. Розповідає, під час попередніх виставок подарувала десяток писанок гостям з Німеччини, які завітали до бібліотеки Кам’янського.

“Робота над писанками приносить мені справжнє задоволення. Вона заспокоює. Це мій релакс, моя медитація”, - каже писанкарка.

Майстриня переконує: створювати писанки — не таке вже й складне заняття. Головне, аби воно було до душі, тоді обов’язково усе вийде.