Штрафи в Резерв+, відстрочки освітянам і молоді, звільнення зі служби – які зміни готують

В Резерв+ запускають бета-тестування зі сплати штрафів ТЦК. Також з'явились і подекуди рухаються зміни у законодавство щодо відстрочок і звільнення зі служби.

Сплата штрафів у Резерв+

З 17 квітня цього року набрали чинності зміни у Кодекс про адміністративні правопорушення (КУпАП), якими дозволяють сплатити штраф ТЦК зі знижкою 50% від нижнього порогу стягнення – від 17000 грн. Це знижка в разі визнання людиною того факту, що вона вчинила правопорушення, без складання протоколу та без притягнення до відповідальності за те саме порушення вдруге.

Людина має подати заяву про те, що визнає себе винною. Передбачені способи – особисто або в електронному кабінеті, тобто у Резерв+. ТЦК має ухвалити постанову і протягом десяти днів з набрання нею чинності буде можливість сплатити штраф зі знижкою.

У Резерв+ для такого визнання і сплати має бути відповідний технічний функціонал. Наразі в Міноборони запускають бета-тестування, проте не для усіх порушників, а лише для тих, хто не оновив дані до 16 липня 2024 року вчасно за вимогою мобілізаційного закону.

Порушень у однієї людини може бути не одне, а кілька і за кожне окремо може бути штраф: неуточнення даних за вимогою закону, непроходження ВЛК за направленням або непроходження обмежено придатними до 5 червня 2025 року за вимогою закону, за неявку за повісткою, а якщо їх було декілька, то декілька порушень. Проте наразі тестують саме одну опцію сплати штрафу зі знижкою саме за неуточнення даних вчасно. Якщо у людини на додачу до нього є одне чи кілька інших, щодо них подання ТЦК до поліції щодо розшуку або плашку про порушення правил обліку у Резерв+ поки не зніматимуть.

"Поки запускаємо для штрафів у випадках, коли не були вчасно уточнені облікові дані. Пізніше плануємо додати оплату штрафу й за інші порушення обліку", - вказала заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко.

Щоправда відносно неуточнення даних до 16 липня минулого року є нюанс, пов'язаний зі строком стягнення. Адміністративна відповідальність за порушення правил військового обліку та мобілізаційного законодавства – це статті 210 та 210-1 КУпАП. Щодо накладення стягнення за них в особливий період є окрема норма у Кодексі – у статті 38:

"Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення".

Вимога оновити дані була зазначена у законі: протягом 60 днів після набрання ним чинності, тобто до 16 липня 2024 року включно. Тож ті, від кого вимагали оновлення, але вони це не зробили, вчинили правопорушення 17 липня 2024 року. Від цієї дати пішов строк притягнення до відповідальності. Тобто 17 липня 2025 року – останній строк, коли стягнення саме за це порушення може бути накладено.

Відстрочка після служби за контрактом

30 червня уряд зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт 13440 , який підготували у Міноборони. Ним хочуть додати нову частину у ст. 23 закону про мобпідготовку та мобілізацію – про відстрочку.

Наразі ситуація така. Контракти, які уклали до повномасштабного вторгнення, із введенням мобілізації автоматично продовжуються до демобілізації. Після 24 лютого 2022 року контракти можуть укладатися і на визначений строк. За три місяці до того, як його строк спливає, можна подавати рапорт на звільнення. Щоправда після звільнення відстрочка військовозобов'язаним і резервістам саме з цієї причини взагалі не передбачена. Тобто їх можуть знову мобілізувати.

Зміни, які запропонували в уряді, короткі і стосуються відстрочки після завершення контракту. Протягом 12 місяців після зі служби не підлягатимуть призову військовозобов'язані і резервісти за двох умов:

• завершився контракт, який було укладено на рік;
• контракт було укладено у віці від 18 до 25 років.

Інших категорій контрактників запропонована відстрочка не стосується.

В Міноборони вказали, що за новими нормами люди матимуть час на відпочинок та медико-соціальну реабілітацію, якщо це необхідно.

