Є зброя – слово. Боєць з Дніпра у хвилини перепочинку на службі записує поезію українських класиків

Боєць із Дніпра Андрій Карпенко начитує поезію українських класиків і викладає у вигляді роликів на своїй фейсбук-сторінці.

Як розповів Суспільному військовий, він це робить, коли є хвилини перепочинку між виконанням службово-бойових завдань.

Як розповів офіцер Національної гвардії України, він захоплюється поезією давно, а понад половину свого життя й сам пише вірші.

Спершу читав вірші побратимам, потім – організував імпровізований літературний вечір. На другому тижні війни почав записувати ролики для загалу.

У доробку бійця – більше десятка начитаних поетичних творів класиків української літератури: Тараса Шевченка, Лесі Українки, Олени Теліги, Василя Симоненка, Василя Стуса.

«Крім зброї військової, є зброя – слово. Українська мова надзвичайна за своєю милозвучністю й мелодійністю. І на передовій, і на певних позиція, де стоять військові, має бути підтримуюче, патріотичне Слово. Це об’єднує і веде нас до однієї мети – до перемоги над ворогом. Я це роблю не тільки для військових, а для всіх українців, які зараз переживають велике хвилювання, горе, розпач», – сказав Андрій Карпенко.

Нещодавно боєць почав записувати відео і з власними поезіями. Пізніше, каже він, вони ввійдуть до поетичної збірки, яку планує видати друком.

«Мій маленький син, коли я з ним зідзвонювався, сказав: «Тату, переможе не війна, а – весна». І от я написав вірш «Моя весна, ти знов моя весна…». Щиро вірю, що пора, коли пробуджується природа, коли пробуджується все найсвітліше, буде порою нашої перемоги», – каже боєць.

Андрій Карпенко зазначає: свою майбутнє збірку хоче планує роздарувати військовим, які боронять Україну на бойових позиціях.