Ворожа міна влучила у квартиру: у Дніпрі врятували дідуся, якому перебило ноги

Вже майже 9 місяців росіяни нищать українські міста та вбивають мирних жителів. Тисячі українців залишились майже без нічого і їм нікуди повертатись. Про рідний дім залишилися тільки теплі спогади. Федору Івановичу (ім’я змінено) вже 70 років. Він один з тих, хто постраждав під час ворожого обстрілу, втратив дім, але не надію у світле майбутнє.

У міському департаменті охорони здоров’я розповіли його історію.

З початком повномасштабної війни чоловік навіть не думав покидати рідний будинок. Тому під час обстрілів ховався з сусідами у підвалі. Але довго там знаходитись було неможливо, оскільки там холодно і сиро.

Одного разу дідусь вирішив піднятися у квартиру за теплими речами. Саме той момент в квартиру влучила ворожа міна. Пролунав гучний вибух, темрява та нестерпний біль.

Прокинувся уже в підвалі з перев’язаними ногами. Там він провів кілька днів, страждаючи від болю.

Йому на допомогу вчасно прийшли волонтери. Під кулями вони вивезли Федора Івановича з прифронтового міста. Проте найближчі військові шпиталі відмовлялися його приймати один за одним. Лише за 10 днів вони опинились у Дніпрі.

Перша ж лікарня, в яку зателефонували волонтери, одразу згодилась прийняти чоловіка.

У травматологічне відділення він потрапив у важкому стані. Права нога зламана, ушкоджені обидві кістки. На лівій – рана, серйозний дефект тканин (шкіра почала відмирати). У ранах залишилися шматки деревини та одягу ще після вибуху. Здавалося, що врятувати його просто неможливо. Але наші лікарі зробили усе можливе і неможливе, і врятували дідусю життя.

За рахунок благодійного фонду придбали металоконструкції та встановили на кістки. Чоловік переніс 2 важкі операції. Близько місяця провів у лікарні, поки не загоїлись всі рани. Коли почав ходити вирішив, що повернеться додому. І він повернувся. Туди, де вже нічого немає, окрім спогадів.