"Крім того, такі додаткові мотиваційні чинники мотивуватимуть громадян віком від 18 до 25 років укладати однорічні контракти про проходження військової служби у Cилах безпеки і оборони України, що в свою чергу розширить джерела комплектування військових частин (підрозділів) у Cилах безпеки і оборони України мотивованими військовослужбовцями", - вказали у пояснювальній записці.

Відстрочка студентам і педагогам

Законопроєкт 13193 про відстрочки від мобілізації педагогам і студентам подали у другій половині квітня. Реєстрували його від Кабміну, а готували у Міносвіти і науки. Зміни пропонують у ч.3 статті 23 закону про мобпідготовку та мобілізацію. Зараз його опрацьовують у безпековому комітеті, а також рекомендували розглянути у комітеті з питань науки. У червні Головне науково-експертне управління ВРУ дало щодо нього свій висновок. Тож за ознаками урядові пропозиції рухаються до розгляду у сесійній залі.

Наразі здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти можуть оформити відстрочку від мобілізації, якщо навчаються за денною або дуальною формою та здобувають рівень освіти вищий, ніж раніше здобутий.

Проєктом умови до відстрочок студентам хочуть в деяких аспектах розділити.

Учні закладів професійної, професійно-технічної, фахової передвищої освіти зможуть мати відстрочку, якщо навчаються за денною або дуальною формою і почали навчатися до того, як їм виповнилося 25 років. Це граничний вік для направлення на базову військову службу.

В ГНЕУ вимогу щодо 25-річного віку вважають дискримінаційною. Вказують, що зменшити кількість військовозобов'язаних, які у послідовному порядку здобуття освіти навчаються за професійних, професійно-технічних та фахових передвищих закладах освіти, можна в інший спосіб, який не буде дискримінацією.

"Зокрема, це можна здійснити шляхом корегування обсягів прийому до таких закладів освіти, організації якісного конкурсного відбору за цими напрямами здобуття освіти тощо. На нашу думку, саме таким чином можна забезпечити дотримання справедливого балансу між конституційним правом особи на освіту (ст. 53 Конституції України) та її конституційним обов'язком щодо захисту Вітчизни (ст. 65 Конституції України)", - вказали там.

Студенти закладів вищої освіти зможуть мати відстрочку, якщо навчаються за денною або дуальною формою та в межах розрахункового строку виконання освітньої програми. Останнє – це співвідношення обсягу освітньої програми в кредитах Європейської кредитно трансферної-накопичувальної системи (ЄКТС) до розрахункового навчального навантаження на студента. Судячи зі змін, збираються відсікти можливість для відстрочки тим, хто знаходиться в академвідпустці.

Наразі право на відстрочку мають докторанти і зараховані на навчання до інтернатури. Матимуть докторанти, лікарі (фармацевти)-інтерни, лікарі-резиденти.

Спільні вимоги для усіх здобувачів освіти за законопроєктом:

• відстрочку матиме тільки той, хто навчається в закладах освіти і наукових установах України. Тобто хочуть повністю закрити можливість для оформлення відстрочки тим, хто навчається за кордоном;
• підстава для відстрочки буде, якщо рівень освіти, який здобувається, є вищим за той, що здобувався раніше. Зараз формулювання "раніше здобутий", тоді як пропонують формулювання "здобувався раніше". Зміна означає, що перекриють можливість домогтися відстрочки тим, хто раніше освіту аналогічного рівня не здобув. Наприклад, вже вчився на бакалавра, не довчився і зараз знову здобуває такий саме освітній ступінь.

Рівні освіти перелічені в ст. 10 закону про освіту і, починаючи від базової середньої освіти, це:

• профільна середня освіта;
• перший (початковий) рівень професійної (профтех) освіти;
• другий (базовий) рівень професійної (профтех) освіти;
• третій (вищий) рівень професійної (профтех) освіти;
• фахова передвища освіта;
• початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;
• перший (бакалаврський) рівень вищої освіти;
• другий (магістерський) рівень вищої освіти;
• третій (освітньо-науковий/ освітньо-творчий) рівень вищої освіти, тобто аспірантура.

Щодо послідовності здобуття освіти, навчання тільки в українських наукових і освітніх закладах, відстрочки в межах розрахункового строку виконання освітньої програми у ГНЕУ зауважень не було.

Освітяни. Право на відстрочку отримають педагогічні працівники закладів позашкільної освіти, які наразі його не мають. Вони, як і решта освітян, зможуть її оформити, якщо працюють не менше, ніж на 0,75 ставки. Проте для них це не усі вимоги та одночасно висувають ще й такі:

• педагогічні працівники мають працювати у закладах позашкільної освіти, які є державними або комунальними, тобто не приватними;
• заклади мають організовувати роботу за мистецьким, еколого-натуралістичним, науково-технічним, дослідницько-експериментальним, спортивним, військово-патріотичним напрямами. Якщо за іншими напрямами, тоді відстрочка не передбачається;
• педагогічні працівники позашкільних закладів, щоб оформити відстрочку, повинні бути працевлаштовані у них станом на 1 січня 2025 року і працювати надалі. Тобто якщо влаштувалися на роботу після 1 січня цього року, то не буде права на відстрочку, навіть якщо позашкільний заклад відповідає умовам та ставка педагога не менше 0,75.

В ГНЕУ нагадали, що заклади позашкільної освіти – палаци, будинки дітей та юнацтва, центри дитячої та юнацької творчості – можуть бути комплексними і вести роботи одночасно за різними напрямками. Виокремлення деяких напрямків виглядає "дещо дискримінаційно", віднесення працівників до категорій, які мають право на відстрочку, може бути суб'єктивним і призвести до корупції.

Дискримінацію вбачають і в тому, що запропонували чітку дату – 1 січня 2025 р., до якої педагог позашкільного закладу мав бути працевлаштований, щоб отримати право на відстрочку. Плюс у законопроєкті немає згадок про працівників закладів дошкільної освіти, які й зараз поза увагою щодо відстрочок.

Звільнення зі служби за рішенням суду

На початку червня народний депутат Дмитро Чорний подав у Верховну Раду законопроєкт 13345 про звільнення зі служби за рішенням суду.

Норма, яку запропоновано, дуже коротка. Набрання законної сили рішенням суду про протиправний призов на військову службу під час мобілізації стане підставою для звільнення військовослужбовців з числа мобілізованих та резервістів під час воєнного стану.

Автор вказує, що зараз перелік підстав для звільнення є виключним. Якщо ж у суді мобілізований чи резервіст довів, що його призвали з порушеннями, то звільнитися не може.

"Що суперечить принципам верховенства права і нівелює ефективність судового захисту як гарантії конституційних прав", - вказано у пояснювальній записці.

Почасти появу проєкту можна пов'язати із рішенням Верховного суду від 5 лютого 2025 р. за позовом військовозобов'язаного, який через рік після призову оскаржив його тому, що під час його мобілізації не провели медичний огляд.

"Процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу", - вказано у постанові Верховного суду.

У постанові суду йдеться не лише про незворотність мобілізації, та у Головному науково експертному управлінні ВРУ, посилаючись на неї, висунули до законопроєкту чимало зауважень. Зокрема, зазначили, що порушене право треба вирішувати в межах спірних правовідносин. Тобто між ТЦК, який призвав, та військовозобов'язаним, якого призвали. Тоді як звільняти мобілізованого має військова частина, яка до правовідносин між ТЦК та військовозобов'язаним стосунку не має.

У самому Верховному суді справу, по якій ухвалили постанову з формулюванням про незворотну мобілізацію, не визначили як зразкову. Тобто вона не орієнтиром для судів інших інстанцій для розгляду схожих.

"Це не є рішенням у зразковій справі, тому що такій справі притаманні однотипні правовідносини та особливий порядок розгляду. Однак, якщо будуть подібні, дуже схожі правовідносини, на кшталт тим, що в цій справі, коли військовослужбовець через рік служби згадав про непроходження ВЛК і звернувся до суду, то, звісно, суди мають враховувати висновки Верховного Суду, але водночас мають право і відступити від них, обґрунтувавши, чому вони не погоджуються з позицією Верховного Суду", - сказав суддя-спікер КАС ВС Андрій Загороднюк.

Проте у ГНЕУ вказали й на інші недоліки проєкту. На те, що відсутня юридична визначеність – що саме вважати протиправним призовом: порушення порядку вручення повістки, проведення ВЛК, визнання незаконним наказу ТЦК або взагалі указ президента про мобілізацію. Додали, що стосується ініціатива й резервістів, які спеціально призначені для доукомплектування ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, а це є дискусійним.

