Як котлета «Україна» стала гастрономічним символом нашого міста

Дніпро має ще чимало зробити для формування своєї ідентичності у питаннях страв та рецептів.

З чим асоціюється наше місто у питаннях їжі та рецептів?

Багато хто згадає про печиво «Дніпро», якому навіть встановлено одну з міні-скульптур. Інші – про цукерки «Дніпро вечірній», які колись випускалися у нашому місті.

А ось Олена Булах, засновник та керівник Асоціації рестораторів та готельєрів Дніпра, нагадує про ще один символ нашого міста. Таким свого часу вважалася м'ясна котлета «Україна», рецепт якої розробили у колись популярному ресторані «Зустрич» на Привокзальному майдані. На жаль, цього ресторану давно немає…

Сайт «Місто і річка» опублікував велику статтю про гастрономічні традиції нашого міста. У ній Олена Булах розповіла про знамениту колись котлету «Україна» та про те, якими гастрономічними особливостями відомі райони нашої області:

«Очільниця Асоціації рестораторів та готельєрів Дніпра Олена Булах каже, що популярними в якості сувенірів були і цукерки «Дніпровські зорі», їх випускала місцева кондитерська фабрика за часів СРСР.

«За радянських часів були деякі кухарі, які дійсно намагалися розробити автентичну страву. М’ясна котлета «Україна» – її винайшов в 1970-х роках, вперше відпрацював і запустив в меню закладів міста один з шеф-кухарів ресторану «Зустріч», розташованого на Привокзальній площі. Її секрет був в добре відбитому м’ясному фарші. А перед обсмаженням в середину кожної сформованої котлетки клали невеликий шматочок вершкового масла. Однак з часом страва стала «власністю» всього СРСР. Котлету й зараз готують, вона не запатентована автором, тож стала так би мовити народним рецептом», – говорить Олена.

Було і кілька спроб розробити майбутню локальну страви нашого міста. Питання «Чому у нашого обласного центру досі не має власної візитівки?» неодноразово піднімалось – говорить очільниця Асоціації рестораторів та готельєрів Дніпра Олена Булах:

«Особисто я бачу корінь питання в тому, що Дніпро – багатонаціональне місто. Дуже важко обрати страву, тому що у нас багато національних меншин та діаспор (станом на 2019 рік у нашому місті проживало 97 національностей). І виходить, що приготувати страву, щоб не образити когось, складно. Моя пропозиція щодо цього така: взяти за основу страву переважно української, автентичної кухні, щоб мати можливість точно представити її як страву саме локальну. Ми говоримо, приміром, про холодний борщ з рибою, тому що я знаю, що в нашій області є кілька рецептів різного борщу», – каже гастроменеджерка.

За словами Олени, нині кожен куточок нашої області знаходить і популяризує власні гастровізитівки.

У селі Керносівка Перещепинської громади готують зелений борщ із борщівником, що є унікальною місцевою стравою.

У селі Шолохове Нікопольського району відомі голубці з картоплею, які готуються за старовинними українськими рецептами.

У Василівці Синельниківського району популярний козацький куліш, традиційний для святкових подій.

Зливна каша з пшона, відома у селі Карнаухівка, є ще однією автентичною стравою регіону, яка є спадщиною козацького Придніпров’я.

У Межівській громаді популярною є страва під назвою «затірка» – різновид простої, але дуже поживної страви на основі борошна, що свідчить про зв’язок з традиціями місцевих селян.

«У нас відсутні унікальні страви, які б асоціювалися з Дніпром. Щоб змінити ситуацію мають співпрацювати і шефи, і власники закладів, і місцеві керманичі – в нас таке ком’юніті міцне, саме шефів, існувало до пандемії. Але далі стався ковід, потім – велика війна… Поки не склалося».

На думку Олени Булах, наявність власної гастрономічної візитівки для Дніпра – це не тільки маркетинговий хід, а й данина історії, традиціям і збереженню кулінарного кодексу нації.

«У моєму розумінні, це має бути продукт або страва масового споживання. Продукт, який можна буде передавати за кордон, який не втрачатиме своїх якостей, навіть якщо транспортується без охолодження або без будь-яких конкретних умов зберігання», – каже Олена Булах, підкреслюючи, що розробка є досить непростим процесом. - Та можу сказати, що ми в Дніпрі працюємо над цим питанням. Поки я не можу відкрити всі карти, але…все попереду».

Фото сайту «Місто і річка» та Олени Булах