Таємниці історії: Від Міської площі до будівельної академії

У Придніпровській державній академії будівництва та архітектури пройшла цікава лекція із циклу «НЕЗЛАМНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ: ІСТОРІЯ ТА СЬОГОДЕННЯ».

Відомий дніпровський історик та краєзнавець, автор цілого циклу книг, декан Архітектурного факультету академії, кандидат архітектури, член бюро Українського комітету ІКОМОС Олександр ХАРЛАН на цій лекції розповів про історію розвитку цього району нашого міста. А також – розкрив невідомі історико-архітектурні сторінки появи та розвитку цього вишу.

Олександр Харлан та ПДАБА люб'язно поділились з Міським сайтом інформацією про те, що саме було розказано на цій лекції:

«Про Придніпровську державну академію будівництва та архітектури написано значну кількість праць, існують дослідження її історії і окремих учасників процесу її виникнення і розвитку.

Проте планувальна структура кварталу нашої академії залишається відомою не значній кількості фахівців і залишається мало дослідженою через не значну кількість відомого архівного матеріалу.

Результатам попередніх розвідок з теми виникнення та існування комплексу споруд в міському кварталі академії і присвячено дану лекцію.

Нині це вищий навчальний заклад, а що ж тут було раніше?

Ще на перших планах міста в місцевості близькій до кварталу академії планувалося влаштувати велику площу із парафіяльною церквою. Існували кілька варіантів розміщення площі і храму на її теренах.

У 1880-х рр. Міська Дума виділила на цій площі, що мала офіційну назву Олександрівська, місце під військову церкву.

Проте, військові відмовилися від даного місця. Однак, вже у 1897 р., було порушено клопотання про будівництво нового храму.

У квітні 1911 р. на горі, на міській площі, було здійснено закладку храмової споруди. Куратором будівництва був відомий місцевий історик підполковник 133-го піхотного Симферопольського полку Володимир Машуков. Через рік церкву було збудовано і освячено.

Розписи церкви зробив представник «Розстріляного відродження» Юхим Михайлів, який саме в час будівництва церкви проходив «обов’язкову військову повинність» у 210-му Перекопському полку.

В 1930-му Раднаркомом УРСР приймається рішення про організацію Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту. З 1935 р. – заклад отримує назву Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут (до 1994 р.).

За радянських часів храм було закрито і частково розібрано. В 1930 р. площу було передано під забудову будівельного інституту. Г.Л. Швецько-Винецький – один з авторів проєкту Навчального корпусу інституту (1929-1931 рр.).О.Б. Петров – викладач (випускник 1937 р.), архітектор, автор проэкту нового головного корпусу Останній етап будівництва академічного кварталу датувався 1983 роком – це час завершення будівництва висотного корпусу і корпусу гуртожитку № 9.

Результатом всіх етапів підкреслювалась компактність комплексу і наявність в його структурі всіх необхідних об’єктів для функціонування вузу.

Поява такого символічного і яскравого зразка громадської споруди для навчального закладу в Дніпрі стала важливим етапом у виникненні та розвитку архітектурної професійної діяльності, підґрунтям творчих задумів і сміливих ідей зодчих цілої доби».

Цілком подивитися цю лекцію можна за наступним посиланням:

Ілюстрації – ПДАБА.