Психічне здоровʼя в умовах війни: як подбати про себе правильно та де отримати допомогу у Дніпрі

Від початку повномасштабного вторгнення ментальне здоровʼя українців зазнає негативного впливу. За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоровʼя, кожен третій українець страждає від нервових розладів того чи іншого типу. Нині цей показник – найвищий в Європі.

Як правильно подбати про свій психоемоційний стан та чому важливо вчасно звертатися за допомогою до фахівців? Про це в етері програми «Шах і мат» на телеканалі «Відкритий» розповіла практична психологиня та арт-терапевтка Регіонального медичного центру родинного здоровʼя Світлана Алєксєєнко.

За словами Світлани Алєксєєнко, частка українців, яка оцінює свій ментальний стан як проблемний, суттєво збільшилася. Від початку 2023 року кількість таких громадян зросла вдвічі. За прогнозами Міністерства охорони здоровʼя України, з часом потребу у психологічній допомозі можуть відчути до 15 млн населення, з них приблизно 3-4 млн потребуватимуть медикаментозного лікування. Очікується, що після закінчення війни до фахівця піде кожен пʼятий українець.

«Люди звертаються з досить різними станами. Це можуть бути прояви тривоги, дратівливості чи стресу, порушення сну, неконтрольована агресія, смуток чи просто біль. Під час війни ми втрачаємо дві базові потреби – безпеку і сталість. Адже ми звикли, що у нас є родина, робота та дім, завжди є куди повертатися. Тому для українців, які втратили близьких або помешкання, це дуже глибока травма. Вони проживають її не один рік. У той же час варто відзначити, що ми потроху долаємо стигму незвернення: все більше і більше людей починають розуміти, що для подолання таких станів потрібна саме професійна допомога», – наголошує психологиня.

Лікарка також зауважує, що до психолога варто звернутися у випадку, коли тривога та навʼязливі думки зʼявляються без реальної причини і починають негативно впливати на якість життя. За результатами огляду пацієнта можуть скерувати до психіатра чи психотерапевта, якщо він потребує медикаментозного лікування.

«Наприклад, поширеною проблемою воєнного часу стає посттравматичний стресовий розлад. Це захворювання, яке може розвинутися на тлі переживання травмуючої ситуації, яка повʼязана або з самим постраждалим, або з близькими йому людьми. Гостра фаза такого стану триває близько місяця. Якщо вчасно звернути на це увагу, пропрацювати та відпустити ситуацію, людина повертається до звичного життя. Якщо ж цього не станеться, розлад переходить у хронічну форму та починає напряму впливати на психічне здоровʼя. Типовими симптомами є навʼязливі думки про подію, постійне відчуття небезпеки, порушення памʼяті та розлади сну. Можуть спостерігатися прояви агресії, зокрема в сторону людей, які пропонують допомогу. А також пристрасть до токсичних речовин, навіть думки про суїцид», – коментує Світлана Алєксєєнко.

З патологічними станами вона радить звертатися до психіатра, а з захворюваннями центральної та периферичної нервової системи – до невролога. Натомість для подолання епізодичних стресових станів психологиня рекомендує опанувати кілька прийомів самодопомоги. Або відвідати сеанси групової терапії.

«Дуже корисно використовувати релаксаційні техніки, які повʼязані з диханням – вони направлені на зняття напруги, розвантаження та заземлення. Це те, чому людина може навчитися та активно використовувати у повсякденному житті. Досить екологічним методом залишається арт-терапія, яка дозволяє працювати максимально мʼяко, не травмуючи пацієнта. У своїй роботі ми використовуємо методику «Кущ троянди»: це вправа медитації, що переводить нас на рівень підсвідомості та надає відповіді на запити щодо ресурсності. Також активно практикуємо ароматерапію, зокрема малюнки кавою. Вона націлена на максимальне розслаблення», – розповідає спікерка.

Детальніше про психологічну допомогу, яку надає Регіональний медичний центр родинного здоровʼя – дізнавайтесь у відео: