Роблять неможливе 24/7. У Дніпрі працює надсучасний реабілітаційний центр

Валерію 38 років. До повномасштабної війни був підприємцем, зараз – воїн ЗСУ. Захищати Україну пішов добровільно з перших днів повномасштабного вторгнення рф. Він був одним із тих, хто звільняв Київщину від навали окупантів. Також встиг повоювати на Донеччині, де й отримав поранення.

Внаслідок обстрілу Валерій втратив праву руку й ледь не втратив ногу, адже ворог повторив артилерійський обстріл під час евакуації. Нині він проходить лікування в реабілітаційному центрі Дніпра.

«Я намагаюся не втрачати оптимізму й підтримувати інших хлопців. Для багатьох ампутація – це дуже важка психологічна травма. Тому я стараюся якось їх розрадити, пожартувати. Що стосується мене, то заняття у мене щодня, мені все ще дошкуляють фантомні болі. Але загалом я цілком самостійний. Працюємо далі», – розповів Валерій.

У Дніпрі в реабілітаційному центрі з кожним пацієнтом працює мультидисциплінарна команда. У її складі — лікарі з фізичної реабілітації, фізичні терапевти, ерготерапевти, логопеди та психологи. Для кожного хворого розробляють індивідуальну програму лікування з урахуванням його особливостей.

«Валерій повністю здатний себе обслуговувати. Він може дбати про свою гігієну, готувати їжу тощо. Наше основне завдання – підготувати пацієнта до протезування. Для цього ми працюємо над збільшенням сили та амплітуди рухів. Також у пацієнта ще не сформована кукса, тому приділяємо цьому особливу увагу», – поділилася асистентка ерготерапевта Влада.

«Пацієнт дуже вмотивований. Коли ми тільки починали заняття, Валерій страждав від сильного болю, і під час занять на велотренажері був помітний брак амплітуди рухів. Зараз цей показник значно покращився», – додала фізична терапевтка Олександра.