Олімпійська чемпіонка Лондона-2012 із Дніпра заявила про завершення кар'єри

Жіноча четвірка парна фінішувала п'ятою на Олімпійських іграх-2024 у Парижі. Дівчата поділилися своєю думкою, чому вони не дотягли до медалі. Також про завершення своєї кар'єри заявила найдосвідченіша в квартеті дніпрянка Анастасія Коженкова.

Дуже близькою до нагороди в академічному веслуванні була наша четвірка парна у складі Євгенії Довгодько, Катерини Дудченко, Дарини Верхогляд та дніпрянки Анастасії Коженкової. Вийшовши на старту фіналу в статусі чинних віцечемпіонок Європи, українки трималися в трійці до заключних 500 метрів, але на фініші все ж поступилися двома позиціями і фінішували п’ятими.

«Все було чудово… до останніх 500 метрів, - зазначила у коментарі пресслужбі НОК України Євгенія Довгодько. — Важко сказати, що сталося. Наша команда боролася, човен не сів, він як йшов, так і йшов. Просто в когось він пішов швидше, ніж у нас».

«У кожної збірної своя методика підготовки, сьогоднішній старт показав, що у наших суперниць вона виявилася кращою. На результат впливає дуже багато факторів. Це спорт», — додала Дарина Верхогляд.

На думку найдосвідченішої в квартеті Анастасії Коженкової, олімпійської чемпіонки Лондона-2012 з Дніпра, на виступі позначилося те, що на відміну від суперниць, які могли цілеспрямовано готуватися до Олімпіади, їм довелося робити двофазову підготовку, адже вони єдині з учасниць фіналу, хто кваліфікувався на Ігри з травневого ліцензійного добору в Швейцарії.

«Дати відповідь на питання, що пішло не так, можна буде лише після того, як тренери сядуть і проаналізують наш виступ у фіналі, — сказала Анастасія Коженкова. — Зрозуміло, що зараз вже нічого не зміниш, але в нас є молоде покоління. Маю надію, що вона (Катерина Дудченко) через чотири роки в Лос-Анджелесі за нас всіх дасть бій. Так само як і інші дівчата, якщо вони залишаться в спорті. Тому що я на цьому етапі, гадаю, свою кар’єру завершу».

Українські веслувальниці також наголосили на тому, наскільки важко було пройти увесь шлях до Парижа, перебуваючи в постійному стресі. Адже навіть тренуючись за кордоном, ні на секунду неможливо забути, що вдома, де їхні близькі і рідні - війна. Вони також відзначили, що для них велика честь виступати під синьо-жовтим прапором у Парижі-2024.

«Зараз усі українці, як ніколи, разом, підіймається дух і настрій, — сказала Анастасія Коженкова. — І взагалі, коли ти розумієш, що ти борешся тут, а там хлопці та дівчата на передовій вмирають за тебе, це дуже складно, це дуже боляче, це такий тягар, який ми несемо всі разом. Можливо, ми сьогодні не перемогли тут, але маємо надію, що наша країна переможе там. І ми будемо вільні, незалежні і найкращі в світі»!