Наразі законопроєкт опрацьовують у безпековому комітеті ВРУ.

Постановка на облік призовників

Згідно з умовами закону про військовий обов'язок та військову службу, які оновили взимку цього року, допризовники мають ставати на облік призовників до 31 липня у один із двох способів:

• пройти електрону ідентифікацію та уточнити персональні дані у Резерв+;
• особисто прийти у ТЦК із пакетом документів.

На військовий облік призовників хлопці мають ставати у 16 років у рік, коли їм виповниться 17 років. Тож цьогоріч до 31 липня на облік мають стати юнаки 2008 року народження.

За законом, яким визначили строк до 31 липня та спосіб постановки на облік через Резерв+, Кабмін протягом трьох місяців мав виправити свою нормативну базу під нові умови. Проте нормативка щодо Резерв+ є постановою для службового користування. Тому невідомо чи відбулися зміни. Також станом на початок липня не було роз'яснень щодо нової процедури процедури постановки на облік призовників з боку Міноборони.

Невчасна постановка на облік – це адміністративна відповідальність зі штрафом від 17000 до 25500 грн, тому турбуватися є про що. Поки роз'яснень немає, алгоритм дій треба робити на підстави чинного законодавства.

Резерв+ за законом не є обов'язковим для встановлення, тоді як ставати на облік хлопці зобов'язані. Тому тим, хто не може чи не хоче ставати на облік через застосунок лишається єдиний шлях – особисто звертатися у ТЦК. Аналогічно треба діяти, якщо після встановлення Резерв+ юнак не побачить інформацію про те, що його поставлено на облік.

Перелік документів, які допризовникам треба надати у ТЦК та СП за місцем проживання, щоб стати на військовий облік призовників (наказ МОУ 510 ):

• паспорт громадянина України;
• витяг з реєстру тергромади про задеклароване/зареєстроване місце проживання чи перебування;
• для ВПО – довідка про взяття на облік ВПО;
• свідоцтво про народження;
• документ про реєстрацію особи в реєстрі платників податків – РНОКПП;
• документ про освіту;
• довідка з місця навчання чи роботи;
• чотири фотокартки розміром 35 на 45 мм.

За наказом Міноборони 402 про військово-лікарську комісію медогляд допризовників не проводять у тому випадку, якщо в резерв "Оберіг" дані про нього внесли автоматично.

Якщо ж автоматично не внесли за наказом 402 (розділ ІІ, пункт 1.4) допризовники під час взяття на військовий облік підлягають медичному огляду.

Перед оглядом допризовників, треба зробити такі аналізи та дослідження:

• загальний аналіз крові;
• загальний аналіз сечі;
• серологічний аналіз крові: на антитіла до ВІЛ, на гепатит В, на гепатит С, на сифіліс (RW);
• аналіз на визначення групи крові та резус-фактору;
• флюорографію;
• ЕКГ.

Плюс треба додати карту профілактичних щеплень відповідно до календаря.

Сам медогляд може бути або при ТЦК та СП, або в медзакладах, лікарі яких долучені до ВЛК.

Лікарі, які його проводять:

• хірург;
• терапевт;
• лікар з надання первинної медичної допомоги;
• невропатолог;
• психіатр;
• офтальмолог;
• отоларинголог;
• стоматолог;
• дерматовенеролог;
• лікар-ортопед-травматолог та інші лікарі – за потреби.

Додаткові документи про свій стан здоров'я (медкарту, виписки, лікарські спостереження, результати попередніх оглядів) допризовник може надати лікарям ВЛК.

В тому разі, якщо при завантаженні Резерв+ та ідентифікації в застосунку є інформація, що юнак поставлений на облік призовників, хвилюватися немає причин. Можна завантажувати військово-обліковий документ (ВОД).

Наразі приписні вже не видають – цей формат документа для призовників понад рік тому скасували. Натомість діє загальна форма ВОД, яка для призовників відрізняється тільки тим, що деяку інформацію до нього не вносять. Електронний ВОД та паперовий мають однакову юридичну силу.