Герої фронту: Як зенітник вивів групу з оточення

Сміливість та винахідливість допомагають нашим землякам знаходити вихід із найважчих ситуацій на фронті.

Черговим прикладом цього поділилися у 17-й окремій танковій Криворізькій бригаді імені Костянтина Пестушка:

«Зенітник, який вивів групу з оточення.

Зенітник на позивний «Орбіт» — командир ЗУ-23-2 у зенітно-ракетному дивізіоні 17 окремої важкої механізованої бригади імені Костянтина Пестушка.

До армії він працював майстром технологічної зміни на Інгулецькому комбінаті. До лав ЗСУ вступив ще до повномасштабного вторгнення — відчував, що війна неминуча, і вирішив: краще бути готовим заздалегідь.

24 лютого 2022 року, 03:00 — підрозділ отримав наказ на бойову готовність номер один. Орбіт разом з екіпажем перебував у зоні ООС поблизу населеного пункту Спірне де був прикомандирували до морської піхоти для прикриття тилових підрозділів біля Маріуполя. Згодом, супроводжуючи бригаду до Київщини на постійне місце дислокації.

Після відновлення Орбіт повернувся до рідної 17-ї ОВМБр. У складі механізованого підрозділу брав участь у Херсонській наступальній операції, а згодом — у важких оборонних боях на Червоній Горі.

«Там ми працювали прямим наведенням по живій силі противника з відкритих позицій. Зачищали лісосмугу в якій перебував ворог на дистанції 800–1000 метрів. Зараз так уже не попрацюєш — дронів надто багато», — згадує воїн

Згодом екіпаж Орбіта діяв під Костянтинівкою — прикривали артилерійські підрозділи бригади, зокрема самохідний дивізіон. За той час збили 14 ворожих дронів, серед яких «Орлани» та «Ланцети».

Під час Курської операції зенітний розрахунок «Орбіта» знову працював на прикритті артилерії. На цьому напрямку було багато роботи — ворог активно застосовував БПЛА, зокрема «Орлани» та «Ланцети».

Та один із найважчих епізодів трапився саме тут.

«Отримали по радіо інформацію про можливий прорив техніки ворога. Я віддав наказ екіпажу зайняти повну бойову готовність. Невдовзі по нас почали бити КАБами та артилерією. Потім у наступ пішли два БМП і танк. Суміжному розрахунку вдалося зеніткою вивести танк з ладу», — розповідає "Орбіт".

Після бою відійшли до позицій артилеристів. Командування передало маршрут відходу — почався небезпечний вихід з оточення. Підрозділ розбився на групи. Перша вийшла без втрат, друга потрапила під щільний кулеметний вогонь. Екіпаж сформував власну групу — понад 15 осіб яку очолив «Орбіт» — і вирушили полями, без укриття, серед мін і під місячним світлом.

«Темніло рано, а в полі — ніде сховатися. Пробиралися через кукурудзу, повз “зуби дракона”, під спостереженням ворожого дрона. Коли нарешті дісталися до точки збору, почули з кущів: “Стояти! Хто такі?” — на щастя, свої. Перевірили позивні й провели до місця збору для евакуації», — згадує боєць.

Та й на цьому випробування не завершилися. Ворог знову накрив місце збору авіацією — два КАБи впали всього за 20 метрів. Вибуховою хвилею повибивало шибки, але завдяки тому, що люди були за двома стінами, обійшлося без втрат. Було прийнято рішення евакуюватися негайно, не чекаючи світанку. І всіх вдалося вивезти.

Наступного дня — нова задача: евакуація техніки. І з нею екіпаж успішно впорався.

«Перша ціль, яку я збив — “Ланцет”. А найжирніша — “Орлан” біля Костянтинівки», — усміхається "Орбіт"

Сьогодні його, як і багатьох наших воїнів, чекають вдома — дружина, діти, мама. Та поки війна триває, він і його побратими стоять на захисті країни — прикриваючи небо і кожного з нас».