Нацбанк вводить режим керованої гнучкості курсу: що це означає і що буде з гривнею

Офіційний курс за режиму керованої гнучкості визначатиметься операціями на міжбанківському валютному ринку.

Національний банк з 3 жовтня впроваджує режим керованої гнучкості обмінного курсу.

Як повідомила прес-служба регулятора, Національний банк переходить до режиму керованої гнучкості обмінного курсу з огляду на стійкий прогрес у зниженні інфляції, накопичення значного рівня міжнародних резервів, збільшення привабливості гривневих депозитів та ОВДП.

"Керована гнучкість курсу відрізняється від режиму плаваючого курсоутворення, який діяв в Україні до 24 лютого 2022 року. За поточного режиму НБУ продовжить ретельно контролювати ситуацію на валютному ринку та залишатиметься ключовим гравцем на ньому", - повідомляє регулятор.

НБУ, зокрема, компенсуватиме структурний дефіцит валюти. Завдяки цьому курс зможе змінюватися в обидва боки: зростати та знижуватися. Крім того, НБУ суттєво обмежуватиме курсові зміни, не допускаючи як значного послаблення гривні, так і суттєвого зміцнення.

Зазначається, що офіційний курс за режиму керованої гнучкості визначатиметься операціями на міжбанківському валютному ринку за активної участі НБУ. Водночас курс на тих сегментах ринку, де мають змогу купувати та продавати валюту громадяни, встановлюватиметься за тими ж правилами, що і останні півтора року - йдеться як про готівковий ринок, так і про карткові курси банків.

"Нагадаємо, що вже майже півтора року курс на готівковому ринку та карткові курси банків не є фіксованими. За цей час вони як зростали, так і знижувалися. НБУ продовжить докладати зусиль для мінімізації різниці між готівковим та офіційним курсами", - сказано в повідомленні.

Як пояснює регулятор, перехід до керованої гнучкості курсу став можливим завдяки ґрунтовній підготовчій роботі із залученням міжнародних експертів та урахуванням найкращого світового досвіду, а також з огляду на сформованість та стійкість макроекономічних передумов, як-то:

• сталий прогрес у зниженні інфляції,
• накопичення значного рівня міжнародних резервів,
• збільшення привабливості гривневих депозитів та ОВДП як інструментів захисту заощаджень від інфляційного знецінення.

Це дає змогу забезпечити контрольованість переходу та мінімізувати ризики для фінансового ринку, економіки та громадян, наголосили в НБУ.