У Дніпрі пройшов вечір пам'яті легендарного патріота та дисидента

У Літературному музеї Дніпра згадували про життя та героїчний вчинок в ім'я України Василя Макуха.

56 років тому, 5 листопада 1968 року Василь Макух влаштував акт самоспалення на Хрещатику в ім'я незалежності України та проти тоталітарної радянської системи. Герой не вижив. Його подвиг не тьмяніє й через роки.

Вчора у Літературному музеї Дніпра відбувся вечір пам'яті Василя Макуха.

Його учасником став і голова Дніпровського товариства політв'язнів та репресованих Іван Дремлюга, який розповів про вечір пам'яті наступне:

«В музеї "Літературне Придніпров'я" відбувся урочистий захід з нагоди вручення першої відзнаки ім. народного героя Василя Макуха, започаткованої журналом "Бористен". Лавреатами відзнаки стали громадські діячі і волонтери, в тому числі 2 осіб із США.

Їм були вручені дипломи і розписані квітковим візерунком дерев'яні тарелі із зображенням людини смолоскипа свободи. Захід відбувся за підтримки Дніпровського товариства політичних в'язнів і репресованих.

5 листопада 1968 року, напередодні чергової річниці Жовтневого перевороту, Василь Макух на знак протесту проти комуністичної тоталітарної системи, колоніального становища України в СРСР і політики русифікації в Україні та агресії Радянського союзу проти Чехословаччини здійснив акт публічного самоспалення на Хрещатику у Києві з вигуками: "Геть окупантів з Чехословаччини!". "Хай живе незалежна Україна!", "Свободу українській мові!" За кілька годин до цього вчинку, Василь Макух опустив в скриньку на Головпоштамті листа до ЦК КПУ, в якому, звертаючись до першого секретаря Петра Шелеста, відкрито засудив політику окупаційної комуністичної влади, яка, прикриваючись інтернаціональними гаслами, насаджує ідеологію великодержавного російського шовінізму, поневолюючи український народ. Цей лист закінчується словами:

«Протестуючи проти кривд, завданих російськими окупантами, пийте ще й мою кров – я спалю себе в жертву не Вам, а українському народові, щоб молоде покоління сміло, відважно продовжувало святу справу боротьби. В. Макух з Дніпропетровська».

У вітчизняних ЗМІ жодної інформації про самоспалення українського патріота не з’явилося, але вже того ж дня західні радіостанції у вечірніх випусках новин повідомили:

«Протестуючи проти комуністичного тоталітаризму, поневолення українського народу й агресії СРСР проти Чехословаччини, українець Василь Макух у Києві вдався до акту самоспалення. Перед мужнім вчинком патріота у печалі схиляє голову вся прогресивна світова спільнота»…

Василь Макух став першим із українців, хто обрав самоспалення і власну смерть, як спосіб політичного протесту проти дій комуністичного тоталітарного режиму.

Петро Дужий, референт пропаганди ОУН, український письменник, почесний громадянин м. Львова так написав про героїчний подвиг Василя Макуха, колишнього свого вихованця-побратима:

«Борці за Україну по-різному гинули: у бойових акціях ОУН-УПА, були розстріляні чекістами у підвалах більшовицьких катівень, на шибеницях, доведені хворобами і голодом до крайнього виснаження. Василь Макух сам собі вибрав смерть, протестуючи самоспаленням, і тим увійшов у безсмертя. Слава Героєві України!»

Постать Василя Макуха стала своєрідним символом боротьби і єдності української нації: народжений на Львівщині, він здійснив свій подвиг у Києві, а похований у місті Дніпрі, де залишилась його сім’я. Це символічно об’єднує захід, центр і схід нашої держави. Громадськість Січеславщини і Дніпровська міська рада підтримують ініціативу Українського інституту національної пам'яті про присвоєння незламному українцю Василю Макуху високого звання Героя України (посмертно). На жаль, обласна адміністрація вважає, що подвиг протестного самоспалення народного героя ще недостатньо вивчено. Віримо, що настане час і щезнуть бюрократичні перепони на шляху відновлення історичної справедливості в гідному пошануванні легендарного Василя Макуха».

Фото Івана Дремлюги.