Как днепрян с экскурсией по кладбищу водили

Известный днепровский писатель, краевед, журналист Николай Чабан провел необычную экскурсию по Запорожскому кладбищу.

Ранее Городской сайт анонсировал это мероприятие.

Напомним, что Запорожское кладбище – одно из крупнейших и известнейших в нашем городе. Наибольшее число захоронений на нем производилось в 1950-70-е годы. Сейчас это – мемориальное кладбище, на котором разрешены лишь подзахоронения в могилы прямых родственников.

О том, как прошла экскурсия, рассказала известная исследовательница культурной сферы и истории нашего города Ирина Семенчук:

«Сонячний недільний день провела на Запорізькому цвинтарі, де завдяки пану Миколі Чабану згадали багатьох відомих дніпровців.

Особисто для мене цвинтар ніколи не був місцем смутку та болю. Скоріш, це місце згадування, роздумів, переосмислення.

Вітерцем промайнули імена студентських років; академіка Володимира Івановича Моссаковського - ректора Університету, та Сергія Семеновича Волкобоя.

Імена Олександра Максимовича Макарова і Інни Ілларіоновни Крижановської знав кожен мешканець Дніпропетровська !

Юрій Чайка, Микола Шпак, Жан Мельніков - це цілі епохи зі своїми неповторними світами, без яких навіть не уявляєш нашу тоді ще не культурну столицю, а звичайний обласний центр, в якому вирувало культурне життя.

Біля могилки Віктора Федоровича Коржа ми слухали його вірші і це було не тільки вшанування його пам'яті , це була потужна згадка про нашого талановитого дніпровського поета.

Ми згадали і Евгенія Мефодієвича Кучеревського - відомого і улюбленного футбольного тренера, і відомого художника Михайла Олександровича Кокіна...

А ще перенесена могила з надгробком Дмитра Степановича Скоробогатова, українського та радянського архітектора, який зробив значний внесок у формування архітектурного вигляду Катеринослава. Дмитру Скоробогатову вдалося створити виразний архітектурний символ «золотого століття» Катеринослава, міста, яке перетворилося на великий промислово-фінансовий центр і названий сучасниками «Новою Америкою».

Пан Микола дозволив нам доповнювати його доповідь нашими споминами і це було так атмосферно і душевно. І що мені ще дуже сподобалось, так це кількість бажаючих послухати пана Миколу.

Всім подяка і до нових зустрічей!».

Фото – Ирина Семенчук.