Історія запорізького козацтва – у геральдиці Дніпропетровщини

Історія наших героїчних предків рясно представлена не лише у назвах, а й у гербах та прапорах населених пунктів Дніпропетровщини.

Сотні населених пунктів нашої області названі на честь їхніх фундаторів, запорізьких козаків, або пов'язані з історією наших героїчних предків.

А кількість вулиць та проспектів, пов'язаних із запорожцями у нашій області, взагалі складно порахувати. І у зв'язку з топонімічною реформою, що триває, це число напевно тільки збільшуватиметься.

Але Запорізька Січ та її герої живуть не лише у топонімах.

Вони рясно представлені й у геральдиці Дніпропетровської області та її населених пунктів.

Детальніше про це розповіли на сторінці ДніпроКультура:

«У нашій області - Січеславському краї - багато населених пунктів досі зберігають назви часів запорозького козацтва. Спільну козацьку історію зберігають їх герби та прапори.

Одними з поширених козацьких символів, що зустрічаються у сучасних гербах, є козацькі клейноди. До таких належать булава, бунчук, корогва, каламар, печатка, литаври, гармати, сурми, пірнач.

Дослідниця Надія Бабкова зазначає, що серед значної групи штучних геральдичних фігур, до яких належить і зображення зброї, необхідно виділити козацькі клейноди – булаву, бунчук, пірнач.

Зображення цих символів українського козацтва, а також шаблі і стріли, на територіальних та муніципальних гербах характерне для тих місцевостей, що виникли за часів козацтва чи пов`язані з діяльністю того чи іншого козацького ватажка.

Таким чином автори геральдичних проєктів підкреслювали приналежність своєї області, району, міста, містечка чи села до подій козацької доби або висловлювали шану козацькому керманичу – патрону даної території.

Емблематика Дніпропетровщини була прийнята рішенням сесії обласної ради від 19 березня 2002 р. Герб має вигляд щита, скошеного праворуч перев’язом, який утворено сполученими золотої та синьої лінії на срібному тлі. Верхнє синє поле щита усіяне дев’ятьма золотими 8-променевими зірками, на нижньому срібному полі – козак у малиновому однострої з рушницею на плечі та шаблею при боці. Козак вказує на історичні традиції XVI–XVIII ст., оскільки саме тут існувала Томаківська, Базавлуцька, Микитинська, Стара та Нова Січі».