В галерее «АртСвит» открыли выставку «Любов/Лють»

Автор работ этой выставки Ольга Федорова представила очень необычные итоги визуализации поэзии до начала Большой войны, сразу после вторжения врагов и в настоящее время.

В последние полтора года творчество большинства деятелей культуры Украины и Днепра связано с войной.

Не исключение – и необычная поэтесса и художница Оля Федорова. В галерее «Артсвит» (Крутогорный спуск, 21-а) на минувших выходных открылась ее выставка «Любов/Лють», которая представляет итоги творчества автора за последние два года.

На открытии выставки побывала известная исследовательница культурной жизни Днепра Ирина Семенчук, которая поделилась следующими впечатлениями:

«Навіть думки в мене не було, що я отримую таку веселку емоцій на відкритті виставки "Любов/Лють". Вони і досі володіють мною.

Всі думки висловлені молодою мисткинею - це мої навіть не думки, а моя позиція ще з 14-го року. Але ж пані Оля молодша за мене якщо не в 3 рази, то в 2,5 це стопудово. І саме це і вдарило в яблучко. Навіть одна з головних думок, яка виділена авторкою про мови, які бажається вчити, і тільки одну витравити з себе - для мене теж найголовніша і найактуальніша. Бо мова - це той фундамент, на якому базується життєва позиція, світогляд і багато чого іншого кожної людини! Деякі молоді відвідувачі виставки так і казали, що ця виставка змінила їх світогляд.

Вчора на відкритті був повний зал молоді і не тільки. Скажу відверто, що байдужих не було. Бо все, що написано Олею на бабцІних простирадлах, наволочках, ковдрах та скатертинах, на стареньких тенісках - настільки потужно, що, мабудь, єдиним питанням було, як така молода панянка може так глибоко все відчувати. І ще, що я б хотіла сказати, багатьом рости і рости , щоб дорости до рівня патріотизму пані Олі, який не показовий, а усвідомлений та вистражданий.

«Лють — то є меч, а любов — броня. Але любов також може стати мечем — проти тих, хто не має любові, або ж просто боїться любити. В такому разі лють стає бронею. І мені здається, аби виграти всі свої війни, нам потрібні вони обидві — меч та броня, любов і лють», — каже Оля Федорова.

Дякую, Олю! Дякую, галерея!».

Фото Ирины Семенчук.