Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Днепр » Новости города и региона
вт, 11 августа 2026
20:14

НОВОСТИ ГОРОДА И РЕГИОНА

Музей истории Днепра пополнился еще одной реликвией

Музей истории Днепра пополнился еще одной реликвией

В этот музей передали старинный перстень, история которого связана с легендарным городом запорожского казачества Самарь.

Напомним, что этот город располагался на берегу реки Самара, из него со временем вырос современный город Новомосковск.

В прошлом году Городской сайт рассказывал об удивительной истории этого перстня. Его на зарубежном аукционе увидел и смог приобрести известный исследователь истории нашего города, краевед, коллекционер Валерий Касьяненко.

И вот теперь он передал эту реликвию в Музей истории Днепра.

Вот что об этом рассказали в музее (материал подготовил сотрудник МИД Юрий Берестень):

«Новий експонат козацької доби в колекціях Музею історії Дніпра: перстень-печатка з Самарі

Попри складні обставини воєнного часу українсько-російської війни в Музеї історії Дніпра не припиняється активна евристична робота, яка спрямована на поповнення колекцій установи новими унікальними історичними артефактами, які є частиною культурно-історичного спадку Придніпровського регіону та міста Катеринослава.

Нещодавно фонди Музею історії Дніпра поповнились рідкісним експонатом – перстнем-печаткою козацької доби другої половини XVIII століття.

Унікальний історичний раритет був наданий в дарунок музейній установі відомим дніпровським донатором, колекціонером та краєзнавцем Старожитньої Кам’янки Valeriy Kasyanenko, який багато років цікавиться історією рідного міста та козацьких поселень, які розташовувались на його прадавніх теренах.

Поціновувач старовини придбав на одному з інтернет-аукціонів старовинний мідний перстень-печатку, зацікавившись зображенням, яке було вміщено на його полі стародавнім майстром-гравером. Зокрема, на щитку печатки умільцем-ремісником було вигравіювано зображення лука з двома стрілами, які лежать вістрями догори. Донатор знав, що здебільшого такі геральдичні зображення були надзвичайно поширені в козацьку добу, тому висунув припущення, що даний предмет має безпосереднє відношення до історії нашого краю, який входив до складу території Війська Запорізького Низового в XVI-XVIII століттях. Знання та інтуїція не підвели поціновувача козацьких старожитностей.

В процесі активного типологічного аналізу старовинного артефакту науковими співробітниками Музею історії Дніпра за активної участі відомого збирача козацької старовини, директора Музею Хреста Віктора Векленка було встановлено, що дане зображення є одним з різновидів старого геральдичного символу Самарі (нині м. Новомосковськ) – адміністративного центру Самарської паланки Війська Запорозького низового часів Нової Січі (1734-1775 рр.).

Спеціалістами було достеменно з’ясовано, що старовинний козацький перстень був виготовлений приблизно у другій половині XVIII століття на території Запоріжжя. Очевидно, що старожитній артефакт належав одному з представників нижчої ланки місцевої козацької адміністрації, на що вказує недорогий матеріал з якого він був виготовлений.

Цікава сама по собі історія придбання донатором рідкісного експонату. Сам перстень прибув до України з далекої Хорватії, де свого часу знаходився в колекції старожитностей одного з місцевих поціновувачів старовини. Саме колишній власник атрибутував перстень як козацький, звернувши увагу на геральдичне зображення на полі його щитка. В свою чергу, це сприяло тому, що предметом зацікавились дніпровські колекціонери, завдяки докладеним зусиллям яких рідкісний історичний артефакт повернувся на рідну землю, поповнивши собою скарбницю історичних скарбів Придніпровського регіону.

Щоправда лишається відкритим питання щодо того, як потрапив козацький артефакт до далекої Хорватії. З цього приводу у спеціалістів музейної справи та істориків регіону думки та версії експорту раритету розходяться. Так, одні фахівці припускають, що перстень міг потрапити на територію Хорватії в якості воєнного трофею у більш пізній період, беручи до уваги активну участь запорожців в серії російсько-турецький війн другої половини XVIII століття. Інші спеціалісти наполягають на іншій версії експорту раритету до балканської країни. Вони вважають, що перстень міг бути завезений до Хорватії задунайськими запорожцями, які свого часу заснували на теренах Австрії так звану Банатську Січ (1785-1805 рр.).

Прикметно, що козацький перстень-печатка після нетривалої реставрації буде виставлений в експозиції Музею історії Дніпра. Кожен відвідувач зможе на власні очі побачити старовинний предмет, який був свідком історичних подій останніх десятиліть існування козацької Самарі (нині м. Новомосковська).

Перстень-печатка – друга половина ХVIII cтоліття, Військо Запорізьке Низове, м. Самарь».

Фото – МИД.




Gorod.dp.ua на Facebook.

Читайте также:

Другие новости раздела:

ОБРАТИТЕ ВНИМАНИЕ!
Популярні*:
 за коментарями | за переглядами
•  Понад 100 гривень за куб: у Дніпрі хочуть збільшити тариф на воду на 2027 рік на третину (35)

•  У Дніпропетровській області припинили діяльність 11 підприємств через імперські назви (16)

•  На Архітектурно-містобудівній раді Дніпра розглянули нові цікаві проєкти (9)

•  Мешканці Червоного Каменю пояснили секрет появи велетенських риб у кар`єрі на цьому масиві (9)

•  Литва допоможе відновити Органну залу Дніпра? (7)

•  На проспекті Поля п'яний чоловік пошкодив автомобіль, розбив скло на ньому та чіплявся до оточуючих (5)

•  Дніпровський адвокат прокоментував ганебну сутичку поліціянтів з одноногим ветераном війни (5)

•  Сміття накопичувалося понад 30 років: у Дніпрі дигери разом із місцевими влаштували толоку на Черепашиному озері (4)

•  В музеї «Менори» зберігся унікальний експонат, який нагадує про оборону нашого міста у 1941 році (4)

•  Безпекова ситуація на Дніпропетровщині стрімко погіршується (3)


* - за 7 днів | за 30 днів | Докладніше
Цифра:
36
км. общая протяженность колесоотбойного бруса в Днепре

Источник
copyright © gorod.dp.ua
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.

О проекте :: Реклама на сайте